ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2024 рокусправа № 380/18446/24 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Бурлаки І.Г.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Рябеки Є.О.,
представників відповідача Устенка Г.В., Куцака В.П.,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними і скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Національної академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного код ЄДРПОУ 08410370, місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32 (далі відповідач), в якій позивач просить :
- визнати протиправним та скасувати наказ від 17.01.2024 про притягнення курсанта навчальної групи 121-МП 14 навчального курсу старшого солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення Догана за порушення дисципліни строю, що відбулось 17.01.2024 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 18.01.2024 про притягнення курсанта навчальної групи 121-МП 14 навчального курсу старшого солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення Сувора догана за неповагу до старших за званням та невиконання обов`язків чергового курсу, що відбулось 15.01.2024 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 25.01.2024 № 79-ОД про притягнення курсанта навчальної групи 121-МП 14 навчального курсу старшого солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення Сувора догана за порушення вимог ст.ст. 11, 16, 30, 128 Статуту внутрішньої служби, ст.ст. 26, 37, 86 Стройового статуту, та ст. 45 Дисциплінарного статуту;
- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 15.04.2024 № 350-ОД про притягнення курсанта навчальної групи 121-МП 14 навчального курсу старшого солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення Попередження про неповну службову відповідність за порушення вимог ст. 4, 16, 58, 59 Статуту ВС, ст. 4 Дисциплінарного статуту;
- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 27 квітня 2024 року№ 17- КС про відрахування старшого солдата ОСОБА_1 ; 6. Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного видати наказ про поновлення старшого солдата ОСОБА_1 на військовій службі (навчанні) на другий курс 14 навчального курсу факультету бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з 27.04.2024;
- стягнути з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дати звільнення з військової служби (навчання) до дня поновлення на навчанні.
До позовної заяви позивачем долучено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Клопотання обгрунтоване тим, що необхідність оскаржувати накази про накладення на курсанта дисциплінарних стягнень в судовому порядку була відсутня у зв`язку із проведенням з початку 2024 року перевірки в Національній академії ТСК Верховної Ради, ВСП ЗТУ Та Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців Міністерства оборони України. Навчаючись на денній формі навчання позивач не мав постійного доступу до зв`язку та не мав можливості вільного пересування. Після відрахування з Національної академії позивач проходив військову службу з постійним переміщенням по території України та відрядженнями. Окрім того, на території України введено воєнний стан, що унеможливало звернення до суду.
Представник відповідача подав заперечення про поновлення строку звернення до суду та додаткові пояснення. Таке клопотання мотивоване тим, що позивач пропустив встановлений строк звернення до суду з позовом про оскарження наказів відповідача від 17.01.2024, 18.01.2024, 25.01.2024, 15.04.2024, 27.04.2024. Жодних доказів того, яким чином проведення перевірок виплинуло на неможливість звернення до суду в строк встановлений законом, позивачем не подано.
У підготовчому засіданні позивач та представник позивача підтримали подане клопотання про поновлення строку звернення до суду. Просили поновити строк звернення до суду.
У підготовчому засіданні представники відповідача заперечила щодо задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду та просила залишити позов без розгляду.
Ухвалою від 09.09.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі. Вказано, що клопотання про поновлення строку звернення до суду буде вирішуватись в підготовчому засіданні за участі сторін.
Ухвалою від 20.09.2024 суд задовольнив заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
При вирішенні питання строку звернення до суду, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 зазначеного Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Отже, строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо звільнення з військової служби охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Предметом оскарження у цій справі є накази Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17.01.2024, від 18.01.2024, 25.01.2024, 15.04.2024, 27.04.2024.
Як вставновив суд, що не заперечив позивач в підготовчому засіданні, про порушення своїх прав позивач дізнався:
- щодо наказу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17.01.2024 - 01.02.2024, що підтверджується відміткою у службовій картці позивача та його особистим підписом.
Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом про оскарження наказу від 17.01.2024 почав свій перебіг з 02.02.2024.
Щодо наказу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 18.01.2024 - 01.02.2024, що підтверджується відміткою у службовій картці позивача та його особистим підписом.
Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом про оскарження наказу від 18.01.2024 почав свій перебіг з 02.02.2024.
Щодо наказу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 25.01.2024 - 26.01.2024, що підтверджується особистим підписом позивачана наказі.
Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом про оскарження наказу від 25.01.2024 почав свій перебіг з 27.01.2024.
Щодо наказу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 15.04.2024 - 16.04.2024, що підтверджується особистим підписом на наказі.
Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом про оскарження наказу від 15.04.2024 почав свій перебіг з 17.04.2024.;
Щодо наказу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 27.04.2024 - 27.04.2024, що підтверджується особистим підписом позивача у книзі видачі особистих документів військовослужбовцям.
Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом про оскарження наказу від 27.04.2024 почав свій перебіг з 28.04.2024.
До суду з уимч позовом позивач звернувся через "Електронний суд" 02.09.2024.
Отже, позивач пропустив встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, місячний строк звернення до суду.
Оцінюючи доводи позивача на предмет поважності пропуску строку звернення до суду, суд звертає увагу на таке.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.03.2020 справа № 807/235/16.
Суд вказує, що проведення в Національній академії ТСК Верховної Ради, ВСП ЗТУ та Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців Міністерства оборони України щодо можливих неправомірних дій з боку посадових осіб Національної академії стосовно курсантського складу, не змінює момент з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
В клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач також зазначає, що навчаючись на денній формі навчання не мав постійного доступу до зв`язку та не мав можливості вільного пересування. Після відрахування з Національної академії позивач проходив військову службу з постійним переміщенням по території України та відрядженнями.
Проте, суд критично оцінює такі підстави для поновлення строку звернення до суду, оскільки судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Ребякою Є.О. укладено договір про надання правничої допомоги 03.05.2024.
Слід відміти, що право на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від позивача. Нереалізація такого права зумовлена виключною пасивною поведінкою позивача.
Суд звертає увагу на те, що позивач звертався до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження наказів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17.01.2024, від 18.01.2024, 25.01.2024, 15.04.2024, 27.04.2024.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №380/15432/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120545961).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 постановленою у справі №380/15432/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, на підставі пунтку 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернуто позивачеві (https://reyestr.court.gov.ua/Review/1208686760).
Суд зауважує, що позивач, отримавши ухвалу про повернення позовної заяви у справі №380/15432/24 від 06.08.2024 проявив пасивну поведінку, тобто бездіяльність, і лише 02.09.2024 повторно звернувся до суду з цим позовом, але з пропуском строку звернення до суду, встановленим частиною другою статті 122 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що хоча частина восьма статті 169 КАС і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду у разі повернення позовної заяви, але разом з тим це не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення.
Оцінюючи доводи сторони позивача на предмет поважності пропуску строку звернення до суду, а саме запровадження в Україні правовового режиму воєнного стану, суд звертає увагу на таке.
У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Суд вказує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Саме по собі покликання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов`язки вчасно.
Таким чином, наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду із цим позовом, що вказує на відсутність підстав для задоволення таких.
Отже, позивач не надав належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
За таких обставин матеріалами справи не підтверджується поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Отже, клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, а вказані у ньому причини є неповажними причинами пропуску строку звернення до суду.
Наслідки пропуску строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, в частині третій вказаної статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для подання заяви, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з наданням відповідних доказів.
Керуючись статями 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, про визнання протиправними і скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на адресу Львівського окружного адміністративного суду:
- заяви, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з наданням відповідних доказів.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали суду складений 04.11.2024.
СуддяМричко Н.І.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2024 |
Оприлюднено | 07.11.2024 |
Номер документу | 122808238 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мричко Наталія Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні