ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/27546/23 пров. № А/857/24935/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року (головуючий суддя Зозуля Д.П.), ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Рівне, повне судове рішення складено 05 вересня 2024 року, у справі № 460/27546/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-
В С Т А Н О В И В :
04.12.2023 ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі- КДКА Рівненської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі-ВКДКА), в якому просила: визнати протиправним та нечинним з дня його прийняття та скасувати індивідуальний акт - рішення КДКА Рівненської області №Д/8-6 від 30 серпня 2023 року «Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 »; визнати протиправним та нечинним з дня його прийняття та скасувати індивідуальний акт - рішення КДКА Рівненської області № Д/10-6 від 25.10.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 ».
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №Д/8-6 від 30 серпня 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області № Д/10-6 від 25 жовтня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 ; зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Рівненської області повторно розглянути ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21, яка надійшла супровідним листом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 1070 від 07.07.2023 року з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне скерування для розгляду ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 до відповідача, відсутність доказів належного повідомлення позивача про розгляд дисциплінарної справи, що позбавило позивача права на участь у дисциплінарному провадженні, зокрема шляхом надання пояснень та заявлення відводів членам дисциплінарної палати, надання відповідних пояснень по суті скарги, а також про неспіврозмірність накладеного стягнення вчиненому проступку.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції КДКА Рівненської області та ВКДКА подали апеляційні скарги, просять скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року та в позові відмовити.
КДКА Рівненської області апеляційну скаргу мотивує тим, що незважаючи на місцезнаходження робочого місця адвоката ОСОБА_1 вона є адвокатом України. Скаржник вказує, що в розумінні дисциплінарного провадження ухвала Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 р. по справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1 є скаргою, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а не рішенням суду, яке визначає КДКА щодо компетентності здійснювати дисциплінарне провадження, та не встановлює обов`язок для конкретної КДКА вирішити питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Скаржник зазначає, що оскільки рішення Ради адвокатів України та Регламент ВКДКА не оскаржувалися та відсутні судові рішення про визнання їх положень незаконними, то оцінка цих нормативних актів та висновки суду щодо їх незаконності є фактично виходом суду за межі позовних вимог, втручанням у дискреційні повноваження органів адвокатського самоврядування та порушення судом вимог ч.5 ст.242 КАСУ. Скаржник наголошує, що КДКА Рівненської області була уповноваженим органом адвокатського самоврядування для розгляду ухвала Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 р. по справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1 Скаржник стверджує, що належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
ВКДКА апеляційну скаргу мотивує тим, що оскільки КДКА м. Києва вважається несформованою, і як наслідок відсутність кворуму в її палатах, то скарга була передана із КДКА м. Києва до ВКДКА, яка, керуючись рішенням РАУ № 6 від 28.01.2022 року, була передана до іншого регіону - в даному випадку до КДКА в Рівненській області. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції при вирішення даного спору не врахував всіх обставин справи, у зв`язку з чим допустився помилкових висновків про підставність позовних вимог. Скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції суперечить висновкам Верховного суду та наголошує, що КДКА регіону не було порушено принципу змагальності сторін, не було допущено порушень прав позивача, у зв`язку з чим, висновки про протилежне, що зроблені в оскаржуваному рішенні, є безпідставними, небунтованими та не узгоджуються з фактичними обставинами.
Позивач подала відзиви на апеляційні скарги, в яких зазначила про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції і необхідність залишення його без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає частково.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що 29.06.2023 до КДКА міста Києва надійшла ухвала Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1
30.06.23 року т.в.о. керівника юридичної особи КДКА м. Києва надіслав голові ВКДКА лист, в якому зазначив про отримання ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 про порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 . Згідно рішення Ради адвокатів України (далі- РАУ) від 15 грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність КДКА м. Києва здійснювати свої функції», рішення РАУ від 28 січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» ухвала Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 передається до ВКДКА для подальшого скерування та розгляд КДКА іншого регіону відповідно до вимог чинного законодавства.
07 липня 2023 року листом № 1070 голова ВКДКА надіслав за належністю голові КДКА Рівненської області ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023.
18 липня 2023 року зазначена скарга зареєстрована в КДКА Рівненської області за вхідним номером 250.
21 липня 2023 року членом дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_2 надіслано повідомлення на адресу адвоката ОСОБА_1 в АДРЕСА_1. У повідомленні зазначено, що в порядку перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, пропонується до 15 серпня 2023 року надати письмові пояснення по суті порушених в ухвалі питань шляхом їх надіслання до КДКА Рівненської області у паперовому або електронному вигляді. Також, вказано, що питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвокату буде розглянуто на засіданні дисциплінарної палати КДКА Рівненської області 30 серпня 2023 року о 12 год. 00 хв. за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 3, офіс 1.
До повідомлення додано фіскальний чек, в якому зазначено: рекомендований лист, Київ, 03194, 21.07.23, штрихкод 3301312611628.
