Рішення

від 05.11.2024 по справі 917/1225/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 Справа № 917/1225/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В., розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Шейки Р. В. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №917/1225/24 (вх. № 14060 від 22.10.2024 року)

за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Серпень", вул. Європейська, 21, м. Полтава, 36014, адреса для листування: абонентська скринька - 1443, вул. Європейська, 66, м. Полтава, 36002,

до відповідача Приватної фірми "КМ", вул. Чумацький шлях, 64 Д, м. Полтава, 36010,

про стягнення 272 907,72 грн,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ

в провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/1225/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Серпень" до відповідача Приватної фірми "КМ" про стягнення збитків у розмірі 272 907,72 грн за договором зберігання №07/08/18 від 07.08.2018 року (вх. № 1286/24).

Розгляд справи № 917/1225/24 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Полтавської області 21.10.2024 р. у позові відмовлено повністю.

22.10.2024 року до суду від представника відповідача - адвоката Шейки Р. В. надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №917/1225/24 (вх. № 14060 від 22.10.2024 року) розмірі 32 500,00рн.

Ухвалою суду 23.10.2024 року було прийнято вищезазначену заяву представника відповідача (вх. № 14060 від 22.10.2024 року) до розгляду; запропоновано позивачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на зазначену заяву представника відповідача та в строк до 28.10.2024 року надати їх суду та позивачу.

28.10.2024 року до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. №14332) з проханням відмовити у задоволенні заяви ПФ КМ", а у разі задоволення заяви - зменшити заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 7 500,00 грн.

При вирішенні заяви представника відповідача - адвоката Шейки Р. В. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №917/1225/24 (вх. № 14060 від 22.10.2024 року), суд враховує наступне.

Відповідно до приписів ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Верховний Суд у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020 р. зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас, в даному випадку, до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві відповідачем зазначено, що ним будуть понесені витрати на правову допомогу, докази на підтвердження цього та розміру витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки наразі неможливо визначити об`єм правової допомоги, що буде надана і, відповідно її вартість.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії ордеру серія ВІ №1224199, договору про надання правової допомоги від 01.08.2024 року, додатку до договору про надання правової допомоги від 01.08.2024 року - Погодження розміру гонорару, звіту про надання правової допомоги від 21.10.2024 року, акту приймання - передачі наданих послуг від 21.10.2024 року, рахунку - фактури №СФ-0000203 від 21.10.2024 року, платіжної інструкції №37336031 від 21.10.2024 року.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Як вбачається з матеріалів справи, надання правничої допомоги та представництво інтересів позивача у справі здійснювалось адвокатом Шейкою Русланом Володимировичем на підставі ордеру ордеру серія ВІ №1224199, договору про надання правової допомоги від 01.08.2024 року (далі - договір, а. с. 163 - 165).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надавати правову допомогу (далі - послуги) замовнику, у відповідності до умов даного договору, а замовник зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх.

Замовник виплачує виконавцю гонорар, який обраховується виходячи з обсягу та вартості наданої правової допомоги, що визначається за домовленістю сторін (п. 4.2 договору).

Факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг (п. 4.3 договору).

Здача - приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом здачі - приймання в місці знаходження виконавця (п. 7.1 договору).

Послуги надаються замовнику в письмовій або в усній формі (п. 7.2 договору).

Додатком до договору "Погодження розміру гонорару" сторони погодили наступні розміри гонорару виконавця:

- за домовленістю сторін вартість години роботи виконавця складає 1 300,00 грн за одну годину;

- за підготовку одного процесуального або іншого документа в процесі судового розгляду справи - 1300,00 грн ( якщо на підготовку документу виконавцем було витрачено не більше 1 години). За кожну годину роботи над документом, виконавцем нараховується гонорар в розмірі 1300,00 грн.

Також, відповідно до додатку до договору сторони узгодили, що час, витрачений адвокатом на поїздки, пов`язані із розглядом справи в суді (в т. ч. на судові засідання або для подання документів у канцелярію тощо) вважається частиною роботи і оплачується у розмірі, визначеному в п. 1 цього додатку (п. 2 додатку).

Відповідно до п. 3 додатку перелік наданих послуг та їх загальна вартість фіксується адвокатом у звіті про надання правової допомоги та додатково погоджується сторонами у акті приймання - передачі наданих послуг.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг адвокатом були надані ПФ "КМ" наступні види правової допомоги:

- консультація замовника з приводу звернення до суду з позовом ТОВ "Компанія "Серпень" (код ЄДРПОУ 38874670) про стягнення 272 907,72 грн - справа№917/1225/24 - кількість годин - 2 год., вартість - 2600,00 грн;

- аналіз позовної заяви з додатками та відеоматеріалів, розробка правової позиції, визначення доказів, якими обґрунтовується позиція замовника, складання відзиву на позов і подача (виїзд до суду) - кількість годин - 12 год., вартість - 15 600,00 грн;

- підготовка і подача (виїзд до суду) клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - кількість годин - 1 год., вартість -1 300,00 грн;

- аналіз відповіді на відзив з додатками та відеоматеріалів, підготовка і подача (виїзд до суду) заперечень на відповідь на відзив - кількість годин - 6 год., вартість - 7 800,00 грн;

- аналіз додаткових пояснень позивача від 05.09.2024 року, підготовка і подача (виїзд до суду) додаткових пояснень від 10.09.2024 року - кількість годин - 2 год., вартість - 2 600,00 грн;

- аналіз заперечень на додаткові пояснення від 19.09.2024 року та відеоматеріалів, підготовка і подача (виїзд до суду) додаткових пояснень від 24.09.2024 року - кількість годин - 2 год., вартість - 2 600,00 грн.

Загальна вартість наданої правової допомоги склала 32 500,00 грн.

Отже, суд прийшов до висновку, що сторони договору про надання правової допомоги від 01.08.2024 року узгодили гонорар у формі погодинної оплати.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського від 02.02.2024 року по справі № 910/9714/22. зазначено, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В силу приписів ст. 126 ГПК України, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Позивачем у поданій ним заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги зазначив, що він не погоджується із заявою про вирішення питання про судові витрати , вважає її необґрунтованою та безпідставною оскільки:

- відсутні будь-які документи, що підтверджують факт оплати за надані адвокатом послуги;

- заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірно завищеним та непропорційним;

- розглядувана справа не передбачає аналізу складних правових норм та інститутів. Обсяг доказової бази був мінімальний, судові засідання не проводилися, адже справа розглядалася у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін;

- підготовка та подання клопотання про перехід до загального позовного провадження є дією, яка не була обов`язковою, адже адвокат мав знати, що спірна справа відносить до категорії малозначних, і тому перехід із спрощеного позовного провадження був неможливий;

- подані позивачем додаткові пояснення від 05.09.2024 року та заперечення на додаткові пояснення від 19.09.2024 року судом не бралися до уваги та не були враховані при ухваленні рішення. Оскільки зазначені документи не вплинули на висновки суду, витрати, пов`язані з підготовкою вищезазначених документів та їх поданням, не можуть бути включені до складу витрат на правову допомогу.

Суд критично відноситься до посилань позивача з приводу того, що відсутність доказів оплати послуг адвоката є підставою для відхилення заяви про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд звертає увагу, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справинезалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказане відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та позиції Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

При цьому, суд відмічає, що до заяви відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №917/1225/24 було додано в якості додатків копії рахунку - фактури №СФ-0000203 від 21.10.2024 року та платіжної інструкції №37336031 від 21.10.2024 року на суму 32 500,00 грн з призначенням платежу: "за послуги надання правової допомоги, згідно рахунку - фактура №СФ-0000203 від 21.10.2024 року без ПДВ". Дані докази підтверджують фактичну оплату наданих послуг адвоката.

Також до вказаної заяви було додано докази направлення її позивачу (опис вкладення та поштову накладну №3603411671078 від 22.10.2024 року), де в описі вкладення серед переліку найменування документів містяться - копія рахунку - фактури №203 від 21.10.2024 року та копія платіжної інструкції №37336031 від 21.10.2024 року.

З приводу відшкодування витрат за таку надану представником відповідача послугу, як підготовка і подача (виїзд до суду) клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає, що дана послуга була виключною ініціативою відповідача, до того ж адвокат мав знати, що спірна справа відносить до категорії малозначних, і тому перехід із спрощеного позовного провадження в загальне був неможливий (що було підставою для відмови у задоволенні вищезазначеного клопотання ухвалою суду від 19.08.2024 року), а тому вартість оплати даної послуги адвоката не може бути покладена на позивача.

Щодо відшкодування витрат за надані представником відповідача послуги - підготовка і подача (виїзд до суду) додаткових пояснень від 10.09.2024 року, підготовка і подача (виїзд до суду) додаткових пояснень від 24.09.2024 року, суд зазначає наступне.

Дійсно 10.09.2024 року та 24.09.2024 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення. Однак вони не були обов`язковими та є виключною ініціативою відповідача, вони не є заявами по суті справи відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України, у них дублюються обґрунтування заперечень, що викладені у відзиві та у запереченні на відповідь на відзив, а тому вартість оплати послуг адвоката з їх підготовки та подання до суду не може бути покладена на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, вивчивши надані сторонами документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаних адвокатами робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхніх розмірів, враховуючи відмову у задоволенні позову, суд прийшов до висновку, що заява представника відповідача - адвоката Шейки Р. В. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №917/1225/24 (вх. № 14060 від 22.10.2024 року) підлягає частковому задоволенню у розмірі 20 000 грн (консультація замовника з приводу звернення до суду з позовом ТОВ "Компанія "Серпень" (код ЄДРПОУ 38874670) про стягнення 272 907,72 грн - справа №917/1225/24; аналіз позовної заяви з додатками та відеоматеріалів, розробка правової позиції, визначення доказів, якими обґрунтовується позиція замовника, складання відзиву на позов і подача (виїзд до суду); аналіз відповіді на відзив з додатками та відеоматеріалів, підготовка і подача (виїзд до суду) заперечень на відповідь на відзив; аналіз додаткових пояснень позивача від 05.09.2024 року; аналіз заперечень на додаткові пояснення від 19.09.2024 року).

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240,244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника відповідача - адвоката Шейки Р. В. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №917/1225/24 (вх. № 14060 від 22.10.2024 року) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Серпень" (вул. Європейська, 21, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38874670) на користь Приватної фірми "КМ" (вул. Чумацький шлях, 64 Д, м. Полтава, 36010, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22531471) 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення складено та підписано 05.11.2024 року.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко