Ухвала

від 04.11.2024 по справі 903/1130/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 903/1130/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024

у справі № 903/1130/23

за заявою Штепи-Пекури Валентина Сергійовича ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро "

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа №903/1130/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро".

Господарський суд Волинської області ухвалою від 07.03.2024, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" про визнання грошових вимог до боржника задовольнив частково.

2. Визнав у встановленому порядку доведені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" та зобов`язав розпорядника майна Мачульного Олександра Івановича включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 7 696 957 грн 88 коп. - вимоги четвертої черги;

- 5368 грн - вимоги першої черги.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" на загальну суму 5 997 702 грн 39 коп. відмовив.

Грошову вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" у розмірі 5 367 823 грн 65 коп. залишив без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.04.2024 за результатами попереднього засідання зобов`язано розпорядника майна Мачульного О.І. відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів, докази скликання разом з обґрунтованим клопотанням про перехід до наступної процедури щодо боржника (санації, ліквідації або закриття провадження у справі) надати суду у триденний строк після прийняття рішення. Скликання загальних зборів кредиторів провести у порядку та строки, визначені ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.Підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання про перехід до наступної судової процедури, визначеної у ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства, призначено на 24 квітня 2024 року на 17:00 год.

12 квітня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Суффле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 07.03.2024 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.04.2024, у якій скаржник просив:

- поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 07.03.2024 у справі № 903/1130/23.

- скасувати пункт 3 ухвали Господарського суду Волинської області від 07.03.2024 у справі № 903/1130/23, яким у задоволенні заяви ТОВ "Суфле Агро Україна" про визнання грошових вимог до ТОВ "Сотік Агро" на загальну суму 5 997 702,39 грн відмовлено.

- скасувати пункт 1 ухвали Господарського суду Волинської області від 07.03.2024 у справі № 903/1130/23 та прийняти у скасованій частині нове рішення, яким заяву ТОВ "Суфле Агро Україна" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити повністю.

- скасувати пункт 2 ухвали Господарського суду Волинської області від 07.03.2024 у справі № 903/1130/23 та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ТОВ "Суфле Агро Україна" до ТОВ "Сотік Агро" на загальну суму 13 694 660,27 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 5268,00 грн вимоги першої черги, 13 689 392,27 грн - вимоги четвертої черги.

- ухвалу попереднього засідання Господарського суду Волинської області від 04.04.2024 у справі № 903/1130/23 змінити шляхом доповнення ухвали пунктом 3 в наступній редакції: "визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" на загальну суму 13 694 660,27 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 5268,00 грн вимоги першої черги, 13 689 392,27 грн - вимоги четвертої черги".

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Суффле Агро Україна" задоволено. Ухвалу Господарського суду Волинської області (грошові вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна") від 07.03.2024 у справі № 903/1130/23 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Суфле Агро Україна" про визнання грошових вимог до ТОВ "Сотік Агро" на загальну суму 5 997 702,39 грн (п. 3 резолютивної частини) та змінено пункти 1, 2 резолютивної частини в частині визнаних грошових вимог ТОВ "Суфле Агро Україна".

Викладено пункти 1, 2, 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Волинської області (грошові вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна") від 07.03.2024 у справі № 903/1130/23 у такій редакції:

"1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" про визнання грошових вимог до боржника задоволити.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" на загальну суму 13 694 660,27 грн та зобов`язати розпорядника майна Мачульного Олександра Івановича включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 5 268,00 грн - перша черга;

- 13 689 392,27 грн- четверта черга.

Пункти 4, 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Волинської області (грошові вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна") від 07.03.2024 у справі № 903/1130/23 вважати відповідно пунктами 3, 4 цієї ухвали.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.04.2024, постановлену за результатами попереднього засідання, у справі № 903/1130/23 змінено шляхом доповнення ухвали пунктом 1 наступного змісту:

"1. Визначити перелік та розмір визнаних вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" (45031, Волинська область, Ковельський район, село Дубове, пров. Колгоспний, будинок 4, ідентифікаційний код 37437232), які підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника, з яких:

1.1. Фізичної особи Штепи-Пекур Валентина Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у сумі: 60 300,00 грн авансування витрат на заробітну плату арбітражного керуючого - перша черга; 26 840,00 грн витрат на сплату судового збору - перша черга, 2 668 042,21 грн основного боргу - четверта черга.

1.2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім - Партнер" (42304, Сумська область, смт. Степанівка, провулок Промисловий, 4, ідентифікаційний код 44918165) у сумі 885 430,27 грн, з яких: 5 368,00 грн - перша черга, 698 243,69 грн - четверта черга; 181 818,58 грн - шоста черга.

1.3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (31200, Хмельницька область, місто Волочиськ, будинок, 7, ідентифікаційний код 37993500) у сумі 4 692 303,41 грн, з яких: 5 368,00 грн - перша черга, 4 129 472,26 грн - четверта черга; 557 463,15 грн - шоста черга.

1.4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім" (01010, місто Київ, Хрестовий провулок, будинок 2, офіс 402, ідентифікаційний код 42656879) у сумі: 6056,00 грн - перша черга, 124 512,80 грн - четверта черга.

1.5.Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Шепетівський район, село Крупець, вул. Богдана Хмельницького, будинок 43, ідентифікаційний код 34863309) у сумі 13 694 660,27 грн, з яких: 5 268,00 грн - перша черга, 13 689 392,27 грн - четверта черга.

1.6. Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ - Трансбуд" (33003, Рівненська область, місто Рівне, вул. Гагаріна, будинок, 39, ідентифікаційнийкод 38949541) у сумі 278 020,50 грн, з яких: 5 368,00 грн - перша черга, 272 652,50 грн - четверта черга.

1.7.Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват банк" (01001, місто Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційнийкод 14360570) у сумі 3 347 985,06 грн, з яких: 3 342 617,06 грн - вимоги, що забезпечені заставою майна та підлягають задоволенню позачергово, 5368,00 грн - перша черга.

1.8.Акціонерного товариства Комерційний банк "Глобус" (04073, місто Київ, Куренівський провулок, 19/5, ідентифікаційний код 35591059) у сумі 2 451 529,54 грн, з яких: 2446161,54 грн - вимоги, що забезпечені заставою майна та підлягають задоволенню позачергово; 5368,00 грн - перша черга.

1.9.Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код 44106679) у сумі 456 119,72 грн, з яких: 5368,00 грн - перша черга, 450 751,72 грн - третя черга.

Пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Волинської області від 04.04.2024, постановленої за результатами попереднього засідання, у справі № 903/1130/23 вважати відповідно пунктами 2, 3 цієї ухвали.

До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу поновити строк на касаційне оскарження, скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 903/1130/23, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 07.03.2024 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.04.2024, постановлену за результатами попереднього засідання у справі № 903/1130/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотік Агро» залишити без змін. Касаційну скаргу у справі №903/1130/23 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №903/1130/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 4 статті 293 цього Кодексу.

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 27.06.2024, повний текст постанови складено 01.07.2024, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 22.07.2024. Проте, касаційна скарга подана скаржником 17.10.2024, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі ТОВ "Сотік Агро" просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 903/1130/23 посилаючись на те, що арбітражним керуючим Мачульним Олександром Івановичем подавалася до Верховного Суду касаційна скарга на постанову Північно- Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі №903/1130/23 про банкрутство ТОВ «Сотік Агро» з дотриманням строків, встановлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, а зважаючи на те, що ТОВ «Сотік Агро» підтримувало позицію арбітражного керуючого та мало намір її підтримати в суді касаційної інстанції, з метою процесуальної економії, враховуючи майнове становище ТОВ «Сотік Агро» останнє не подавало аналогічну касаційну скаргу.

07 жовтня 2024 року до Електронного кабінету скаржника у підсистемі Електронний суд ЄСІТС надійшла ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про повернення касаційної скарги арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича на постанову Північно- західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 903/1130/23.

Отже, враховуючи наведені вище обставини які вплинули на пропуск строку на касаційне оскарження через повернення касаційної скарги арбітражного керуючого Мачульного Олександра, ТОВ «Сотік Агро» просить суд поновити строк на касаційне оскарження постанови Північно- західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 903/1130/23 у зв`язку з поважними причинами, які не залежали від волі та дій скаржника, оскільки останній мав намір приєднатись до вже поданої арбітражним керуючим касаційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 ГПК України.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповід-ного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він понов-ленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Колегія суддів зауважує, що причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку не визнаються судом поважними.

Доводи скаржника про те, що пропуск строку на касаційне оскарження був зумовлений подачею касаційної скарги арбітражним керуючим не можуть вважатися поважною причиною та об`єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки зазначене не звільняє сторону від обов`язку дотримання загального порядку подання касаційної скарги у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

З огляду на викладене, зазначені причини не визнаються Судом поважними для пропуску процесуального строку, оскільки зумовлені не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони, вказані обставини свідчать про невжиття скаржником всіх необхідних заходів для дотримання вимог процесуального законодавства, встановлених для звернення з касаційною скаргою.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 292 ГПК України:

- Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

- Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

- Розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ "Сотік Агро" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 903/1130/23 підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом наведення інших поважних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та подання суду належних доказів поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, перед-бачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій ви-кладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрун-тованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх ін-станцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (перед-бачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

У касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 903/1130/23 з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав).

Також, відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону, на момент звернення із позовною заявою), за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3028,00 грн (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»).

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становив 2 684,00 грн (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»).

Скаржником, зокрема, оскаржуються ухвала, постановлена за результатами розгляду заяви кредитора ТОВ "Суфле Агро Україна", який у 2023 році звернувся з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим за розгляд поданої ним заяви повинен був сплатити 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб 5 368,00 грн (2 684 грн х 2).

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за касаційне оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 07.03.2024 про визнання вимог ТОВ "Суфле Агро Україна" у справі № 903/1130/23, становить 10 736,00 грн (розраховано наступним чином: 5 368 грн х 200%).

Крім того, скаржником також оскаржується ухвала попереднього засідання, ставка судового збору за подання касаційної скарги на яку складає 3028,00 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на складає 13 764,00 грн (10 736,00 грн + 3028,00 грн).

Проте матеріали касаційної скарги взагалі не містять доказів сплати судового збору у встановлених нормами Закону України "Про судовий збір" порядку і розмірі. Натомість скаржником зазначено, що арбітражний керуючий Мачульний Олександр Іванович звертаючись до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно- Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 903/1130/23, вже сплатив судовий збір в сумі 8 588,80 грн, що підтверджується квитанцією № №11EE-Y1ZM-FEZE від 17.09.2024, а тому повторно сплачувати судовий збір за оскарження того самого судового рішення в касаційному порядку не потрібно.

При цьому, Касаційним господарським суду у складі Верховного Суду під час постановлення ухвали від 07.10.2024 не вирішувалось питання щодо повернення судового збору сплаченого за касаційною скаргою арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича.

Однак, вказані доводи є безпідставними, оскільки докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 903/1130/23 саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" у матеріалах касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

-- зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга;

- навести інші поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та подати до суду належні докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 13 764,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2, 3 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними аргументи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 903/1130/23.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 903/1130/23 залишити без руху.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Товариству з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

-- зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга;

- навести інші поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та подати до суду належні докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 13 764,00 грн.

5. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, до касаційної скарги будуть застосовані наслідки, які передбачені положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік