Рішення

від 05.11.2024 по справі 160/22676/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуСправа №160/22676/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 30.03.2023 року №20642, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» відповідає критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора Трейд ЛЛС" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Трейд ЛЛС" №13727 від 12.05.2023р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Трейд ЛЛС" платником податку на додану вартість з 01.11.2019р. (дата реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Трейд ЛЛС" платником податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 432768704633;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення від 12.05.2023 р. №13727 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування, подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Аврора Трейд ЛЛС" днем фактичного подання, а саме:

- податкову накладну №1 від 01.10.2021 р. на суму 179 821,20 гривень (з яких ПДВ 29 970,20 гривень);

- податкову накладну №2 від 01.10.2021 р. на суму 13 188,00 гривень (з яких ПДВ 2 198,00 гривень);

- податкову накладну №3 від 05.10.2021 р. на суму 179 241,60 гривень (з яких ПДВ 29 873,60 гривень);

- податкову накладну №4 від 05.10.2021 р. на суму 2 558,40 гривень (з яких ПДВ 426,40 гривень);

- податкову накладну №22 від 16.06.2021 р. на суму 11 376,00 гривень (з яких ПДВ 1 896,00 гривень);

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 29.06.2021 до податкової накладної №17 від 29.06.2021 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків прийнято з порушенням законодавчо встановленої процедури, а саме, на підставі даних моніторингу наявної податкової інформації, а не за наслідками реєстрації податкової накладної. Крім того, позивач вказує, що дане рішення про ризиковість не ґрунтується на фактичних обставинах господарської діяльності позивача, оскільки вся господарська діяльність здійснювалась підприємством в межах правового поля. Також позивачем зазначено, о рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, прийнято без врахування сучасних реалій, а саме, триваючого на території країни воєнного стану.

Ухвалою суду від 15.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування.

Ухвалою суду від 15.11.2023 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, із зазначенням відповідних недоліків з визначеним строком для їх усунення.

Ухвалою суду від 27.11.2023 р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено; позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

ТОВ «Аврора Трейд ЛЛС», не погоджуючись з ухвалою суду від 27.11.2023 р. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/22676/23 - задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №160/22676/23- скасовано.

Справу № 160/22676/23 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 р. прийнято та продовжено розгляд адміністративної справи №160/22676/23 по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем-1 до суду надіслано відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що що приймаючи оскаржене рішення відповідач діяв у спосіб передбачений законодавством України, враховуючи наявну податкову інформацію, яка свідчить про наявність у діях підприємства ознак здійснення ризикових операцій. Представник відповідача-1 зазначив, що така інформація стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації владних управлінських функцій. Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС. Відповідач вважає, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. Внесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податків. Наполягає на тому, що позивача правомірно віднесено до переліку ризикових, оскільки за результатами моніторингу встановлено наявність ризикових операцій в господарській діяльності ТОВ «Аврора Трейд ЛЛС». Зазначає, що віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин.

Відповідачем-2 надано відзив на позов, в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Вказано, що Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» (далі - Позивач) є юридичною особою, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та здійснює господарську діяльність з 08 жовтня 2019 року за наступними видами економічної діяльності, згідно Класифікатору видів економічної діяльності: 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (основний); 9^.21 Ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; 46,90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.07.2021 року №34158 встановлено відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В подальшому 10.08.2021 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 28.07.2021 року №28/07-2021, рішенням №43063 встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Платником податків було подано пояснення про безпідставне рішення про віднесення ТОВ «Аврора Трейд ЛЛС» до ризикових платників ПДВ, та як слідство цього рішення, тотальне блокування податкових накладних, що наносять серйозну шкоду існуванню та діяльності підприємства вих. №-03/08-2021 від 03.09.2021 року, до якого було додано оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 631.

Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 10.09.2021 року №52947 встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 03.09.2021 року №03/09-2021 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Платником податків було подано пояснення про безпідставне рішення про віднесення ТОВ «Аврора Трейд ЛЛС» до ризикових платників ПДВ.

Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.03.2023 року №20642, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 21.03.2023 року №1. встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні зазначені наступні коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості

платника податку:

10-у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

12- постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, цодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13- придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку вказані господарські операції з ТОВ «Амілія Груп» (податковий номер 41571674) з постачання:

з 06.05.2020 по 06.05.2020 (код УКТЗЕД 8423109000);

з 16.06.2020 по 16.06.2020 (код УКТЗЕД 8509400000);

з 06.05.2020 по 16.06.2020 (код УКТЗЕД 8516605000);

з 06.05.2020 по 16.06.2020 (код УКТЗЕД 8516710000);

з 06.05.2020 по 06.05.2020 (код УКТЗЕД 8516720000);

з 05.05.2020 по 18.05.2020 (код УКТЗЕД 8516797000);

з 06.05.2020 по 06.05.2020 (код УКТЗЕД 8516900000).

та операції з придбання:

з 01.07.2020 по 01.08.2020 (код УКТЗЕД 8516605000); з 01.07.2020 по 01.08.2020 (код УКТЗЕД 8516797000); з 01.07.2020 по 01.08.2020 (код УКТЗЕД 8509400000); з 30.07.2020 по 30.07.2020 (код УКТЗЕД 8537101000); з 30.07.2020 по 30.07.2020 (код УКТЗЕД 8543709000); з 01.07.2020 по 01.08.2020 (код УКТЗЕД 8516607000); з 30.07.2020 по 30.07.2020 (код УКТЗЕД 8531103000); з 01.07.2020 по 01.08.2020 (код УКТЗЕД 7615101000); з 30.07.2020 по 30.07.2020 (код УКТЗЕД 8517692000); з 01.07.2020 по 01.08.2020 (код УКТЗЕД 8516400000).

У рішенні від 30.03.2023 року №20642 зазначено, що платником податків не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податків. Одна, які саме документи не було надано у цьому рішенні не вказано.

12 травня 2023 року Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області було прийнято рішення №13727 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. У цьому рішенні встановлено:

1. платник ТОВ «Аврора Трейд ЛЛС» протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що згідно з п.п. «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що підтверджується Довідкою про подання/неподання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Аврора Трейд ЛЛС» від 28.04.2023 року №9941//04-36-04-07;

2. ТОВ «Аврора Трейд ЛЛС» подає податкову декларацію з податку на додану вартість протягом періоду квітень 2022 - березень 2023 року показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0 гривень.

У рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зазначено, що перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, у зв`язку з тим, що підприємство, зареєстроване як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку податкову декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та відповідно до підпункту «г» пункту 184.1. статті 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Датою анулювання реєстрації є 12.05.2023 року.

Позивач вважає рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість протиправними, що обумовило звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У Додатку № 4 до Порядку затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою передбачено, що у разі відповідності платника податку пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для таких висновків податкового органу та прийняття відповідного рішення.

Проте, з оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості неможливо встановити на підставі яких документів чи якої інформації податковий орган дійшов такого висновку, що унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності та обґрунтованості.

Також, у рішенні зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та яка повинна бути розшифрована.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення від 30.03.2023 №20642 мотивовано тим, що у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності: 10-у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Проте, відповідачем не зазначено інформації, яка свідчить про ризиковість здійснення господарської операції за податковими накладними, передбаченої відповідним пунктом Порядку. Також, відповідачем не наведено вичерпну інформацію, яка може надати змогу їх ідентифікувати, які саме податкові накладні складені за господарськими операціями, що відповідають Критеріям ризиковості здійснення операцій. Отже, відповідачем не конкретизовано операції, щодо яких наявний сумнів в їх реальності, що не надає змогу їх ідентифікувати, та відповідно надати пояснення позивачу.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, у даній справі Комісія не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій.

Отже, суд зазначає, що висновки Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).

Суд зазначає, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав суду жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оспорюваного рішення та був покладений в основу їх прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Таким чином, судом не встановлено наявність у відповідача підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Покладені в основу відзиву на позовну заяву твердження відповідача щодо причин, які слугували підставами для прийняття спірного рішення, неможливо перевірити за наданими в обґрунтування цього доказами.

При цьому, в адміністративному судочинстві суб`єкт владних повноважень має доводити недобросовісність позивача, якщо він заперечує проти позову.

У свою чергу, доказів, на підставі яких можна дійти висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач в оскарженому рішенні не вказав та до суду не надав.

Крім того, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення № 20642 від 30.03.2023 слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Аврора Трейд ЛЛС» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Отже, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 20642 від 30.03.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права Товариства є саме зобов`язання відповідача виключити ТОВ «Аврора Трейд ЛЛС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскарженого у даній справі рішення про віднесення позивача до цього переліку.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення неможливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом у межах цієї справи.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Щодо рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Так, посилаючись на протиправність вказаного рішення, позивач зазначає, що приймаючи зазначене рішення, контролюючим органом не було враховано, що через настання форс-мажорних обставин, які підтвердженні ТПП України, зумовлених військовою агресією, обстрілами інфраструктури, відсутністю електропостачання, достатнього для забезпечення функціонування виробництва та постійну наявність небезпеки для життя, а також відсутністю працівників, Товариство було вимушено частково призупинити господарську діяльність, у зв`язку з чим, не могло подавати протягом 12 послідовних місяців податкові декларації з податку на додану вартість з незалежних від нього причин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Статтею 184 Податкового кодексу України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Відповідно до пункту 184.3 статті 184 Податкового кодексу України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

Пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Пунктами 184.5-184.6 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Аналогічні за змістом приписи закріплені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 1130 від 14 листопада 2014 року (далі - Положення N 1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Згідно з пунктом 5.5 Положення N 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу № 1130).

Відповідно до пункту 5.6 Наказу № 1130 за наявності зазначених підтверджуючих документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Окремо слід звернути увагу на те, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року.

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 69.

Відповідно до підпункту 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (зі змінами, внесеними Законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема, подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.

Відтак, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо дотримання термінів подання звітності.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року N 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.

У вказаному Порядку наведені підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів).

Крім того, пунктом 3 Порядку встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують неможливість платника податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку № 225, зокрема до платників податків, у яких після дати набрання чинності Порядком № 225 з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 розділу II, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується сторонами, що у вказаний в оскаржуваному рішенні періоді та на час прийняття спірного рішення позивачем не подана відповідна заява до контролюючого органу про відсутність можливості подання звітності, відтак не вчинено обов`язкової дії, яка б звільняла позивача як платника податків від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку, зокрема щодо подання звітності.

З огляду на вказане, суд приходить висновку про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аврора Трейд ЛЛС».

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні датою їх подання.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавцем встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, із якою особа звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: [...] 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії [...].

Вимоги, що пред`являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві, зокрема зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.

Разом з тим, заявляючи позовну вимоги про зобов`язання здійснити реєстрацію податкових накладних позивач жодним чином згідно тексту позовної заяви не пояснює ані обставини внаслідок яких не відбулась реєстрація податкових накладних, ані зазначає, в чому виявилась протиправна бездіяльність або дія відповідача що обумовила звернення саме до нього з даною позовною вимогою.

Суд наголошує, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Проте, суд не має можливості зобов`язати суб`єкта владних повноважень здійснити дії, не встановивши його протиправної бездіяльності щодо даного питання. Разом з тим, подібної вимоги позивачем не заявлено.

Отже, в даній частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 13924,80 грн., відповідно до частки задоволених позовних вимог підлягає стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних коштів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судовий збір в розмірі 4294,4 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Так позивачем долучено до позову орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в розмірі 15 000 грн.

Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частини дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, ці витрати мають бути пов`язаними з розглядом справи та підтверджені відповідними доказами.

Разом з тим, жодних доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу останнім не надано, за таких обставин суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 30.03.2023 року №20642, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Аврора Трейд ЛЛС» відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора Трейд ЛЛС" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Трейд ЛЛС" судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 4294 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька