Ухвала

від 17.10.2024 по справі 824/120/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №824/120/24 Провадження №2-з/824/13/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши заяву Приватного підприємства «SAYDANA» (Республіка Узбекистан) про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ТЕХНО» (Україна) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2024 року адвокат Мозговий Олександр Олександрович представник Приватного підприємства «SAYDANA» звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ТЕХНО» (Україна) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів шляхом накладення арешту на грошові кошти, в тому числі електронні, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «САН-ТЕХНО», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «САН-ТЕХНО» у межах суми позову 84 905,00 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ять) доларів США.

В обґрунтування заяви зазначив, що Постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 квітня 2024 року прийнято до провадження в МКАС при ТПП України за № 127/2 024 позов Приватного підприємства «SAYDANA» (Республіка Узбекистан) від 27 березня 2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ТЕХНО» (Україна) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів.

Спір між Приватним підприємством «SAYDANA» і ТОВ «САН-ТЕХНО», виник з Договору поставки № 26-23/01 від 26.01.2023 (п. 9.3 Договору), укладеного в Україні у м. Києві між сторонами Товариством з обмеженою відповідальністю «САН-ТЕХНО» (Постачальник і виробник товару), в особі директора Костянтина Тихоновського, та Приватним підприємством «SAYDANA» (Покупець), в особі директора ОСОБА_1, за яким ПП «SAYDANA» придбало у ТОВ «САН-ТЕХНО» товар у вигляді валкових машин у кількості 2 (дві штуки) (п. 1.1.1 Договору), що являють собою комплект обладнання на базі гранулятора валкового САН ВГ- 1500, далі - обладнання або валкова машина/машини.

Після поставки відповідного обладнання позивачу в Республіку Узбекистан 03 липня 2023 року, з`ясувалась невідповідність заявленої виробником (відповідачем) відповідно до Паспорта (інструкції по експлуатації) комплекту обладнання на базі гранулятора валкового САН ВГ- 1500 від 2023 року реальної потужності гранулятора в об`ємі 1500 кг/годину, так як фактично одна валкова машина спроможна була виготовити лише 300 кг/годину гранул.

Хоч, як при виробництві однією валковою машиною продукції вагою до 1500 кг/годину (100% заявленої виробником технічної потужності), так і при виробництві нею відповідної продукції вагою до 300 кг/годину (20 % фактичної реальної технічної потужності), позивач однаково змушений нести фінансові витрати на оплату комунальних послуг, зокрема послуг з оплати спожитої в процесі роботи валкової машини (валкових машин) електроенергії тощо, а також витрати на оплату праці працівників, задіяних у процесі виробництва валковою машиною (валковими машинами) продукції.

Натомість в процесі своєї підприємницької діяльності позивач розраховував на виробництво однією такою валковою машиною продукції вагою до 1500 кг/годину з метою поставки відповідної виробленої продукції іншим учасникам господарських відносин як в середині Республіки Узбекистан так і на експорт.

За вказаних обставин, зазначені валкові машини у кількості 2 шт. в загальній їх вартості - 46 000,00 доларів США, унаслідок своїх істотних технічних недоліків є нерентабельними для підприємницької діяльності позивача, завдали йому матеріальних збитків, у тому числі збитків у вигляді упущеної вигоди, та непотрібні йому. Тому він хоче повернути їх відповідачу разом з усім додатковим обладнанням і стягнути з відповідача зазначену суму грошових коштів - 46 000 ,00 доларів США, 5 416,00 доларів США вартості додаткового обладнання, транспортні витрати на доставку валкових машин 03 липня 2023 року з України до себе в Республіку Узбекистан. Адже виключно позивач поніс всі відповідні транспортні витрати на доставку до себе цих валкових машин у кількості 2 шт. А також, стягнути з відповідача матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди.

Зокрема згідно з п. 7.2. Договору, гарантійний строк на товар становить 1 (один) календарний рік. А відповідач добровільно в позасудовому порядку наявні спірні відносини врегулювати не захотів.

Враховуючи викладене та недобросовісну поведінку відповідача, як виробника та продавця товару, вжити будь-яких можливих конструктивних заходів для врегулювання спору, позивач розумно має істотні переживання в тому, що відповідач може вчинити певні дії, щоб уникнути реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Зокрема вчинити певні дії зі своїм майном, у тому числі грошовими коштами на рахунках, що в подальшому та в разі задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

До того ж, місцезнаходження відповідача зареєстроване за адресою в жилій квартирі, що, як тепер розуміє позивач, та враховуючи вже існуючу недобросовісну поведінку відповідача, який навіть і з самого початку виявлених позивачем технічних недоліків щодо якості поставленого товару, взагалі не виявив бажання вжити конструктивні дії для розв`язання та добросовісного ділового врегулювання питання щодо неналежної якості поставленого позивачу товару додатково свідчить про некоректну ділову репутацію відповідача та можливі надалі з його боку недобросовісні дії, з тим, щоб уникнути реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Відтак існують обґрунтовані підстави для забезпечення позову Приватного підприємства «SAYDANA».

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи ж забезпечення позову відповідно до змісту статті 150 ЦПК України забезпечуються, зокрема, накладенням арешту на майно відповідача та забороною вчиняти певні дії.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосування відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Передумовою застосування заходів забезпечення виконання рішення компетентного суду є те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення компетентного суду. Отже, ціль цих забезпечувальних заходів полягає у забезпеченні виконання рішення компетентного суд шляхом гарантування збереження активів, за рахунок яких таке рішення може бути виконано.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу неналежного виконання Договору поставки № 26-23/01 від 26.01.2023, за яким ПП «SAYDANA» придбало у ТОВ «САН-ТЕХНО» товар у вигляді валкових машин у кількості 2 (дві штуки) (п. 1.1.1 Договору), що являють собою комплект обладнання на базі гранулятора валкового САН ВГ- 1500, далі - обладнання або валкова машина/машини.

Після поставки відповідного обладнання позивачу в Республіку Узбекистан 03 липня 2023 року, з`ясувалась невідповідність заявленої виробником (відповідачем) відповідно до Паспорта (інструкції по експлуатації) комплекту обладнання на базі гранулятора валкового САН ВГ- 1500 від 2023 року реальної потужності гранулятора в об`ємі 1500 кг/годину, так як фактично одна валкова машина спроможна була виготовити лише 300 кг/годину гранул.

Валкові машини у кількості 2 шт. в загальній їх вартості - 46 000,00 доларів США, унаслідок своїх істотних технічних недоліків є нерентабельними для підприємницької діяльності позивача, завдали йому матеріальних збитків, у тому числі збитків у вигляді упущеної вигоди, та непотрібні йому. Тому він хоче повернути їх відповідачу разом з усім додатковим обладнанням і стягнути з відповідача зазначену суму грошових коштів - 46 000,00 доларів США, 5 416,00 доларів С Ш А вартості додаткового обладнання, транспортні витрати на доставку валкових машин 03 липня 2023 року з України до себе в Республіку Узбекистан. Адже виключно позивач поніс всі відповідні транспортні витрати на доставку до себе цих валкових машин у кількості 2 шт. А також, стягнути з відповідача матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21.

Відповідно, позивач має право заявляти вимогу про забезпечення позову, обравши спосіб, який, на його думку, буде гарантувати виконання рішення суду, винесеного на його користь.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу щодо неналежного виконання умов Договору поставки №26-23/01 від 26.01.2023.

Зазначені в заяві обставини дають підстави для висновку, що між сторонами дійсно існує спір з приводу невиконання відповідачем умов контрактів та понесення позивачем збитків, поза розумним сумнівом є підстави для ствердження, що відповідач ТОВ «САН-ТЕХНО» може вчинити дії, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду у разі, якщо арбітражний суд за наслідками розгляду справи не дійде висновку про необхідність ухвалення іншого рішення, заходи забезпечення позову, заявлені Приватним підприємством «SAYDANA», є співмірними із заявленими ним вимогами, відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви і наявність підстав для забезпечення позову у спосіб, який просить представник Приватного підприємства «SAYDANA» (Республіка Узбекистан).

Суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 149-154, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства «SAYDANA» (Республіка Узбекистан) про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (справа №127/224) про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, в тому числі електронні, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «САН-ТЕХНО», що знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «САН-ТЕХНО» в межах суми позову 84 905 доларів США, що станом на 27 березня 2024 року згідно з офіційним курсом Національного банку України гривні до долару США складає 3 340 417,42 гривень.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 15 днів.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач: Приватне підприємство «SAYDANA», ІПН 201551084, місцезнаходження: вул. Гагаріна, 65, м. Ташкент, Чиланзарський р-н, Республіка Узбекистан.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «САН-ТЕХНО», код ЄДРПОУ 40915003, місцезнаходження: вул. Саперне поле, 26, кв. 72, м. Київ, 01042, Україна.

Суддя Д.Р. Гаращенко