Ухвала

від 31.10.2024 по справі 904/3408/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

31.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3408/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" (Дніпропетровська обл., м. Покров)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробниче підприємство "Стройпрогрес" (Дніпропетровська обл., м. Покров)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Господарче товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробниче підприємство "Содружество" (Дніпропетровська обл., м. Покров)

про витребування об`єктів нерухомого майна із незаконного володіння

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар судового засідання: Анділахай В.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробниче підприємство "Стройпрогрес", в якій просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробниче підприємство "Стройпрогрес" наступні об`єкти нерухомого майна:

- нежитлову будівлю цеху по виготовленню залізобетону, літера "З", загальною площею 2504,8кв.м., що знаходиться по вулиці Партизанська буд. 1-А в місті Покров Дніпропетровської області;

- нежитлову будівлю майстерні та побутові приміщення, літера "А-2", загальною площею 733,7кв.м., що знаходиться по вулиці Партизанська буд. 1/4 в місті Покров Дніпропетровської області;

- нежитлову будівлю майстерні деревообробної, літера "Ж", загальною площею 575,4кв.м., що знаходиться по вулиці Партизанська буд. 1-А в місті Покров Дніпропетровської області.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" залишено без руху на підставі статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

16.08.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивач надав уточнену позовну заяву із зазначенням правильного місцезнаходження позивача та відповідача і ціни позову, надав докази, на підставі яких можливо встановити дійсну вартість нерухомого майна, яке позивач просить витребувати у відповідача, на момент подачі позовної заяви, надав докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, докази направлення відповідачу копії уточненої позовної заяви, та усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.09.2024.

10.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову та підтвердив фактичні обставини, викладені у позовній заяві.

17.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Господарче товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробниче підприємство "Содружество". Відкладено підготовче засідання на 15.10.2024.

02.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

10.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог позивача з урахуванням заперечень відповідача. В наведених поясненнях третя особа зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню. Також просить суд розглянути дану справу без участі представника третьої особи у зв`язку з тим, що представник третьої особи не має наміру приймати участь у судових засіданнях.

У судове засідання 15.10.2024 третя особа не забезпечила явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31.10.2024.

У судове засідання 31.10.2024 сторони та третя особа не забезпечили явку своїх представників про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлялися відповідно до вимог частини третьої статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Доказом належного повідомлення позивача та його представника про судове засідання є наявне у справі повідомлення про відкладення розгляду справи (а.с. 203 том 1).

Позивач та його представник станом на 31.10.2024 жодних заяв щодо явки/неявки у призначене судом судове засідання, можливості його проведення без участі представника чи то відкладення не подали.

Позов підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Частиною четвертою статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У розумінні наведених положень законодавства обов`язковими умовами для застосування передбачених у частині четвертій статті 202, пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у засідання суду є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (абзац 11 пункту 3.3 постанови Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №910/11119/17).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

У цій же постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму у значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.

У частині четвертій статті 236 Господарського процесуального кодексу України, що встановлює вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи до уваги неявку представника позивача в підготовче засідання, обізнаність позивача та його представника про дату, час і місце проведення засідання суду, а також зважаючи на відсутність з їхнього боку заяв чи клопотань щодо можливості проведення підготовчого засідання без участі представника позивача, позов має бути залишений без розгляду.

Залишення позову без розгляду за вказаних обставин не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд справи.

Усталена прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (частина друга статті 226 Господарського процесуального кодексу України).

Під час звернення з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 9084,00грн (платіжні інструкції №631 від 29.07.2024, №697 від 16.08.2024).

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд враховує передбачені пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" нормативні положення, згідно з якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

На час постановлення цієї ухвали клопотання позивача про повернення судового збору до суду не надходило.

Керуючись статтями 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробниче підприємство "Стройпрогрес", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Господарче товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробниче підприємство "Содружество" про витребування об`єктів нерухомого майна із незаконного володіння.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено: 05.11.2024.

Суддя В.О. Татарчук