Ухвала

від 04.11.2024 по справі 380/11956/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

04 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11956/24 пров. № А/857/27279/24

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Заверуха О. Б., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 380/11956/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення постановлено 19 вересня 2024 року, копію якого отримано скаржником на офіційну електронну адресу 20 вересня 2024 року, про що зазначено ним в апеляційній скарзі.

Апеляційну скаргу подано 23 жовтня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржником подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що представник відповідача ОСОБА_2 протягом вересня - жовтня 2024 року приймав участь в судових засіданнях, в тому числі неодноразово поза межами міста Мукачево, на що ним витрачався час для підготовки, доїзду, перебування та участі в судових засіданнях. В якості прикладу наводить поїздки в міста Ужгород (двічі) та Свалява. У зв`язку з цим просить вважати причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою поважними та поновити пропущений строк.

Проте, вищевказані підстави не можна вважати поважними з огляду на наступне.

Слід зазначити, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Таким чином, скаржник, який діє як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, не може і не повинен отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з електронним підтвердженням доставки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі 380/11956/24, останнє доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 20 вересня 2024 року.

Посилання скаржника на факт участі його представника в судових засіданнях в інших містах 24 вересня, 04 жовтня, 07 жовтня, 15 жовтня 2024 року є необґрунтованим, оскільки не підтверджують об`єктивної неможливості подання апеляційної скарги у встановлений строк. Крім того, поданими документами підтверджується лише участь представника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у судовому засіданні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 24 вересня 2024 року, на інші дати подано лише судові повістки-повідомлення.

Скаржник є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації робочого процесу, не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого процесуальним законодавством строку.

Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Крім того, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що на даний час майновий стан ІНФОРМАЦІЯ_4 , структурним підрозділом якого є ІНФОРМАЦІЯ_2 , не дає можливості своєчасно, у встановлений для подачі апеляційної скарги строк профінансувати оплату судового збору. У зв`язку з цим просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Слід врахувати, що положенням частини 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За правилами частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, Законом України «Про судовий збір» не встановлено пільг щодо сплати судового збору для скаржника, яким не надано достатніх доводів та не наведено обставин, що дають підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому в задоволенні такого слід відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов в даній справі містить одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 1211,20 грн (0,4*3028=1211,20).

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1816,80 грн (1,5*1211,20=1816,80).

Вказані недоліки апеляційної скарги повинні бути усунені шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення та оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1816,80 грн. за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.10.2024.

У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 380/11956/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку та документа про сплату судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяО. Б. Заверуха