Постанова

від 05.11.2024 по справі 480/12467/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 р. Справа № 480/12467/23Головуючий I інстанції: Павлічек В.О.

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року по справі за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 до Служби судової охорони, третя особа - Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання наказу протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В с т а н о в и в:

23.11.2023 позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Служби судової охорони (далі - відповідач, ССО), третя особа - Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області (далі - ТУ ССО у Сумській області), в якій просить:

- визнати протиправним наказ Служби судової охорони від 01.11.2023 № 648 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам центрального органу управління та ТУ ССО» в частині нарахування та виплати додаткової винагороди начальнику ТУ ССО у Сумській області полковнику Служби судової охорони в розмірі 10 000 грн.;

- зобов`язати ССО нарахувати та виплатити начальнику ТУ ССО у Сумській області полковнику ССО додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 24.02.2022 по 20.01.2023 (включно) - 324711,99 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, починаючи з 24.02.2022, протиправно не виплачував, як співробітнику, щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168). При цьому лише на виконання наказу ССО від 01.11.2023 № 648 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам центрального органу управління та територіальних управлінь ССО» (далі - наказ № 648 о/с) було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 10 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.01.2023 по 20.01.2023, що є меншою ніж передбачена п. 1 постанови № 168.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 повернуто позовну заяву в частині позовних вимог про зобов`язання ССО нарахувати та виплатити начальнику Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області полковнику ССО ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.07.2022 по 31.12.2022 (включно)

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 (розгляд справи відбувся в порядку спрощеного провадження) частково задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 .

Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано наказ ССО від 01.11.2023 № 648 в частині нарахування та виплати додаткової винагороди начальнику ТУ ССО у Сумській області полковнику ССО ОСОБА_1 в розмірі 10 000 грн.

Зобов`язано ССО нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою № 168, у розмірі 30 000 грн на місяць за період з 24.02.2022 до 30.06.2022 (включно) та з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно) пропорційно часу проходження служби з розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Висновок суду вмотивований тим, що ухвалою суду позовну заяву в частині позовних вимог про зобов`язання ССО у Сумській області полковнику ССО ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.07.2022 по 31.12.2022 (включно), повернуто позивачу, у зв`язку з пропущенням тримісячного строку звернення до суду.

Також, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, п. 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Також суд зазначив, що відсутність кошторисних призначень для виплати вказаної винагороди співробітникам ТУ ССО у Полтавській області, відсутність затвердженого порядку та умов виплати додаткової винагороди співробітникам ССО чи невжиття Міністерством фінансів України заходів щодо збільшення видатків розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації постанови № 168, не впливають на висновки суду щодо порушення права позивача на отримання спірної додаткової винагороди відповідно до постанови № 168.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у цій справі позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 (включно) повернуто позивачу, визнавши неповажними причинами пропуску строку звернення до суду.

Вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим вважає, що суд дійшов передчасних висновків про повернення позовної заяви в частині стягнення винагороди за період з 01.07.2022 до 31.12.2022 та відмову у задоволенні цих вимог.

Вказує, що причиною пропуску зазначеного строку є введення воєнного стану в країні.

Також посилається на рішення ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 та у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2021, тощо.

Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов відповідач зазначає, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, причому жодного підтвердження поважності причин пропуску звернення до адміністративного суду та заяви про поновлення цього строку ним не надано.

Зазначає що триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання ним строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан свої прав, свобод та інтересів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до витягу з наказу Служби судової охорони «По особовому складу» від 08.01.2020 № 9 о/с позивача з 09.01.2020 прийнято на службу та призначено на посаду начальника ТУ ССО у Сумській області (а.с. 9).

Згідно із довідкою про суми та складові нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, сума доходу позивача за період, зокрема, з лютого 2022 по червень 2022 та січень 2023 обраховувалася без урахування додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. (а.с. 24-25).

На звернення позивача від 25.10.2023 щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої, постановою № 168, листом ССО від 01.11.2023 № 30/01.30-02-2-1912, зокрема, повідомило, що у затвердженому ДСА України кошторисах на 2022-2023 роки та, відповідно, кошторисах територіальних управлінь Служби видатки на виплату додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, не передбачалися та не затверджувались, у зв`язку з чим виплата додаткової винагороди співробітникам Служби за період з 24.02.2022 й дотепер не проводилася. Службою ведеться відповідна робота щодо отримання з державного бюджету додаткових асигнувань для виплати співробітника Служби зазначеної додаткової винагороди. Відтак виплата додаткової винагороди співробітникам Служби відбудеться в найкоротший термін після надходження відповідних додаткових асигнувань до Служби (а.с. 21-22).

При цьому на виконання наказу № 648 о/с (а.с. 22 (зворотній бік), позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 6451,61 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.01.2023 до 20.01.2023 (а.с. 23).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 та не погоджується з розміром виплати додаткової винагороди, яка визначена наказом № 648 о/с за період з 01.01.2023 до 20.01.2023, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ССО в частині позовних вимог про зобов`язання ССО нарахувати та виплатити начальнику ТУ ССО у Сумській області полковнику ССО ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.07.2022 по 31.12.2022 (включно) - повернуто позивачу, у зв`язку з пропущенням тримісячного строку звернення до суду відповідно до ст. 233 КЗпП України.

У резолютивній частині цієї ухвали Сумським окружним адміністративним судом роз`яснено строк і порядок оскарження судового рішення: «Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали».

Задовольняючи в іншій частині позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду, встановлену постановою № 168. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, встановлену постановою № 168, за період з 24.02.2022 по 01.07.2022 та з 01.01.2023 по 20.01.2023 в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць з урахуванням виплачених сум.

Відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується в апеляційному порядку.

Позивачем рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується та не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Зі змісту апеляційної скарги встановлено, що ОСОБА_1 не погоджується з висновками суду першої інстанції, які викладені в ухвалі суду від 11.12.2023, про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду із вимогами про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 (включно).

Тобто, ОСОБА_1 фактично оскаржує не рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2024, а не погоджується із висновками, які викладені в ухвалі Сумського окружного адміністративного суду від 11.12.2023, про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ТУ ССО у Сумській області в частині позовних вимог про зобов`язання ТУ ССО у Сумській області нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.07.2022 до 31.12.2022 (включно).

Згідно з ч. 3 ст. 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Отже, у випадку не згоди із висновками суду у справі № 480/12467/23 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог з підстав пропуску строку звернення до суду, апелянт має право подати апеляційну скаргу на таке судове рішення (ухвалу про повернення позову), в той час процесуальної можливості висловлювати заперечення проти висновків суду в частині повернення позову в апеляційній скарзі на рішення суду, яким розглянуто по суті позовні вимоги, не має, оскільки приписами статті 294 КАС України чітко встановлено, що ухвала про повернення позову оскаржується окремо від рішення суду.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оскарження такої ухвали, хоча фактично зміст апеляційної скарги зводиться до оскарження висновків, викладених саме в ухвалі суду.

Враховуючи, що ухвалене рішення суду першої інстанції в задоволеній частині позивачем не оскаржується, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц