Рішення
від 05.11.2024 по справі 160/25628/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуСправа №160/25628/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасувати рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «АЛОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України з позовною заявою в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) № 11218362/40782668 від 12 червня 2024 року;

2) № 11218361/40782668 від 12 червня 2024 року;

3) № 11218352/40782668 від 12 червня 2024 року;

4) № 11218357/40782668 від 12 червня 2024 року;

5) № 11218353/40782668 від 12 червня 2024 року;

6) № 11218359/40782668 від 12 червня 2024 року;

7) № 11218360/40782668 від 12 червня 2024 року;

8) № 11218358/40782668 від 12 червня 2024 року;

9) № 11218351/40782668 від 12 червня 2024 року;

10) № 11218354/40782668 від 12 червня 2024 року;

11) № 11218355/40782668 від 12 червня 2024 року;

12) № 11218356/40782668 від 12 червня 2024 року;

про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстру податкових накладних, складених ТОВ «АЛОМ»;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код за ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» (ідентифікаційний номер в ЄДРОПУ 40782668):

1) № 1 від 31 січня 2023 року - квитанція від 14 лютого 2023 року;

2) № 1 від 28 лютого 2023 року - квитанція від 14 березня 2023 року;

3) № 1 від 31 березня 2023 року - квитанція від 12 квітня 2023 року;

4) № 1 від 30 квітня 2023 року - квитанція від 11 травня 2023 року;

5) № 1 від 31 травня 2023 року - квитанція від 13 червня 2023 року;

6) № 1 від 30 червня 2023 року - квитанція від 11 липня 2023 року;

7) № 1 від 31 липня 2023 року - квитанція від 14 серпня 2023 року;

8) № 1 від 31 серпня 2023 року - квитанція від 14 вересня 2023 року;

9) № 1 від 30 вересня 2023 року - квитанція від 12 жовтня 2023 року;

10) № 1 від 31 жовтня 2023 року - квитанція від 14 листопада 2023 року;

11) № 1 від 30 листопада 2023 року - квитанція від 13 грудня 2023 року;

12) № 1 від 31 грудня 2023 року - квитанція від 16 січня 2024 року;

в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Ухвалою суду, після залишення ухвалою суду даної позовної заяви без руху, було відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачем в електронній формі було складено та надіслано до відповідача-1 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: 1) № 11218362/40782668 від 12 червня 2024 року; 2) № 11218361/40782668 від 12 червня 2024 року; 3) № 11218352/40782668 від 12 червня 2024 року; 4) № 11218357/40782668 від 12 червня 2024 року; 5) № 11218353/40782668 від 12 червня 2024 року; 6) № 11218359/40782668 від 12 червня 2024 року; 7) № 11218360/40782668 від 12 червня 2024 року; 8) № 11218358/40782668 від 12 червня 2024 року; 9) № 11218351/40782668 від 12 червня 2024 року; 10) № 11218354/40782668 від 12 червня 2024 року; 11) № 11218355/40782668 від 12 червня 2024 року; 12) № 11218356/40782668 від 12 червня 2024 року. Контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено. В подальшому прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: 1) № 1 від 31 січня 2023 року - квитанція від 14 лютого 2023 року; 2) № 1 від 28 лютого 2023 року - квитанція від 14 березня 2023 року; 3) № 1 від 31 березня 2023 року - квитанція від 12 квітня 2023 року; 4) № 1 від 30 квітня 2023 року - квитанція від 11 травня 2023 року; 5) № 1 від 31 травня 2023 року - квитанція від 13 червня 2023 року; 6) № 1 від 30 червня 2023 року - квитанція від 11 липня 2023 року; 7) № 1 від 31 липня 2023 року - квитанція від 14 серпня 2023 року; 8) № 1 від 31 серпня 2023 року - квитанція від 14 вересня 2023 року; 9) № 1 від 30 вересня 2023 року - квитанція від 12 жовтня 2023 року; 10) № 1 від 31 жовтня 2023 року - квитанція від 14 листопада 2023 року; 11) № 1 від 30 листопада 2023 року - квитанція від 13 грудня 2023 року; 12) № 1 від 31 грудня 2023 року - квитанція від 16 січня 2024 року.

Позивач зазначає, що спірні рішення не відповідають вимогам чинного законодавства України, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки платником податків було надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено. Зауважив, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містять жодної інформації про те, які саме документи позивачем не надані контролюючому органу, а які підлягали підставами для їх прийняття.

Відповідачем-1 надано відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а також порядок та умови для прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та наказом Мінфіну України від 12.12.2019 року №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Відповідач-1 вказує на те, що платником податку не надано первинних документів. Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Відтак, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, що оскаржується позивачем, прийнято на підставі, у спосіб та відповідно до вимог законодавства. У платника податку після отримання квитанції виникає право на подання документів, що були складені ним відповідно до Закону 996, та які можуть вважатись первинними та підтвердити факт наявності чи відсутності господарської операції. Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачене нормативно-правовими актами. Натомість, у Порядку 1165, 520 зазначено не вичерпний перелік документів, а вжите сполучник «може включати», що свідчить про наявність у платника податків права підтвердить правомірність та обґрунтованість господарської операції, щодо якої направлено на реєстрацій ПН/РК усіма наявними в нього первинними документами, які він зобов`язаний скласти (та склав у разі фактичного здійснення) на підставі Закону 996 з обов`язковим дотриманням усіх вимог п.2 ст. 9 цього Закону. Щодо вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, відповідач-1 зазначив, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. З огляду на викладене, відповідач-1 вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

Відповідачем-2 надано відзив на позов, в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Вказано, що Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Також, звернуто увагу на передчасність вимог про зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.08.2016. Номер запису: 12241020000078176. Засновниками підприємства є: - ТЮРККАН МЕХМЕТ НЕЗІР, Країна громадянства: Туреччина, Місцезнаходження: Туреччина, місто Стамбул, район Гебзе, Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 3000000,00, є кінцевим власником та контролером юридичної особи. Керівником підприємства з 11.09.2019 р. є Омер Гюмюш. Платник зареєстрований платником податку на додану вартість, ІПН 407826604681.

Між ТОВ «АЛОМ» (надалі позивач) та ТОВ «САНПРО» 17 вересня 2020 року був укладений нотаріальний договір оренди основних засобів за №17/09/20. Відповідно до вказаного договору ТОВ «АЛОМ» (надалі іменуєтьсяорендодавець) в порядку та на умовах, визначеним цим Договором зобов`язується передати ТОВ «САНПРО» (надалі іменується - орендар), а ТОВ «САНПРО» зобов`язується прийняти в строкове платне користування основні засоби: - обладнання для виробництва біопалива; - обладнання рафінації олії; - обладнання очистки виробничих стічних вод; - передавальні пристрої згідно із переліком обладнання (Додаток 1). Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг ТОВ «АЛОМ» (код ЄДРПОУ 40782668) за період січень-грудень 2023 року в установлені терміни склав податкові накладні та направило їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак реєстрація наступних податкових накладних була зупинена: 1) №1 від 31 січня 2023 року - квитанція від 14 лютого 2023 року; 2) № 1 від 28 лютого 2023 року - квитанція від 14 березня 2023 року; 3) № 1 від 31 березня 2023 року - квитанція від 12 квітня 2023 року; 4) № 1 від 30 квітня 2023 року - квитанція від 11 травня 2023 року; 5) № 1 від 31 травня 2023 року - квитанція від 13 червня 2023 року; 6) № 1 від 30 червня 2023 року - квитанція від 11 липня 2023 року; 7) № 1 від 31 липня 2023 року - квитанція від 14 серпня 2023 року; 8) № 1 від 31 серпня 2023 року - квитанція від 14 вересня 2023 року; 9) № 1 від 30 вересня 2023 року - квитанція від 12 жовтня 2023 року; 10) № 1 від 31 жовтня 2023 року - квитанція від 14 листопада 2023 року; 11) № 1 від 30 листопада 2023 року - квитанція від 13 грудня 2023 року; 12) № 1 від 31 грудня 2023 року - квитанція від 16 січня 2024 року; До вказаних податкових накладних були отримані квитанції зі змістом: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА» Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За період з січня по грудень 2023 року включно, позивач надав ТОВ «САНПРО» послуги оренди обладнання, про що відповідно у останній день звітного періоду місяця були складені акти про надання послуг: 1) 31 січня 2023 року було складено Акт надання послуг № 1; 2) 28 лютого 2023 року було складено Акт надання послуг № 2; 3) 31 березня 2023 року було складено Акт надання послуг № 3; 4) 30 квітня 2023 року було складено Акт надання послуг № 4; 5) 31 травня 2023 року було складено Акт надання послуг № 5; 6) 30 червня 2023 року було складено Акт надання послуг № 6; 7) 31 липня 2023 року було складено Акт надання послуг № 7; 8) 31 серпня 2023 року було складено Акт надання послуг № 8; 9) 30 вересня 2023 року було складено Акт надання послуг № 9; 10) 31 жовтня 2023 року було складено Акт надання послуг № 10; 11) 30 листопада 2023 року було складено Акт надання послуг № 11; 12) 31 грудня липня 2023 року було складено Акт надання послуг № 12.

На виконання п.56.23. ст.56 ПКУ, ТОВ «АЛОМ» було направлено на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області наступні повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та пояснення (окремим документом): 1) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 31 січня 2023 року; 2) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 28 лютого 2023 року ; 3) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 31 березня 2023 року; 4) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 30 квітня 2023 року; 5) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 31 травня 2023 року; 6) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 30 червня 2023 року; 7) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 31 липня 2023 року; 8) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 31 серпня 2023 року; 9) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 30 вересня 2023 року; 10) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 31 жовтня 2023 року; 11) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 30 листопада 2023 року; 12) повідомлення № 1 від 10 червня 2024 року та письмові пояснення щодо податкової накладної № 1 від 31 грудня 2023 року; Ні підтвердження господарських операції ТОВ «АЛОМ» до всіх повідомлень були надані наступні документи: 1. Наказ №6/ШР про зміни і затвердження штатного розпису від 11.11.2022 р. 2. Штатний розпис ТОВ АЛОМ від 11.11.2022 р. 3. Наказ на призначення директора №61-К від 11.09.2019 р. 4. Форма №20-ОПП б/н 17.08.2021 5. Договір оренди №03/05/18 від 03.05.2018р. 6. Акт приймання передачі (в оренду) за Договором оренди №03/05/18 від 03.05.2018р. 7. Додаткова угода від 02.04.2021р. до Договору оренди № 03/05/18 від 03 травня 2018р. 8. Договір оренди нежитлового приміщення №2 від 01.10.2018 р. 9. Акт приймання передачі (в оренду) за Договором оренди нежитлового приміщення №2 від 01.10.2018 р. 10. Додаткова угода від 01.10.2018р. до Договору оренди нежитлового приміщення №2 від 01.10.2018 р. 11. Акт приймання передачі (в оренду) за Договором оренди нежитлового приміщення №2 від 01.10.2018 р. 12. Додаткова угода від 02.09.2021р. до Договору оренди нежитлового приміщення №2 від 01.10.2018 р. 13. Договір оренди основних засобів №17/09/20 від 17.09.2020р.; 14. Додаток №1 від 17.09.2020 до Договору оренди основних засобів №17/09/20 від 17.09.2020 р. 15. Акт прийому-передачі (в оренду ) до Договору оренди основних засобів №17/09/20 від 17.09.2020 р. 16. Додаткова Угода №1 від 01.10.2020р. до Договору оренди основних засобів №17/09/20 від 17.09.2020 р. 17. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 «Основні засоби».

Відповідач-1 по справі ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовив у реєстрації ПН, про що були винесені наступні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: 1) № 11218362/40782668 від 12 червня 2024 року; 2) № 11218361/40782668 від 12 червня 2024 року; 3) № 11218352/40782668 від 12 червня 2024 року; 4) № 11218357/40782668 від 12 червня 2024 року; 5) № 11218353/40782668 від 12 червня 2024 року; 6) № 11218359/40782668 від 12 червня 2024 року; 7) № 11218360/40782668 від 12 червня 2024 року; 8) № 11218358/40782668 від 12 червня 2024 року; 9) № 11218351/40782668 від 12 червня 2024 року; 10) № 11218354/40782668 від 12 червня 2024 року; 11) № 11218355/40782668 від 12 червня 2024 року; 12) № 11218356/40782668 від 12 червня 2024 року; У всіх вказаних Рішеннях Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкових накладних як підстава відмови зазначено наступне: «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства». В графі Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): зазначено «наявність ризикових операцій». При цьому в рішенні не зазначено, які саме ризикові операції послугували причиною відмови у реєстрації ПН. Відповідач-1 приймаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав того, що позивач надав копії первинних документів, складених із порушенням законодавства, відповідач-1 не зазначив (не підкреслив), яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та які самі документи складенні із порушенням законодавства. Не погоджуючись із рішеннями Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження, передбаченого підпункт 56.23.1 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України та подав скаргу на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. До скарг були додані письмові пояснення з копіями документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Після розгляду даних документів, відповідач-2 - ДПС України були направлені наступні Рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» на користь ТОВ «САНПРО», а саме: 1. рішення № 39085/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення № 11218362/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 січня 2023 року; 2. рішення № 39084/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення № 11218361/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 28 лютого 2023 року; 3. рішення № 39083/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення №11218352/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 березня 2023 року; 4. рішення № 39118/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення № 11218357/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 30 квітня 2023 року; 5. рішення № 39121/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення № 11218353/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 травня 2023 року; 6. рішення № 39122/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення № 11218359/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30 червня 2023 року; 7. рішення № 39123/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення № 11218360/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 липня 2023 року; 8. рішення № 39124/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення №11218358/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 серпня 2023 року; 9. рішення № 39125/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення № 11218351/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30 вересня 2023 року; 10. рішення № 39082/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення №11218354/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 жовтня 2023 року; 11. рішення № 39081/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення №11218355/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 30 листопада 2023 року; 12. рішення № 39117/40782668/2 від 24 червня 2024 року за результатами розгляду скарги на рішення № 11218356/40782668 від 12 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 грудня 2023 року.

У всіх вказаних рішеннях Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних як підстава відмови зазначено наступне: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних». При цьому, яких саме не вистачає документів не підкреслено.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, з метою їх скасування та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі по тексту - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1.Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданого такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 6.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд встановив, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних податкових накладих зупинена у зв`язку із відповідністю платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Водночас, суд звертає увагу, що в квитанціях до спірних податкових накладних відповідач-1 не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку, відповідно до пункту 1 Критеріїв.

Також, суд зауважує, що вищезазначені квитанції про реєстрацію податкових накладних не містять інформації (конкретного переліку) документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.

У постанові від 03.11.2021 р. (справа №360/2460/20) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520, зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19.10.2023 року по справі № 420/18874/22 зазначив: «Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, є підставною для одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом».

Додатково суд вказує, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної у Реєстрі чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 р. у справі №380/5383/21 зазначив, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі по тексту - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДПС в Дніпропетровській області: 1) № 11218362/40782668 від 12 червня 2024 року; 2) № 11218361/40782668 від 12 червня 2024 року; 3) № 11218352/40782668 від 12 червня 2024 року; 4) № 11218357/40782668 від 12 червня 2024 року; 5) № 11218353/40782668 від 12 червня 2024 року; 6) № 11218359/40782668 від 12 червня 2024 року; 7) № 11218360/40782668 від 12 червня 2024 року; 8) № 11218358/40782668 від 12 червня 2024 року; 9) № 11218351/40782668 від 12 червня 2024 року; 10) № 11218354/40782668 від 12 червня 2024 року; 11) № 11218355/40782668 від 12 червня 2024 року; 12) № 11218356/40782668 від 12 червня 2024 року; було відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а саме: 1) № 1 від 31 січня 2023 року - квитанція від 14 лютого 2023 року; 2) № 1 від 28 лютого 2023 року - квитанція від 14 березня 2023 року; 3) № 1 від 31 березня 2023 року - квитанція від 12 квітня 2023 року; 4) № 1 від 30 квітня 2023 року - квитанція від 11 травня 2023 року; 5) № 1 від 31 травня 2023 року - квитанція від 13 червня 2023 року; 6) № 1 від 30 червня 2023 року - квитанція від 11 липня 2023 року; 7) № 1 від 31 липня 2023 року - квитанція від 14 серпня 2023 року; 8) № 1 від 31 серпня 2023 року - квитанція від 14 вересня 2023 року; 9) № 1 від 30 вересня 2023 року - квитанція від 12 жовтня 2023 року; 10) № 1 від 31 жовтня 2023 року - квитанція від 14 листопада 2023 року; 11) № 1 від 30 листопада 2023 року - квитанція від 13 грудня 2023 року; 12) № 1 від 31 грудня 2023 року - квитанція від 16 січня 2024 року.

У всіх вказаних рішеннях Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкових накладних як підстава відмови зазначено наступне: «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства». В графі Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): зазначено «наявність ризикових операцій». При цьому в рішенні не зазначено, які саме ризикові операції послугували причиною відмови у реєстрації ПН. Відповідач-1 приймаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав того, що позивач надав копії первинних документів, складених із порушенням законодавства, відповідач-1 не зазначив (не підкреслив), яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та які самі документи складенні із порушенням законодавства.

Разом із тим, надаючи оцінку рішенням відповідача-1, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної та рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не вказано, яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Вживання податковим органом загального посилання на пункти Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачем-1 не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Отже, посилання відповідача-1 на вказані в оскаржуваних рішеннях підстави, в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

На переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.

У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, та надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Також, суд зауважує, що позивач на підтвердження правомірності виписування податкових накладних та реальності господарської операції надав копії відповідних документів.

Однак, не зважаючи на подання цих документів, які свідчать про проведення господарської операції, Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позивача.

В даному випадку, відповідачем-1 недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях, як не обгрунтовано і того, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

У постанові від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 Верховний Суд наголосив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних, адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 р. у справі № 500/2237/20 адміністративне провадження № К/9901/20572/21 вказав, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19.10.2023 року по справі № 420/18874/22 також зазначив: «Інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг (робіт) чи поставки товару позивачу, обумовленого укладеними договорами, надано не було, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.»

Суд проаналізував надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарської операції, та дійшов висновку, що такі документи не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджують реальність господарської операції.

У свою чергу, відповідач-1 не надав суду жодних доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятих рішень.

Згідно з частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних позивача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх доставки до Державної податкової служби України, яка вказана в Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи відсутність у відповідача-1 правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача датою їх доставки до Державної податкової служби України, яка вказана в Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому сплачений судовий збір у розмірі 36336,00 грн. підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасувати рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: