Рішення

від 05.11.2024 по справі 460/7840/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2024 року м. Рівне№460/7840/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2015 по 28.02.2018 із урахуванням іншого ніж січень 2008 року місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

зобов`язати Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року (з врахуванням раніше виплачених сум);

визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та не виплати індексації - різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 30.12.2022 (включно);

зобов`язати Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.12.2022 (включно), виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 в сумі 258862,70 (двісті п`ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят дві грн, сімдесят коп).

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що по 30 грудня 2022 року проходив військову службу у відповідача. Відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 01.03.2018, не було нараховано та виплачено індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 30.12.2022. Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною та просить позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач вказав, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 застосовувався базовий місяць листопад 2014 - місяць підвищення постійної складової грошового забезпечення (оклад за спеціальним званням), з 01.01.2017 по 28.02.2018 застосовувався базовий місяць січень 2017. Відповідач зазначає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки у відомостях про нараховану індексацію за період з 01.01.2015 по 30.11.2018, установою нараховувалась в повному обсязі відповідно до чинного законодавства України. Наголошує, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення № 1078 від 17.07.2003 діяв у період спірних правовідносин, а відтак, березень 2018 року є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.12.2022. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 19.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив військову службу по 30.12.2022 у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Наказом Начальника Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» (по особовому складу) №192/ОС-232 від 19.12.2022 ОСОБА_1 звільнено з служби 30.12.2022 через хворобу- за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Позивач звернувся із запитом до відповідача, в якому просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням базового місяця січень 2008 року.

Відповідач надав лист №04-4166 від 04.07.2024 в якому вказано, що базовими місяцями, які бралися до уваги при проведенні індексації грошового забезпечення, є листопад 2014 (за період з 01.01.2015 по 31.12.2016), січень 2017 (за період з 01.01.2017 по 28.02.2018) та березень 2018 (за період з 01.03.2018 по 30.12.2022).

Позивач, вважає що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 по 01.03.2018 здійснена та виплачена не в повному обсязі, окрім того відповідачем не було нараховано та виплачено індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно.

Вважаючи протиправними дії та бездіяльність Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України від 23 червня 2005 року № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон № 2713-IV).

Відповідно до частини п`ятої статті 23 Закону № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до частини першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Частиною п`ятою вищезазначеної статті встановлено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Поняття індексації грошових доходів наведене у Законі України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII), згідно з яким, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Так, згідно з статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Статтею 3 Закону №1282-XII встановлено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII (в редакції, чинній до 01.01.2016), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ з 01.01.2016 (згідно з змінами, внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами другою, третьою та четвертою зазначеної статті Закону №1282-XII передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

За правилами статті 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Статтею 9 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. З огляду на наведене, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), проведення індексації є обов`язком для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи.

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (в редакції до 01.01.2016) та в розмірі 103 відсотка (в редакції після 01.01.2016). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.

Так, з 01.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено в такій редакції:

«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру».

З аналізу вищевказаних норм слідує, що до 01.12.2015 базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:

1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій або,

2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Тобто, з урахуванням наведених вище норм, вбачається, що фактично місяць, в якому відбулося підвищення є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Починаючи з грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Судом встановлено, що позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення у період: з 01.01.2015 по 31.12.2016 (базовий місяць листопад 2014 року), з 01.01.2017 по 28.02.2018 (базовий місяць січень 2017 року), з 01.03.2018 по 30.12.2022 базовий місяць березень 2018 року).

Доводи позивача щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 28.02.2018 зводяться до того, що відповідач неправильно визначив базовий місяць, яким, позивач вважає, має бути січень 2008 року, оскільки 01.01.2008 набрала чинності Постанова №1294, якою затверджено схеми посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних сил, що залишалися незмінними до березня 2018 року.

Однак, суд звертає увагу, на те, що відповідно до Порядку № 1078 в редакції, що діяла до грудня 2015 року, базовим вважався місяць підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій або зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання виключно тарифних окладів працівника.

З огляду на наведене, твердження позивача щодо визначення січня 2008 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по грудень 2015 року є помилковими, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог за цей період слід відмовити.

Щодо періоду з січня 2016 року по березень 2018 року, суд зазначає таке.

З урахуванням змін внесених Постановою №1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Крім того, у зв`язку з цими змінами, Порядок проведення індексації грошових доходів населення не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття слідує із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року.

