Постанова

від 24.10.2024 по справі 496/383/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5649/24

Справа № 496/383/21

Головуючий у першій інстанції Портна О. П.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 51

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Середи Валерії Юріївни на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа Одеська районна рада Одеської області, про визнання незаконним та скасування наказу у частині звільнення ОСОБА_1 з посади директора районного історико-краєзнавчого музею, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з послідуючим утриманням всіх обов`язкових податків та платежів,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2021 року ОСОБА_1 , в особі представника, звернулася з позовом (який згодом уточнила) до Сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації, Біляївської районної ради Одеської області, Одеської районної ради Одеської області, з вимогами про визнання незаконним та скасування наказу у частині звільнення ОСОБА_1 з посади директора районного історико-краєзнавчого музею, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з послідуючим утриманням всіх обов`язкових податків та платежів (т. 1, а.с. 1-8).

29 березня 2024 року рішенням Біляївського районного суду Одеської області у задоволенні позовних вимог вирішено відмовити (т. 2, а.с. 223-237).

08 травня 2024 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 адвокат Середа Валерія Юріївна направила до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2024 року. Представник апелянта не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та є необґрунтованим, оскільки прийняте з неповним та неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки. Так, представник апелянта зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не встановив та не надав оцінки процедурі скорочення штату працівників у зв`язку із ліквідацією району, не встановив чи процедура ліквідації району в подальшому не створювала нової структури штату, наявності робочих місць з метою забезпечення зайнятості вивільнених працівників, чи ліквідація району передбачала в подальшому ліквідацію установ, підприємств, закладів, а також не надано оцінки відсутності пропонування працівникам іншої роботи в межах вимог ст. 49-2 КЗпП України. Крім того, представник апелянта зауважує, що відповідач при звільненні позивача не надав до суду жодного належного та допустимого доказу щодо наявності у Сектора культури, молоді та спорту Біляївської РДА Одеської області повноважень на звільнення позивача із займаної посади. Додатково, представник апелянта звертає увагу на те, що трудову книжку позивачу було видано лише 11 січня 2021 року, а не 31 грудня 2020 року (дата звільнення), копію наказу також не було видано в день звільнення, а на прохання позивачки видати копію їй було відмовлено без обґрунтування причин. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, представник апелянта просить скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2024 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі (т. 3, а.с. 1-8).

19.06.2024 Одеська районна державна адміністрація подали відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначили, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а тому просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги (т.3,а.с.40-42).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу. Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги. Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, які з`явилися, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Біляївський районний історико-краєзнавчий музей, як бюджетна установа, не є структурним підрозділом Біляївської районної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права, який підлягав реорганізації шляхом його приєднання до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, та в свою чергу надає суду можливість дійти висновку, що відбулася саме ліквідація Біляївського районного історико-краєзнавчого музею.

Суд не наділений повноваженнями вирішувати питання доцільності перестановки (перегрупування) працівників підприємства. Стороною відповідача було дотримано приписи трудового законодавства.

Тому суд вирішив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судом першої інстанції рішенням Біляївської районної ради № 326-ІVвід 26.10.2005 «Про погодження створення бюджетної установи «Біляївський районний історико-краєзнавчий музей» вирішено погодити створення бюджетної установи «Біляївський районний історико-краєзнавчий музей» та доручено районному відділу культури ( ОСОБА_4 ) забезпечити створення бюджетної установи «Біляївський районний історико-краєзнавчий музей» та передбачити у штатному розписі відділу культури відповідні штатні одиниці (т. 1 а.с. 141, 176).

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 від 30.09.1970 року, 12 квітня 2006 року Біляївським відділом культури і туризму її було прийнято на посаду директора районного історико-краєзнавчого музею (наказ № 30 від 10.04.2006). 22 січня 2013 року відділ культури і туризму перейменовано у відділ культури (Розпорядження № 21/РА-2023 від 22.01.2013). 21 січня 2020 року відділ культури перейменовано у Сектор культури, молоді та спорту (Розпорядження № 156/РА-2019 від 11.12.2019). 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 , Сектором культури молоді та спорту, звільнено з займаної посади у зв`язку з скороченням штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ № 233 від 30.12.2020) (т. 1 а.с.16-22, 79-85, т. 2 а.с. 22-23)

Рішенням Біляївської районної ради Одеської області № 326-ІУ від 26.10.2005 було погоджено створення бюджетної установи «Біляївський районний історико-краєзнавчий музей» (т. 1 а.с. 23, 86, т. 2 а.с. 24).

Відповідно до п. 1.1. Розділу І Статуту з відміткою «Затверджено рішенням 33 сесії Біляївської районної ради VІ скликання 06.11.2014 № 33/689» без відбитку печатки, музей у своїй діяльності підпорядковується відділу культури Біляївської райдержадміністрації виконавчого комітету Біляївської районної ради як органу, уповноваженому засновником. (т.1,а.с.24-31,87-94;т.2,а.с.25-33). Відповіднодо п.7.1.Розділу VІІСтатуту,управління музеємздійснюється наоснові поєднанняправ засновника(Біляївськарайонна рада)по матеріально-технічномута фінансовомузабезпеченню,господарському використаннюкомунального майна,в томучислі охоронімузею;відділу (відділкультури Біляївськоїрайдержадміністрації виконкомуБіляївської районноїради;принципів самоврядуваннятрудового колективумузею;управління діяльностідиректора (т. 1, а.с. 24-31, 87-94; т. 2, а.с. 25-33). Згідно з п. 7.2. Розділу VІІ Статуту, керівництво всією оперативною діяльністю музею здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади рішенням районної ради за погодженням із начальником відділу культури Біляївської райдержадміністрації (т. 1, а.с. 24-31, 87-94; т. 2, а.с. 25-33).

Відповідно до паспорту музею, код 02229528/ НОМЕР_1 , та уніфікованому паспорту музею (код КФК 110/202) повна назва музею Біляївський районний історико-краєзнавчий музей, засновник, власник Райрада, підпорядкування райраді, відділу культури. Директор ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 32-34, 35-36, 95-97, 98-99).

Разом з тим, відповідно до довідки начальника загального відділу виконавчого апарату районної ради Синюк С.В. від 17 березня 2021 року, рішення 33 сесії Біляївського районної ради 4 скликання від 06.11.2014 № 33/689 не існує. 33 сесія Біляївської районної ради проводилось депутатами VI скликання. Останній порядковий номер рішення 33 сесії 548-VI від 18.12.2013. За № 689-VІ від 10.12.2014 прийнято рішення «Про інформацію в.о. Біляївського районного військового комісара щодо ходу створення у Біляївському районі підрозділу територіальної оборони» (41 сесія Біляївської районної ради VI скликання). Рішення про призначення директором Біляївського районного історико-краєзнавчого музею ОСОБА_1 на пленарних засіданнях Біляївської районної ради також не приймалося (т. 1, а.с. 142, 175).

Крім того, згідно архівної довідки, виданої архівним відділом Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 17-48/11 від 16.03.2020, в матеріалах 33 сесії VI скликання Біляївської районної ради Одеської області від 18.12.2013 рішення № 33/689 про затвердження Статуту Біляївського історико-краєзнавчого музею відсутнє. Відповідно до протоколу засідання сесії було прийнято рішення з № 541-VI по № 548-VI (т. 1, а.с. 160).

Також, Листом № 12-09-19/04-30 від 16.03.2021 Біляївською районною радою Одеської області завідувачку сектором культури, молоді та спорту районної державної адміністрації ОСОБА_4 повідомлено, що 06.11.2014 року Біляївською районною радою сесії не проводились, відповідно, рішення № 33/689 не приймалося (т. 1, а.с. 161).

Розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 09.01.2020 № 9/РА-2020, було затверджено положення про сектор культури, молоді та спорту районної державної адміністрації Одеської області (т. 1, а.с. 42-49, 105-112; т. 2, а.с. 39). Відповідно до п. 2.1 Положення, основними завданнями, крім іншого є реалізація державної політики у сфері культури, забезпечення функціонування базової мережі: централізованої бібліотеки, районного Будинку культури, музичних шкіл, музеїв, забезпечення вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, доступності всіх видів культурних послуг і культурної діяльності для кожного громадянина (т. 1, а.с. 43-49, 106-112; т. 2 а.с. 40-46). Згідно з п. 8.3. завідувач сектором видає в межах своїх повноважень накази, організовує контроль за їх виконанням (т. 1, а.с. 43-49, 106-112; т. 2 а.с. 40-46).

В процесі розгляду справи судом першої інстанції до матеріалів цивільної справи була долучена копія Статуту Біляївського районного історико-краєзнавчого музею, затвердженого завідувачем Сектору культури ОСОБА_4 27.01.2020 за № 6 з відбитком відповідної печатки. Відповідно до п.п.1.2., 1.4., 1.5. вказаного Статуту, засновником музею та власником його майна є сектор культури Біляївської районної державної (адміністрації) (далі-Засновник). Музей підпорядкований його засновнику, який здійснює координацію та поточний контроль за його діяльністю. Музей не є юридичною особою і не має самостійного балансу та діє на підставі Статуту, затвердженого Засновником. Пунктами 4.1. та 4.2. Статуту передбачено, що загальне керівництво діяльністю музею здійснює засновник. Для безпосереднього керівництва музеєм призначається директор. Директор музею призначається і звільняється на посаду засновником. Згідно з п. 5.1. Статуту, ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення) музею здійснюється за наказом сектору культури, молоді та спорту (т. 1, а.с. 155-159).

Наказом Сектора культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 12 від 23.10.2020, попереджено керівників закладів культури клубного типу та працівників, керівників навчальних закладів культури, музейних закладів, керівника централізованої бібліотечної системи, головного бухгалтера та працівників централізованої бухгалтерії (згідно додатків 1-30) про наступне вивільнення з 31 грудня 2020 року у зв`язку з ліквідацією Біляївського району, та ознайомлено з наказом під особистий підпис всіх зазначених у ньому осіб протягом одного робочого дня. Фактичне вивільнення працівників здійснюється шляхом видання окремого наказу не раніше ніж через 2 місяці з дня видання цього наказу (т. 1, а.с. 37-38, 100-101; т. 2, а.с. 36-37)

Наказом Сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 23.10.2020 № 12 про попередження працівників про скорочення штату працівників, було наказано скоротити посади, в тому числі посаду директора районного історико-краєзнавчого музею (т. 1, а.с. 40-41, 103-104; т. 2, а.с. 34-35).

ОСОБА_1 30.10.2020 року було ознайомлено з наказом в.о. завідувача сектору культури, молоді та спорту про попередження про наступне вивільнення працівників з 31.12.2020 у порядку ст. 49-2 КЗпП України (т. 1, а.с. 39, 102; т. 2 а.с. 38).

Наказом Сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 233 від 30.12.2020 було звільнено, зокрема, ОСОБА_1 з посади директора районного історико-краєзнавчого музею з 31.12.2020 відповідно до Постанови ВР України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», розпорядження КМ України від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» та Положення про Сектор культури молоді та спорту затвердженого Головою районної державної адміністрації від 09.01.2020 № 9/РА-2020, керуючись п. 1 ст. 40 КЗпП України, на підставі доповідної начальника фінансового управління Біляївської районної державної адміністрації ОСОБА_5 від 20.10.2020 № 192, на підставі наказу сектора культури молоді та спорту № 12 від 23.10.2020, який був направлений 23.02.2021 на адресу представника позивача Сектором культури Біляївської РДА (т. 1, а.с. 125).

31.12.2020року комісієюу складі:голови ОСОБА_4 ,зав.Сектором культури,молоді таспорту Біляївськоїрайдержадміністрації, ОСОБА_6 ,головного спеціалістасектору культури,молоді таспорту райдержадміністрації, ОСОБА_7 ,керівника гурткарайонного будинкукультури, ОСОБА_8 методиста центральноїрайонної бібліотеки,складено актпро відсутністьна робочомумісці ОСОБА_1 директора районногоісторико-краєзнавчогомузею 31.12.2020з 08:00години до16:15годин (т. 1, а.с. 162)

31.12.2020 комісією у складі: голови ОСОБА_4 , зав. Сектором культури, молоді та спорту Біляївської райдержадміністрації, ОСОБА_6 , головного спеціаліста сектору культури, молоді та спорту райдержадміністрації, ОСОБА_7 , керівника гуртка районного будинку культури, ОСОБА_8 методиста центральної районної бібліотеки, складено акт у тому, що у присутності вищевказаних осіб відбулася телефонна розмова ОСОБА_4 , начальника сектору культури, молоді та спорту з ОСОБА_1 , директором історико-краєзнавчого музею у ході якої їй доведено необхідність отримання трудової книжки 31.12.2020. ОСОБА_1 відмовилась прибути у зв`язку з необхідністю постійного догляду за хворим чоловіком (т. 1, а.с. 163).

Листом № 03-11/2467 від 30.11.2021 Одеська районна державна адміністрація Одеської області повідомила сторону позивача, що Сектор культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області знаходиться в стані припинення (реорганізації) шляхом приєднання до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області згідно з Постановою КМУ від 16.12.2020 № 1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій», розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 16.01.2021 № 30/од-2021 «Про утворення комісії з реорганізації Біляївської районної державної адміністрації», розпорядженням в.о. Голови Біляївської РДА Одеської області від 19.01.2021 № 9/РА-2021 «Про реорганізацію структурних підрозділів Біляївської РДА зі статусом юридичної особи публічного права шляхом їх приєднання до Біляївської РДА Одеської області, розпорядженням Голови Біляївської РДА Одеської області від 21.01.2021 № 11/РА-2021 «Про створення комісій з припинення (реорганізації) структурних підрозділів Біляївської РДА зі статусом юридичної особи публічного права». Біляївська РДА Одеської області була реорганізована шляхом приєднання до Одеської РДА Одеської області на підставі Постанови ВР України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів, згідно розпорядження КМУ від 16.12.2020 № 1635 «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» та Постанови КМУ від 16.12.2020 № 1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій». 11.03.2021 було підписано Розпорядження в.о. Голови Одеської облдержадміністрації № 233/од-2021 «Про утворення комісії з реорганізації Біляївської РДА Одеської області». Правонаступником Сектору культури, молоді та спорту Біляївської РДА Одеської області є Одеська районна державна адміністрація Одеської області (т. 2, а.с. 17-18).

Біляївська міська рада Одеської області листом № 11-18/1192 від 20.12.2022 повідомила, що в ході передачі майна Біляївського районного історико-краєзнавчого музею до Біляївської міської ради будь-які особисті справи працівників музею чи фінансово-розрахункові документи не передавалися. Також, виконуюча обов`язки начальника Архівного відділу районної державної адміністрації Орлова Л. в листі № Н(СЛ)-44/22 від 23.12.2022 повідомила, що документи з кадрових питань (особового складу) Сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, передані на зберігання до Комунальної установи «Об`єднаний трудовий архів Одеського району».

Відповідно до копії листа від 10.07.2023 Одеської районної військової адміністрації Одеської районної державної адміністрації з додатками вбачається, що в ході передачі майна Біляївського районного історико-краєзнавчого музею до Біляївської міської ради будь-які особисті справи працівників музею не передавалися (лист № 11-18/1192 від 20.12.2022). Відповідь від голови комісії з реорганізації Біляївської районної адміністрації щодо розпорядчих, кадрових та фінансово-розрахункових документів за останні три місяці роботи позивача на посаді директора Біляївського районного історико-краєзнавчого музею не надійшла. Документи з кадрових питань (особового складу) Сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області передані на зберігання КУ «Об`єднаний трудовий архів Одеського району» (службова записка № Н(СЛ)-44/22 від 23.12.2022 в.о. начальника архівного відділу Одеської районної державної адміністрації). Відповідь від КУ «Об`єднаний трудовий архів Одеського району» на запит Одеської районної військової адміністрації Одеської районної державної адміністрації № 557/01-09/23/3 від 25.01.2023 не надходила. Таким чином Одеська районна державна адміністрація не володіє інформацією про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 148-153).

З копії індивідуальної відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 17.07.2023 вбачається, що страхувальником ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , був Сектор культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області. Усього за 2020 рік ОСОБА_1 було нараховано 115153,89 грн (т. 2, а.с. 157).

Нормативно-правове регулювання та оцінка апеляційного суду

Щодо ліквідаціїмузею. Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до пунктів 4-6 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2020 № 1321 якщо територія району, ліквідованого Верховною Радою України (далі - ліквідований район), включається до території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого вже існує райдержадміністрація, райдержадміністрація, що діяла на території ліквідованого району, реорганізується шляхом її приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району.

Якщо частини території ліквідованого району включаються до складу кількох новоутворених районів, в адміністративних центрах яких вже існують райдержадміністрації, райдержадміністрація, що діяла на території ліквідованого району, реорганізується шляхом її приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району, до якого включена більша частина території ліквідованого району.

У разі відсутності райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району, до території якого включаються ліквідовані райони, утворення відповідної райдержадміністрації здійснюється шляхом утворення нової юридичної особи публічного права з подальшим приєднанням до неї райдержадміністрацій ліквідованих районів, території яких було включено до складу відповідного новоутвореного району.

Отже, з наведеного вбачається, що районні державні адміністрації припинилися в результаті реорганізації, а не ліквідації, що відповідно тягне за собою юридичні наслідки, встановлені законом, зокрема, перехід майна, прав та обов`язків до правонаступника.

Відповідно до статуту Біляївського районного історико-краєзнавчого музею, затвердженого 27.01.2020 за № 6, засновником музею та власником його майна є сектор культури Біляївської районної державної (адміністрації), музей підпорядкований засновнику, який здійснює координацію та поточний контроль за його діяльністю.

Отже, музей, його майно, права та обов`язки входять в об`єм майна, прав та обов`язків Сектору культури, молоді та спорту Біляївської РДА Одеської області. Районна державна адміністрація була реорганізована, шляхом приєднання до Одеської районної державної адміністрації Одеської області, яка, відповідно, є правонаступником майна, прав таобов`язків Біляївської РДА, що підтверджується листом № 03-11/2467 від 30.11.2021 (т. 2, а.с. 17-18). Відомості щодо ліквідації Біляївського районного історико-краєзнавчого музею в матеріалах справи відсутні та сторонами до суду не подавались. За таких обставин висновки суду першої інстанції щодо ліквідації музею не підтверджуються матеріалами справи.

Щодо обґрунтованостінаказу прозвільнення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників

Відповідно доположень ст.36КЗпП Україниу разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 16.11.1992).

Відповідно до роз`яснення Міністерства праці та соціальної політики України, надане листом від 07.04.2011 № 114/06/187-11, скорочення штату працівників та скорочення чисельності працівників це різні поняття. Чисельність працівників це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Тобто зменшується певна кількість працюючих однієї професії. Штат працівників це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами. Скорочення чисельності або штату працівників допускається виключно у разі наявності змін в організації виробництва і праці.

Відповідно до п. 3 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Аналіз частини третьої статті 32 КЗпП України свідчить про те, що під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов. У цій правовій нормі йдеться про такі зміни, які викликані об`єктивними причинами на виробництві і стосуються не одного працівника, а цілого підприємства або принаймні структурного підрозділу. Такі зміни законодавець розглядає як самостійне правове явище, що має особливий правовий статус, спеціальний порядок їх проведення (постанова КЦС ВС від 20.09.2023 в справі № 442/4475/22).

При вирішенні трудового спору щодо поновлення на роботі звільненого у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників, суд зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення та дотримання відповідачем порядку вивільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу. Суд не вирішує питання щодо доцільності змін в організації виробництва і праці та наступного скорочення штату працівників, так як вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) (постанови ВС від 07.08.2019 в справі № 367/3870/16).

При цьому, суд перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури (постанова Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 725/3265/18).

Наказом Сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 23.10.2020 № 12 про попередження працівників про скорочення штату працівників, було наказано скоротити посади, в тому числі посаду директора районного історико-краєзнавчого музею (т. 1, а.с. 40-41, 103-104; т. 2, а.с. 34-35).

Як вище зазначалось, наказом Сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 233 від 30.12.2020 було звільнено ОСОБА_1 з посади директора районного історико-краєзнавчого музею з 31.12.2020 відповідно до Постанови ВР України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», розпорядження КМ України від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» та Положення про Сектор культури молоді та спорту затвердженого Головою районної державної адміністрації від 09.01.2020 № 9/РА-2020, керуючись п. 1 ст. 40 КЗпП України, на підставі доповідної начальника фінансового управління Біляївської районної державної адміністрації Кари М.В. від 20.10.2020 № 192, на підставі наказу сектора культури молоді та спорту № 12 від 23.10.2020, який був направлений 23.02.2021 на адресу представника позивача Сектором культури Біляївської РДА.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що постанова від 17.07.2020 та розпорядження КМУ від 12.06.2020 є публічними нормативно-правовими актами та загальнодоступними для ознайомлення. Разом з тим, вказані акти містять лише інформацію, яка стосується процедури ліквідації та утворення нових районів, встановлення територій та визначення адмінцентрів. Порядок функціонування територіальних органів влади вказаними актами не визначений, в тому числі, порядок ліквідації, реорганізації, зміни підпорядкування тощо. Так само, Наказ сектора культури молоді та спорту № 12 від 23.10.2020. Копія доповідної начальника фінансового управління Біляївської районної державної адміністрації Кари М.В. від 20.10.2020 № 192 в матеріалах справи відсутня. Тобто, визначити законність вказаного наказу, зокрема встановити наявність підстав та обґрунтованість наказу про звільнення, можливість відсутня. В процесі розгляду справи будь-які докази щодо обґрунтованості видання відповідного наказу до суду не подавались. Так само відповідач не подавав до суду докази скорочення штату та чисельності працівників (відповідні накази, штатний розпис тощо), внаслідок чого відсутня можливість встановити чи дійсно у відповідача відбулося скорочення штату/чисельності працівників.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється законність звільнення, обов`язокдоведення правомірностізвільнення працівникапокладається нароботодавця (постанова ВС від 23.01.2018 у справі №273/212/16).

Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.49-2КЗпП Українипро наступневивільнення працівниківперсонально попереджаютьне пізнішеніж задва місяці. Прививільненні працівниківу випадкахзмін ворганізації виробництваі працівраховується переважнеправо назалишення нароботі,передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Велика палата Верховного Суду в постанові від 18.09.2018 у справі № 800/538/17 зробила правовий висновок про те, що «за положеннями частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення».

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що роботодавець виконав обов`язки, визначені положеннями ст. 49-2 КЗпП України та запропонував позивачеві для зайняття вакантні посади, які існували на підприємстві та на момент звільнення включно.

Оскільки позовні вимоги про скасування наказу про звільнення знайшли своє підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 235 КЗпП України задовольняє вимоги позивача про поновлення на посаді директора Біляївського районного історико-краєзнавчого музею з 31 грудня 2020 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин та юридичну долю спору, а тому відхиляються апеляційним судом. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно доп.1та п.3ч.1ст.376ЦПК Українипідставами длязміни судовогорішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

Таким чином, враховуючи вище наведене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, апеляційний суд на підставі п.п. 1,3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Середи Валерії Юріївни задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2024 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ завідувача сектору культуру, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 233 від 30.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Біляївського районного історико-краєзнавчого музею з 31 грудня 2020 року.

Стягнути з сектору культури, молоді та спорту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з послідуючим утриманням всіх обов`язкових податків та платежів.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст цієї постанови складений 05 листопада 2024 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І.Дришлюк