Постанова

від 05.11.2024 по справі 440/15271/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Петрова Л.М.

05 листопада 2024 р. Справа № 440/15271/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії-

В С Т А Н О В И В:

11.10.2023 позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» (далі - ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО», підприємство) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, контролюючий орган), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 40966 від 24.08.2023;

- зобов`язати ГУ ДПС в Полтавській області виключити ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Вимоги мотивував тим, що відповідачем під час ухвалення рішення № 40996 не були враховані надані позивачем документи, крім того частина інформації, яка зазначена як підстава ухвалення вказаного рішення, взагалі не була зазначена у попередньому рішенні, що в свою чергу позбавило товариство можливості надати пояснення та копії документів для спростування тверджень контролюючого органу щодо порушень ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» податкового законодавства.

Зазначає, що оскаржуване рішення не містить суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для його прийняття.

Вказує, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, створюють для позивача правові наслідки у вигляді зміни його прав та породжують для нього негативні юридичні наслідки.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача прийняте у відповідності до норм чинного законодавства України.

Посилається на те, що ТОВ «Полтавський ЗБО» направило до ГУ ДПС у Полтавській області «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку від 15.08.2023 № 2», копії документів, що подавались на спростування наявної інформації, що слугувала підставою для віднесення ТОВ «Полтавський ЗБО» до критеріїв ризиковості платників податків.

Вказує, що так як податковий кредит платника сформований по взаємовідносинах з контрагентами, яві відповідають критеріям ризикованості платника податку, у яких придбані ТМЦ за кодами УКТ ЗЕД 7307, 7304, 8483, 8414599590, 8414592598, 8504405500, 9405209900, 8536611090, 9025808010, 6404199000, 4016930090, 6307101000, 6307909800, 8501510090, 8501200090, 8539490000, 8481809900, які не пов`язані з господарською діяльністю платника податку, а також ненадання платником розрахункових документів по взаємовідносинах із контрагентами - постачальниками товарів (робіт/послуг), комісія ГУ ДПС у Полтавській області прийшла до висновку про відповідність ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» п. 8 Критерії ризикованості платника податку на додану вартість.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» .

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 40966 від 24.08.2023.

ГУ ДПС у Полтавській області зобов`язано виключити ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» стягнуто судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Суд зазначив, що в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зазначено тільки п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та його зміст, однак в рішеннях відсутнє посилання на податкову інформацію та по яким операціям з придбання товару у контрагентів, яка стала підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податків. Таким чином, такі рішення є не обґрунтованим та з нього не вбачається підстави для прийняття.

Також суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки за приписами п. 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд вважає необхідним зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області у день надходження рішення суду по даній справі, яке набрало законної сили, виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО», просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 04.04.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 16532 (т. 1 а.с. 14-15).

Даним рішенням, ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято, контролюючим органом прийнято рішення.

Підставою прийняття такого рішення визначений: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Кодом податкової інформації, яка є підставою прийняття рішення є:

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є інформація щодо придбання/постачання товарів з кодами :

- придбання у період з 03.04.2023 по 03.04.2023 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 7304, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»);

- придбання у період з 03.04.2023 по 03.04.2023 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 3403, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»);

- придбання у період з 03.04.2023 по 03.04.2023 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 8481, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»);

- придбання у період з 03.04.2023 по 03.04.2023 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 7307, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»);

- придбання у період з 03.04.2023 по 03.04.2023 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 731815, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»).

14.04.2023 ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» на адресу контролюючого органу було подано Повідомлення № 14/04 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку разом з поясненнями та копіями первинних документів (т. 1 а.с. 16-21).

25.04.2023 за результатами розгляду поданих платником документів та пояснень ГУ ДПС України в Полтавській області було прийняте рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19704 (т. 1 а.с. 22-23).

Підставою прийняття такого рішення визначений: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Кодом податкової інформації, яка є підставою прийняття рішення є:

- 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є інформація щодо придбання/постачання товарів з кодами :

- придбання у період з 01.09.2022 по 30.09.2022 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 7304, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»);

- придбання у період з 01.09.2022 по 30.09.2022 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 8481, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»);

- придбання у період з 01.09.2022 по 30.09.2022 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 7307, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»);

- придбання у період з 01.09.2022 по 30.09.2022 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 8431, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»).

В розділі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку зазначено: податковий кредит сформовано по взаємовідносинам з ризиковим контрагентом ТОВ «ПЛЕСМЕН АУТДОР». Платником не надані копії документів на довгострокове користування або оренди нежитлового приміщення - складу за адресою м. Харків, Холодногірський район, вул. Сіриківська буд. 1, м. Харків, вул. Каштанова, 33, - договір з додатками до нього, акт приймання - передачі товарів (послуг), розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків.

26.04.2023 ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» подано скаргою на рішення ГУ ДПС України в Полтавській області від 25.04.2023 № 19704 до якої додано пояснення та копії документів (т. 1 а.с. 24-30).

08.05.2023 за результатами розгляду зазначених документів та пояснень ГУ ДПС України в Полтавській області було прийняте рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21725 (т.1 а.с. 31-32).

Підставою прийняття такого рішення визначений: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Кодом податкової інформації, яка є підставою прийняття рішення є:

- 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є інформація щодо придбання/постачання товарів з кодами :

- придбання у період з 01.09.2022 по 30.09.2022 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 7304, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»);

- придбання у період з 01.09.2022 по 30.09.2022 товарів за кодами з УКТЗЕД 8481, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»);

- придбання» у період з 01.09.2022 по 30.09.2022 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 7307, ПНПП отримувача 39421800, «придбання» у період з 01.09.2022 по 30.09.2022 товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 8431, ПНПП отримувача 39421800 (ТОВ «ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР»).

В розділі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку зазначено: - платником не надано платіжних документів/банківських виписок, актів звірок підтвердження наявності/відсутності заборгованості з ТОВ «ПЛЕЙСМЕН АУТДОР», ТОВ «СЕРВІС ТЕХНОЛОДЖІ», ФО-П ОСОБА_1 , первинних документів на приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна 3, акту приймання - передачі приміщення та актів наданих послуг суборенди до договору з ФО-П «Перепелиця О.І.; - розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків, первинні документи щодо транспортування, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг).

15.08.2023 ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» на адресу контролюючого органу було подано повідомленням разом з поясненнями та копіями документів на рішення № 21725 від 08.05.2023 про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника (т. 1 а.с. 33-39).

24.08.2023 ГУ ДПС України в Полтавській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.08.2023, прийняте рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 40996 (т. 1 а.с. 40-41).

Підставою прийняття такого рішення визначений: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Кодом податкової інформації, яка є підставою прийняття рішення є:

- 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМанакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

В розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначені господарські операції з:

- постачання у період з 09.11.2022 по 24.08.2023 товарів за кодами згідно з ДКПП 33.12, ПНПП задіяного в ризиковій операції : 42880659 (ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО»)

В розділі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку зазначено:

податковий кредит платника сформований по взаємовідносинах з контрагентами, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у яких придбані ТМЦ за кодами УКТ ЗЕД 7307,7304, 8483, 8414599590, 8414592598, 8504405500,5401200090, 9025808010, 6404199000, 4016930090, 6307101000, 6307909800, 8501510090, 850120090, 8539490000, 8481809900, які не пов`язані з господарською діяльністю платника податку. Крім того, до повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку не надані розрахункові документи по взаємовідносинах із контрагентами - постачальниками товарів (робіт/послуг), розрахунковий документ, банківська виписка з особових розрахунків.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий Кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз. 8 п. 40 Порядку № 1165)

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (п. 43 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п. 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Колегія суддів зазначає, що нормами Порядку № 1165 передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Також в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючий орган встановив ризиковість суб`єкта господарської діяльності.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм п. 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 та від 16.02.2021 у справі № 280/3235/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 07.12.2022 у справі № 640/13536/20.

Колегія суддів наголошує на тому, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак оскаржуване рішення Комісії регіонального рівня впливає на права, інтереси та обов`язки такої особи.

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.

Верховний суд у постанові від 23.06.2022 зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Як свідчить зміст оскаржуваного рішення від 24.08.2023 № 40996 комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Фактично таке рішення було прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, а не за наслідками подання платником податку податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Доводи відзиву на позову та апеляційної скарги, свідчать, що оскаржуване рішення прийнято в зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а також внаслідок здійснення заходів щодо перевірки господарської діяльності позивача, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Таким чином, рішення від 24.08.2023 № 40996 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» віднесено до ризикових, прийняті всупереч Порядку № 1165.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 вказав, що лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що збір податкової інформації, відповідно до статті 72 ПК України, є різноманітним, а сама інформація є об`ємною, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надаватиме платнику податків можливість визначитися з переліком документів для надання Комісії на спростування вказаного рішення, а у разі неприйняття позитивного для платника рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

У спірному рішенні Комісії № 40996 від 24.08.2023, у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено:

постачання у період з 09.11.2022 по 24.08.2023 товарів за кодами згідно з ДКПП 33.12, ПНПП задіяного в ризиковій операції : 42880659.

Очевидним є факт відсутності в оскаржуваному рішенні конкретики щодо суті ризиковості, пояснень чому вся господарська діяльність ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» є ризиковою, вказівки на конкретну ризикову операцію та/або податкову накладну платника, в якій були зафіксовані такі операції.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем до суду надано витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 24.08.2023 № 169 у якому наводиться посилання на узагальнення інформації, на підставі якої комісією за результатами голосування ухвалено рішення про відповідність ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. В даному витязі міститься зведена інформація стосовно діяльності позивача та його контрагентів, отримана з баз даних, а не під час проведення документальної перевірки.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано. Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, до суду не надано.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.06.2023 у справі № 640/11558/20, від 18.06.2020 у справі № 810/1394/17 не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків. Тому за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Виходячи із правових позицій Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 540/943/20 суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Згідно з пунктами 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Між тим, податковий орган при перевірці позивача на критерії ризиковості не звертався із запитами до позивача та не вчиняло жодних дій для підтвердження отриманої інформації, а лише обмежився узагальненою інформацією з баз даних ДПС.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово в своїх постановах наголошував, що податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не є безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про нереальність/безтоварність господарських операцій. Податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень. Процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 18.03.2024 у справі № 480/1798/22.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.06.2023 у справі № 640/11558/20, від 18.06.2020 у справі № 810/1394/17 не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків. Тому за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Виходячи із правових позицій Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 540/943/20 суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

За вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24.08.2023 № 40996 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити ТОВ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗБО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку зупинення № 1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Так, відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова