Рішення

від 05.11.2024 по справі 686/6683/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/6683/23

Провадження № 2/686/1526/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024

Хмельницький міськрайонний суд

в складі: головуючого судді Салоїд Н.М.,

при секретареві - Лоб І.А.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи - Хмельницької міської ради про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення,-

та за зустрічним позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, -

встановив:

У березні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення та переселення у власну квартиру.

В обгрунтування заявленого позову зазначила, що вона є власником 49/200 частин квартири під номером АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Першої Хмельницької нотаріальної контори Гусєвою Л.В. 02.12.2020 у спадковій справі № 222-2020.

Попереднім власником 49/200 частини квартири був ОСОБА_6 , її чоловік та рідний брат ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Між братами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 існував спір щодо частки їх матері у вказаній квартирі - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На сьогоднішній день спадщина після смерті ОСОБА_7 ніким із спадкоємців не оформлена та право власності на 49/200 частин квартири АДРЕСА_1 продовжує рахуватись за ОСОБА_7 , що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2020.

Скасувавши право власності ОСОБА_6 на спадщину після смерті матері ОСОБА_7 , відповідач ОСОБА_3 сам пропустив строк для прийняття спадщини після смерті матері, оскільки не ставив питання про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками по одній третині кожен квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав від 22.11.2021 та зареєстровані у ній.

З грудня 2014 року після смерті ОСОБА_8 відповідачі фактично користуються спірною квартирою.

У спірній квартирі не зареєстрований ніхто, що підтверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання.

Після оформлення права власності на успадковану частину квартиру після смерті чоловіка ОСОБА_6 позивач неодноразово зверталась до відповідачів та до правоохоронних органів вирішити питання щодо користування спірною квартирою, однак позитивних результатів це не дало. Просить усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом виселення відповідачів у власне житло.

В свою чергу ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

В обгрунтування заявленого позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір, ОСОБА_7 .

На момент її смерті їй належало 49/100 частини квартири під номером АДРЕСА_1 , інших 49/100 частини належало його брату ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право власності. У даній квартирі проживав він, його дружина ОСОБА_4 та їх син ОСОБА_9 , оскільки матір потребувала постійного догляду у зв`язку з важкою хворобою. Його сім`я здійснила і поховання матері.

Він прийняв спадщину після смерті матері і померлим ОСОБА_6 шляхом вступу у фактичне володіння майном.

Йому як спадкоємцю першої черги повинна належати на прав власності вся квартира номер вісім, що знаходиться по АДРЕСА_3 , оскільки він постійно проживав разом із спадкодавцем на час його смерті, тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Нотаріус Гусєва Л.В. не мала законних підстав, а відповідачка ОСОБА_2 не мала законного права отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 , видане 02 грудня 2020 року нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1615.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та її представник позов підтримали та просять його задоволити із викладених у заяві підстав. В судове засідання означене на 31.10.2024 не з`явились, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

ОСОБА_3 позивач за зустрічним позовом та відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, повідомлені про час і місце розгляду справи у передбаченому законом порядку. Подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

ІІ.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 17 березня 2023 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_10 про виселення з квартири.

Представником ОСОБА_3 було подано відзив на позов, в якому посилається на те, що заповіт складений ОСОБА_6 є нікчемним, позаяк він не мав на це права, оскільки свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_6 рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13.02.2019 визнано недійсним та він не мав права на спадкування після смерті матері.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 10 серпня 2023 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та продовжено його розгляд з первісним позовом в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.10.2023 витребувано в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації інвентаризаційні справи на квартири під номером сім та вісім у будинку АДРЕСА_3 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 29 листопада 2023 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 25 вересня 2024 суд повернувся до стадії підготовчого провадження та притягнув до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог Хмельницьку міську раду.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 03 жовтня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

31.10.2024 ухвалено рішення у справі.

Суд, вислухавши доводи учасників судового процесу, даними ними в ході розгляду справи, перевіривши матеріали справи доказами, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом достовірно установлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації Хмельницького міськвиконкому 03 грудня 1997 року 49/100 комунальної двокімнатної квартири АДРЕСА_4 належала на праві спільної сумісної власності - ОСОБА_11 та ОСОБА_6 в рівних частках кожному.

Вказані обставини підтверджуються витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.09.2004 року (номер витягу 4650293) за кожним зареєстровано по 49.200 частки.

У зв`язку із смертю ОСОБА_11 її долю в означеній квартирі успадкувала її донька, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою 08.12.2004, реєстровий номер 1-2533.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , матір ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .

В нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини спадкоємці першої черги не звертались.

В серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, і рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11.09.2015 року поданий ним позов було задоволено. Проте, постановою апеляційного суду Хмельницької області від 17 липня 2018 року таке рішення суду скасовано та ухвалено нове, яким у задоволені позову відмовлено.

Державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори 02 листопада 2015 року на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11.09.2015 року ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 49/200 частини спірної квартири після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстровано за ним право власності на означену частку квартири.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 лютого 2019 свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 02.11.2015 на ім`я ОСОБА_6 державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Шевцовою І.А. як спадкоємцю майна ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка складається із 49/200 частини квартири АДРЕСА_1 було скасовано. Постановою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.02.2020 рішення суду залишено в силі.

Позивач за первісним позовом, ОСОБА_3 , звернувся до суду про встановлення факту прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , і рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14 квітня 2022 такий факт прийняття спадщини було встановлено.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02.05.2023 рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14.04.2022 року скасовано, а подану заяву залишено без розгляду. З питанням встановлення додаткового строку ОСОБА_3 до суду не звертався, як і не звертався з позовом про встановлення факту прийняття спадщини.

З наведених підстав обидва спадкоємці за законом втратили право на долю у спадщині після смерті їх матері ОСОБА_7 , а посилання позивача ОСОБА_3 на фактичне прийняття спадщини не відповідає вимогам частини 3 статі 1268 ЦК України, оскільки він був зареєстрований разом із членами своєї сім`ї за іншим місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 . З цих підстав йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Цим рішенням констатовано факт не прийняття спадщини ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис за № 885.

Після його смерті відкрилась спадщина за заповітом, позивач за первісним позовом 02 липня 2020 звернулась у визначеному законом порядку до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та їй у передбаченому законом порядку видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Вавринчук О.М. 05 лютого 2018 року за реєстровим номером 117.

Після смерті брата ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся і ОСОБА_3 , як спадкоємець другої черги, проте він до спадщини не закликався за наявності заповіту, тому нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори правомірно 02 грудня 2020 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 на 49/200 часток у спільній частковій власності на квартиру під номером вісім в житловому будинку за номером АДРЕСА_3 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації Хмельницького міськвиконкому 03 грудня 1997 на підставі розпорядження № 19467 від 03.12.1997, зареєстрованим Хмельницьким бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 20333. При цьому частка ОСОБА_7 в майні 49/200 залишилась відкритою.

Таким чином, 49/200 часток у вказаній квартирі залишилась невитребуваною спадкоємцями за законом, як наслідок її може спадкувати держава.

В цілому вказана квартира під номером вісім у будинку номер АДРЕСА_3 складається з двох кімнат площею 16.2 кв.м та 12,8 кв.м., загальною площею 29.0 кв.м. та кухні площею 12.6 кв.м.

Квартира під номером 7 у цьому будинку загальною площею 36.8 кв.м. перебуває у власності ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.07.2007 року, і посилання ОСОБА_2 на те, що вказана квартира має чотири житлових кімнати загальною площею 72.8 кв.м. та житловою площею. 59,4 кв.м. спростовується матеріалами інвентаризаційних справ.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.11.2021 у ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності перебуває квартира під номером АДРЕСА_2 на підставі свдіоцтва про право власності НОМЕР_4 від 18.11.2004 виданого управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (а.с.26).

Відповідно до положень частини 1 статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Положеннями частини 1 статі 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином суд визнає факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вказаній квартирі безпідставно, а права ОСОБА_2 порушеними, створення ними перешкод у користуванні часткою у цій квартирі законному власнику, і право проживання в ній у відповідачів не виникло.

Тому з цих підстав вони підлягають виселенню.

Натомість, поданий ОСОБА_3 зустрічний позов про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом є необгрунтованим, безпідставним, і таким, що задоволенню не підлягає.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач, як спадкоємець першої черги у відповідності до ст. 1261 ЦК України, прийняла спадщину за заповітом після смерті чоловіка у відповідності до вимог ст.ст. 1268, 1270 ЦК України.

Такий заповіт не скасований та не визнаний судом недійсним, позивач має право на спадкування частки у квартирі, що належала йому відповідно до свідоцтва про право власності на житло, видане 03.12.1997 відділом приватизації Хмельницького міськвиконкому на 49/100 квартири під номером вісім, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_3 на праві спільної сумісної власності ОСОБА_11 та ОСОБА_6 в рівних частках кожному.

З цих підстав свідоцтво про право власності за заповітом, видане ОСОБА_2 02.12.2020 року після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідає закону.

Позивач ОСОБА_3 за зустрічним позовом як спадкоємець другої черги за законом та при наявності заповіту не вправі спадкувати долю ОСОБА_6 .

З наведених підстав зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог частини 1 пункту 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у разі задоволення позову на відповідачів в сумі по 536,8 грн. з кожного.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141,265, 280, 288, 289 ЦПК України, ст.ст. 317, 321, 383, 391, 1216-1218, 1268, 1270 ЦК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні 49/200 частки квартири під номером вісім у будинку номер п`ятдесят один по АДРЕСА_3 шляхом виселення з неї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним відмовити.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір по 536,8 грн. з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 05 листопада 2024року.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 місце проживання АДРЕСА_5 .

Відповідачі: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_6 ;

ОСОБА_4 , 1972 р.н., місце реєстрації АДРЕСА_6 ;

Суддя: