Ухвала

від 01.11.2024 по справі 487/6931/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/6931/23

Провадження №1-в/487/252/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва подання начальника Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 про звільнення від покарання

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, українки, громадянки України, із середньо спеціальною освітою, заміжня, маж на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

Засудженої вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.12.2023 за ч. 4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання на 2 роки, із покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1 , п. 2 ч.3 ст. 76 КК України

ВСТАНОВИВ:

Начальник Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 , звернулася до суду з поданням про звільнення від виконання покарання засудженого ОСОБА_4 .

В поданні ставиться питання про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09.08.2024.

16.10.2024 начальник Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 подала до суду заяву про розгляд подання за її відсутністю, подання підтримала та просила його задоволення.

Засуджена в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення подання та звільнення її від призначеного судом покарання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення подання та звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання.

Вислухавши думку прокурора, засудженої та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.

Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення

Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.12.2023 у справі №487/6931/23, ОСОБА_4 визнано винуватим за ч. 4 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку 2 роки, із покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1 , п. 2 ч.3 ст. 76 КК України. Вирок набрав законної сили 23.01.2024.

Відповідно до положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн., тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян у 2023 році складають суму 2684 грн. = 1342 грн. х2.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.12.2023 у справі №487/6931/23, ОСОБА_4 викрала майно по епізоду 08.05.2023 на суму 2 033 грн., по епізоду від 25.05.2023 на суму 2 033 грн., по епізоду від 26.05.2023 на суму 2033 грн, по епізоду від 30.05.2023 на суму 2033 грн., по епізоду від 31.05.2023 на суму 2033 грн., по епізоду від 25.06.2023 на суму 2033 грн., що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн.).

Таким чином, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України,

УХВАЛИВ:

Подання начальникаЗаводського районноговідділу філіїДержавної установи«Центр пробації»в Миколаївській,Донецькій,Луганській таХерсонській областях ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання по закінченню строку випробування - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.12.2023 у справі №487/6931/23 покарання, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала можебути оскарженадо Миколаївськогоапеляційного судуна протязі7(семи)діб зчасу їїпроголошення черезЗаводський районнийсуд м.Миколаєва.

Суддя: ОСОБА_1