Рішення

від 05.11.2024 по справі 240/18549/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Житомир

справа № 240/18549/23

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" (яке є правонаступником Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення,

встановив:

Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод") звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №263/35000402 від 07.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (далі ДП "Житомирський бронетанковий завод"), за результатами якої складено акт перевірки №227/35-00-04-02-14/7620094 від 20.04.2023.

У подальшому, на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням виправлень, внесених до акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення №263/35000402 від 07.06.2023 про застосування штрафу в розмірі 25% в сумі розміром 6212414,56 грн за порушення строків сплати грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями в сумі 24849658,22 грн.

Позивач вважає зазначене рішення необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Вказує, що внесені до Податкового кодексу України зміни згідно із Законом №466-IX, які набули чинності 23.05.2020, не визначають право податкового органу вважати заборгованість з частини чистого прибутку (доходу), яка виникла в 2018 році, податковим боргом, а відповідно сплата державним підприємством частини чистого прибутку після 20.11.2018 не є податковим правопорушенням, та не може мати наслідки у виді податкової відповідальності.

Зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі 240/13489/20 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 10.06.2020 №309023-51, тобто скасовано податковий борг за 3 кв. 2018 року в сумі 10562450,00 грн, який вказаний в акті перевірки, та пеню.

Позивач зауважує, що посилання податкового органу та той факт, що з 23.05.2020 контролюючий орган наділений правом здійснювати контроль за сплатою частини чистого прибутку (доходу) не змінює правової природи такого платежу, розрахованого згідно з вимогами кодексу в редакції, яка існувала до 23.05.2020.

Щодо уточнюючого Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021 вказує, що відповідачем неправомірно нарахована пеня в розмірі 2114979,11 грн, яка самостійно списана контролюючим органом 10.03.2021. Зазначене призвело, до виникнення недоїмки в розмірі 2114 979,11 грн, на яку відповідачем неправомірно нараховані штрафні санкції.

Щодо Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 3 кв. 2022 рік, вх.№ 9233728217 від 08.11.2022, зазначає, що 15.11.2022 згідно з платіжним дорученням №7152 підприємством забезпечено сплату грошового зобов`язання в розмірі 5587500,00 грн у строки, визначені законодавством.

Крім того позивач аргументує протиправність дій відповідача щодо неврахування положень п.52 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки відповідач всупереч зазначеної норми, не лише не списав пеню, право на нарахування якої відсутнє, так і самостійно здійснив її погашення, чим спричинив виникнення недоїмки зі сплати частини чистого прибутку по розрахунку за 2020 рік та 3 кв. 2022 року, а також неправомірно нарахував штрафні санкції.

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

01.08.2023 Північне регіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надіслало до суду відзив на позовну заяву (за вх.№52433/23), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначає, що акт камеральної перевірки щодо своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання частини чистого прибутку (доходу), господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) складено 20.04.2023. При його складанні контролюючий орган керувався чинною редакцією Податкового кодексу України, що відповідає нормам правозастосування. Тому, вважає недоречними посилання позивача на норми Податкового кодексу України, які втратили чинність і не можуть бути застосовані.

Станом на 17.06.2020 (після внесення змін у законодавство) в ІКПП за позивачем нараховувався податковий борг у розмірі 10562450,00 грн, погашення якого відбулося в період з 17.06.2020 по 10.03.2021 за рахунок перерахування до бюджету грошових коштів по Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 3 кв. 2018 року від 09.11.2018 №9246249830.

Щодо посилань позивача на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 240/13489/20, яким скасовано податкову вимогу №309023-51 від 10.06.2020 зазначає, що рішення суду не містить у резолютивній частині такого формулювання, як скасування податкового боргу. На думку відповідача, рішенням суду скасовано лише податкову вимогу, що ніяк не вплинуло на той факт, що у ДП «Житомирський бронетанковий завод» був обов`язок по сплаті частини чистого прибутку, який так і не був виконаний.

Відповідач вважає, що вказане рішення суду не спричиняє жодних правових наслідків для вирішення цієї справи, не є преюдиційним, оскільки прийнято у правовідносинах з відмінним предметом, за участю інших сторін.

