Постанова

від 01.11.2024 по справі 927/1726/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2024 р. Справа№ 927/1726/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл-11»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024

у справі № 927/1726/23 (суддя Моцьор В.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОКІЛ-11»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвростандарт»

про стягнення 89 281,93 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл-11» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвростандарт» про стягнення 89 281,93 грн попередньої оплати (авансу).

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не повернуто позивачу надмірно сплачені кошти за виконання робіт за договором № 6011/2 від 30.12.2021.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що у підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором №6011/12 від 30.12.2021 в частині попередньої оплати позивачем 360 000,00 грн надано суду платіжне доручення № 85 від 28.08.2021 на суму 72 000, 00 грн та меморіальний ордер № 8485875726 (№798485875726) від 30.08.2021 на суму 288 000,00 грн. З наданих позивачем документів вбачається, що дана сума коштів сплачена на виконання зобов`язань за іншим договором, який не стосується предмета даного спору. Так, у платіжному дорученні № 85 від 28.08.2021 та меморіальному ордері № 8485875726 (№798485875726) від 30.08.2021 у графі «призначення платежу» зазначено «оплата матеріалів та робіт за договором підряду №27/07-2021 від 27.07.2021 та згідно рахунку №УЕ-0000002 від 27.07.2021». Щодо наданого позивачем договору кредитної лінії №109 від 30.08.2021, укладеного між ОСББ та з АТ «Державний ощадний банк України», суд зазначає, що відповідно до п.3.6. цільове призначення кредиту: Фінансування заходів, які не пов`язані із реалізацією Програми «Енергодім», а саме: придбання обладнання та матеріалів для проведення робіт із виготовлення навісу над входом в під`їзд будинку згідно Договору підряду №27/07-2021 від 27.07.2021 укладеним з ТОВ «Укрєвростандарт» (код ЄДРПОУ 39178736) (за договором підряду №22/06-2021 від 22.06.2021, укладеним із ТОВ «Укрєвростандарт» (код ЄДРПОУ 39178736). Разом з тим, матеріали справи не містять достовірних, належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт перерахування позивачем попередньої оплати саме на виконання умов договору № 6011/12 від 30.12.2021. З доданого позивачем акту звірки розрахунків не вбачається за яким саме договором у позивача виникла дебіторська заборгованість у сумі 89 281,93 грн. З огляду на зазначене, суд доходить висновку про недоведеність позивачем обставин здійснення ним передоплати в сумі 360 000,00 грн саме на виконання умов договору № 6011/12 від 30.12.2021, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 89 281,93 грн суми попередньої оплати (авансу) задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл-11» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, висновки суду про те, що позивачем не доведено обставин здійснення ним передоплати в сумі 360 000,00 грн саме на виконання договору № 6011/12 від 30.12.2021 є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, рішення суду винесено без всебічного дослідження матеріалів справи, а тому є незаконним, враховуючи те, що позивачем було перераховано відповідачу авансом за виконані роботи за договором № 6011/12 від 30.12.2021 грошові кошти у розмірі 360 000,00 грн, а саме на суму в розмірі 89 281,93 грн більшу, ніж передбачено договором, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 16.01.2023 підписаного і засвідченого печатками позивача та відповідача та актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року в якому вказано, що роботи було виконано відповідачем на суму у розмірі 270 718,07 грн та прийнято позивачем 26.12.2021, що посвідчується підписами та печатками представниками відповідача та позивача. Також відповідачем 26.12.2021 було складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року на суму 270 718,07 грн, яка також підписана та засвідчена печатками відповідача та позивача.

Скаржник вважає, що обґрунтування, які зазначені в позові, підтверджуються позивачем документами, які додано до позовної заяви, але суд першої інстанції не дослідив поданих доказів та не надав їм жодної правової оцінки, внаслідок чого виніс незаконне рішення.

Узагальнені доводи відповіді на апеляційну скаргу

Відповідачем не надано відзиву на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 927/1726/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл-11» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23. Призначено до розгляду апеляційну Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, періодичні відключення електроживлення, надходження матеріалів справи 11.04.2024, тимчасові непрацездатності суддів та перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 927/1726/23 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 30.12.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, позивачем та відповідачем укладено договір № 6011/12, відповідно до п. 1.1 якого відповідач, за договором генпідрядник, зобов`язується виконати роботи по капітальному ремонту, а саме: «Капітальний ремонт покрівлі та вхідних груп житлового будинку № 11 по вул. Льотна в м. Чернігів (Коригування) (СРV за ДК 021:2015 код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а Управління та позивач, за договором ОСББ, зобов`язуються прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами договору та Програми сприяння створенню ОСББ та підтримки будинків ОСББ та ЖБК на 2021-2025 роки, затвердженої в новій редакції рішенням Чернігівської міської ради від « 01» грудня 2020 року № 2/VІІІ-12 (надалі - Програма).

Склад, обсяг та вартість робіт по капітальному ремонту визначається згідно з проектною документацією на об`єкт (п.1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. ціна договору є твердою (визначається відповідно до КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», що затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281) та становить 1 030 000 грн 00 коп., без ПДВ, з них:

- фінансування з міського бюджету на 2021 рік становить 759 281 грн 93 коп. без ПДВ;

- власні кошти ОСББ - 270 718 грн 07 коп. без ПДВ.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що позивач здійснює співфінансування робіт по капітальному ремонту згідно з умовами Програми у розмірі 30% вартості робіт по капітальному ремонту в розмірі 330 807 грн 26 коп., без ПДВ, з них:

- вартість робіт по виготовленню кошторисної документації та забезпечення проходження її експертизи (не включена до договірної ціни) становить 60 089 грн 19 коп., без ПДВ. На дату підписання цього договору кошти в розмірі, що визначені цим підпунктом договору вже є сплаченими позивачем за окремим договором;

- вартість підрядних робіт по капітальному ремонту становить 270 718 грн 07 коп., без ПДВ.

Фактична вартість виконаних робіт, за певним етапом, в поточному році та за цим договором в цілому визначається виходячи із фактично виконаного обсягу робіт, та узгодженої сторонами вартості, але не може перевищувати суму, зазначену у п. 2.1. договору (п.2.8. договору).

Відповідно до п. 2.11.-2.14. договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати на придбання матеріалів, що здійснюється позивачем протягом 15 календарних днів з дня підписання договору, у розмірі, визначеному пунктом 2.3. договору, та подальшої поетапної оплати Управлінням виконаних робіт.

Відповідач протягом одного місяця з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 з призначенням.

Подальші розрахунки за виконані роботи Управління проводить протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів після підписання акту виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, за умови надходження з бюджету на розрахунковий рахунок Управління коштів за проведені роботи, які є предметом даного договору.

Зобов`язання за даним договором виникають за наявності та в межах бюджетних призначень на 2021 рік.

Згідно з п.3.1. договору строки виконання робіт за договором визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору, та встановлюються до 31.12.2021, з правом передчасного виконання.

Після виконання відповідачем робіт Управління та позивач повинні протягом 10 днів прийняти виконану роботу та підписати акт виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 (п.3.5. договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання повноважними представниками сторін та розповсюджується на правовідносини, які виникли до його укладання і діє до 31.12.2021 (п.8.1. договору).

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2021 до договору продовжили строки виконання робіт до 31.08.2022 та строк дії договору до 31.12.2022 та підписали новий календарний графік виконання робіт на 2022 рік.

За Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, підписаним та скріпленим печатками відповідача та позивача, відповідачем було виконано роботи на суму 270 718 грн 07 коп. та прийнято позивачем 26.12.2021.

Також відповідачем 26.12.2021 складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року на суму 270 718 грн 07 коп., яка підписана та засвідчена печатками відповідача та позивача.

Як зазначає позивач, відповідно до платіжного доручення № 85 від 28.08.2021 попередньо (авансом) було перераховано 72 000,00 грн. Також для виконання взятих зобов`язань за договором між позивачем та з АТ «Державний ощадний банк України» укладено договір кредитної лінії № 109 від 30.08.2021 та попередньо (авансом) перераховано відповідачу 288 000,00 грн на підставі меморіального ордеру № 8485875726 (№798485875726) від 30.08.2021.

Після прийняття позивачем виконаних робіт від відповідача за актом № 1 від 26.12.2021, в якому зазначено, що роботи виконано на суму вказану в договорі № 6011/12 від 30.12.2021 та під час здійснення позивачем перевірки документів було встановлено, що позивачем здійснило оплату за виконання робіт в розмірі більшому, ніж передбачено договором та фактично виконано відповідачем, а саме: на суму 89 281,93 грн.

На підтвердження переплати позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків від 16.01.2023, підписаний і засвідчений печатками позивача та відповідача.

26.10.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію, якою просив перерахувати на рахунок позивача грошові кошти в сумі 89 281,93 грн.

Відповідач претензію отримав 30.10.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 30.10.2023, але відповіді не надав, зазначену суму грошових коштів не перерахував, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і, як наслідок, відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу в установленому договором порядку та розмірі.

Згідно з ч.1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договору № 6011/12 від 30.12.2021 відповідач виконав, а позивач прийняв роботи по капітальному ремонту, а саме: «Капітальний ремонт покрівлі та вхідних груп житлового будинку № 11 по вул. Льотна в м. Чернігів» на суму 270 718 грн 07 коп. актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, підписаний та сторонами без зауважень.

Пунктом 2.11. договору № 6011/12 від 30.12.2021 сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати на придбання матеріалів, що здійснюється позивачем протягом 15 календарних днів з дня підписання договору, у розмірі, визначеному пунктом 2.3. договору, та подальшої поетапної оплати Управлінням виконаних робіт.

За доводами позивача, на виконання умов договору № 6011/12 від 30.12.2021, позивачем попередньо (авансом) було перераховано відповідачу 360 000,00 грн на підставі платіжного доручення № 85 від 28.08.2021 на суму 72 000, 00 грн та меморіального ордеру № 8485875726 (№798485875726) від 30.08.2021 на суму 288 000,00 грн.

Згідно з актом акт звірки взаємних розрахунків від 16.01.2023 переплата становить 89 281,93 грн.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що дана сума коштів сплачена на виконання зобов`язань за іншим договором, який не стосується предмета даного спору, враховуючи наступне.

У платіжному дорученні № 85 від 28.08.2021 та меморіальному ордері № 8485875726 (№798485875726) від 30.08.2021 у графі «призначення платежу» зазначено «оплата матеріалів та робіт за договором підряду №27/07-2021 від 27.07.2021 та згідно рахунку №УЕ-0000002 від 27.07.2021», а з наданого позивачем договору кредитної лінії №109 від 30.08.2021, укладеного між ОСББ та з АТ «Державний ощадний банк України», вбачається, що відповідно до п.3.6. цільове призначення кредиту: Фінансування заходів, які не пов`язані із реалізацією Програми «Енергодім», а саме: придбання обладнання та матеріалів для проведення робіт із виготовлення навісу над входом в під`їзд будинку згідно Договору підряду №27/07-2021 від 27.07.2021 укладеним з ТОВ «Укрєвростандарт» (код ЄДРПОУ 39178736) (за договором підряду №22/06-2021 від 22.06.2021, укладеним із ТОВ «Укрєвростандарт» (код ЄДРПОУ 39178736).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції встановила відсутність достовірних, належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт перерахування позивачем попередньої оплати саме на виконання умов договору № 6011/12 від 30.12.2021, що вірно встановлено і судом першої інстанції.

Натомість, із доданого позивачем акту звірки розрахунків не вбачається за яким саме договором у позивача виникла дебіторська заборгованість у сумі 89 281,93 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позивачем не додано до матеріалів справи договорів підряду № 27/07-2021 від 27.07.2021 та № 22/06-2021 від 22.06.2021, тобто, встановити, що оплати за вказаними договорами стосувались договору № 6011/12 від 30.12.2021 не вбачається за можливе.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Законом України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76-79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що позивачем не надано переконливих та вагомих доказів на підтвердження того, що оплати за платіжним дорученням № 85 від 28.08.2021 та меморіальним ордером № 8485875726 (№798485875726) від 30.08.2021 відбулись на виконання договору № 6011/21 від 30.12.2021.

Доказів, які свідчать про оплату за договором № 6011/21 від 30.12.2021 та розмір такої оплати, позивачем не надано.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на те, що позивачем не доведено обставин здійснення ним передоплати в сумі 360 000,00 грн саме на виконання умов договору № 6011/12 від 30.12.2021, погоджується із висновком господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 89 281,93 грн суми попередньої оплати (авансу), у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23, відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл-11» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл-11» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 у справі № 927/1726/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 927/1726/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко