Ухвала

від 04.11.2024 по справі 916/3316/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3316/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового Меленчук Т.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех від 17.10.2024р. вх. № ГСОО 2-1627/24 про розстрочення виконання судового рішення по справі №916/3316/23

За позовом: Заступника керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 21-А) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех (65059, м. Одеса, пров. Хвойний, 12, оф. Х-3; код ЄДРПОУ 44009484)

Про визнання недійсним пункту договору та стягнення 69209,13 грн.

За позовом: Заступника керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 21-А) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех (65059, м. Одеса, пров. Хвойний, 12, оф. Х-3; код ЄДРПОУ 44009484)

Про визнання недійсним пункту договору та стягнення 73999,00 грн.

За позовом: Заступника керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 21-А) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех (65059, м. Одеса, пров. Хвойний, 12, оф. Х-3; код ЄДРПОУ 44009484)

Про визнання недійсним пункту договору та стягнення 157067,19 грн.

Представники:

Від прокуратури: Щур Є.І., посвідчення

Від Міністерства оборони України: Єрмаков А.В., посвідчення

Від Військової частини НОМЕР_1 : не з`явився

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех: Розенбойм Ю.О., довіреність, Жадановський Ю.Б., директор

Встановив: Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2024р. позовні заяви Заступника керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення у справі №916/3316/23 задоволено частково.

Визнано недійсним п. 3.2. Договору №134 від 24.11.2022р. в частині включення до ціни договору суми ПДВ, що укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 до Товариством з обмеженою відповідальністю Тріотех. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех на користь Військової частини НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 68800 (шістдесят вісім тисяч вісімсот) грн. 55 коп., з яких сплачене ПДВ у розмірі 65113 (шістдесят п`ять тисяч сто тринадцять) грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 1113 (одна тисяча сто тринадцять) грн. 17 коп., інфляційні втрати у розмірі 2573 (дві тисячі п`ятсот сімдесят три) грн. 89 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5352 (п`ять тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 15 коп.

Визнано недійсним п. 3.2. Договору №80 від 29.08.2022р. в частині включення до ціни договору суми ПДВ, що укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 до Товариством з обмеженою відповідальністю Тріотех. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех на користь Військової частини НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 73564 (сімдесят три тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн. 21 коп., з яких сплачене ПДВ у розмірі 66664 (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 1534 (одна тисяча п`ятсот тридцять чотири) грн. 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 5365 (п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 62 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5352 (п`ять тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 23 коп.

Визнано недійсним п. 3.1. Договору №42 від 22.06.2022р. в частині включення до ціни договору суми ПДВ, що укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 до Товариством з обмеженою відповідальністю Тріотех. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех на користь Військової частини НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 156149 (сто п`ятдесят шість тисяч сто сорок дев`ять) грн. 38 коп., з яких сплачене ПДВ у розмірі 136598 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 4097 (чотири тисячі дев`яносто сім) грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 15453 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят три) грн. 03 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5352 (п`ять тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 32 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІОТЕХ", м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2024 року у справі №916/3316/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 року у справі №916/3316/23 залишено без змін.

Після повернення матеріалів справи з апеляційної інстанції, 21.10.2024р. судом було видано накази на виконання рішення суду та скеровано їх стягувачу.

17.10.2024р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех надійшла заява від 17.10.2024р. вх. № ГСОО 2-1627/24 про розстрочення виконання судового рішення по справі №916/3316/23.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2024р. призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех від 17.10.2024р. вх. № ГСОО 2-1627/24 про розстрочення виконання судового рішення по справі №916/3316/23 до розгляду у судовому засіданні на "28" жовтня 2024 р. о 13:00. Запропоновано письмово викласти свою позицію щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду. Повідомлено учасників справи та прокурора про судове засідання щодо розгляду заяви 28.10.2024р. о 13:00.

28.10.2024р. прокурором надано заперечення на заяву відповідача.

28.10.2024р. до суду позивачем було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути заяву за відсутності позивача. Також позивачем було зазначено суду, що Командування військової частини НОМЕР_1 погоджується в повному обсязі з запереченням на заяву про розстрочення виконання рішення суду Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

28.10.2024р. судом було оголошено перерву по розгляду заяви до 04.11.2024р. о 10:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2024р. повідомлено Військову частину НОМЕР_1 про розгляд заяви, який відбудеться 04.11.2024р. о 10:20.

31.10.2024р. до суду прокурором було надано доповнення до заперечень

31.10.2024р. до суду відповідачем було надано клопотання про приєднання доказів до заяви про розстрочення виконання рішення суду та зміна суми розстрочення сплати боргу.

01.11.2024р. до суду позивачем надано заяву, відповідно до якої він просив суд розглянути справу №916/3316/23 без участі представника військової частини НОМЕР_1 на підставі інформації викладеної в матеріалах справи.

04.11.2024р. до суду відповідачем надано документи, а саме копії договору поставки №УГПГФ 24-267 від 25.06.2024 року, державного контракту про закупівлю №141/10-24-ПММ від 22.10.2024 року, державного контракту про закупівлю №144/10- 24-ПММ від 22.10.2024 року, договору поставки №УГПГФ 24-582 від 17.10.2024 року, договору поставки №1049/ПГВ/24 від 29.10.2024 року.

У судовому засідання, яке відбулось 04.11.2024р., прокурором надавались заперечення та було зазначено суду, що за відкритою інформацією, яка міститься у мережі інтернет, чистий прибуток відповідача у 2023 році становить 10 млн. грн., а у 2022 році становив 3,7 млн. грн. Також прокурором було зазначено, що відсутні відомості щодо можливості виконання відповідачем рішення суду. Також було зазначено, що відповідачем не зазначалось конкретно, які кошти потребує відповідач задля виконання рішення суду та зауважено, що відсутні документальні відомості щодо перешкод задля виконання рішення суду.

Міністерством оборони України було зазначено суду, що позивач заперечує проти заяви відповідача та повністю підтримує позицію прокурора.

У судовому засіданні 04.11.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали та повідомлено, що повний текст ухвали буде складено 04.11.2024р.

В обґрунтування заяви від 17.10.2024р. вх. № ГСОО 2-1627/24 про розстрочення виконання судового рішення по справі №916/3316/23 Товариством з обмеженою відповідальністю Тріотех було зазначено суду наступне.

За поясненнями відповідача, з початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, Товариство є системним, надійним постачальником товарів іноземного виробництва для потреб Збройних Сил України на підставі відповідних державних контрактів (договорів). Протягом 2022-2024 років Товариством укладено та виконуються державні контракти з постачання для потреб ЗСУ.

Постачання вказаних та інших товарів здійснюється на користь безпосередньо Міністерства Оборони України, військових частин НОМЕР_3 , А2238, А4167, НОМЕР_1 , Державного підприємства «Державний оператор тилу».

Відповідачем було зазначено суду, що 01.10.2024р. Товариством було отримано Лист Міністерства оборони України від 01.10.2024р. №220/14418, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Тріотех визнано критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період і включено за № 110 до Переліку підприємств, установ та організацій, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг на платній та/ або безоплатній основі, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.»

На переконання відповідача, наведені вище докази додатково доводять особливий статус Товариства в контексті забезпечення потреб Збройних Сил України в особливий період та додатково доводять обґрунтованість цієї заяви.

У зв`язку з вищезазначеними договірними зобов`язаннями Товариство не може одразу у повному обсязі виконати рішення суду, оскільки Товариство на виконання зазначених контрактів має сплачувати за придбання товару, вартість якого є значна.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, Товариство вважає за доцільне застосувати процесуальний інструмент у вигляді розстрочення виконання рішення, який забезпечить поступове погашення суми заборгованості на протязі одного року та дозволить Товариству виконати свій обов`язок щодо погашення заборгованості в добровільному порядку, а відтак, сприятиме досягненню максимального балансу сторін при виконанні судового рішення.

Додатково, за час розгляду заяви відповідачем було зазначено суду, що відповідно до платіжних інструкцій №638286 від 30 жовтня 2024 року на суму 20076, 00 грн., №1081 від 30 жовтня 2024 року на суму 5965, 16 гривень та №638293 від 31 жовтня 2024 року на суму 39072, 33 грн. на виконання рішення суду у даній справі відповідачем було сплачено загалом 65113,49 грн. та несплачена сума боргу (включаючи судовий збір) складає: 314570.84 грн 65113.49 грн = 249457.35 грн

Водночас, як вказує відповідач, існування значної кількості однотипних рішень про визнання недійсними частково пунктів договорів, укладених Товариством з військовими частинами - унеможливлюють негайне виконання всіх рішень.

Відповідно до заяви, з урахуванням доповнень, відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду, з урахуванням наявного судового збору та часткової оплати на 10 місяців.

Надаючи заперечення на заяву відповідача, прокурором було зазначено суду, що згідно з правовим висновком щодо застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України в подібних правовідносинах, викладеним у п. 78 постанови Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №916/707/21, помилкова сплата (в разі її наявності) відповідачем ПДВ із операції з постачання товарів, звільненої від оподаткування, не може бути підставою для покладення понесених відповідачем витрат у вигляді сплати відповідних сум ПДВ на позивача як покупця відповідного товару. Тому сплата ПДВ у визначеному ПК України розмірі, який, зокрема, передбачає застосування нульової ставки на підставі пп. «г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст.195 ПК України та постанови № 178, є не правом платника податків, а його обов`язком.

За поясненнями прокурора, наслідком завищення розміру грошових зобов`язань зі сплати ПДВ, якщо такі й мали місце, є або самостійне його приведення платником ПДВ у відповідність із вимогами законодавства, або вчинення таких дій контролюючим органом. При цьому, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПК України).

Прокурором було зазначено суду, що платник ПДВ має право на повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов`язань, реалізація чого залежить від дій самого платника такого податку (наявності в нього податкового боргу, подання ним відповідної заяви). Таким чином, як вважає прокурор, відповідач, як платник ПДВ має право на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань шляхом подання платником податків заяви про таке повернення.

За посиланням прокурора, забезпечення національної безпеки українського суспільства є однією з найважливіших функцій держави, основні завдання із захисту суверенітету і територіальної цілісності якої покладаються на Збройні Сили України та інші військові формування, у тому числі і на військову частину НОМЕР_1 .

Водночас, успішні дії останніх безпосередньо залежать від рівня їх матеріального-технічного забезпечення. За таких обставин, протиправне отримання відповідачем бюджетних коштів, тривале їх неповернення, беззаперечно вказує на наявність порушень державних інтересів, адже указані кошти можна було б додатково використати для матеріально-технічного забезпечення, бойової готовності та боєздатності військових підрозділів Збройних Сил України, у тому числі військової частини НОМЕР_1 , які виконують бойові завдання, та, як наслідок, для забезпечення національної безпеки України вже сьогодні, а розстрочення виконання рішення суду цьому перешкодить.

Додаткового прокурором було зазначено суду, що моніторингом інформації, яка знаходиться у вільному доступі у мережі Інтернет, на кінець 2023 року баланс товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех склав 21599, 7 тис. грн., а чистий прибуток 10103, 1 тис. грн.

На підставі викладеного, слід прийти до висновку про те, що фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріотех» дозволяє виконати рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2024 у справі №916/3316/23 в частині стягнення на користь військової частини НОМЕР_1 грошових коштів без розстрочення виконання рішення суду.

Суд, розглянувши заяву, заслухавши пояснення прокурора, позивача та представників відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21.

У зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочення виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..., а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №904/5819/20, від 20.10.2022 у справі №910/3782/21, від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На думку суду, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.

Також суд зазначає, що відповідачем, при поданні відповідної заяви про розстрочення виконання рішення суду строком на 10 місяців, відповідно до періодів, що було зазначено у поданій заяві, не було надано відповідних доказів та не доведено суду письмовими доказами наявності у відповідача можливості виконання рішення за умови розстрочення виконання такого рішення терміном саме на 10 місяців.

Суд зазначає, що відповідачем взагалі не надано жодної інформації фінансового характеру, яка б засвідчувала фінансовий стан відповідача, та, відповідно, неможливість виконання рішення суду у даній справі.

На підтвердження своїх доводів та ґрунтувань, відповідачем надано суду лише документи, які засвідчують стратегічно значне становище відповідача задля забезпечення потреб ЗСУ, однак, не надано суду інші договори та контракти, які засвідчують господарську діяльність відповідача в сенсі складного його фінансового стану та фінансових зобов`язань підприємства, а отже, подана заява не забезпечена документально доказами щодо фактичного фінансового стану відповідача на підтвердження всіх його ґрунтувань, та які б надавали можливість суду встановити неможливість виконання відповідачем рішення суду у даній справі наразі.

Також, суд наголошує, що введення в Україні воєнного стану не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, судом враховано відомості, що були надані прокурором, за якими судом з`ясовано, що на кінець 2023 року баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех склав 21599, 7 тис. грн., а чистий прибуток 10103, 1 тис. грн., що, на переконання суду, дає підстави вважати, що у відповідача є фінансова можливість виконання рішення суду у даній справі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех від 17.10.2024р. вх. № ГСОО 2-1627/24 про розстрочення виконання судового рішення по справі №916/3316/23.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Тріотех від 17.10.2024р. вх. № ГСОО 2-1627/24 про розстрочення виконання судового рішення по справі №916/3316/23 відмовити.

Повний текст ухвали складено 04 листопада 2024 року.

Ухвала набирає законної сили 04 листопада 2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Т.Г. Д`яченко