Щодо застосування до спірних правовідносин п. 52-1 підр.10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зауважує, що обов`язок щодо розрахунку та сплати частини чистого прибутку встановлено Законом України «Про управління об`єктами державної власності», який не є частиною податкового законодавства.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, яка прийнята відповідно до ст.29 Бюджетного кодексу України та Закону України «Про управління об`єктами державної власності». Тобто ця постанова також не є частиною податкового законодавства. Таким чином, порушення вказаних законодавчих актів не дає підстав для застосування п. 52-1 підр. 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 21.09.2023 відкладено підготовче засідання до 12.10.2023.

Відповідно до ухвали суду від 21.09.2023 залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість".

06 жовтня 2023 року третя особа - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" надіслала до суду письмові пояснення (за вх.№67966/23), у яких підтримала позовні вимоги заявлені позивачем та просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вказує, що заборгованість з частини чистого прибутку була предметом розгляду у судових справах, які розглядались Житомирським окружним адміністративним судом, а саме: №240/8883/19 та №240/13489/20.

Саме тому, за приписами пункту 60.5 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Наведене вище свідчить, що вимога контролюючого органу мала б бути відкликана. Крім того, вказане свідчить про безпідставність дослідження під час перевірки розрахунку від 09.11.2018 №9246249830.

Щодо нарахування та погашення штрафних санкцій та пені на суму частини чистого прибутку (доходу) зазначає, що у зв"язку зі змінами в законодавстві до 23.05.2020 до платника частини чистого прибутку не застосовуються штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату такого платежу, як частина чистого прибутку (доходу).

Згідно з протокольною ухвалою суду від 12.10.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті позовних вимог на 09.11.2023.

Протокольною ухвалою суду від 09.11.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 05.12.2023.

20.11.2023 та 14.12.2023 третя особа - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" надіслала до суду додаткові письмові пояснення (за вх.№77846/23 та за вх.№84463/23), в яких зауважує, що за результатами опрацювання інформації, зазначеної в інтегрованій картці платника податків, пеня в розмірі 359444,39 грн була нарахована в період часу з 11.03.2019 по 27.05.2020 (тобто після набрання чинності Законом України №466-ІХ). Вказана пеня була нараховані на суми сплачених позивачем платежів з частини чистого прибутку по розрахунку від 09.11.2018 №9246249830, тобто за 2018 рік.

Також зауважує, що відсутність в інтегрованій картці платника податків нарахувань пені, здійснених 30.12.2021, 15.11.2022 та 13.03.2023, є підтвердженням поширення положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яким не передбачено відповідальність за порушення податкового законодавства під час дії карантину, спричиненого короновірусною хворобою СОVID-19, як у вигляді застосування пені, так у вигляді застосування штрафних санкцій.

05 грудня 2023 року та 05 січня 2024 року позивач надіслав до суду додаткові пояснення (за вх.№81947/23 та за вх.№1016/24), у яких окрім іншого вказує, що з урахуванням висновків Житомирського окружного адміністративного суду, викладених у рішенні від 22.02.2021 у справі №240/13489/20, контролюючий орган зобов"язаний був скасувати пеню після визнання податкової вимоги №309023-51 від 10.06.2020 протиправною.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 05.12.2023 відкладено розгляд справи до 09.01.2024.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 09.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.02.2024.

Протокольною ухвалою суду від 01.02.2024 зобов"язано сторін надати суду додаткові докази у справі, у зв"язку з чим оголошено перерву у судовому засіданні до 22.02.2024.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 22.02.2024 оголошено перерву до 07.03.2024.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 07.03.2024 оголошено перерву до 19.03.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 19.03.2024 позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник третьої особи підтримала позовні вимоги позивача та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

У ході судового розгляду справи судом заслухано пояснення представника позивача, представника третьої особи та представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, та відповідно до протокольної ухвали суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

19 липня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" надіслало до суду заяву за вх.№40795/24 про заміну сторони, а саме позивача Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод".

З метою вирішення вказаного питання про заміну позивача на його правонаступником, судом призначено судове засідання на 30.07.2024.

В судовому засіданні 30.07.2024, відповідно до протокольної ухвали суду замінено позивача у справі №240/18549/23 Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод", також суд за згодою представників учасників справи на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з урахуванням положень ст.193 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" - державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та передане в управління Державному концерну "Укроборонпром".

28.07.2022 Державним концерном «Укроборонпром», як уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, було прийнято наказ №306 «Про створення товариства з обмеженою відповідальністю», відповідно до якого Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» було перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський бронетанковий завод».

Пунктом 6.1 Наказу №306 від 28.07.2022 встановлено, що Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод», з дня внесення відповідного запису про його державну реєстрацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Аналогічні положення щодо правонаступництва закріплені у пункті 1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський бронетанковий завод», затвердженого наказом Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» (правонаступник Державного концерну «Укроборонпром») від 18.03.2024 №180, яким передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський бронетанковий завод» є правонаступником усіх прав-та обов`язків Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод», з дня його державної реєстрації.

01.07.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» в результаті реорганізації, шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський бронетанковий завод».

Таким чином, на момент розгляду справи судом, усі права та обов`язки внаслідок проведеної реорганізації перейшли від Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський бронетанковий завод», яке є правонаступником позивача.

На підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1, пункту 75.1 статті 75, в порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств у галузі виробництва продовольчих та непродовольчих товарів управління податкового адміністрування Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку ДП "Житомирський бронетанковий завод" з питань своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) з урахуванням уточних розрахунків по: Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за звітний період 3 кв. 2018 року вх. №9246249830 від 09.11.2018; уточнюючому Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за звітний період 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021; Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за звітний період 3 кв. 2022 року вх. №9233728217 від 08.11.2022.

За результатами перевірки складено акт перевірки №227/35-00-04-02-14/7620094 від 20.04.2023 (далі - акт перевірки), відповідно до якого за наслідками перевірки встановлено несвоєчасну сплату ДП "Житомирський бронетанковий завод" суми самостійно визначеного та узгодженого податкового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (код платежу 21010100): по Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за звітний період 3 кв. 2018 року вх. №9246249830 від 09.11.2018; по уточнюючому Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за звітний період 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021; по Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за звітний період 3 кв. 2022 року вх. №9233728217 від 08.11.2022 на загальну суму 14792408,22 грн.

У зв`язку з незгодою з висновками акту перевірки, ДП "Житомирський бронетанковий завод" подано заперечення від 16.05.2023 №02/1116 доакта камеральної перевірки №227/35-00-04-02-14/7620094 від 20.04.2023.

За результатами розгляду заперечення, Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками до розділу 4 акту перевірки «Висновок» (сторінка 7-8 акту) внесено зміни:

«У ході перевірки встановлено, що в порушення п.36.1 ст.36 та п.38.1 ст.38 розділу І, п.46.1. ст. 46 глави 2, та п.57.1 ст.57 глави 4 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями ДП "Житомирський бронетанковий завод" (код ЄДРПОУ 7620094) несвоєчасно сплатило суму самостійно визначеного та узгодженого податкового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (код платежу 21010100) по Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 3 кв. 2018 року вх.№9246249830 від 09.11.2018, по уточнюючому Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021, по Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 3 кв. 2022 року вх.№9233728217 від 08.11.2022 на загальну суму 24849658,22 грн., а саме:

1) за 3 кв.2018 року у розмірі 10562450,00 грн:

- у сумі 500 000 грн. (фактично сплачено 17.06.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджет) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 576 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 31.07.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджет) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 620 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 13.08.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджет) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 633 календарних дня;

- у сумі 232 000 грн (фактично сплачено 31.08.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 651 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 29.09.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 680 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 27.10.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 708 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 23.11.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 735 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 02.12.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 744 календарних дня;

- у сумі 100 000 грн (фактично сплачено 09.12.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 751 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 18.12.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннямина 760 календарних дня;

- у сумі 200 000 грн (фактично сплачено 14.01.2021, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннямина 787 календарних дня;

- у сумі 625 000 грн (фактично сплачено 17.02.2021, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 821 календарних дня;

- у сумі 5 405 450 грн (фактично сплачено 10.03.2021, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджет) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннямина 842 календарних дня.

2) по уточнюючому Розрахунку за 2020 рік у розмірі 12172229,11 грн:

- за 2020 рік сума у розмірі 10057250,00 грн. (фактично сплачено 30.12.2021, термін сплати - 22.11.2021)затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку на 39 календарних днів;

- за 2020 рік сума у розмірі 2114979,11 грн (фактично сплачено 15.11.2022, термін сплати - 22.11.2021)затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку на 358 календарних днів.

3) за 3 кв. 2022 року у розмірі 2114979,11 грн:

- за 3 кв. 2022 року сума у розмірі 2114979,11 грн (фактично сплачено 13.03.2023, термін сплати - 21.11.2022)затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку на 112 календарних днів.

Згідно з висновками акту камеральної перевірки та з урахування внесених змін, Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 №263/35000402 відповідно до якого за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об"єднаннями визначеного пунктом 57.1 статті 57, п.46.1 ст.46 ПК України та на підставі статті 124 ПК України, за затримку зарахування грошового зобов"язання в сумі розміром 24849658,22 грн позивачу нарахований штраф у розмірі 25% у сумі розміром 6212414,56 грн.

Не погоджуючись із прийнятим Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 4 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно норм п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Так, податковим законодавством визначено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, тож, податковий орган має право змінювати призначення платежів платника лише у разі наявності у такого платника непогашеного податкового боргу.

За п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач наголошує на тому, що у підприємства в зв"язку із скасуванням у судовому порядку податкової вимоги №309023-51 від 10.06.2020, відповідно до якої позивачу визначено податковий борг станом на 09.06.2020 в сумі 10921894,39 грн, в т.ч. пеня - 359444,39 грн, за розрахунком №9246249830 від 09.11.2018, відсутня заборгованість зі сплати частини чистого прибутку. Водночас, податковий орган, вважаючи, що у підприємства з 19.11.2018 є податковий борг, змінює призначення поточних податкових платежів підприємства, зараховує їх у рахунок погашення податкових боргів попередніх податкових періодів, утримує пеню та нараховує штрафні санкції за порушення строків сплати грошових зобов"язань.

В свою чергу, представник відповідача в правомірність винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, що є предметом оскарження у даній справі, обґрунтовує наявність у позивача податкового боргу, та тим, що штрафна санкція, яку було застосовано до позивача, виникла внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з частини чистого прибутку, а саме, через те, що сплачені позивачем кошти за самостійно задекларованими зобов"язаннями по розрахункам частини чистого прибутку за 3 кв.2018 року №9246249830, по уточнюючому розрахунку за 2020 рік №9373908347 та по розрахунку за 3 кв. 2022 року №9233728217, були спрямовані відповідачем на погашення існуючої заборгованості позивача за попередні періоди.

Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України «Про управління об`єктами державної власності», статтею 11-1 якого встановлені особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу).

Частиною першою цієї статті передбачено, що державні унітарні та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України Постановою від 23 лютого 2011 року №138 відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України та статей 5 і 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" затвердив Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями.

Пунктом 2 Порядку №138 закріплено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартально фінансово - господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 3 Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державним унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємства та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовим звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державним унітарним підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової з податку на прибуток підприємств.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог вказаного Закону позивачем було сформовано розрахунок №9246249830 від 09.11.2018 частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету в сумі 31094100,00 грн та подано до ГУ ДФС у Житомирській області у строки, визначені законодавством.

Позивачем проводилось часткове перерахування частини чистого прибутку в період з 22.03.2019.

Проте, за даними ІКС "Податковий блок" була сформована податкова вимога №309023-51 від 10.06.2020, відповідно до якої підприємству нарахований визначено податковий борг станом на 09.06.2020 в сумі розміром 10 921894,39 грн, в т.ч. пеня - 359444, 39 грн.

Не погоджуючись із діями податкового органу щодо віднесення частини чистого прибутку, який підлягає перерахуванню до державного бюджету, до податкового боргу, позивач звернувся до суду із позовом про скасування вказаної податкової вимоги

Згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №240/13489/20 позов ДП "Житомирський бронетанковий завод" задоволено:

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області від 10.06.2020 №309023-51 (т.1 а.с. 61-64).

Зазначене рішення суду набрало законної сили 25.03.2021.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене податкова заборгованість ДП "Житомирський бронетанковий завод" станом на 09.06.2020, включно, в сумі 10921894, 39 грн, з них 10562450,00 грн - основне зобов"язання та пеня - 359444,39 грн, яка виникла із самостійно сформованого позивачемРозрахунку №9246249830 від 09.11.2018, вже була предметом судового дослідження, де відповідним рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено, що контролюючий орган (Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області) не мав повноважень збільшувати суму грошового зобов`язання з платежу частина чистого прибутку, тобто нараховувати пеню (т.1 а.с. 61-64).

Суд погоджується з доводами відповідача, що за результатими судового розгляду в межах справи №240/13489/20 судом зроблено висновок лише про неправомірність та безпідставність нарахування контролюючим органом пені за платежем частини чистого прибутку у розмірі 359444,39 грн, однак суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України №466-IX від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, стаття 19-1 доповнена підпунктом 19-1.1.51, яким визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

Крім того, розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України в редакції Закону №466-IX).

Пунктом 1-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону №466-IX) встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

Тобто, законодавцем лише у травні 2020 року усунуто неузгодженості у податковому законодавстві, в тому числі й щодо адміністрування частини чистого прибутку, який має сплачуватися до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була викладена Верховним Судом у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі №640/19757/19.

Таким чином, враховуючи те, що частина чистого прибутку до 23.05.2020 не вважалася податковим платежем у розумінні норм Податкового кодексу України, відповідно заборгованість зі сплати частини чистого прибутку не може вважатися податковим боргом.

На противагу вказаному, відповідно до даних з Інтегрованої картки платника податків ДП "Житомирський бронетанковий завод" (далі - ІКПП) в період часу з 11.03.2019 по 10.03.2021 контролюючим органом здійснено нарахування пені за несвоєчасну сплату платежу згідно з Розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 3 кв. 2018 року від 09.11.2018 №9246249830, за відсутності підстав (т.1 а.с. 110-121).

Тобто, податковий орган, всупереч рішенню суду у справі №240/13489/20, не лише не списав пеню за платежем частини чистого прибутку у розмірі 359444,39 грн, право на нарахування якої у нього було відсутнє, відповідно до висновку суду у рішенні №240/13489/20, а й далі продовжив нарахування пені зі збільшенням її розміру, та змінює призначення поточних податкових платежів підприємства, зараховує їх у рахунок погашення, зокрема вказаної пені, як боргу за попередні податкові періоди, та як наслідок, провокує несвоєчасність сплати основного зобов"язання за поточним платежем і нараховує штрафні санкції за порушення строків його сплати.

Суд зазначає, що станом на 11.03.2019 (дата первинного нарахування пені згідно з даними ІКПП) частина чистого прибутку не була прирівняна до податкового боргу та заборгованість з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об"єднань не могла бути стягнута у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу ІІ ПК України.

Таким чином, платіж «частина чистого прибутку (доходу)» не був податковим боргом станом на 11.03.2019 і положення Податкового кодексу України не поширюються до даного виду зобов"язань до набуття чинності 23.05.2020 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» 16.01.2020 №466-ІХ.

Згідно з пп. 129.1.3. п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня застосовується виключно відносно податкового зобов"язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок, тому нарахування відповідачем з 11.03.2019 (дата первинного нарахування пені згідно з даних ІКПП) та в подальшому, є протиправним, про що у свою чергу зазначено у рішенні суду у справі №240/13489/20.

З огляду на викладене, суд критично ставиться до доводів відповідача, щодо відсутності взаємозв`язку та прямого впливу результатів скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області від 10.06.2020 №309023-51 на формування висновку контролюючого органу в акті перевірки щодо несвоєчасності сплати позивачем частини чистого прибутку за Розрахунком №9246249830 від 09.11.2018, зважаючи на наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422, який діяв до 05 квітня 2021 року, було затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422).

В пункту 1 Розділу І Порядку №422 зазначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 3 та 4 Порядку).

ІКПП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу (пункт 1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку №422).

Тобто, до повноважень органів ДФС віднесено відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників.

Аналогічні норми містить Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5, який діє з 05 квітня 2021 року.

Таким чином, дані ІКПП не приведені у відповідність до дійсного стану податкових зобов`язань та розрахунків позивача перед бюджетом, що і зумовило нарахування санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання.

Саме тому, враховуючи відсутність підтвердженого факту наявності заборгованості за податковою вимогою від 10.06.2020 №309023-51 про сплату частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) в сумі 10921894,39 грн, з них 10562450,00 грн - основне зобов"язання та 359444,39 грн - пеня, що встановлено за результати розгляду справи №240/134889/20, контролюючим органом протиправно не виключено з інтегрованої картки платника податків Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» суму автоматично нарахованої пені по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об"єднань), код 21010100, за період з 11 березня 2019 року по 10 червня 2020 року в загальній сумі 359444,39 гривень.

Таким чином, суд не вважає доведеними підстави нарахування позивачеві контролюючим органом штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань (за 2018 рік), оскільки, в даному випадку, мала місце необґрунтована зміна призначення платежів позивача із спрямуванням відповідних коштів на погашення непідтвердженого податкового боргу позивача.

З огляду на вищевказане, зазначені дії контролюючого органу, відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №263/35000402 від 07.06.2023, спричинили збільшення грошового зобов"язання зі сплати частини чистого прибутку по Розрахунку за 3 квартал 2018 року та, як наслідок, нарахування штрафних санкцій у розмірі 25% в сумі 25156125,50 грн (за 2018 рік) (т.1 а.с.43- 45).

Щодо встановлення порушення строків сплати частини чистого прибутку по уточнюючому Розрахунку за 2020 рік, суд вказує наступне.

01.03.2021 позивачем подано Розрахунок частини чистого прибутку за 2020 рік, відповідно до якого розрахована частина чистого прибутку у розмірі 45358500,00 грн.

В подальшому 22.11.2021 ДП «Житомирський бронетанковий завод» подано уточнюючий Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021 на суму 20419200,00 грн, термін сплати - 22.11.2021.

З урахуванням наявної переплати на суму 9570,89 грн, що підтверджується відомостями з ІКПП, позивач зобов"язаний в термін до 22.11.2021 сплатити залишок грошового зобов`язання з частини чистого прибутку в розмірі 20409629,11 грн (т.1 а.с.120-126).

Як свідчать матеріали справи, та як вказано відповідачем в акті перевірки, 30.12.2021 згідно з платіжним дорученням від 30.12.2021 №4542 позивачем перераховано кошти в сумі 10057250,00 грн, в результаті чого залишок грошового зобов`язання з частини чистого прибутку склав 10352379,11 грн (т.1 а.с. 19)

В подальшому, як пояснив позивач, за результатами аудиторської перевірки було проведено коригування фінансового результату, що стало наслідком подання 21.01.2022 уточнюючого Розрахунку частини чистого прибутку (№9374007068 від 21.02.2022) на суму 8237400,00грн за 2020 рік.

В результаті вказаних дій, відповідно до відомостей з ІКПП залишок боргу з частини чистого прибутку (станом на 21.01.2022) за Розрахунком частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021 (з урахуванням уточнюючого розрахунку №9374007068 від 21.02.2022) становив у суму в розмірі 2114979,11 грн = (20419200,00 грн - 9570,89 грн (переплата) - 10057250,00 грн (сплачено 30.12.2021) - 8237400,00 грн (скориговано 21.02.2022).

В рахунок погашення недоїмки з частини чистого прибутку за уточненим Розрахунком №9373908347 (2020 рік), 15.11.2022 зараховано кошти в сумі розміром 2114979,11 грн відповідно до платіжного доручення №7152 від 15.11.2022 на суму 5587500,00 грн (т.1 а.с. 120-126, 127-130).

Вказане свідчить про те, що здійснюючи 30.12.2021, 15.11.2022 часткову сплату за уточнюючим Розрахунком від 22.11.2021 №9373908347 позивачем допущено порушення строків сплати частини чистого прибутку, що не заперечується ДП «Житомирський бронетанковий завод».

Суд зауважує, що в акті перевірки встановлено вказане порушення, наступним чином, а саме за уточнюючим Розрахунком частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021 (з урахуванням уточнюючого розрахунку №9374007068 від 21.02.2022), контролюючий орган вказує, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" порушено строк сплати суму грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку:

- у розмірі 10057250,00 грн (фактично сплачено на 30.12.2021) на 39 календарних днів, у зв`язку з чим відповідачем на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов`язання застосовано штрафні санкції у розмірі 25% в сумі 2514312,50 грн.

- у розмірі 2114979,11 грн (фактично сплачено на 15.11.2022) на 358 календарних днів, у зв`язку з чим відповідачем на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов`язання застосовано штрафні санкції у розмірі 25% в сумі 528744,78 грн (а.с. т.1 а.с. 43-45).

При цьому позивач зазначає про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за вказаний період з урахуванням положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Надаючи правову оцінку діям контролюючого органу щодо нарахування ДП "Житомирський бронетанковий завод" штрафних санкцій у розмірі 25 % на суму часткової сплати платежу з частини чистого прибутку в період 30.12.2021 та 15.11.2022, суд враховує наступне.

З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на всій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(із змінами), від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати частини чистого прибутку у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій його застосування із 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (підлягає застосуванню з 27.05.2022) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

Положеннями абз. 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону № 2260-IX визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, вищенаведеною нормою права, яка підлягає застосуванню з 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

В свою чергу, матеріали справи свідчать, що здійснення позивачем саме 30.12.2021 сплати частини чистого прибутку за 2020 рік (граничний термін сплати по уточнюючому розрахунку 23.11.2021) у розмірі 10057250,00 грн вчинено позивачем до набрання чинності Законом №2260-ІХ - 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків сплати податкового зобов"язання, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх сплати припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022.

З огляду на аналіз вищенаведених норм права та враховуючи досліджені судом докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів сплати частини чистого прибутку за 2020 рік при частковій сплаті такого зобов"язання саме 30.12.2021 (граничний термін сплати по уточнюючому розрахунку 23.11.2021) на 39 календарних днів, а як наслідок відсутність у відповідача законодавчо визначених підстав для нарахування штрафних санкції у розмірі 25% в сумі 2514312,50 грн.

Також слід врахувати, що ДП «Житомирський бронетанковий завод» сформовано Розрахунок №9233728217 від 08.11.2022 частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету в сумі розміром 5587500,00 грн та подано до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Як зазначалось судом вище, 15.11.2022 згідно з платіжним дорученням №7152 підприємство спрямувало сплату грошового зобов`язання по Розрахунку №9233728217 від 08.11.2022, в розмірі 5587500,00грн, тобто у строки, визначені законодавством (граничний термін сплати - 21.11.2022).

Однак, як свідчать відомості з ІКПП та висновки, викладені в акті перевірки, частина вказаних коштів, а саме у розмірі 2114979,11 грн зарахована в рахунок погашення податкового боргу за попередній період по Розрахунку №937390837 від 22.11.2021 (2020 рік) (т.1 а.с. 127-128).

В подальшому, податковий борг у розмірі 2114979,11 грн, що обрахований із Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), девідендів на державну частку за звітний період за 3 квартал 2022 року №9233728217 від 08.11.2022 (граничний термін сплати 22.11.2022) зараховано контролюючим органом на підставі платіжної інструкції №2365 від 13.03.2023 (т 1 а.с. 129-130).

Із розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та акту перевірки слідує, що розмір штрафної санкції у 25% визначено на підставі пункту 124.3. статті 124 ПК України у зв`язку з несвоєчасною сплатою підприємством узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), господарських операцій (державний унітарних підприємств та їх об"єднань), зокрема:

- 2114979,11 грн (податкове зобов"язання за Розрахунком №9373908347 від 22.11.2021) з граничним терміном сплати 15.11.2022 на 358 календарних днів затримки - сума штрафних санкцій 528744,78 грн;

- 2114979,11 грн (податкове зобов"язання за Розрахунком №9233728217 від 08.11.2022) з граничним терміном сплати 22.11.2022 на 112 календарних днів затримки - сума штрафних санкцій 528744,78 грн (т.1 а.с. 43-45).

Суд вважає за необхідне вказати, що застосовуючи до позивача штрафні санкції у вказаному розмірі за порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України, яке полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничного строку узгоджених сум податкових зобов`язань з частини чистого прибутку (доходу), господарських операцій (державний унітарних підприємств та їх об"єднань), відповідач посилається на умисність такого діяння та на прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 10 календарних днів.

Відповідно до пункту 124.1 та 124.2 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (пункт 124.2 статті 124 ПК України).

Згідно з пунктом 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Тобто, з наведеного слідує, що накладення штрафу за пунктом 124.2 статті 124 ПК України можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Варто зазначити, що ПК України не містить визначення поняття «вина», однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пункті 112.1 та пункті 112.2 статті 112 ПК України, відповідно до яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 ПК України є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У постановах від 16 березня 2023 року у справі №600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст. 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 160/24147/21.

При цьому, слід зауважити, що положеннями пункту 109.3 статті 109 ПК України передбачено, що у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2 та 124.3 статті 124, підпунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

В інших випадках, визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

За вищенаведеного нормативного врегулювання спірних правовідносин, суд вважає, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за пунктом 124.3 статті 124 ПК України, є обов`язковість доведення контролюючим органом вини платника податків, зокрема, можливості платника податків вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, з одночасним умисним не вчиненням певних дій щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Однак, суд вказує, про відсутність в акті перевірки жодних обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України та наявності підстав для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених п. 124.3 ст. 124 ПК України.

Акт камеральної перевірки містить посилання на такі показники, як чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чистий фінансовий результат, дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи та послуги), інша поточна дебіторська заборгованість.

В свою чергу, в пункті 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/822868[9] (далі - ПСБО №1) наведені терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, а саме: «чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», «прибуток» тощо.

Так, в розумінні ПСБО №1 прибутком є сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

Під чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) розуміється дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, послуг (у тому числі платежів від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернути раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належить комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» (далі - ПСБО №15).

Відповідно до пункту 8 ПСБО №15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визначається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

- покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

- сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Пунктом 7 ПСБО №15 унормовано, що визнання доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за групами, зокрема, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт послуг).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Зважаючи на викладене вище, визначення у фінансовій звітності показника чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) відбувається за фактом відвантаження реалізованої продукції, наслідком чого є отримання в подальшому підприємством коштів.

В той же час, не слід залишати поза увагою той факт, що позивач є підприємством оборонно-промислового комплексу та має значну залежність від бюджетного фінансування, яке виділяється замовникам - силовим структурам України та як наслідок є залежним від своєчасної сплати грошових зобов`язань ДП «ЖБТЗ» на підставі коштів отриманих від бюджетного фінансування.

Крім того, як чистий дохід від реалізації, так і чистий фінансовий результат (прибуток) є пов`язаним з дебіторською заборгованістю за поставлені товари, виконані роботи.

Сам по собі факт несвоєчасної сплати грошового зобов`язання не свідчить про умисне недотримання позивачем правил та норм ПК України та невжиття відповідних заходів в цій частині.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Отже, у разі виявлення фактів несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання контролюючий орган має право звернутися із запитом до платника податку.

У разі отримання пояснень та документів, матеріали передаються до підрозділів податкового аудиту для прийняття рішення щодо проведення документальної перевірки.

З огляду на те, що камеральна перевірка за підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини, суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаних відповідачем підстав можливим встановлення в межах камеральної перевірки обставин, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків.

Отже, наявні у акті перевірки від 20.04.2023 №227/35-00-04-02-14/7620094 обґрунтування вказані формально із зазначенням про відсутність у податкового органу відповідної інформації, без аналізу будь-яких документів та обставин.

За приписами пункту 112.7 статті 112 ПК України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість дотриматися правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів для цього, платник податків, не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

За встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що правова норма, на підставі якої позивача притягнуто до фінансової відповідальності (пункт 124.2 статті 124 ПК України), обрана контролюючим органом необґрунтовано, без дотримання всіх вимог чинного законодавства, а відтак штрафні санкції застосовано без доведення наявності умислу та вини платника податків.

Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене контролюючим органом призвело до прийняття неправомірного податкового повідомлення-рішення №263/35000402 від 07.06.2023, а саме: щодо не списання пені за платежем частина чистого прибутку (2018 рік) у сумі розміром 359444,39 грн (всупереч рішенню суду у справі №240/13489/20); нарахування пені на частину чистого прибутку за 2018 рік, зі збільшенням її розміру, та зміною призначення поточних податкових платежів підприємства з метою погашення безпідставно нарахованої пені, як наслідок, несвоєчасність сплати основного зобов"язання за поточним платежем (частини чистого прибутку 2018 рік); неврахування підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів сплати частини чистого прибутку за 2020 рік при частковій сплаті такого зобов"язання - 30.12.2021, тобто в період дії п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції чинній до 27.05.2022), а як наслідок відсутність у відповідача законодавчо визначених підстав для нарахування штрафних санкції у розмірі 25 % в сумі розміром 6212414,56 грн; притягнення до фінансової відповідальності (пункт 124.2 статті 124 ПК України) без доведення наявності умислу та вини платника податків.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Саме тому, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №263/35000402 від 07.06.2023, яким ДП "Житомирський бронетанковий завод" на підставі статті 124 ПК України забов"язано сплатити штраф у розмірі 6212414,56 грн, за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств), прийняте Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків без врахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, як наслідок є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи наведене, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків в ході судового розгляду справи не довело правомірність оскаржуваного позивачем податкового-повідомлення рішення.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" (яке є правонаступником Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод") (вул.Дружби народів, 1, Новогуйвинське, Житомирський район, Житомирська область,12441, код ЄДРПОУ 07620094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" (вул.Дегтярівська, буд.36 м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ 37854297), до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №263/35000402 від 07.06.2023 відповідно до якого Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" забов"язано сплатити штраф у розмірі 6212414,56 грн, за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 05 листопада 2024 р.

05.11.24