Постанова

від 01.10.2024 по справі 924/750/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року Справа № 924/750/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Василишин А.Р.

суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 - адв. Малькут О.О.

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024 р.

постановлене у м. Хмельницький, повний текст складено 25.07.2024 р.

у справі № 924/750/20 (суддя Грамчук І.В.)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання"

про стягнення 1 915 490,42 грн. вартості частки майна

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 17.07.2024 р. Господарський суд Хмельницької області відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення 1 915 490,42 грн. вартості частки у майні Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" (далі по тексту - ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" або ТОВ "ЖЕО") .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно ухвалене судом з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Посилається на п. 3 ч. 1 ст. 116 ЦК України та стверджує, що як учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, вона має право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства.

Зазначає, що судом першої інстанції було досліджено тільки один факт, а саме - чи підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску у розмірі 407000,00 грн. до статутного фонду ЗАТ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» та ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» учасниками (засновниками) товариства.

Посилається на установчі документи товариства і пояснює, що її внесок до статутного фонду ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» зроблений не в готівковій формі, що не суперечить чинному законодавству, тоді як на час створення ЗАТ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» 12.10.2000 р. розподіл акцій між засновниками закритого акціонерного товариства здійснювався пропорційно майнової участі у створенні майна об`єднання, і докази суду були надані.

Просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/750/20 та ухвалити нове рішення, яким задовільнити повністю позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» про стягнення 1 915 490,42 грн. вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання».

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції правильно проаналізував та надав відповідні правові висновки позовним вимогам і вірно застосував норми матеріального права.

Пояснює, що визначення вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, який виходить із нього, за вибором учасника товариства може проводитись як на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна товариства, так і з вартості чистих активів товариства на підставі балансу.

Доводить, що скаржником ОСОБА_1 не подано жодних первинних документів бухгалтерського обліку суму внеску до статутного фонду ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання», не підтверджено документально її вкладу до статутного фонду ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання», а отже немає підстав для отримання нею частки активів товариства.

Просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024 р. у справі № 924/750/20 - без змін.

До початку судового засідання відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» подав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Таке клопотання подано на електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського суду та підписано електронним цифровим підписом адвокатом Залуцьким В.Н.

В обгрунтування клопотання відповідач пояснює, що адвокат Залуцький В.Н. 01.10.2024 р. приймає участь в засіданні Хмельницького міськрайонного суду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , тому не має змоги прийняти участь в засіданні суду апеляційної інстанції.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, вважає неповажною зазначену у клопотанні причину та зазначив, що інтереси відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» у суді першої інстанції представляли два адвокати та директор, явку яких відповідач міг би забезпечити і у даному судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, відхиляє його з урахуванням наступного.

В суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до норм ст.270 ГПК України. Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суді апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини будуть визнані судом поважними.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

В даному випадку відповідач був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа /а.с. 21 зв. у т.5/. Відповідно до ухвали про відкриття апеляційного провадження і призначення справи до розгляду від 03.09.2024 р. апеляційний суд не визнав обов`язковою явку представників сторін.

Разом з тим, відповідно до норм ст.56 Господарського процесуального кодексу України коло представників юридичних осіб у господарському судочинстві не є обмеженим, і відповідач жодним чином не доводить неможливість забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника. Колегія суддів звертає увагу, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції інтереси відповідача в судових засіданнях представляли кілька представників - адвокат Присяжнюк М.П. та директор Савчук О.А., що підтверджується протоколами судових засідань /а.с. 233, 239 у т.3, 174, 177 - 178, 197 - 198, 201 - 202, 209 - 212, 214 - 215, 218 - 220 у т.4/.

Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника відповідача підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, тоді як таких пояснень апеляційному суду не надано.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Згідно з ч. 4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, причиною неявки представника відповідача до суду апеляційної інстанції є надання переваги представником адвокатом Залуцьким В.Н. участі в іншій справі; відповідачем не доведено неможливість участі в судовому засіданні іншого представника або неможливість розгляду справи без участі відповідача. Явка представників не визнана судом обов`язковою, тоді як доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» викладені ним в відзиві на апеляційну скаргу, тобто - доведені апеляційному суду. Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що наявні у справі матеріали є достатніми для постановлення обґрунтованого рішення, тому є можливим завершення розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволити.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника скаржника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 34 - 46 у т.3/ 30.11.2010 р. було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» шляхом перетворення з Закритого акціонерного товариства Житлово-експлуатаційне об`єднання». Позивачка ОСОБА_1 була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» станом на 30.11.2010 р., про що зазначено також у висновку експерта від 07.03.2023 р. № СЕ-19/120- 22/4822-ЕК, виконаному на підставі ухвали суду першої інстанції від 25.03.2021 р. у даній справі.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» від 21.04.2016 р. затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» /а.с. 108 - 118 у т.2/.

Відповідно до п.п. 62 п. 1.4.2 статуту засновником і учасником товариства є, зокрема, ОСОБА_1 .

У п. 5.3 статуту визначено, що статутний капітал товариства формується за рахунок грошових внесків засновників (учасників) та становить 407000,00 грн. Засновниками (учасниками) сформовано до моменту державної реєстрації 100 % статутного капіталу товариства, тобто 407000,00 грн.

Пунктом 5.4 статуту визначені частки засновників (учасників) в статутному капіталі, розподіл прибутків, покриття. Зокрема у п.п. 62 визначено, що внесок/частка в статутному капіталі учасника товариства ОСОБА_1 становить 42409,00 грн або 10,4199 %, відсоток при отриманні прибутку - 10,4199 %, кількість голосів на загальних зборах учасників - 42409 голосів або 10,4199 %.

Відповідно до п.п. «в» п. 6.4 статуту учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Згідно з п. 6.14 статуту при виході чи виключення учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. При розрахунку частики учасника беруться до уваги чисті активи товариства (активи, які залишаються у розпорядженні товариства після усіх його зобов`язань). Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов (був виключений) з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Згідно з п. 9.1 статуту контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією або ревізором. Ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників з числа учасників у кількості трьох осіб (п. 9.2 статуту).

Згідно з п. 9.5 статуту до завдань ревізійної комісії або ревізора належить перевірка щорічного звіту директора товариства, а також інші питання, пов`язанні з контролем фінансово-господарської діяльності товариства.

Відповідно до п. 9.9 статуту питання діяльності ревізійної комісії або ревізора, які не визначені у статуті регламентуються у відповідних положеннях про ці органи, що затверджуються загальними зборами учасників.

В лютому 2020 року на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр незалежної оцінки «Проскурів-Експерт» провело оцінку майна ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» із складанням відповідних звітів про оцінку /а.с. 21 - 27 у т.1/.

Згідно зі звітами про оцінку були оцінені наступні об`єкти нерухомості:

- нежитлове приміщення загальною площею 100,4 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7. Ринкова вартість станом на 31.01.2020 р. становить 963118,00 грн. (з ПДВ).

- нежитлове приміщення загальною площею 99,2 кв.м. що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 . Ринкова вартість станом на 31.01.2020 р. становить 1996864,00 грн. (з ПДВ).

- нежитлове приміщення загальною площею 261,8 кв.м. що знаходиться за адресом: АДРЕСА_2 . Ринкова вартість станом на 31.01.2020 р. становить 5409292,00 грн. (з ПДВ).

- нежитлове приміщення загальною площею 853,5 кв.м. що знаходиться за адресом: АДРЕСА_8. Ринкова вартість станом на 31.01.2020 р. становить 4764834,00 грн. (з ПДВ).

- нежитлове приміщення загальною площею 165,2 кв.м. що знаходиться за адресом: АДРЕСА_3 . Ринкова вартість станом на 31.01.2020 р. становить 1665569,00 грн. (з ПДВ).

- нежитлове приміщення загальною площею 186,0 кв.м. що знаходиться за адресом: АДРЕСА_4 . Ринкова вартість станом на 31.01.2020 р. становить 1777386,00 грн. (з ПДВ).

- нежитлове приміщення загальною площею 73,8 кв.м. що знаходиться за адресом: АДРЕСА_5 . Ринкова вартість станом на 31.01.2020 р. становить 1805939,00 грн. (з ПДВ).

Загальна сума основних засобів (об`єктів нерухомості) ТОВ «ЖЕО» станом на 31.01.2020 р. згідно звітів про оцінку становить 18383002,00 грн.

25.02.2020 р. ОСОБА_1 як учасник ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» подала до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» нотаріально завірену заяву про вихід зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання». Заявник просила ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» розглянути таку заяву у порядку та строки, передбачені чинним законодавством України, та з урахуванням викладеного у ній затвердити відповідні зміни до статутних документів та здійснити всі необхідні юридично значущі дії щодо виведення ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» /а.с. 14 у т.1/.

18.03.2020 р. ОСОБА_1 подала до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» заяву, у якій просила повідомити її або її представника ОСОБА_3 про вартість її частки та надати обгрунтований розрахунок і копії документів, необхідних для такого розрахунку. Також заявник просила ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» протягом одного року виплатити їй вартість частки, розмір якої складає 10.4199 % статутного капіталу ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» /а.с. 10 у т.1/. Така заява була підписана адвокатом Малькутом О.О., який діє на підставі ордеру /а.с. 19 у т.1/. До такої заяви були долучені документи на підтвердження повноважень адвоката Малькута О.О., копія нотаріальної заяви про вихід учасника з ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання», копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.03.2020 р. на підтвердження виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання». Так, у графі «Перелік засновників (учасників юридичної особи)» витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні дані про позивачку на час формування витягу 12.02.2020 р.

ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» отримало таку заяву 18.03.2020 р. наручно, що підтверджується розпискою юриста /а.с. 10 у т.1/.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» листом від 25.03.2020 р. зазначило, що не вбачає правових підстав для надання інформації та/або копій документів, пославшись на ч.4 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» /а.с. 11 у т.1/.

06.04.2020 р. представник ОСОБА_1 адвокат Малькут О.О. подав до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» адвокатський запит, у якому просив ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» повідомити ОСОБА_1 або її представника ОСОБА_3 про вартість частки ОСОБА_1 , та надати обгрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку. Також заявник просив ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» протягом одного року виплатити ОСОБА_1 вартість частки розмір якої складає 10.4199 % статутного капіталу ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» /а.с. 15 у т.1/.

У відповідь на адвокатський запит ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» листом від 15.04.2020 р. зазначило, що станом на 15.04.2020 р. товариство не отримало виписку з реєстру про проведення державної реєстрації змін до реєстру щодо виходу учасника /а.с. 16 у т.1/.

Вбачаючи порушення своїх корпоративних прав, ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Господарського суду Хмельницької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» 1915490,42 грн.

Відповідач ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання», заперечивши проти позову, надав рецензії на звіти про оцінку, у яких зазначено, що звіт про оцінку класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення недоліків /а.с. 103 - 130 у т.1/.

Також до відзиву відповідач долучив висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 15.10.2020 р. № 24, виготовленої на замовлення ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» в межах справи № 924/750/20 /а.с. 170 - 180 у т.1/.

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- чи підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внесків у розмірі 407000,00 грн. до статутного фонду ЗАТ «ЖЕО» та ТОВ «ЖЕО» учасниками товариства в т.ч. ОСОБА_1 у сумі 42409,00 грн. ( 10,4199 %) в період з 21.12.2000 р. по 12.03.2020 р.?;

- чи підтверджується документально викуп акцій власної емісії у ЗАТ «ЖЕО» акціонерами товариства, в результаті чого збільшено їх частки у статутному капіталі в процесі реорганізації ЗАТ «ЖЕО» в ТОВ «ЖЕО» в т.ч. ОСОБА_1 з розміру 27409,00 грн. (6,7344 %) до розміру 42409,00 грн. (10,4199 %) в період з 21.12.2000 р. по 12.03.2020 р.?

За результатами проведення експертизи експерт дійшов наступних висновків:

- первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку ЗАТ «ЖЕО» та ТОВ «ЖЕО» суми внесків у розмірі 407000,00 грн. до статутного фонду засновниками (акціонерами), в тому числі ОСОБА_1 в сумі 42409,00 грн. (10,4199 %) в період з 21.12.2000 р. по 12.03.2020 р. документально не підтверджуються;

- документально не підтверджено викуп акцій власної емісії ЗАТ «ЖЕО» акціонерами товариства, в результаті чого збільшено їх частки у статутному капіталі в т.ч. ОСОБА_1 з розміру 27409,00 грн. (6,7344 %) до розміру 42409,00 грн. (10,4199 %) в період з 21.12.2000 р. по 12.03.2020 р.

Ухвалою від 25.03.2021 р. Господарський суд Хмельницької області призначив у справі № 924/750/20 судову експертизу, проведення якої доручив Хмельницькому відділенню Київського НДІСЕ.

На вирішення експерту судом було поставлено наступні питання:

1. Яка вартість частини майна товариства, пропорційну частці ОСОБА_1 у статутному капіталі, яка складає 10,4199 %.?

2. Чи підтверджено установчими документами участь ОСОБА_1 в Житлово-експлуатаційному об`єднанні кооперативних будинків, як учасника (засновника) та яка частка ?

3. Чи підтверджено установчими документами участь ОСОБА_1 в ЗАТ «Житлово - експлуатаційне об`єднання» як акціонера та яка кількість акцій ?

4. Чи підтверджено установчими документами участь ОСОБА_1 в ТОВ «Житлово - експлуатаційне об`єднання» як учасника (засновника) та яка частка ?

5. Чи підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного фонду Житлово-експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з дати реєстрації по 21 грудня 2000 р. ?

6. Чи підтверджується документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статного капіталу Житлово - експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків в період з дати реєстрації по 21 грудня 2000 р. ?

7. Чи підтверджується документально порядок розподілу акцій між засновниками ЗАТ «Житлово - експлуатаційне об`єднання» пропорційно до трудової участі в об`єднанні в тому числі акціонером ОСОБА_1 ?

8. Чи підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку викуп акцій власної емісії у ЗАТ «Житлово - експлуатаційне об`єднання» акціонером ОСОБА_1 в період з 21 грудня 2000 р. по 30 листопада 2010 р.?

9. Чи підтверджено документально вклад акціонера ОСОБА_1 майном до статутного фонду ЗАТ «Житлово - експлуатаційне об`єднання» в період з 21 грудня 2000 р. по 30 листопада 2010 р. ?

10. Чи підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного капіталу ТОВ «Житлово - експлуатаційне об`єднання» учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з 30 листопада 2010 р. по 05 березня 2020 р. ?

11. Чи підтверджено документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статутного капіталу ТОВ «Житлово - експлуатаційне об`єднання» в період з 30 листопада 2010 р. по 05 березня 2020 р. ?

12. Чи підтверджено документально збільшення частки у статутному капіталі ТОВ «Житлово -експлуатаційне об`єднання» ОСОБА_1 з розміру 27409 грн. (6,7344%) до розміру 42409 грн. (10,4199%) ?

13. Чи зобов`язане товариство здійснювати виплату колишньому учаснику вартість його частки, якщо первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, внесення грошових коштів та/або майна до статного фонду/капіталу учасником (акціонером, засновником) ОСОБА_1 в сумах 27409 грн. (6,7344%) та 42409 грн. (10,4199%) не підтверджено, що свідчить про несформований статутний фонд/капітал ?

Ухвалою від 10.05.2022 р. Господарський суд Хмельницької області доповнив вищезазначений список питань, які були поставлені експерту наступними питаннями:

14. Чи підтверджується документально розмір частки ОСОБА_1 в розмірі 1915490,42 грн., яку б мало виплатити ТОВ" Житлово-експлуатаційне об`єднання" при виході з учасників товариства, пропорційно до розміру його частки в статутному капіталі товариства, що за її підрахунками становить 10,4199 % ?

15. Яка дійсна (ринкова) вартість необоротних і оборотних активів ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати ОСОБА_1 ?

07.03.2023 р. судовим експертом ОСОБА_4 складено висновок експерта № СЕ-19/120-22/4822-ЕК /а.с. 133 - 154 у т.4/.

По першому, другому, третьому, четвертому, сьомому, тринадцятому та п`ятнадцятому питанню експерт зазначив, що йому не представляється можливим дати відповідь на поставлене питання.

По інших питаннях експерт виснував наступне:

- по п`ятому питанню - не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного фонду Житлово-експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з дати реєстрації по 21 грудня 2000 року;

- по шостому питанню - не підтверджується документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статного капіталу Житлово-експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків в період з дати реєстрації по 21 грудня 2000 року;

- по восьмому питанню - не підтверджується документально вклад акціонера ОСОБА_1 майном до статутного фонду ЗАТ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» в період з 21 грудня 2000 року по 30 листопада 2010 року. Проте у наданих на дослідження документах наявна інформація, що ОСОБА_1 є власником іменних цінних паперів ЗАТ «ЖЕО» станом на 15.10.2020 р.;

- по дев`ятому питанню - не підтверджується документально вклад акціонера ОСОБА_1 майном до статутного фонду ЗАТ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» в період з 21 грудня 2000 року по 30 листопада 2010 року;

- по десятому питанню - не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного капіталу ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з 30.11.2010 р. по 05.03.2020 р.;

- по одинадцятому питанню - не підтверджується документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статутного капіталу ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» в період з 30 листопада 2010 року по 05 березня 2020 року;

- по дванадцятому питанню - не підтверджено документами бухгалтерського обліку збільшення частки у статутному капіталі ТОВ «ЖЕО» учасником ОСОБА_1 з розміру 27409 грн. (6,7344 %) до розміру 42409 грн. (10,4199 %). Збільшення частки у статутному капіталі ТОВ «ЖЕО» учасником ОСОБА_1 з розміру 27409 грн. (6,7344 %) до розміру 42 409 грн. (10,4199 %) підтверджено відомостями, які зазначені у статуті ТОВ «ЖЕО» із відповідною держаною реєстрацією змін;

- по чотирнадцятому питанню - підтверджується розрахунково та документально частка ОСОБА_1 в розмірі 24235124,4 грн., яку б мало виплатити ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» при виході з учасників товариства, пропорційно до розміру його частки в статутному капіталі товариства, що за її підрахунками становить 10,4199 %.

Разом з тим, при досліджені п`ятого, шостого, дев`ятого десятого та одинадцятого питання експерт виснував, що за даними облікових реєстрів, які велися ЗАТ «ЖЕО» та ТОВ «ЖЕО», не представляється можливим підтвердити або спростувати наявність заборгованості/оплати внесків учасниками у статутний капітал, в т.ч. ОСОБА_1 , оскільки облік за рахунком 46 «Неоплачений капітал» не вівся (відсутні документи). У наданих на дослідження документах наявна інформація, що статутний фонд ЗАТ «ЖЕО» та ТОВ «ЖЕО» сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені).

Відмовивши у задоволені позову, суд першої інстанції виснував, що позивачем не подано первинних документів бухгалтерського обліку щодо суми внеску до статутного фонду ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання", не підтверджено документально вклад позивача до статутного фонду ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" відповідно до наданих суду висновків експертів.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та враховує наступне.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Частиною 10 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Положення статуту відповідача ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" відповідають наведеним нормам Закону. Так, відповідно до п.п. «в» п. 6.4 статуту ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства, і згідно з п. 6.14 статуту при виході чи виключення учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. При розрахунку частики учасника беруться до уваги чисті активи товариства (активи, які залишаються у розпорядженні товариства після усіх його зобов`язань ). Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов (був виключений) з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу (п. 6.14 статуту).

Як встановлено колегією суддів, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 34 - 46 у т.3/ 30.11.2010 р. було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» в результаті перетворення з Закритого акціонерного товариства Житлово-експлуатаційне об`єднання».

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України (чинної на день реєстрації ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання») товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Цивільного кодексу України (чинної на день реєстрації ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання») статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом.

Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов`язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства (ч. 2 ст. 144 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 144 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» (чинної на день реєстрації ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання») до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п`ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Матеріалами справи підтверджено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є однією із засновників і учасником товариства, про що зазначено у п.п. 62 п. 1.4.2 статуту ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання».

Суд першої інстанції відмовив у позові, врахувавши, що наданими суду висновками експертів встановлено, що не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного капіталу ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з 30.11.2010 р. по 05.03.2020 р., а також - не підтверджено документами бухгалтерського обліку збільшення частки у статутному капіталі ТОВ «ЖЕО» учасником ОСОБА_1 з розміру 27409 грн. (6,7344 %) до розміру 42409 грн. (10,4199 %).

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає ні матеріалам справи ні нормам матеріального і процесуального законодавства.

Висновок експерта є одним з доказів згідно зі ст. 73 ГПК України.

Відповідно до норм ст. 86, 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд першої інстанції вибірково використав висновки експерта щодо відсутності первинних документів у бухгалтерському обліку про внески позивачки до статутного капіталу ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання».

Натомість жодної оцінки суд не надав докладним висновкам експерта (у висновку, складеному на виконання ухвали суду № СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023 р.) при дослідженні п`ятого, шостого, дев`ятого десятого та одинадцятого питання про те, що відповідно до даних облікових реєстрів, які велися ЗАТ «ЖЕО» та ТОВ «ЖЕО», не представляється можливим підтвердити або спростувати наявність заборгованості/оплати внесків учасниками у статутний капітал, в т.ч. ОСОБА_1 , оскільки облік за рахунком 46 «Неоплачений капітал» не вівся (відсутні документи). Тоді як експертом встановлено, що у наданих на дослідження документах наявна інформація про те, що статутний фонд ЗАТ «ЖЕО» та ТОВ «ЖЕО» сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені) /а.с. 133 - 154 у т.4/.

Отже, висновок суду не має належного обгрунтування, оскільки на підставі досліджених експертом облікових документів не підтверджено і не спростовано суму внеску до статутного капіталу ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» учасником (засновником) ОСОБА_1 та іншими учасниками з причини відсутності первинних облікових документів за період, про який запитував суд - з 30.11.2010 р. по 05.03.2020 р., та відсутності обліку за рахунком 46 «Неоплачений капітал» у ТОВ «ЖЕО».

Колегія суддів відзначає, що сам по собі факт відсутності первинних облікових документів за період з 30.11.2010 р. не може бути підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 внесок до статутного фонду ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" не внесений.

Колегія суддів керується нормами ст.86 ГПК України і враховує наступні обставини.

Відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5, строк зберігання пер вин них до ку мен тів і до да т ків до них, що фі к су ють факт ви ко нан ня го с по дар сь ких опе ра цій і стали під ста вою для за пи сів у регістрах бу х га л тер сь кого обліку та податкових документах (ка со ві, бан ків сь кі до ку мен ти, ордери, по ві до м лен ня бан ків і пе ре ка з ні ви мо ги, ви пи с ки бан ків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, на ря ди на ро бо ту, ак ти про при йман ня, зда ван ня і спи сан ня май на й ма те рі а лів, кви та н ції і на кла д ні з об лі ку то вар но- ма те рі аль них цін но с тей, рахунки-фактури, аван со ві зві ти тощо) становить 5 років.

Отже, за умови ведення обліку вкладів учасників до статутного капіталу ТОВ «ЖЕО», документи, які підтверджують внески, зокрема, ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «ЖЕО» не мали б зберігатись, враховуючи вищенаведені норми про обов`язковість сплати внеску до статутного капіталу товариства протягом першого року діяльності такого товариства та про термін зберігання бухгалтерських документів. Судом першої інстанції та експертом таке питання не вивчалось.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що належні та допустимі докази участі позивачки у статутному капіталі суду надані, однак залишились поза увагою суду.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» створене 30.11.2010 р. шляхом перетворення з Закритого акціонерного товариства Житлово-експлуатаційне об`єднання». Нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» затверджено загальними зборами учасників товариства 21.04.2016 р., і положення статуту підтверджують, що ОСОБА_1 є засновником і учасником товариства із внеском/часткою в статутному капіталі 42409,00 грн або 10,4199 %, відсоток при отриманні прибутку - 10,4199 %, кількість голосів на загальних зборах учасників - 42409 голосів або 10,4199 %. (п.п. 62 п. 1.4.2 статуту).

У п. 5.3 статуту визначено, що засновниками (учасниками) сформовано до моменту державної реєстрації 100 % статутного капіталу товариства, тобто - 407000,00 грн. за рахунок грошових внесків засновників (учасників).

Такі положення статуту колегія суддів оцінює як належний та достовірний доказ у справі із урахуванням норм ч. 3 ст. 144 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» (чинної на день реєстрації ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання»), відповідно до яких якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Відомості про такі оголошення про зменшення капіталу чи реєстрація відповідних змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» відсутні - відповідач ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» таких доказів суду не надав.

Окремо колегія суддів відмічає, що суд першої інстанції, оцінюючи установчі документи відповідача, зокрема, посилається на положення до п. 14.3, п. 14.4, п. 14.5 статуту ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання», яких не існує - статут товариства в редакції, затвердженій загальними зборами учасників товариства 21.04.2016 р. /а.с. 108-118 у т.2/, не містить пунктів у такій редакції, яка наведена у рішенні на арк..222 зв. у т.4, що ставить під сумнів безпосереднє дослідження доказів судом першої інстанції всупереч нормам ст..86 ГПК України.

При цьому колегія суддів враховує висновок експерта № СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023 р., складений на виконання ухвали суду /а.с. 133 - 154 у т.4/ в частині висновку про те, що облік за рахунком 46 «Неоплачений капітал» не вівся (відсутні документи). Колегія суддів відзначає, що з урахуванням такої обставини сплата внеску кожним з учасників ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» буде непідтвердженою.

Натомість за висновком експертизи по восьмому питанню експерт, крім того, що констатував відсутність первинних документів, проте зазначив, що у наданих на дослідження документах наявна інформація, що ОСОБА_1 є власником іменних цінних паперів ЗАТ «ЖЕО» станом на 15.10.2020 р. При цьому експертом встановлено, що у наданих на дослідження документах наявна інформація про те, що статутний фонд ЗАТ «ЖЕО» та ТОВ «ЖЕО» сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені) /а.с. 133 - 154 у т.4/.

Так само у відповіді по дванадцятому питанню експерт зазначив, що збільшення частки у статутному капіталі ТОВ «ЖЕО» учасником ОСОБА_1 з розміру 27409 грн. (6,7344 %) до розміру 42 409 грн. (10,4199 %) підтверджено відомостями, які зазначені у статуті ТОВ «ЖЕО» із відповідною державною реєстрацією змін.

Суд першої інстанції такі висновки експерта залишив без оцінки.

Крім того, відповідно до ст. 63 Закону України «Про господарські товариства» (чинної на день реєстрації ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання») контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії. Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень.

Як визначено у п. 9.1-9.5 статуту ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання», контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією або ревізором, до завдань якої /якого належить перевірка щорічного звіту директора товариства, а також інші питання, пов`язанні з контролем фінансово-господарської діяльності товариства.

Відповідно, факт несплати ОСОБА_1 свого вкладу у статутний капітал ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» міг бути підтверджений, але не встановлювався ревізійною комісією товариства за результатами щорічних перевірок фінансових звітів керівництва товариства та інших питань.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів з урахуванням вищезазначених норм законодавства та положень статуту, пояснень сторін та наданих суду доказів в їх сукупності дійшла висновку, що доводи позивачки про виконання внеску як засновником і учасником у статутний капітал ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» підтверджені належними і достовірними доказами у справі, тому є більш вірогідними, ніж доводи відповідача про те, що факт внеску не підтверджений. При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідач не вчиняв будь-яких дій щодо зменшення статутного капіталу та реєстрації відповідних змін до статуту у зв`язку з несплатою внеску до статутного капіталу на протязі понад десять років. Натомість збільшення частки у статутному капіталі ТОВ «ЖЕО» учасником ОСОБА_1 з розміру 27409 грн. (6,7344 %) до розміру 42 409 грн. (10,4199 %) підтверджено відомостями, які зазначені у статуті ТОВ «ЖЕО» із відповідною державною реєстрацією таких змін. Державна реєстрація відповідно до норм п. 4 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим законом.

При цьому експертом на виконання ухвали суду шляхом перевірки наданих на дослідження документів підтверджено, що статутний фонд ЗАТ «ЖЕО» та ТОВ «ЖЕО» сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені), про що зазначено вище.

Окремо колегія суддів відзначає, що порядок формування статутного фонду ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" судом не має досліджуватись у даній справі, оскільки виходить за межі предмету спору.

