Рішення

від 07.11.2024 по справі 606/1035/23

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1035/23

Додаткове рішення

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2024 року м.Теребовл

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.

за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватно - орендного підприємства «Тернопільське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Теребовлянської міської ради Тернопільської області Гавдьо Тарас Григорович, про скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права та зобов`язання повернути земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до приватно - орендного підприємства «Тернопільське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Теребовлянської міської ради Тернопільської області Гавдьо Тарас Григорович, про скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права та зобов`язання повернути земельну ділянку задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію іншого речового права №47711467 від 10 липня 2019 року, прийняте державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Гавдьом Тарасам Григоровичем на підставі договору оренди землі від 25 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та приватно - орендним підприємством «Тернопільське» на земельну ділянку площею 2.186 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0323 та зобов`язано приватно - орендне підприємство «Тернопільське» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2.186 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0323, що розташована на території Дворічанської сільської ради, Теребовлянського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, вказаним судовим рішенням стягнуто із приватно - орендного підприємства «Тернопільське» на користь ОСОБА_1 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Учасники справи в судове засідання не з"явились, подали письмові заяви про проведення судового засідання за їх відсутності, представник позивача просив ухвалити додаткове рішення, а представник відповідача-відмовити в ухваленні додаткового рішення.

Розглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у зв`язку із наступним.

Розглядаючи справу, судом було задоволено клопотання представника позивача про призначення у справі почеркознавчої експертизи, яку доручено провести Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Вказаною експертною установою проведено зазначену експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 14 червня 2024 року № 342/106/24-22.

Однак, ухвалюючи судове рішення, судом не стягнуто із відповідача на користь позивача вартість проведеної Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, яка складає 8330.08 грн. та яку представник позивача просив стягнути на користь позивача.

Згідно зі ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

За змістом ч.1 та п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Частиною 6 ст. 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 45 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (стаття 7 Закону України "Про судову експертизу"). Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених статтею 88 ЦПК ( ст. 141 ЦПК України в чинній редакції). Згідно з п. 35 постанови, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК (ст. 141 ЦПК України в чинній редакції) та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою суду від 06 березня 2024 року за клопотанням позивача у справі було призначено почеркознавчу експертизу, оплату за яку покладено на позивача ОСОБА_1

21 травня 2024 позивачем ОСОБА_1 сплачено рахунок за проведення експертизи у сумі 8330.08 грн., що підтверджується квитанцією АТ "КБ ПРИВАТБАНК" від 21 травня 2024 року.

Відповідно до акта здачі-приймання висновку експерта № 342/106/24-22 від 14 червня 2024 року вартість вказаної експертизи складає 8330.08 грн.

Наведені докази свідчать про те, що вказані витрати понесені саме ОСОБА_1 , однак питання щодо розподілу цих витрат у рішенні від 29 жовтня 2024 року судом не були вирішені, тому відповідно до положень ст.133, 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача ПОП "Тернопільське" на користь позивача ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки у рішенні суду від 29 жовтня 2024 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем, суд вважає за доцільне ухвалити додаткове рішення в частині розподілу витрат, понесених на оплату судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, за результатами проведення якої був складений висновок № 342/106/24-22 від 14 червня 2024 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Стягнути із приватно-орендного підприємства "Тернопільське" на користь ОСОБА_1 8330 (вісім тисяч триста тридцять) грн. 08 коп. понесених витрат на проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів № 342/106/24-22 від 14 червня 2024 року.

Копію додаткового рішення направити учасникам справи.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину додаткового рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного додаткового судового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач приватно орендне підприємство «Тернопільське», місцезнаходження: с. Дворіччя, Тернопільський район, Тернопільська область, 48123, код ЄДРПОУ: 31422351.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Теребовлянської міської ради Тернопільської області Гавдьо Тарас Григорович, місцезнаходження: вул.Кн.Василька,104а, м. Теребовля, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058456.

Суддя Л.С. Ромазан