Постанова

від 05.11.2024 по справі 240/8899/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8899/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

05 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №240/8899/20, шляхом зміни резолютивної частини рішення із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити йому недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ухвалиЖитомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 відмовлено у задоволенні вказаної заяви про зміну способу виконання судового рішення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні вказаної заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №240/8899/20 досі не виконана, з огляду на те, що виконання такого рішення можливе лише в межах Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", що передбачає зміну способу і порядку виконання судового рішення про яку просить позивач. Про можливість виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №240/8899/20 у вказаний спосіб свідчить також і позиція відповідача, який зазначає, що можливість виконати вказану постанову відсутня з огляду на те, що рахунок боржника заблокований на період безспірного списання коштів за виконавчими документами судів у рішеннях про стягнення з боржника на користь стягувачів недоотриманої грошової допомоги до 05 травня. Тобто, блокування рахунку боржника є обставиною, яка ускладнює виконання судового рішення, та може бути усунена шляхом вказаної зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у частині задоволення позову шляхом стягнення з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в сумі 9464,00 грн.

Ухвалено у вказаній частині нове рішення про задоволення позову.

Зобов`язано Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу, яка виплачується у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, що визначена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дату проведення виплат, з урахуванням раніше виплаченої суми.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 залишено без змін.

Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, апеляційний суд виходив з наступного.

Згідно із ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державному органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п.3 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

У відповідності і до абзацу 2 підпункту 1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та п.3 «Порядку здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів», що затверджений наказом Державної казначейської служби від 19.10.2015 №295, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою, зокрема, за черговістю надходження таких рішень.

Згідно п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Станом на 27.05.2021 на виконанні в Державній казначейській службі України перебувають відповідні виконавчі листи по рішенні судів щодо стягнення коштів на суму 2 млрд 911 млн 539 тисяч 941 грн. При цьому, Державною казначейською службою не стягнуто коштів за рішеннями судів, які набрали законної сили ще в 2017 році.

З урахуванням наведеного, у разі визначення ним способу поновлення прав позивача у вигляді стягнення відповідних коштів з відповідача, право ОСОБА_1 в повному обсязі поновлено не буде і останній жодним чином не зможе будь-яким чином розпоряджатися коштами, які повинні були виплачені йому ще до 05.05.2020.

Таким чином, для належного захисту прав позивача у спірних правовідносинах необхідно зобов`язати Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу, яка виплачується у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, що визначена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дату проведення виплат, з урахуванням раніше виплаченої суми.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 визначено як належний спосіб захисту прав позивача у спірних правовідносинах, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу до 5 травня з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Житомирським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчий лист виготовлений у даній справі.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зміна способу захисту права особи у формі зобов`язання вчинити певні дії на спосіб захисту права особи у формі стягнення коштів означає зміну предмету позову, що є неможливим після завершення розгляду справи по суті та прийняття відповідного судового рішення, заявником не вказано жодних обставин, що істотно можуть ускладнити виконання рішення або його виконання роблять не можливим.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви про зміну способу виконання судового рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.