Ухвала

від 05.11.2024 по справі 520/33380/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 листопада 2024 р.Справа № 520/33380/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

17.11.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати йому з 01.02.2020 року по 31.12.2020 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 року;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити з 01.02.2020 року по 31.12.2020 року перерахунок та виплату його грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 року;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року перерахунок та виплату його грошового забезпечення відповідно до постанови № 704, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому з 01.01.2022 року по 23.05.2022 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 року;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року перерахунок та виплату його грошового забезпечення відповідно до постанови № 704, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 року;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2022 року по 20.05.2023 року перерахунок та виплату його грошового забезпечення відповідно до постанови № 704, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження) задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені зазначених вище вимог ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, в/ч НОМЕР_1 , окрім іншого, зазначає про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 233 КЗпП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 311 КАС України якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність продовження розгляду справи в судовому засіданні, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З наведених положень ст. 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).

Разом із тим, такі правовідносини регулюються положеннями ст. 233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення ст. 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 року у справі № 280/6779/22.

Законом України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі № 460/17052/21, від 06.04.2023 року у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 року у справі № 380/15245/22.

Разом з тим, Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX КЗпП України доповнено главою XIX такого змісту: 1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 року (постанова Уряду від 11.03.2020 року № 211) та закінчився 30.06.2023 року (постанова Уряду від 27.06.2023 року № 651).

З огляду на викладене строк звернення до суду продовжений законом, а саме, пунктом 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 року у справі № 580/9690/23, від 17.08.2023 року у справі № 380/14039/22.

Судовим розглядом справи встановлено, що суд першої інстанції, перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 на предмет її відповідності встановленим процесуальним законом вимогам, в ухвалі про відкриття провадження від 27.11.2023 року, установив що позов подано у строк, встановлений ст. 233 КЗпП України.

Апеляційним розглядом справи встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом 17.11.2023 року з вимогою, зокрема щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 року по 20.05.2023 року. Отже, позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині періоду 20.07.2022 року по 20.05.2023 року, встановлений законом, на більше ніж півтора місяці (останній день строку звернення до адміністративного суду з урахуванням ч. 6 ст. 120 КАС України - 02.10.2023 року).

Разом з тим звертаючись до суду з вказаним позовом позивач не просив поновити строк звернення до суду, вважаючи, що відлік строку звернення до суду відраховується з 21.08.2023 року, дня виключення зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та зняття із всіх видів забезпечення.

За правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 27.05.2021 року у справі № 140/3708/19, - системний аналіз положень ст. 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, ст. 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч. 3 та 4 ст. 123 КАС України).

Аналогічні правила КАС України встановлено і при вирішення питання щодо прийнятності апеляційних та касаційних скарг.

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 02.07.2024 року у справі № 480/9116/23, від 11.02.2021 року у справі № 140/2046/19, від 10.06. 2020 року у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 року у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 року у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 20.04.2021 року у справі № 640/17351/19, від 27.02.2021 року у справі № 140/3708/19.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність продовження розгляду справи в судовому засіданні, з наданням позивачу строку (10 днів з часу отримання ухвали суду) для вирішення питання про звернення із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

На підставі ст. ст. 122, 123, 311, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити розгляд адміністративної справи за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та зобов`язання вчинити певні дії у відкритому судовому на 03.12.2024 о 13:30 в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 4.

У судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Надати ОСОБА_1 строк тривалістю десять календарних днів з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви щодо пропуску строків звернення до суду у даній справі, а саме, - звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Означену заяву надати до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду заздалегідь (до дати судового засідання), у тому числі і засобами електронного поштового зв`язку (inbox@2aa.court.gov.ua).

Копії заяви (можливих доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку) надіслати відповідачу.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання, і на підставі ч. 3 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Русанова В.Б. Бегунц А.О.