Рішення

від 21.11.2023 по справі 911/2466/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2466/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Муковоз В.І., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна"

03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 20-В, офіс 1037, код ЄДРПОУ 39237508

до Державного авіаційного підприємства "Україна"

09301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 2, код ЄДРПОУ 25196197

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: Солошенко С.В., посвідчення адвоката України №852 від 15.02.2018, ордер серії СА №1061584 від 07.08.2023;

відповідача: Бриль П.О., посвідчення Державного авіаційного підприємства "Україна" №15 від 26.10.2022, довіреність №01-14/1 від 04.01.2023;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2123/23 від 11.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" до Державного авіаційного підприємства "Україна" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором №10402 від 05.04.2021, що укладений між сторонами.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2023 позовну заяву (вх. №2123/23 від 11.08.2023) про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2466/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 19.09.2023.

У судове засідання 19.09.2023 з`явились представники сторін.

Представник позивача заявив усне клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 відповідачу встановлено строк на подання заперечень на відповідь на відзив та продовжено строк позивачу на подання відповіді на відзив на позовну заяву, проведення підготовчого засідання відкладено на 24.10.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №18310/23 від 26.09.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №19316/23 від 12.10.2023).

Через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №3579/23 від 12.10.2023).

У судове засідання 24.10.2023 з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 24.10.2023 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу.

Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 21.11.2023.

У судове засідання 21.11.2023 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні 21.11.2023 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог та підтримав позов повністю, представник відповідача проти позовних вимог заперечив, надав пояснення по суті заперечень.

У судовому засіданні 21.11.2023 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами встановлення всіх обставин справи у їх сукупності, оцінки доказів, що надані до матеріалів справи, з урахуванням позицій обох сторін та вимог чинного законодавства, суд

встановив:

05.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КРАЇНА" як постачальником (далі - позивач/постачальник) та Державним авіаційним підприємством «УКРАЇНА" як покупцем (далі - відповідач/покупець) за результатами процедури закупівлі укладено договір поставки № 10402 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати (поставляти) покупцю або особі, зазначеній покупцем на умовах передбачених цим Договором: «ДК 021:2015-09130000-9, нафта і дистиляти (авіаційне пальне)», далі іменується паливо, а покупець зобов`язується приймати паливо або забезпечувати належне прийняття палива особою, зазначеною покупцем, та сплачувати за нього грошові кошти в розмірі та на умовах, передбачених цим договором (пункт 3.1. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток, укладення цього договору підтверджується обома сторонами справи.

За пунктом 3.3. Договору умови цього договору не повинні змінюватися після його підписання до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 6.4. Договору здійснена поставка оформляється видатковим ордером (Aviation delivery receipt), вимогою або іншим документом, який повинен містити інформацію про поставку, у тому числі: дату поставки; час поставки; бортовий номер ПС; номер авіарейсу; тип ПС; марка палива; номер контрольного талону; кількість поставленого палива (у літрах); обсяг поставленого палива (у кілограмах); обсяг поставленого палива (у літрах, приведених до t 15° С); густину палива; температуру палива; підписи уповноважених представників сторін.

За умовами пунктів 8.1., 8.2. Договору базова ціна однієї тонни палива (без ПВК рідини) зазначається у додатку № 1 до договору, який є невід`ємною його частиною. Загальна вартість палива по цьому договору на дату його підписання (ціна договору) зазначається у додатку № 1 до договору.

Дійсними та обов`язковими для сторін є виключно ті зміни і доповнення, які вони підготували за обопільною згодою в письмовому виді й які підписані повноважними представниками сторін (пункт 9.1. Договору).

Підпунктом 9.2.7. пункту 9.2. Договору встановлено, що умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідно до пункту 9.6. Договору у випадку, якщо середня із середньомісячних котирувань Platts European Marketscan за поточний календарний місяць для Jet на умовах Barges FOB Rotterdam підвищилась по відношенню до попереднього календарного місяця, то на таку суму підвищення в гривневому еквіваленті (по встановленому НБУ офіційному курсу долара США до гривні, діючому на дату постачання палива) змінюється і ціна на паливо. У цьому рахунку постачальник зазначає діючу базову ціну. Діюча базова ціна, сформована відповідно до підпункту 9.6.1. пункту 9.6. цього договору, набуває чинності з 1 числа місяця, наступного за поточним. Кожна зміна ціни в зв`язку із зміною котирувань Platts European Marketscan формує нову діючу базову ціну, у тому числі для цілей визначення нових цін надалі.

Відповідно до пункту 9.7. Договору "Зміна ціни у зв`язку зі зміною цін на ринку" базові ціни та діючі базові ціни, сформовані в тому числі з урахуванням зміни індексу інфляції, котирувань, можуть змінюватись не більше ніж на 10 % у випадку коливань цін на паливо на ринку, при умові, що така зміна ціни не презведе до підвищення суми, визначеної в цьому договорі (пункт 9.7.1. Договору). У випадку зміни ціни та паливо продавець повідомляє про це покупця, з обов`язковим наданням документу, який містить інформацію про той факт, що ціна на паливо змінилася. Таким документом може бути довідка відповідного органу, який має повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначити зміни ціни товару на ринку. Також підтверджуючим документом може бути експертний висновок про зміну ціни палива. При цьому сторонами укладається додаткова угода до цього договору про зміну цін в зв`язку із коливанням цін на ринку та нова ціна на паливо набуває чинності з моменту, визначеного в такій додатковій угоді (пункт 9.7.2. Договору). Кожна зміна ціни в зв`язку із коливанням цін на ринку формує нову діючу базову ціну, в тому числі для цілей визначення нових цін в подальшому (пункт 9.7.3. Договору).

За умовами пунктів 10.1., 10.3. Договору оплата поставки палива здійснюється в національній валюті України на підставі виставленого рахунка-фактури протягом семи банківських днів від дати отримання такого рахунку та видаткового ордеру або видаткової накладної. Датою поставки палива є дата відповідного ордера або іншого документа, який підтверджує здійснення поставки. Грошові зобов`язання підприємства вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок товариства в банку.

Згідно з пунктами 14.1., 14.2. Договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 січня 2021 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов`язань по цьому договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

Сторони підписали та скріпили відбитками своїх печаток додаток №1 до Договору поставки №10402 від 05.04.2021 «Перелік видів авіаційного пального, їх кількість, ціна та вартість», сторони узгодили поставку палива в кількості 240,755 тонн, всього на суму 6864984,27 грн (з ПДВ) кошти загального фонду Державного бюджету України на 2021 рік, а також сторони узгодили поставку палива в кількості 526,045 тонн, всього на суму 14999857,55 грн (з ПДВ) кошти підприємства, яким погодили поставку 766,8 тонн авіаційного палива РТ, ТС-1 або JET A-1, всього на суму 21864841,92 грн, ціна за 1 тонну - 23762,00 грн (без ПДВ).

Між позивачем та відповідачем укладено дев`ять додаткових угод до договору, якими внесені зміни в додаток № 1 до договору.

Відповідно до узгодженого і підписаного додатку№1 до додаткової угоди №1 від 01.06.2021 «Перелік видів авіаційного пального, їх кількість, ціна та вартість», сторони узгодили поставку палива в кількості 226,31 тонн, всього на суму 6864814,81 грн (з ПДВ) кошти загального фонду Державного бюджету України на 2021 рік, а також сторони узгодили поставку палива в кількості 495,646 тонн, всього на суму 14999843,32 грн (з ПДВ) кошти підприємства, яким погодили поставку 721,956 тонн пального, всього на суму 21864658,13 грн (з ПДВ), з яких: 635,319 тонн - по ціні 25439,00 грн (без ПДВ) за 1 тонну, 86,637 тонн - по ціні 23762,00 грн (без ПДВ) за 1 тонну.

Відповідно до узгодженого і підписаного додатку №1 до додаткової угоди №2 від 19.07.2021 «Перелік видів авіаційного пального, їх кількість, ціна та вартість», сторони узгодили поставку палива в кількості 211,799 тонн, всього на суму 6864813,61 грн (з ПДВ) кошти загального фонду Державного бюджету України на 2021 рік, а також сторони узгодили поставку палива в кількості 441,404 тонн, всього на суму 14999823,36 грн (з ПДВ) кошти підприємства, яким погодили поставку 673,2 тонн пального всього на суму 21 864 636,97 грн (з ПДВ), з яких: 492,48 тонн - по ціні 27957,45 грн (без ПДВ) за 1 тонну, 94,083 тонн - по ціні 25439,00 грн (без ПДВ) за 1 тону, 86,637 тонн - по ціні 23762,00 грн (без ПДВ) за 1 тонну.

Відповідно до узгодженого і підписаного додатку №1 до додаткової угоди №3 від 31.08.2021 «Перелік видів авіаційного пального, їх кількість, ціна та вартість», сторони узгодили поставку палива в кількості 193,915 тонн, всього на суму 6264824,38 грн (з ПДВ) кошти загального фонду Державного бюджету України на 2021 рік, а також сторони узгодили поставку палива в кількості 461,404 тонн, всього на суму 14999823,36 грн (з ПДВ) кошти підприємства, яким погодили поставку 655,316 тонн пального всього на суму 21264647,74 грн (з ПДВ), з яких: 474,596 тонн - по ціні 27957,45 грн (без ПДВ) за 1 тонну, 94,083 тонн - по ціні 25439,00 грн (без ПДВ) за 1 тонну, 86,637 тонн - по ціні 23762,00 грн (без ПДВ) за 1 тонну.

Відповідно до узгодженого і підписаного додатку №1 до Додаткової угоди №4 від 13.10.2021 «Перелік видів авіаційного пального, їх кількість, ціна та вартість», сторони узгодили поставку палива в кількості 185,518 тонн, всього на суму 6264799,12 грн. (з ПДВ) кошти загального фонду Державного бюджету України на 2021 рік, а також сторони узгодили поставку палива в кількості 435,088 тонн, всього на суму 14999816,53 грн (з ПДВ) кошти підприємства, яким погодили поставку 655,316 тонн пального всього на суму 21264647,74 грн (з ПДВ), з яких: 474,596 тонн - по ціні 27957,45 грн (без ПДВ) за 1 тонну, 94,083 тонн - по ціні 25439,00 грн (без ПДВ) за 1 тонну, 86,637 тонн - по ціні 23762,00 грн (без ПДВ) за 1 тонну.

Відповідно до узгодженого і підписаного додатку №1 до додаткової угоди №5 від 09.12.2021 «Перелік видів авіаційного пального, їх кількість, ціна та вартість», сторони узгодили поставку палива в кількості 142,01 тонн, всього на суму 4659335,64 грн. (з ПДВ) кошти загального фонду Державного бюджету України на 2021 рік, а також сторони узгодили поставку палива в кількості 435,088 тонн, всього на суму 14999816,53 грн. (з ПДВ) кошти підприємства, яким погодили поставку 577,098 тонн пального всього на суму 19659152,17 грн (з ПДВ), з яких: 303,936 тонн - по ціні 30750,35 грн (без ПДВ) за 1 тонну, 92,442 тонн - по ціні 27957,45 грн (без ПДВ) за 1 тонну, 94,083 тонн - по ціні 25439,00 грн (без ПДВ) за 1 тонну, 86,637 тонн - по ціні 23762,00 грн (без ПДВ) за 1 тонну.

Додатковою угодою від 9 грудня 2021 року № 6 до договору сторони продовжили строк дії договору до 31 березня 2022 року. Загальна вартість палива, що буде закуплена у період з 1 січня 2022 року по 31 березня 2022 року, та його обсяг визначається окремою додатковою угодою. При цьому, сторони погодили, що загальна вартість палива не може перевищувати 20 % суми, вказаної в договорі - 3931830,40 грн.

Відповідно до узгодженого і підписаного Додатку №1 до Додаткової угоди №7 від 20.01.2022 «Перелік видів авіаційного пального, їх кількість, ціна та вартість», у період з 1 січня 2022 року по 31 березня 2022 року сторони узгодили поставку палива в кількості 25,250 тонн всього на суму 931735,61 грн (з ПДВ) кошти загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, а також сторони узгодили поставку палива в кількості 67,740 тонн, всього на суму 2499634,45 грн (з ПДВ) кошти підприємства, яким погодили поставку 92,99 тонн пального всього на суму 3431370,06 грн (з ПДВ) за ціною 30750,35 грн (без ПДВ) за 1 тонну.

Відповідно до узгодженого і підписаного Додатку№1 до Додаткової угоди №9 від 10.02.2022 «Перелік видів авіаційного пального, їх кількість, ціна та вартість», сторони узгодили поставку палива в кількості 22,950 тонн, всього на суму 931550,14 грн (з ПДВ) кошти загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, а також сторони узгодили поставку палива в кількості 64,323 тонн, всього на суму 2499596,12 грн (з ПДВ) кошти підприємства. Яким погодили поставку 87,273 тонн пального всього на суму 3431146,26 грн (з ПДВ), з яких: 30,163 тонн - по ціні 30750,35 грн (без ПДВ) за 1 тонну, 57,11 тонн - по ціні 33825,35 грн (без ПДВ) за 1 тонну.

На виконання умов Договору, з урахуванням внесених до нього змін, позивачем поставлене відповідачу поливо для реактивних двигунів в загальній кількості 465,213 тонн, відповідачем вказане паливо прийняте, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, копії яких надані до матеріалів справи, що також визнається обома сторонами.

Відповідачем отримане паливо за Договором повністю оплачене, всього на суму 14751798,14 грн, що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками та визнається обома сторонами.

Для звіряння стану правовідносин між сторонами за Договором ними підписаний акт звірки взаєморозрахунків від 06.07.2022, яким погоджена відсутність заборгованості, копію якого долучено до матеріалів справи, що також визнається обома сторонами.

02.03.2023 від відповідача позивачу надійшла вимога про повернення 978235,04 грн за Договором.

Позивачем платіжною інструкцією від 02.03.2023 № 5862 на виконання вимоги відповідача перераховані відповідачу 978235,04 грн з призначенням платежу: "Повернення грошових коштів коштів зг. листа №01-26/293 від 02.03.2023р. по дог. №10402 від 05.04.2021р. Без ПДВ.".

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та визнаються обома сторонами.

За письмовими поясненнями обох сторін, що викладені ними у заявах по суті справи, вимога відповідача про повернення частини коштів, що сплачена ним за Договором, обгрунтована його позицією про те, що при розрахунку вартості палива і його оплаті на підставі укладених додаткових угод було технічно неправильно збільшено ціну за одиницю товару, що призвело, на думку відповідача, до переплати ним вартості поставленого палива.

Згодом з цих підстав Державне авіаційне підприємство "Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" про стягнення 978235,04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1707/23 у задоволенні позову Державного авіаційного підприємства "Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" про стягнення 978235,04 грн відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1707/23 залишене без змін.

Вищевказаними судовими рішеннями у справі № 910/1707/23 встановлена відсутність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" на користь Державного авіаційного підприємства "Україна" 978235,04 грн надмірної оплати, що мотивоване, зокрема, тим, що додаткові угоди до Договору є дійсними, отже, зобов`язання за Договором, з урахуванням таких додаткових угод, виконані сторонами правомірно, відтак, відсутня переплата у розмірі 978235,04 грн та, відповідно, підстави для її повернення постачальником покупцю.

Зважаючи на вказане, позивач у цій справі заявляє позов про повернення йому Державним авіаційним підприємством "Україна" 978235,04 грн коштів, які позивач повернув відповідачу як надмірну оплату за Договором за платіжною інструкцією від 02.03.2023 № 5862 на виконання вимоги відповідача від 02.03.2023, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України: як набуті відповідачем без достатньої правової підстави, а також нараховує на цю суму 12382,04 грн 3% річних та 29632,77 грн інфляційних втрат, в порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за увесь період безпідставного користування відповідачем спірними коштами: з 03.03.2023 по 03.08.2023.

Відповідач повністю заперечує позов, обгрунтовуючи це тими ж підставами, що і свій позов до Господарського суду міста Києва у справі № 910/1707/23: при розрахунку вартості палива і його оплаті на підставі укладених додаткових угод було технічно неправильно збільшено ціну за одиницю товару, що призвело, на думку відповідача, до переплати ним вартості поставленого палива на спірну суму 978235,04 грн.

