Ухвала

від 04.11.2024 по справі 240/20921/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/20921/24

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, скасування постанови,

встановив:

ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. щодо неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №76196342;

- зобов`язати головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №76196342 від 07.10.2024;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. про стягнення виконавчого збору у сумі 32000,00 грн. у ВП №76196342 від 07.10.2024.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши позовну заяву на відповідність нормам статтей 160 - 161 КАС України, суд встановив, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

В частині 1 статті 122 КАС України закріплено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частина 1 статті 123 КАС України передбачає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В позовній заяві ІНФОРМАЦІЯ_2 вказує про те, що копія оскаржуваної постанови була ним отримана 18.10.2024, а відтак, з огляду на подання позову 28.10.2024, десятиденний строк ним не пропущено.

Проте, при цьому, позивачем не надано суду належних доказів в підтвердження дати отримання ним копії спірної постанови, а додана копія супровідного листа Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із відповідною відміткою ІНФОРМАЦІЯ_1 не може бути розцінена судом як такий доказ, оскільки підтверджує лише дату внутрішньої реєстрації документа установою.

Крім того, матеріали позовної заяви свідчать про те, що остання була подана власноруч представником позивача та зареєстрована судом 30.10.2024.

Як вже зазначалось, вважаючи, що строк звернення з позовом він не пропустив, ІНФОРМАЦІЯ_2 питання про його поновлення перед судом не порушує.

Також, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання до суду позовної заяви слід обраховувати відповідно до ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 грн.

З огляду на викладене, за звернення з цим позовом до суду позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 6056,00 грн. (3028,00 грн. * 2).

Однак в порушення зазначених норм позивач до позовної заяви документа про сплату судового збору не додав, натомість заявив клопотання про відстрочення його сплати, вказуючи, що вживає відповідних заходів, проте, оскільки він є неприбутковою установою й фінансується з Державного бюджету України, такий збір буде ним сплачений після отримання необхідного фінансування.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства суд повинен забезпечувати процесуальну рівність сторін й не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Таким чином, особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, повинна дотримуватись вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, а також долучення до неї, зокрема, доказів сплати судового збору й вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Проаналізувавши викладене та зміст клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що останнім не наведено обставин, які і не надано доказів на їх підтвердження, які мали б виключний характер та свідчили про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору.

Самі ж по собі посилання суб`єкта владних повноважень на недостатність/відсутність коштів, не можуть вважатися достатньою підставою як такою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення поданого ІНФОРМАЦІЯ_2 клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду:

- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору у сумі 6056,00 грн.;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із документальним підтвердженням поважності причин його пропуску або доказів дотримання строку звернення з даним позовом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.М. Майстренко