Отже, місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Таким чином, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу в позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Системний аналіз положень Постанови №1013 у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, дають суду підстави для висновку, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 1 грудня 2015 року належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), відповідно до якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Схема посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби затверджена Додатком 1 до Постанови № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою №1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій осіб, зокрема і посадового окладу позивача.

Надалі, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1036, яка набрала чинності з 01.01.2017, до постанови №1294 внесено чергові зміни, зокрема, в частині визначення посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби за наступними посадами:

- Старший по корпусу слідчого ізолятора;

- Молодший інспектор 1 категорії;

- Молодший інспектор 2 категорії;

- Молодший інспектор з режиму секретності;

- Старший пожежник;

- Старший по корпусу слідчого ізолятора.

Судом встановлено, що на момент звільнення зі служби позивач займав посаду молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і хорони Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор".

Отже, з 01.01.2017 посадовий оклад позивача змінився, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації.

Таким чином, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, а з 01.01.2017 - січень 2017 року.

Згідно з матеріалами справи, з 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідач виплачував індексацію грошового забезпечення позивачу з урахуванням як базового місяця листопад 2014 року, що не відповідає вимогам законодавства, чинним на момент спірних правовідносин.

При цьому, судом встановлено, що за період з січня 2017 року по червень 2017 року включно, відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення, тому з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний вище період.

Оскільки у січні 2017 року підвищено розмір посадового окладу позивача, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, тобто - з лютого 2017 року.

У свою чергу, за даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за лютий 2017 року становив 101,0 %. Цей індекс опубліковано в березні 2017 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у квітні 2017 року, не настає. У подальшому за березень 2017 року індекс споживчих цін становив 101,8 %. Цей індекс опубліковано у квітні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком за лютий - березень (1,01 х 1,018 х 100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у травні 2017 року, не настає. Індекс споживчих цін у квітні 2017 року становить 100,9 %. Цей індекс опубліковано у травні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком індекс споживчих цін за лютий - квітень 2017 року дорівнюватиме 103,74 % (1,01 х 1,018 х 1,009 х 100), що перевищує поріг індексації (103 %), то право на індексацію виникне у червні 2017 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2017 року).

Відтак, у квітні 2017 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 103,74 %, а тому у позивача виникло право на індексацію у місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - у червні 2017 року

З довідки про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення вбачається, що відповідач з липня по лютий 2018 року провів нарахування і виплату такої індексації позивачу.

Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині нарахування та виплати позивачу індексації за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 зі встановленням базового місяця січень 2008 року.

Щодо позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.12.2022 із застосуванням березня 2018 року як базового, а також з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови № 1078, то суд зазначає таке.

Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, такі й дотепер не змінювалися.

Судом також встановлено, що індексація грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року позивачу не нараховувалась. При цьому, відповідач зазначає, що для нарахування індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року застосовано базовий місяць - березень 2018 року.

Згідно із абзацом другим пункту п`ятого Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по жовтень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%. При цьому, індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у позивача з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.

З огляду на наведене, відповідач не мав передбачених Законом № 1282-XII підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по листопад 2018 року включно.

Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 в редакціях, які застосовувались з 15.03.2018, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу ) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Відтак, проаналізувавши вищезазначені норми, суд вважає, що нарахування й виплата суми індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковою для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

У зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

Аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21, які суд враховує при вирішенні цієї справи відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Натомість, відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу індексації за період з 01.03.2018 по 30.12.2022 не врахував положення абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 і не навів належних розрахунків та, як наслідок, не підтвердив правомірності дій щодо правильного обрахунку індексації грошового забезпечення позивача за вказаний період з урахуванням означених абзаців пункту 5 Порядку № 1078.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 та від 15.06.2023 у справі № 120/6277/22.

Отже, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що неврахування відповідачем вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 року по 30.12.2022 є протиправним, а тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача належить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.12.2022 з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Суд зазначає, що непроведення та невиплата індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078.

Водночас, суд зазначає, що повноваження відповідача стосовно визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки, у даному випадку є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Відтак, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи частково не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли часткове підтвердження за наслідками розгляду справи по суті.

З огляду на встановлене в сукупності, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року включно з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з січня 2017 року по червень 2017 року.

Зобов`язати Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по червень 2017 року.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 30 грудня 2022 року.

Зобов`язати Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 грудня 2022 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 05 листопада 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Державна установа "Рівненський слідчий ізолятор" (вул. Дворецька, 116,м. Рівне, Рівненська обл.,33001, ЄДРПОУ/РНОКПП 08564400)

Суддя К.М. Недашківська