Отже, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та визнав встановленими обставини, які є недоведеними, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права та неправильного висновку про відмову у позові.

Колегія суддів встановила, що позивачка вийшла з товариства в порядку, передбаченому положеннями п.п. «в» п. 6.4 статуту, та у відповідності до норм ст..24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Так, відповідно до норм ч. 1-5 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників, і учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Як зазначено вище, 25.02.2020 р. ОСОБА_1 подала до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» нотаріально завірену заяву про вихід зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання»; 18.03.2020 р. ОСОБА_1 подала до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» заяву, у якій просила повідомити її або її представника ОСОБА_3 про вартість її частки, надати обгрунтований розрахунок і копії документів, необхідних для такого розрахунку, а також - просила протягом одного року виплатити їй вартість частки, розмір якої складає 10.4199 % статутного капіталу ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» /а.с. 10 у т.1/.

До такої заяви позивачкою був долучений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.03.2020 р. на підтвердження виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства.

ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» отримало таку заяву 18.03.2020 р. наручно, що підтверджується розпискою /а.с. 10 у т.1/ та листом від 25.03.2020 р. повідомило, що не вбачає правових підстав для надання інформації та/або копій документів з огляду на норми ч.4 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» /а.с. 11 у т.1/.

Також листом від 15.04.2020 р. у відповідь на адвокатський запит представника позивачки відповідач ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» повідомило, що станом на 15.04.2020 р. товариство не отримало виписку з реєстру про проведення державної реєстрації змін до реєстру щодо виходу учасника /а.с. 16 у т.1/.

Такі відмови товариства колегія суддів оцінює як безпідставні, оскільки вартість частки позивачки складає 10.4199 % статутного капіталу товариства, тому відповідно до норм ч.1-4 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» позивачка має право вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників і вважається таким учасником, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації виходу. При цьому до заяви 18.03.2020 р. позивачкою був долучений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.03.2020 р. на підтвердження виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства, і одержання такої заяви із додатками підтверджено розпискою представника відповідача, як зазначено вище.

Отже у позасудовому порядку заперечення відповідача ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» полягали у відсутності відомостей про проведення державної реєстрації змін до реєстру щодо виходу учасника та жодним чином не стосувалось оспорювання факту внеску ОСОБА_1 до статутного фонду чи суми належної виплати.

Натомість у процесі розгляду справи відповідач змінив позицію і заперечував розмір частини майна, належної для виплати ОСОБА_1 .

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти наданого позивачем розрахунку вартості належної їй частки майна ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання», а також зазначив, що позивачкою ОСОБА_1 не підтверджено внесок до статутного капіталу ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» в сумі 42409,00 грн.

Щодо визначення вартості частини майна ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" належної для виплати ОСОБА_1 у зв`язку з її виходом зі складу учасників товариства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. За змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Відповідно до норм ч. 7, 8 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки, яка визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Частиною 10 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства, тобто - має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки з урахуванням всього майна товариства.

Позивач на підтвердження вартості частини майна ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" надав звіти про оцінку, проведену Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр незалежної оцінки «Проскурів-Експерт» на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання», відповідно до якої загальна сума основних засобів ТОВ «ЖЕО» станом на 31.01.2020 р. становить 18383002,00 грн./, тоді як вихід позивачки з товариства підтверджений витягом з ЄДРПУО, сформованим на 12.02.2020 р. Згідно звітів про оцінку були оцінені за ринковою вартістю належні товариству об`єкти нерухомості а.с. 21 - 27 у т.1/.

Відповідач, заперечуючи проти звітів, надав суду Рецензії на звіти про оцінку майна, складені 20.07.2020 р. рецензентом Приватного підприємства «Консалтинг сервіс» ОСОБА_5 , яка діяла на підставі свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 1834 від 25.11.2004 р. /а.с. 103 - 130 у т.1/. За висновком рецензента звіт про оцінку класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою визначеною у звіті, після виправлення недоліків

Колегією суддів звертається увага, що за змістом наданої відповідачем рецензії на звіт про оцінку майна ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" визначено, що звіт про оцінку може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення недоліків, які були допущені оцінювачем за визначенням рецензента.

Натомість заперечення відповідача щодо вартості частки колегія суддів оцінює як необґрунтовані з урахуванням вимог ст..ст. 74, 76-78, 79 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до пункту 64 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 за результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об`єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об`єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів. Якщо у письмовому запиті про необхідність рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість об`єкта оцінки, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У разі рецензування звіту про оцінку майна оцінювачем, який працює в органі державної влади або органі місцевого самоврядування - суб`єктах оціночної діяльності, вимога щодо надання висновку про вартість майна задовольняється шляхом організаційного забезпечення проведення незалежної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У такому разі особи, що вимагають проведення незалежної оцінки майна в процесі рецензування, забезпечують укладення договору на проведення оцінки майна в порядку, визначеному законодавством.

Заперечивши проти визначеної позивачем вартості частки у майні ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання», відповідач в порядку, визначеному у п.64 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав", звіт про оцінку свого майна не замовив, що могло б бути належним доказом на обґрунтуванням іншої оцінки майна.

Отже, інший розмір вартості майна ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" відповідач не надає, зокрема, не надано звіту про оцінку майна ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання", яким би підтверджувалось іншу/меншу вартість майна ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" ніж вартість, яка вказана у наданих позивачем звітах про оцінку майна. Відповідач не звертався до суду першої чи апеляційної інстанції з клопотанням про призначення експертизи з метою визначення дійсної вартості майна ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання".

Натомість суд першої інстанції, призначивши у справі економічну експертизу, в ухвалі від 10.05.2022 р. поставив на вирішення експерту питання: Яка дійсна (ринкова) вартість необоротних і оборотних активів ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати ОСОБА_1 ?

За результатом експертизи експертом підтверджено збільшення частки у статутному капіталі ТОВ «ЖЕО» учасником ОСОБА_1 з розміру 27409 грн. (6,7344 %) до розміру 42 409 грн. (10,4199 %), про що зазначено вище.

Також експертом встановлено, що у наданих на дослідження документах наявна інформація про те, що статутний фонд ЗАТ «ЖЕО» та ТОВ «ЖЕО» сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені) /а.с. 133 - 154 у т.4/.

Відповідаючи на чотирнадцяте питання щодо вартості частини майна, яка належить до сплати ОСОБА_1 , експерт встановив, що підтверджується розрахунково та документально частка ОСОБА_1 в розмірі 24235124,4 грн., яку б мало виплатити ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» при виході з учасників товариства, - пропорційно до розміру її частки в статутному капіталі товариства, що становить 10,4199 %.

Експерт дійшов такого висновку з урахуванням наданого ТОВ «ЖЕО» балансу за 2019 рік (станом на 31.12.2019 р.), в т.ч. - даних балансу про необоротні, оборотні активи, довгострокові та короткострокові зобов`язання /а.с. 151 зв. у т.4/.

Жодна зі сторін такого висновку експерта не спростувала, а суд першої інстанції не надав такому висновку жодної оцінки, тоді як згідно з вимогами ст. 104 ГПК України відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Таким чином, заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що визначення вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, який виходить із нього, за вибором учасника товариства може проводитись як на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна товариства, так і з вартості чистих активів товариства на підставі балансу, - спростовані, оскільки експерт встановив вартість частки ОСОБА_1 в розмірі 24235124,4 грн., яку б мало виплатити ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» при виході з учасників товариства, на підставі дослідження даних балансу товариства за 2019 рік станом на 31.12.2019 р.

Заявлена позивачем до стягнення сума (як 10,4199 % від вартості майна) є меншою, ніж визначена експертом, і позивачка не заявляла про зміну суми позову, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 - учасника, який вийшов з товариства, 1915490,42 грн. як вартості частини майна товариства, пропорційній її частці у статутному капіталі, підтверджена положеннями п. 5.4 та п.п. 62 статуту ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" про склад учасників із частками в статутному капіталі, звітом про оцінку майна, проведену Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр незалежної оцінки «Проскурів-Експерт» на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» станом на 31.01.2020 р., та висновком експерта в межах економічної експертизи, призначеної судом у даній справі, про те, що статутний фонд ТОВ «ЖЕО» сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені), і щодо вартості частини майна, яка належить до сплати ОСОБА_1 , виходячи із дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та його зобов`язань.

Норми ч. 7, 8 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначають обов`язок товариства протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки, яка визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. Такий обов`язок у відповідача ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" виник, враховуючи, що 18.03.2020 р. товариство одержало заяву позивачки разом із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.03.2020 р. на підтвердження виходу ОСОБА_1 зі складу учасників.

Оскільки вартість її частки позивачці ОСОБА_1 не виплачена, позовна вимога підлягає задоволенню у заявленій сумі 1915490,42 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024 р. на підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України із ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Ухвалою від 19.06.2020 р. Господарський суд Хмельницької області відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення по даній справі. Тому судовий збір в сумі 28732,36 грн. за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України, відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України.

Судові витрати на оплату судового збору в сумі 34478,82 грн. за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задоволитти.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024 р. у справі № 924/750/20 скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" (29015, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 8, код ЄДРПОУ 21329402) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 915 490,42 грн. вартості частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" (29015, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 8, код ЄДРПОУ 21329402) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Хмельн.обл./м.Хмельниц.мтг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA878999980313191206083022775; код класифікації доходів бюджету: 22030101) 28732,36 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" (29015, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 8, код ЄДРПОУ 21329402) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 34478,82 грн., витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 924/750/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 04.11.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.