Рішення

від 27.11.2024 по справі 240/20921/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/20921/24

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, скасування постанови,

встановив:

ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. щодо неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження у ВП № 76196342 від 07.10.2024;

- зобов`язати головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження у ВП № 76196342 від 07.10.2024;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. про стягення виконавчого збору у сумі 32000,00 грн. у ВП № 76196342 від 07.10.2024.

В обґрунтування позову зазначає, що негайно після набрання рішенням суду у справі № 240/24934/23 законної сили позивачем було здійснено обрахунок присуджених ОСОБА_1 виплат, а також подано начальнику забезпечувального фінансового органу (Фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України) розрахунок коштів, необхідних для проведення відповідних виплат. Отже, рішення суду у справі № 240/24934/23 було виконано в повному обсязі ще до відкриття виконавчого провадження ВП № 76196342, а відтак відповідачем безпідставно не було завершено таке виконавче провадження та протиправно прийнято постанову про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчого збору.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки рішення суду у справі № 240/24934/23 позивачем у даній справі до відкриття виконавчого провадження у добровільному порядку та в повному обсязі виконано не було.

Присутні в засіданні суду представники сторін надали усні пояснення по справі, аналогічні тим, що були викладені сторонами у позовній заяві та відзиві на неї.

Згідно з протокольною ухвалою суду подальший розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі № 240/24934/23, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату усіх видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.04.2022 по 28.04.2023 із застосуванням посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, обчислених у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у первісній редакції, а саме: шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

На виконання вказаного судового рішення 19.09.2024 було видано виконавчий лист.

Головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - державний виконавець) 07.10.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76196342 та надано боржнику 10 робочих днів для виконання рішення суду. Крім того, в цій постанові зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 32000,00 грн.

На наступний день, тобто 08.10.2024 державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчого збору в сумі 32000,00 грн., а також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Вказані постанови були надіслані на адресу боржника та отримані останнім 18.10.2024.

Позивач 21.10.2024 звернувся до відповідача з листом № 6/1157, в якому, посилаючись на те, що рішення суду було ним виконано ще до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, просив постанову про стягнення виконавчого збору скасувати та закінчити виконавче провадження ВП № 76196342.

В подальшому, не погоджуючись з бездіяльністю Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження та прийнятою ним постановою про стягнення виконавчого збору, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Спеціальним законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка є чинною на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 1404-VIIІ).

В силу статей 1 та 5 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Види заходів примусового виконання рішень визначені статтею 10 Закону № 1404-VІІІ.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як визначено у частині 4 статті 27 Закону № 1404-VІІІ, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно із частиною 5 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Також частиною 9 вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Наведені приписи свідчать про те, що стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання, оскільки державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору. При цьому стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від виконання як таких виконавчих дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Подібні правові висновки викладені у у постановах Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 480/3452/19, від 28.01.2021 у справі № 640/24233/19.

Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем 07.10.2024 у межах ВП № 76196342 було відкрито виконавче провадження з одночасним зазначенням про стягнення з боржника суми виконавчого збору, а також окремо винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 32000,00 грн.

Таким чином, суд зазначає, що постанову про стягнення з боржника суми виконавчого збору прийнято державним виконавцем на виконання вимог частини 4 статті 27 Закону № 1404-VIII.

Разом з тим, доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі № 240/24934/23 було виконано у добровільному порядку та в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження ВП № 76196342 матеріали даної справи не містять.

Самі ж лише по собі посилання позивача на те, що ним було здійснено обрахунок присуджених ОСОБА_1 виплат, а також подано начальнику забезпечувального фінансового органу (Фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України) розрахунок коштів, необхідних для проведення відповідних виплат, не можуть бути розцінені судом як повне та добровільне виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів (які, до того ж, подавались саме позивачем) вбачається, що основна заявка-розрахунок коштів для ІНФОРМАЦІЯ_3 на жовтень 2024 року та додатки до неї (розрахунки потреби в коштах) датовані саме 07.10.2024 (як і власне постанова про відкриття виконавчого провадження).

За змістом частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Врахувавши все наведене вище в сукупності, перевіривши в межах доводів позовної заяви оскаржувану бездіяльність відповідача та прийняте ним рішення на відповідність приписам частини 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на викладене та беручи до уваги положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Леха Качинського, 12-А, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 35021396) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Майстренко

27.11.24