Постанова

від 23.10.2024 по справі 500/822/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/822/24 пров. № А/857/13300/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання:Пославському Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року (суддя Осташ А.В., ухвалене в м. Тернополі о 11:55 повний текст складено 22.04.2024) у справі №500/822/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" №8303/19-00-04-09/30834410 від 07.11.2023, винесене Головним управлінням ДПС у Тернопільській області щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" штрафу в розмірі 115 290,51 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначене рішенням суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства, що вчинено за наявності протиправних дій суб єкта господарювання націлених на вчинення такого порушення. Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з врахуванням наявності, такої обов`язкової умови як наявність вини та збитків у діях платника податку при вчиненні порушення. Відсутність такої вини та збитків унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення. Відтак, вважає, що в діях ТОВ «Агрополіс» відсутні ознаки вчинення податкового правопорушення та до Товариства не можуть бути застосовані заходи відповідальності за порушення, яке вчинено ним за відсутності такої складової, як вини та реальних збитків, а отже застосування штрафних санкцій в даному випадку суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив таку задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив таку відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку ТОВ Агрополіс щодо своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2018, липень 2022, за результатами якої складено акт від 04.10.2023 №7586/19-00-04-05/30834410.

Даною перевіркою встановлено порушення ТОВ Агрополіс граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст.201 Кодексу, складених за період серпень 2018 року, липень 2022 року, а саме 114 податкових накладних, з них: по податковій накладній №1 від 23.08.2018 року на суму 305,10 грн. порушення граничних термінів 626 днів; по 113 податкових накладних порушення граничних термінів 1 день.

Відтак, за результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області винесено ППР від 07.11.2023 №8303/19-00-04-09/30834410, згідно з яким застосовано фінансову санкцію (штраф) у розмірі 115 290,51 грн. відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Кодексу за порушення п.201.10 ст.201 Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2023 ТОВ "Агрполіс" звернулось зі скаргою на ППР до ДПС України, та рішенням про результати розгляду скарги від 18.01.2024 ДПС України залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07.11.2023 - без змін.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абз.1 п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Положеннями абз.4 п. 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абз.14 п.201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п.120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Здійснивши аналіз вказаних правових норм суд першої інстанції вірно зазначив, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Як вірно зазначив суд першої інстанції в даній справі не є спірним сам факт затримки реєстрації податкових накладних, оскільки позивач погоджується з тим, що зареєстрував податкові накладні пізніше встановленого строку. Натомість доводи позивача ґрунтуються на тому, що податкова накладна №1 від 23.08.2018 була виписана та зареєстрована по технічній помилці та в податковій декларації не відображалась, а всі інші 113 податкових накладних були зареєстровані як зведені №320 та №321, а тому у спірні періоди відповідальності у платника податків за затримку реєстрації податкових накладних не настає.

Згідно з п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Зважаючи на наведені нурми суд першої інстанції вірно вказав, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №1 від 23.08.2018 року, слід зазначити, що у зв`язку з випискою податкової накладної, податкова накладна №1 від 23.08.2018 помилково, вона в податковій декларації (розрахунку, звіту) дотримання порядку реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 23 серпня 2018 року по 04 жовтня 2023 року, не відображалась.

Апелянт вважає, що якщо податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН помилково, то у платника податків відсутній обов 'язок по її складенню та реєстрації у ЄРПН.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції разі складання податкової накладної без факту здійснення господарській операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку згідно з п.192.1 ПКУ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї.

Як передбачено пунктом 24 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, у випадку складання платником двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у верхній лівій частині якого у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин зазначається тип причини 20.

Тобто, щоб анулювати помилково складену та зареєстровану податкову накладну, слід скласти до неї розрахунок коригування, у якому кількісні показники товарів/ послуг зазначити зі знаком мінус. У сумі показники таких податкових накладних та розрахунків коригування дадуть нуль, отже податкова накладна буде анульована.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до даних ЄРПН ТОВ Агрополіс розрахунок коригування до податкової накладної№1 від 28.08.2018 року не зареєстровано.

З приводу застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених на експортні операції слід зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи 15.08.2022 року в ЄРПН зареєстровано зведені податкові накладні № 320 та № 321 від 31.07.2022 р. на загальний об`єм реалізованої на експорт продукції зернових.

Підпунктами а і г п. 185.1 ст. 185 ПКУ визначено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ. та з вивезення товарів за межі митної території України.

Як передбачено п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п.213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Положеннями пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України. Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. Податкова накладна за операцією з вивезення таких товарів за межі митної території України складається на дату оформлення належним чином митної декларації та виходячи з фактичного обсягу вивезеного товару, зазначеного у такій митній декларації.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін

Складання зведеної податкової накладної на весь обсяг вивезення товарів по окремих покупцях- нерезидентах за одним або кількома зовнішньо-економічними контрактами за умови, що постачання має безперервний або ритмічний характер протягом одного податкового звітного періоду (місяця) ПКУ не передбачено.

Разом з тим п. 201.4 ст. 201 ПКУ передбачено можливість платниками податку складання зведених податкових накладних в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця: покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку. - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, ТОВ Агрополіс звернулось до ДПС України з питанням щодо складання розрахунку коригування у разі зміни вартості товару, що експортується.

Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію №3641/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 18.10.2023, підставою для складання постачальником та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, складеної при вивезенні товарів за межі митної території України, є оформлення аркуша коригування.

Частиною 8 статті 264 МКУ визначено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Слід зазначити, що порядок внесення до митної декларації та її відкликання визначено Положенням №450, згідно з пунктом 37 якого після завершення митного оформлення зміни до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.

Зважаючи на викладене суд першої інстанції вірно вказав, що у разі виникнення необхідності коригування після завершення митного оформлення відомостей щодо митної вартості товару, до митної декларації можуть бути внесені зміни шляхом оформлення митним органом аркуша коригування. Оформлення такого аркуша коригування є підставою для складання постачальником та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, складеної при вивезенні товарів за межі митної території України.

Також, слід зазначити, що п. 11 Порядку, затвердженого Наказом № 1307 визначено особливості заповнення зведених податкових накладних.

Саме у разі складання зведеної податкової накладної у графі Зведена податкова накладна зазначається відповідний код ознаки. У випадку складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку, затвердженого Наказом № 1307, у даній графі проставляється код ознаки 4.

Відтак зважаючи на викладене суд першої інстанції вірно вказав, що ТОВ Агрополіс неправомірно зареєстровано розрахунки коригування до податкових накладних, складених на експортні операції.

З огляду на все викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс"_залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №500/822/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 01.11.2024