Рішення

від 23.10.2024 по справі 460/6473/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2024 року м. Рівне№460/6473/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Морочинець Я.І.,

відповідача: представник Раєвська В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі по тексту відповідач, ГУНП в Рівненській області) з позовом, в якому позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить суд:

визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №622 від 03.06.2024, в частині застосування до начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, підполковника поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 03.06.2024 №122 о/с «По особовому складу» про звільнення начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, підполковника поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області з 03.06.2024;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2024 до моменту фактичного поновлення на роботі, виходячи з середньоденної заробітної плати в сумі 1040,06 грн.

Позов обґрунтовано тим, що наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області №622 від 03.06.2024 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а наказом №122 о/с від 03.06.2024 звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію". Позивач не погоджується з цими наказами та зазначає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України, не доведена у встановленому порядку, на момент прийняття оскаржуваних наказів його не було притягнуто до адміністративної відповідальності. Тому на момент прийняття таких наказів підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності були відсутні, а накази видані передчасно.

Ухвалою суду від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та призначено підготовче засідання у справі на 24 липня 2024 року.

05.07.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції стали висновки службового розслідування, якими встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху та Присяги працівника поліції, яке виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що позивачу правомірно обрано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений ним проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Ухвалою суду від 24.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 21.08.2024.

У підготовчому засіданні 21.08.2024 оголошено перерву до 16.09.2024.

У підготовчому засіданні 16.09.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.10.2024.

У судовому засіданні 14.10.2024 оголошено перерву до 23.10.2024.

У судовому засіданні 23.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції посилаючись на обставин викладені у заявах по суті спору в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач з 29.07.2005 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 проходив службу в Національній поліції України, зокрема, у період з червня 2022 року перебував на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області (т.1, а.с.110, 175-181).

У зв`язку із службовою необхідністю для оперативного реагування на правопорушення та злочини, які вчиняються на території Рівненської області та для надання практичної допомоги відділенню поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області позивача відряджено терміном на 30 діб, із 12 квітня по 11 травня 2024 року та 11 травня по 9 червня 2024 року до відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, що підтверджується наказами Головного управління Національної поліції в Рівненській області «Про відрядження» від 09.04.2024 №386 та від 08.05.2024 №515.

03.06.2024 близько 09год.00хв. до УГІ ГУНП в Рівненській області надійшла інформація про те, що цього ж дня, близько 08год.38хв. екіпажом «Азов -0152», у складі т.в.о. командира взводу №1 роти №1 УПП в Рівненській області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції О.Черевача та поліцейського взводу №2 роти №1 УПП в Рівненській області ДПП НП України рядового поліції Т.Яніцького, патрулюючи по вул.С.Бандери в м.Рівне, було зупинено автомобіль марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням начальника сектору кримінальної поліції ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_1 . В ході перевірки встановлено, що під час спілкування та перевірки документів у ОСОБА_1 було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager», однак останній відмовився від проходження такого огляду, але виявив бажання пройти огляд відповідного стану в медичному закладі, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було доставлено до КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» РОР. В КП «РОЦПЗН№ РОР було проведено позивачу медичний на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager», результат склав 0,55% проміле, результат повторного проходження склав 0,45% проміле. Окрім цього, позивача було оглянуто лікарем-наркологом ОСОБА_2 , за результатами огляду та відповідних тестів було складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №421 від 03.06.2024, де зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Під час зазначеної події позивач перебував поза службою, в цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї.

Внаслідок цього, працівниками УПП в Рівненській області ДПП НП України було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ААД №614953).

Дана подія зареєстрована в ІКС ІПНП Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 03.06.2024 №18066.

З метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки щодо можливих порушень вимог службової дисципліни, вчинених 03.06.2024 по вул.Степана Бандери, у м.Рівне, начальником СКП ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області підполковником поліції ОСОБА_1 , 03.06.2024 начальником ГУНП в Рівненській області видано наказ №1129 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

Згідно з п.3 зазначеного наказу відповідно до ст.ст.17, 28 Дисциплінарного статуту Національної поліції України на час проведення службового розслідування начальника СКП ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків.

З відповідним наказом позивач ознайомлений 03.06.2024, про свідчить його підпис (т.1, ас.68).

03.06.2024 до начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України надійшла інформаційна довідка начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області за фактом складання адміністративних матеріалів відносно поліцейського ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_1 .

За результатами проведеного службового розслідування, 03.06.2024 комісією складено висновок, який затверджено того ж дня начальником ГУНП в Рівненській області полковником поліції Віктором Шанським.

Згідно з висновку службового розслідування запропоновано, зокрема, за порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пунктів 1, 2, 6 частини 3 статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Дисциплінарний статут Національної поліції України», пам`ятки зобов`язання ОСОБА_1 від 07.08.2023, підпункту 1.14 пункту 1 наказу ГУНП в Рівненській області «Про дотримання службової дисципліни та законності серед особового складу ГУНП в Рівненській області, додаткові заходи щодо підтримки, інформування та профілактики порушень і надзвичайних подій, а також контролю і оптимізації управлінських процесів» від 06.09.2023 №1994, підпункту «а» пункту 2.9 розділу ІІ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, абзацу 16 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», Присяги поліцейського, складеної 07.11.2015, що виразилося в недотриманні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також у вчиненні дій, які несумісні з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, що у свою чергу дискредитує звання поліцейського, підриває довіру та авторитет органів поліції, керуючись статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтями 11, 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до підполковника поліції ОСОБА_1 (0052006), начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, згідно п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

03.06.2024 Головним управлінням Національної поліції України в Рівненській області прийнято наказ №622 «Про застосування до працівника дисциплінарного стягнення». Відповідно до п.1 якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

03.06.2024 ГУНП в Рівненській області винесено наказ №122о/с «По особовому складу», яким відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, 03.06.2024 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 03.06.2024 №622 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», довідка УЛМТЗ ГУНП в Рівненській області №15 від 03.06.2024.

З відповідним наказом позивач ознайомлений 04.06.2024 (ас.185).

Не погоджуючись із вказаними наказами та з метою їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною шостою статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Загальні правові засади і гарантії здійснення громадянами України свого конституційного права на працю визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015№580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського (ч.1 ст.12 Закону №580-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом ч.1 ст.59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.6 ч.1 ст.77 Закону № 580-VIII).

За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків, визначених статтею 1 цього Статуту, у тому числі, основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII.

Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Як передбачає стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша статті 13 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частин другої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків, недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції і за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Статтею 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807; далі - Порядок № 893); він конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (серед іншого).

Згідно з пунктами 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Отже, у ході службового розслідування з`ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.

Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.

Разом із тим, вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з`ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення. Суд також має перевірити дотримання порядку проведення службового розслідування.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №480/1338/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22 зазначено наступне.

У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

У постанові від 26 січня 2022 року у справі №620/397/21 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Судом встановлено, що передумовою для призначення службового розслідування, за результатами якого було складено Висновок від 03.06.2024, який став підставою для прийняття оскаржуваних наказів було, зокрема, керування поліцейським ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та складання відносно останнього матеріалів про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 614953 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У рамках проведення службового розслідування опитаний т.в.о. командира взводу №1 роти №1 УПП в Рівненській області ДПП НП України старший лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив, що 03.06.2024 заступив на чергування у складі екіпажу під позивним «Азов 152» спільно з поліцейським взводу №2 роти №1 УПП в Рівненській області ДПП НП України рядовим поліції ОСОБА_4 . Цього ж дня, під час здійснення патрулювання по вул.Сердечній, 26 до них звернувся невідомий громадянин та повідомив, що в автомобілі «БМВ» з д.н.з. НОМЕР_1 водій може перебувати з ознаками алкогольного сп`яніння, тому ними було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб та перевірити інформацію на підставі ч.1 п.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». По вул.С.Бандери, 1А, у м.Рівному Рівненської області ними о 08:38год. було помічено та зупинено автомобіль марки «БМВ 525ТD» н.з. НОМЕР_1 . Водій транспортного засобу відразу прийняв в право, зупинився і вийшов з автомобіля. Тоді опитуваний вийшов із службового автомобіля та підійшов до автомобіля, відразу представився водієві та повідомив, що ним ведеться відеофіксація, відповідно до ст.40 Закону України «Про Національну поліцію». Тоді водій відразу пред`явив опитуваному службове посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , який перебуває на посаді начальника СКП ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області. Під час спілкування ОСОБА_1 поводив себе не агресивно, спокійно, перебував у цивільному одязі. Однак, під час спілкування із водієм ОСОБА_1 опитуваним було виявлено в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. У подальшому, опитуваний водієві ОСОБА_1 запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager-6810» або в медичному закладі. ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду та згодом виявив бажання пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 було доставлено до КП «РОЦПЗН» РОР, де він пройшов двічі огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, результати були позитивні 0,55 та 0,45 проміле. З результатами тесту ОСОБА_1 був згідний, про що засвідчив власним підписом. На водія було складено протокол серії ААД №614953 за ч.1 ст.130 КУпАП. Дана подія фіксувалась на бодікамери №475573 та №471658. Водія було відсторонено від керування шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію.

Опитаний поліцейський взводу №2 роти №1 УПП в Рівненській області ДПП НП України рядовий поліції ОСОБА_4 надав аналогічні за змістом пояснення.

Опитаний начальник СКП ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_1 пояснив, що 03.06.2024 близько 08:30год. він рухався автомобілем марки «ВМВ» н.з. НОМЕР_1 по вул.Степана Бандери в м.Рівне та після чого заїхав на АЗС «WOG», для купівлі цигарок. Після заїзду на АЗС був зупинений працівниками УПП. На їхню вимогу ОСОБА_1 зупинився. В ході спілкування з працівниками поліції вони вели себе тактовно. В подальшому, працівники поліції запропонували пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння на що він погодовся, у зв`язку з чим спільно з працівниками УПП поїхав до КП «РОЦПЗН», що в м.Рівне, де пройшов огляд за допомогою алкотестеру «Драгер». Результат 0,55 проміле, через 20хв повторного огляду результат становив 0,45 проміле. Після вказаного, на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. З даними адміністративними матеріалами ознайомився та поставив особистий підпис. Під час надання пояснень підполковник поліції ОСОБА_5 зазначив, що алкогольних напоїв він не вживав ні 03.06.2024, ні 02.06.2024. Чому результат освідування під час проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння був позитивний опитуваний зазначив, що починаючи з 20.05.2024, приймає медичний препарат «Канефрол», курс лікування якого становить 21 день. Даний препарат на спиртовій основі. В інструкції протипоказань по прийняттю даного препарату водіям не має. Прийняв даний препарат 03.06.2024 о 06:30год. в кількості 30 крапель.

Також опитувані начальник сектору кримінальної поліції ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_6 , начальник ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області полковник поліції ОСОБА_7 пояснили, що за час відрядження підполковник поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, сумлінно ставився до виконання на нього покладених на нього посадових обов`язків, порушень службових та транспортної дисципліни не було, факти зловживання спиртними напоями та знаходження на робочому в нетверезому стані були відсутні.

Начальник ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області полковник поліції ОСОБА_8 також повідомив, що за період роботи ОСОБА_1 добросовісно ставився до виконання службових обов`язків. Схильність до вживання алкогольних напоїв за ОСОБА_1 не спостерігалось. Останній перебував на робочому місці у тверезому стані.

У даному висновку службового розслідування зазначено, що позивач діючих дисциплінарних стягнень не має.

Відповідно до частин 1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення , вини, ступені тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту, в разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст.13 статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

У відповідності до п. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту, щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарне стягнення в виді звільнення с посади, пониження в спеціальному званні на один ступень та звільнення зі служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного із здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни встановлені в наслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належними доказами.

Як вбачається з Наказу №622, який винесено на підставі висновку про результати службового розслідування від 03.06.2024, проведеного відносно позивача, він ґрунтується виключно на матеріалах адміністративного провадження, а саме протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак жодний із наявних документів не містить інформації яка б свідчила про доведеність винуватості позивача, яка встановлюється виключно на підставі рішення суду.

Отже, з огляду на вищевикладене, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування метою якого і є само з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Такими підставами є виключно фактично дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу, ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.06.2024 у справі №569/12025/24 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення 17000грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Разом з цим, постановою Рівненського апеляційного суду від 02.10.2024 у справі №569/12025/24 провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У цій постанові зазначено, що «З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №614953 від 03.06.2024 року вбачається, що 03 червня 2024 року о 08 год. 38 хв. по вул. С.Бандери 1а в м. Рівне водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 525 TD», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в медичному закладі КП «РОЦПЗН». Згідно висновку від 03.06.2024 року при огляді ОСОБА_1 о 09 год. 31 хв. зазначено, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. При апеляційному розгляді ОСОБА_1 зазначив, що дійсно 03 червня 2024 року о 08 год. 38 хв. по вул. С.Бандери 1а в м. Рівне керував транспортним засобом марки «BMW 525 TD» д.н.з. НОМЕР_1 , їдучи на роботу, та був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Оскільки він не перебував в стані алкогольного сп`яніння, то наполіг пройти огляд в медичному закладі. Пройшов огляд в медичному закладі, де спочатку результат показав 0,54% проміле, тоді 0,45 % проміле. Вказує, що алкогольні напої не вживав, оскільки з березня 2022 року у зв`язку із станом здоров`я за приписом сімейного лікаря на постійній основі вживає лікарський препарат «канефрон», що у своєму складі містить спиртову речовину. Також наголосив, що з результатами драгера в медичному закладі не погодився і згідно заяви наполіг, щоб у нього взяли на дослідження кров, при цьому розташування медичного закладу не залишав. За наслідками відібрання біологічних зразків, згідно заяви ОСОБА_1 , лікарем КНП «РОЦПЗН» ОСОБА_9 складено висновок об 11 год. 55 хв. про те, що ознак алкогольного сп`яніння у нього ( ОСОБА_1 ) не виявлено. Показання ОСОБА_1 узгоджуються і з його твердженнями в протоколі від 03.06.2024 року про те, що він вживав ліки. Факт вживання на постійній основі у зв`язку із станом здоров`я медичного препарату «канефрон» тривалий проміжок часу ОСОБА_1 підтвердила в ході розгляду апеляційної скарги і свідок ОСОБА_10 , яка є лікарем загальної практики. В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_10 , будучи попередженою, відповідно до вимог закону, про кримінальну відповідальність, пояснила, що з 2022 року є сімейним лікарем ОСОБА_1 та його сім`ї. Зазначила, що у березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до неї зі скаргами на здоров`я і вона за результатами огляду рекомендувала йому приймати медичний препарат «канефрон». Вказала, що цей препарат є водноспиртовим екстрактом на основі суміші трав, вміст етанолу 19%. При цьому наголосила, що для покращення стану здоров`я ОСОБА_1 було рекомендовано приймати даний препарат на постійній основі, який на когнітивні ознаки людини не впливає, від вживання цього препарату алкоголю в крові бути не може, однак у видихуваному повітрі може бути алкоголь, оскільки препарат містить спиртову речовину. Висновок лікаря про відсутність ознак сп`яніння у ОСОБА_1 за результатами відібрання у нього відповідних аналізів належним чином посвідчений лікарем та печаткою медичної установи».

Виходячи з наведеного, Рівненський апеляційний суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена, а, отже, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Натомість, підставою проведення службового розслідування та винесення спірних наказів було складення протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Пунктом 3 розділу II Порядку № 893, визначено, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО), матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Проте як зазначено вище, постановою Рівненського апеляційного суду від 02.10.2024 у справі №569/12025/24 провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, суд зазначає, що висновки про результати службового розслідування за фактом допущення порушення службової дисципліни начальником сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області підполковником поліції ОСОБА_1 , в цій частині, є безпідставним, такими що суперечать обставинам справи та свідчать про відсутність складу дисциплінарного проступку.

За приписами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування.

Таким чином, відповідачем при проведенні службового розслідування не було дотримано приписів ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 4 розділу V Порядку № 893, оскільки не було з`ясовано обставин вчинення дисциплінарного проступку, та зроблена помилкова кваліфікація дій позивача щодо складу дисциплінарного проступку.

Отже, суд приходить висновку про те, що факт порушення позивачем службової дисципліни ГУНП в Рівненській області службовим розслідуванням не доведено.

Крім того, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 07.02.2020 у справі №260/1118/18, від 08.08.2019 у справі № 804/3447/17, від 29.05.2018 у справі №800/508/17, від 02.10.2019 у справі № 804/4096/17, згідно яких застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Етимологічним значенням дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету, що тісно пов`язані з морально-етичними нормами.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та, власне, органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №813/3279/17 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Таким чином, дисциплінарна комісія відповідача під час складання висновку службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів не врахувала положення ст. 12, п. 3, 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, пункту 4 розділу V Порядку № 893, а саме - наявність чи відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку його характер, обставини, за яких він був вчинений, ступінь його вини, позитивну характеристику, попередню поведінку.

Враховуючи вищевикладені обставини, встановлені у висновку службового розслідування, вони не підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби, оскільки сукупність зібраних даних не доводить вини позивача та свідчить про відсутність підстав для про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин наведені недоліки призвели до помилкової оцінки дій позивача, та безпідставної необхідності застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №622 від 03.06.2024, в частині застосування до начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, підполковника поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та відповідно прийнятий на його підставі наказ від 03.06.2024 №122 о/с «По особовому складу» про звільнення начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, підполковника поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» - прийняті безпідставно, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з порушенням принципу обґрунтованості та розсудливості, є протиправними та належать до скасування.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на роботі, суд зазначає наступне.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді, як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в ч. 1 ст.235 та статті 240-1 КЗпП України, тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, єдиним можливим рішенням суду є поновлення такого працівника на займаній або прирівняній до займаної посаді.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що відповідач звільнив позивача з порушенням порядку, установленого законом, а тому, відповідно до положень статті 235 КЗпП України зобов`язаний поновити його на попередній посаді з 03.06.2024.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому середній заробіток визначається відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (пункт 8 Порядку).

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Разом з тим відповідно до пункту 6 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Згідно довідки ГУ НП в Рівненській області від 27.06.2024 №622-2024 середньоденне грошове забезпечення позивача 1040,06грн, середньомісячне грошове забезпечення 31721,94грн. Кількість днів вимушеного прогулу з 04.06.2024 по 22.10.2024 становить 101 день. Виходячи з наведених величин, судом здійснено розрахунок середнього заробітку позивача, за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2024 по 22.10.2024, який склав 105046,06грн та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №622 від 03.06.2024, в частині застосування до начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, підполковника поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 03.06.2024 №122 о/с «По особовому складу» про звільнення начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, підполковника поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 03.06.2024.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2024 до 22.10.2024 в сумі 105046,06 грн (сто п`ять тисяч сорок шість гривень 06 коп.).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 03.06.2024 та виплати середнього грошового забезпечення за один місяць у розмірі 32241,86 грн (тридцять дві тисячі двісті сорок одна гривня 86 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області судовий збір в розмірі 969,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)

Повний текст рішення складений 05 листопада 2024 року

Суддя Олег ГРЕСЬКО