Ухвала

від 05.11.2024 по справі 927/984/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

05 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/984/24

Господарський суд Чернігівської області, у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Деснянське" Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України від 01.11.2024

про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗГОДА ЛАНО" (РНОКПП 21393009), вул. Текстильників, буд. 1, м. Чернігів, 14001;

до відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Деснянське" Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00497348), вул. Шевченка, буд.26А, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15502;

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 77 858,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗГОДА ЛАНО" подано позов до Державного підприємства "Дослідне господарство "Деснянське" Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, у якій позивач просить суд:

1. Стягнути з відповідача заборгованість в сумі 77858,78 грн., яка складається

- 55 764,78 грн - сума основного боргу;

- 10112,00 грн - пеня;

- 1778,00 грн - 3% річних;

- 4628,00 грн - інфляційні;

- 5576,00 грн - штрафу;

2. Стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2423,00 грн;

3. У відповідності до ч. 10 ст. 238 ГПК України нарахувати відсотків річних, органом (особою) що буде здійснювати примусове виконання рішення, на залишок боргу, з дня винесення рішення до моменту виконання рішення Господарського суду Чернігівської області з формулою: сума відсотків річних = сума, що підлягає оплаті * 3% * кількість днів прострочення/365 днів;

4. Стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн та у разі задоволення позову гонорар успіху адвоката у розмірі 10 000,00 грн;

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 13/06/2023 від 13.06.2023.

Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; роз?яснено сторонам, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду від 23.10.2024 була доставлена відповідачу до його електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 23.10.2024 о 13:33, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 23.10.2024 є такою, що отримана відповідачем 23.10.2024.

Отже, останнім днем для подання відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є 07.11.2024.

01.11.2024 відповідачем подано до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у яких просить суд розгляд справи № 927/984/24 проводити за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що з урахуванням предмета спору, характеру спірних правовідносин, враховуючи той факт, що підприємство постраждало від агресії росії і дані обставини безпосередньо вплинули на виконання взятих зобов`язань, відповідач заперечує проти слухання справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подану відповідачем заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частин 1, 2 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, малозначні справи та справи незначної складності, визнані судом малозначними, є різними категоріями справ. В першому випадку визначення їх малозначними носить імперативний характер, а в другому диспозитивний, оскільки залежить від дискреційних повноважень суду.

Одночасно, приписи частин 2-6 статті 250 ГПК України, які передбачають можливість здійснення заміни порядку розгляду справи, стосуються інших справ (не малозначних) лише тих, які суд саме диспозитивно вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 2 статті 247 ГПК України із врахуванням критеріїв, визначених частиною 3 цієї статті.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч. 6 ст. 250 ГПК України).

Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 250 ГПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Системний аналіз п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України свідчить про імперативність розгляду судом малозначних справ, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, саме у порядку спрощеного позовного провадження, подання відповідачем відповідного клопотання у такому випадку не передбачено і перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження є неможливим, у свою чергу справи незначної складності можуть розглядатися в силу диспозитивного характеру або в спрощеному позовному провадженні, або в загальному позовному провадженні.

Відповідно до частин 1-3 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 1, 4 ст. 165 ГПК України).

За змістом частини 1 статті 167 ГПК України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ГПК України.

Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки ціна позову становить 77858,78 грн та не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа є малозначною в силу Закону та підлягає розгляду виключно за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, з урахуванням вищевикладеного клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 233- 235, 247, 250, 252, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Державному підприємству "Дослідне господарство "Деснянське" Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України у задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 05.11.2024 року.

З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т. О. Кузьменко