Рішення

від 29.10.2024 по справі 606/1035/23

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1035/23

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2024 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.

за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватно - орендного підприємства «Тернопільське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Теребовлянської міської ради Тернопільської області Гавдьо Тарас Григорович, про скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права та зобов`язання повернути земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Алексенко С.Л., звернулась до суду із позовом до приватно-орендного підприємства «Тернопільське» (далі ПОП «Тернопільське»), у якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права, зокрема:

- №47711467 від 10 липня 2019 року, прийняте державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Гавдьом Тарасом Григоровичем на підставі договору оренди землі від 25 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та приватно - орендним підприємством «Тернопільське» на земельну ділянку площею 2.186 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0323, та зобов"язати відповідача повернути їй вказану земельну ділянку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказав, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2.186 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0323, яка розташована на території Дворічанської сільської ради Тернопільського (колишнього Теребовлянського) району Тернопільської області У червні 2021 року вона дізналась про те, що 25 грудня 2018 року між нею та ПОП "Тернопільське" було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки із строком до 25 грудня 2025 року та здійснено державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди ПОП "Тернопільське" на зазначене нерухоме майно. Однак, позивач жодного договору оренди землі 25 грудня 2018 року із відповідачем не укладала, його не підписувала, оскільки не мала наміру передавати земельну ділянку у тимчасове користування до 2025 року. Отже, відповідач самовільно використовує належну їй земельну ділянку, порушуючи її право власності на вказане нерухоме майно. Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05 червня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Представником відповідача було подано до суду відзив на позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позову, оскільки між ПОП «Тернопільське» та ОСОБА_1 25 грудня 2018 року було укладено договір оренди земельної ділянки на 7 років до 25 грудня 2025 року на земельну ділянку площею 2.186га,кадастровий номер 6125082400:01:001:0323.Під час укладення договору із власником земельної ділянки ОСОБА_1 було погоджено всі істотні умови договорів, вона особисто поставила підпис на договорі, будь-яких зауважень не висунула. Договір оренди був зареєстрований 10 липня 2019 року державним реєстратором Теребовлянської районноїдержавної адміністраціїТернопільської областіГавдьом Т.Г.У відзиві зазначено, що з 2018 року по даний час ОСОБА_1 отримує орендну плату від ПОП «Тернопільське», останнє сплачує податок за використання земельної ділянки позивача. Також у відзиві на позов представник відповідача вказав про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки договір оренди укладено між сторонами 25 грудня 2018 року, а із даною позовною заявою позивач звернулась до суду 01 червня 2023 року, тобто із пропуском трирічного строку для звернення до суду для захисту своїх прав.

16 серпня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вказав на те, що позивач після закінчення дії попереднього договору оренди землі строком на 10 років, укладеного між нею та відповідачем у березні 2011 року(такий договір у позивача відсутній), не мала наміру його продовжувати. У червні 2021 року вона звернулась до ПОП "Тернопільське" із усною вимогою повернути земельну ділянку, однак відповідач повідомив її про те, що він продовжує користуватись земельною ділянкою на підставі вже іншого договору оренди землі від 25 грудня 2018 року, який діє до 25 грудня 2025 року. Таким чином, позивачу не було відомо про існування договору оренди землі від 25 грудня 2018 року, який ніби-то вона підписала, тобто вона його не укладала. Позивач протягом 2021-2023 років неодноразово зверталась до відповідача із вимогою повернути належну їй земельну ділянку, однак відповідач її не повернув. Представник позивача також зазначив, що орендну плату за земельну ділянку позивач правомірно отримувала на підставі договору оренди, який був укладений у березні 2011 року із строком оренди на 10 років, тобто до березня 2021 року. Зауважив, що державним реєстратором вимог законодавства щодо здійснення державної реєстрації нерухомого майна не порушено, оскільки він здійснив вказану дію на підставі документів, поданих заявником (в даному випадку ПОП "Тернопільське"), відповідальність за достовірність яких несе саме заявник. Позивачу до червня 2021 року не було відомо про наявність договору оренди землі, якого вона не укладала та не підписувала. За таких обставин доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні до суду із даним позовом є безпідставними. Наявність оспорюваного запису про державну реєстрацію змін до речового права на підставі договору оренди землі від 25 грудня 2018 року, якого ОСОБА_1 не укладала та не підписувала, порушує права та охоронювані інтереси позивача на користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, а тому він підлягає скасуванню. Представник позивача просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з"явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі із мотивів, викладених у позові та в документах по суті справи, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, подав до суду письмову заяву про розгляд спарви за його відсутності, заперечив проти позову з мотивів, викладених у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа державний реєстратор Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області Гавдьо Т.Г. у судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2.186 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0323, яка розташована на території Дворічанської сільської ради Тернопільського (колишнього Теребовлянського) району Тернопільської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 019709 від 03 травня 2006 року.

25 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ПОП «Тернопільське» укладено договір оренди належної їй земельної ділянки, згідно з яким позивач передала в оренду відповідачу в строкове платне користування терміном на 7 років земельну ділянку площею площею 2.186га,кадастровий номер 6125082400:01:001:0323.За користування об`єктом оренди сторонами договору встановлена орендна плата в розмірі 3 % від вартості земельної ділянки, тобто 2360.06 грн.

Згідно ізінформацією зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна від05травня 2023року у вказаномуреєстрі міститьсяінформація прозміни іншогоречового права,зокрема,10липня 2019року державнимреєстратором відділудержавної реєстраціїТеребовлянської районноїдержавної адміністраціїТернопільської областіГавдьом ТарасомГригоровичем було прийнято рішення про державну реєстрацію іншого речового права №47711467 на підставі договору оренди землі від 25 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПОП «Тернопільське» на земельну ділянку площею 2.186 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0323, яким встановлено дату закінчення строку дії права оренди землі 25 грудня 2025 року.

Позивач, як на підставу позову вказує те, що вона не укладала та не підписувала договору оренди землі від 25 грудня 2018 року.

Оскільки позивач не бажала продовжувати договірні відносини із відповідачем, які у неї виникли із відповідачем ще у березні 2011 року (договору оренди землі на 10 років сторони суду не надали), вона 29 червня 2021 року надіслала на адресу відповідача вимогу про повернення належної їй земельної ділянки площею 2.186 га, проте така вимога залишилась без розгляду. Також вона просила надати їй другий примірник договору оренди землі від 25 грудня 2018 року, однак копію такого договору вона не одержала.

Відповідачем разом із відзивом на позов подано копію договору оренди землі, який укладено 25 грудня 2018 року між ПОП «Тернопільське» та ОСОБА_1 , а в подальшому на виконання ухвали суду про витребування доказів від 05 вересня 2023 року і оригінал цього договору.

Рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права державним реєстратором приймалось із врахуванням договору оренди землі, який укладався 25 грудня 2018 року.

Представник позивача вказав, що договору оренди землі позивач не підписувала, необхідності укладати цього договору у неї не було, оскільки вона не мала наміру передавати належну їй земельну ділянку в оренду.

На обґрунтування позивачем своїх вимог щодо непідписання нею договору оренди землі від 25 грудня 2018 року представником позивача 18 січня 2024 року заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої він просив поставити питання про те, чи виконано у договорі оренди землі від 25 грудня 2018 року підпис у графі «Орендодавець» особисто ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 06 березня 2024 року у зазначеній справі призначено почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта, який проводив почеркознавчу експертизу № 342/106/24-22 від 14 червня 2024 року, підпис у рядку "Орендодавець" у примірнику договору оренди землі від 25 грудня 2018 року на земельну ділянку площею площею 2.186 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0323, виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частиною першоюстатті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована нанабуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієїстаттівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди(кадастровийномер,місце розташуваннята розмірземельної ділянки); строкдії договоруоренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 34 Закону у разіприпинення аборозірвання договоруоренди земліорендар зобов`язанийповернути орендодавцевіземельну ділянкуна умовах,визначених договором.Орендар немає праваутримувати земельнуділянку длязадоволення своїхвимог доорендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Договір орендиземлі припиняєтьсяв разі,зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (стаття 31 Закону України «Про оренду землі»).

Враховуючи досліджені судомобставини тавимоги Закону України«Про орендуземлі»,суд вважає,що договір орендиземлі,який укладено25грудня 2018року міжПОП «Тернопільське»та ОСОБА_1 на земельнуділянку площею2.186га, кадастровийномер 6125082400:01:001:0323,ОСОБА_1 не підписувався та не укладався.

Позивач посилається на те, що, незважаючи на її звернення від 29 червня 2021 року про повернення земельної ділянки, таку земельну ділянку їй відповідачем не повернуто. Вказане відповідачем жодними доказами не спростовано.

Відповідно до частиничетвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновкищодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №387/970/17 зроблено висновок про те, що у тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11.09.2019 у справі№ 487/10132/14-ц (пункт 97).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Судом встановлено, що договір оренди землі від 25 грудня 2018 року про надання в оренду земельної ділянки площею 2.186 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0323 позивачем не підписувався та не укладався. На час постановлення рішення у справі земельну ділянку позивачу не повернуто, що не заперечується учасниками справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про повернення належної позивачу земельної ділянки є підставною та підлягає до задоволення.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_1 .

Разом із тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди від 25 грудня 2018 року порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Отже, реєстрація права орендиПОП «Тернопільське» на зазначену земельну ділянку на підставі договору оренди від 25 грудня 2018 року, коли такого договору ОСОБА_1 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 125/702/17 та від 19.08.2020 у справі №387/970/17.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування державної реєстрації іншого речового права на підставі договору оренди землі від 25 грудня 2018 року.

Щодо клопотання представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні до суду із даним позовом та застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України, встановлена загальна позовна давність, що встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із положеннями статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Разом з тим, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Таким чином, застосування строків позовної давності можливе лише за умови наявності правових підстав для задоволення позову.

Початок перебігу позовної давності пов`язується зі строком дії (припинення дії) договору, так і з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи. Зокрема, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 ЦК України). У даному випадку відсутні правові підстави для застосування позовної давності у справі, оскільки про порушення своїх прав позивач дізналась у червні 2021 року, коли вона письмово звернулась до ПОП «Тернопільське» про повернення належної їй земельної ділянки, тобто строк позовної давності не сплив на момент подання позову.

За загальним правилом (частина перша статті 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно достатті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 76-80, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватно - орендного підприємства «Тернопільське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Теребовлянської міської ради Тернопільської області Гавдьо Тарас Григорович, про скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права та зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права №47711467 від 10 липня 2019 року, прийняте державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Гавдьом Тарасам Григоровичем на підставі договору оренди землі від 25 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та приватно - орендним підприємством «Тернопільське» на земельну ділянку площею 2.186 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0323.

Зобов`язати приватно - орендне підприємство «Тернопільське» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2.186 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0323, що розташована на території Дворічанської сільської ради, Теребовлянського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути із приватно - орендного підприємства «Тернопільське» на користь ОСОБА_1 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач приватно орендне підприємство «Тернопільське», місцезнаходження: с. Дворіччя, Тернопільський район, Тернопільська область, 48123, код ЄДРПОУ: 31422351.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Теребовлянської міської ради Тернопільської області Гавдьо Тарас Григорович, місцезнаходження: вул.Кн.Василька,104а, м. Теребовля, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058456.

Повне рішення суду складено 04 листопада 2024 року.

Суддя Л.С. Ромазан