За результатами оцінки доводів та доказів обох сторін суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з частинами 4, 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

У справі № 910/1707/23 розглянуті спірні правовідносини сторін щодо правильної ціни палива за Договором, з урахуванням додаткових угод до нього, надана оцінка усім доводам сторін з цього питання, обставини, якими Державне авіаційне підприємство "Україна" заперечує позов у цій справі вже встановлені судами у справі № 910/1707/23: рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023, якими, у тому числі, встановлена відсутність переплати покупцем постачальнику 978235,04 грн вартості палива за Договором.

Зважаючи на вищевказані положення чинного законодавства та висновки Європейського суду з прав людини, вказані судові рішення, які набрали законної сили - обов`язкові до виконання, при цьому, в першу чергу - для сторін справи і спірних правовідносин.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті її преамбули, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності») (рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христовпроти України», заява № 24465/04).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

З огляду на встановлені судом обставини, спірні у цій справі 978235,04 грн - це вартість палива за Договором між сторонами, обсяги якого поставлені позивачем як постачальником, які визнаються обома сторонами та підтверджені вищевказаними рішеннями судів у справі № 910/1707/23, відтак, має бути оплачена відповідачем - покупцем, отже, це договірне грошове зобов`язання відповідача за договором, яке виникло з цього договору і має бути виконане на його умовах.

За частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 14.2. Договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань по цьому договору.

Зважаючи на зазначене, закінчення строку дії Договору поставки між сторонами не змінює правової природи спірних у справі коштів як вартості товару, що поставлений за договором та підлягають сплаті на його умовах.

Судом врахована усталена практика Верховного Суду щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зокрема, у постанові від 19.10.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/13656/20 наводив висновки щодо меж застосування статті 1212 Цивільного кодексу України до позадоговірних та змінених (припинених) зобов`язань.

Згідно з частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина перша статті 1212 Цивільного кодексу України застосовується, якщо 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави дійти висновку, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

У постанові Верховного Суду України від 02.03.2016, провадження № 6-3090цс15, сформульований правовий висновок, що характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

За вказаним, норми статті 1212 Цивільного кодексу України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Разом з тим, пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Тлумачення частини 3 статті 651, частини 4 статті 653, пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц, від 31.03.2021 у справі № 363/3555/17, від 22.12.2021 у справі № 465/5790/17, від 13.04.2023 у справі № 910/13367/19.

З огляду на вказані висновки Верховного Суду, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватися як до позадоговірних (у випадку коли потерпілий домагається повернення йому речі, від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі), так і до припинених (змінених) зобов`язань (у випадку якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів)).

Як встановлено судом вище, жоден з цих випадків не присутній у спірних правовідносинах сторін щодо спірної у справі суми грошових коштів, а перерахування цих коштів, у тому числі, і повернення позивачем відповідачу, здійснювалось у межах правовідносин сторін за договором, зокрема, під час спірного періоду між сторонами щодо визначення правильної ціни товару.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (14-499цс19).

З урахуванням встановлених вище обставин, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача коштів в сумі 978235,04 грн як безпідставно отриманих в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України - не відповідає змісту порушеного права та характеру його порушення, а, відтак, позивачем обраний неправильний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.

З огляду на висновки суду про безпідставність стягнення суми основного грошового зобов`язання, вимоги щодо стягнення нарахованих на цю суму інфляційних втрат та 3 % річних також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України такі нарахування є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання, а порушення спірного у справі зобов`язання з повернення безпідставно отриманих коштів судом не встановлене.

За результатом оцінки доводів та доказів сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" до Державного авіаційного підприємства "Україна" про стягнення заборгованості як коштів, набутих без належних підстав.

Зважаючи на вищевказані висновки суду про повну відмову у задоволенні позову, судові витрати позивача залишаються за позивачем на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. У задоволенні позову (вх. №2123/23 від 11.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 20-В, офіс 1037, код ЄДРПОУ 39237508) до Державного авіаційного підприємства "Україна" (09301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 2, код ЄДРПОУ 25196197) про стягнення заборгованості відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 05.11.2024.

Суддя С.О. Саванчук