29 серпня 2023 року членом дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_2 складено Довідку в якій зазначено, зокрема, що за дорученням Голови Дисциплінарної палати ним проведено перевірку викладених в ухвалі Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 відомостей щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. 21 липня 2023 року дисциплінарна палата на адресу електронної пошти адвоката ОСОБА_1, зазначену в ЄРАУ, надіслала письмове повідомлення про надходження зазначеної ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21. Адвокат ОСОБА_1 не надала Дисциплінарній палаті жодних пояснень і документів. За таких обставин вважається, що адвокат ОСОБА_1 належним чином повідомлена про наявність дисциплінарного провадження. З врахуванням п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та наведеного у довідці, пропонує порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Згідно Витягу з Протоколу від 30 серпня 2023 року № 8/67 засідання Дисциплінарної палати КДКА за результатами заслуховування ОСОБА_2 , який доповів матеріали проведеної ним перевірки відомостей щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1, наведених в ухвалі Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21, та після ознайомлення з матеріалами перевірки і довідкою, складеною за її результатами, завершення обговорення і висловлювань пропозицій вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .
З рішення № Д/8-6 від 30.08.2023 року про порушення дисциплінарної справи щодо позивача вбачається, що розгляд дисциплінарної справи призначено на 12 год. 00 хв. 27 вересня 2023 року у приміщенні КДКА про що необхідно повідомити адвоката та заявника. Направити адвокату довідку члена дисциплінарної палати, складену за результатом перевірки, та запропонувати адвокату до початку розгляду дисциплінарної справи надати характеристику на себе та письмові пояснення.
13 вересня 2023 року голова Дисциплінарної палати КДКА направила позивачу та скаржнику копію рішення від 30.08.2023 року, а також копію довідки, складеної за результатами перевірки (лише першому адресату), рекомендованим листом №3301312669499, а також на електронну скриньку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 / .
27 вересня 2023 року відбулося засідання дисциплінарної палати КДКА, що підтверджується протоколом № 9/68. Як вбачається з протоколу, розгляд ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1 було відкладено до 25.10.2023 о 15-00 год. у зв`язку із неприбуттям на засідання дисциплінарної палати адвоката з поважних причин та ненаданням нею письмових пояснень з приводу обставин викладених в ухвалі.
25 жовтня 2023 року відбулося засідання дисциплінарної палати КДКА, що підтверджується протоколом № 10/69. Як вбачається з протоколу, після доповіді головуючим у засіданні Курганської О.В. матеріалів дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 та ознайомлення учасників засідання з матеріалами дисциплінарної справи, завершення обговорення і висловлювань пропозицій одноголосно вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 25.10.2023 по 25.10.2024.
Матеріали дисциплінарної справи щодо позивача містять рішення № Д/10-6 від 25 жовтня 2023 року, згідно якого адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 25.10.2023 по 25.10.2024.
Згідно мотивувальної частини рішення відповідача від 25 жовтня 2023 року дисциплінарна палата вважає, що в діях адвоката ОСОБА_1 є склад дисциплінарного проступку передбаченого п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а при обранні стягнення позивачу враховано притягнення її до дисциплінарної відповідальності рішенням КДКА Донецької області від 12.06.2023 року № 39.
03 листопада 2023 року рішення відповідача від 25 жовтня 2023 року було направлено Зарічненському районному суду м. Суми та позивачу, а також Раді адвокатів міста Києва і Раді адвокатів України.
Не погодившись з прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
За правилом частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється за адресою його робочого місця. Проте існують виключення із загального правила територіальної підвідомчості розгляду скарг стосовно адвокатів. Такі випадки виникають внаслідок об`єктивної неможливості здійснити розгляд дисциплінарної скарги відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
Правові засади діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - ВКДКА або Комісія), Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.
Згідно з підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (в редакції, чинній на час ініціювання питання про дисциплінарне провадження, порушення та вирішення дисциплінарної справи) Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровує для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (палати) регіону.
Відповідно до частини другої статті 66 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (далі - Правила адвокатської етики) зі змінами від 15 лютого 2019 року, у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.
Як встановлено судом першої інстанції, у справі, що розглядається, відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції», рішення Ради адвокатів України від 28 січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів», т.в.о. керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (тобто за адресою робочого місця позивачки) листом від 10 жовтня 2023 року надіслав голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 про порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 для подальшого скерування та розгляду кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури іншого регіону.
Так, Голова ВКДКА, направляючи листом від 07 липня 2023 року № 1070 голові КДКА Рівненської області ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 про порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 виходив, зокрема, з того, що відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 128 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва вважається не сформованою у відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Суд апеляційної інстанції, враховуючи правові позиції ВС, що викладені у постановах від 08.10.2020 у справі № 826/3443/18 та від 17.10.2024 у справі № 260/10589/23 та зважаючи на аргументи апелянтів зазначає, що оскільки предметом оскарження не є рішення Ради адвокатів України щодо затвердження Регламенту ВКДКА та дії голови ВКДКА, а також враховуючи те, що такі вимоги не заявлені у даному провадженні до відповідачів Ради адвокатів України та ВДККА, а відтак висновки суду в частині оцінки нормативних актів та як наслідок їх законності/незаконності та дій є виходом суду першої інстанції за межі позовних вимог, а також позбавлення права Ради адвокатів України та ВДККА як відповідачів за такими вимогами, якими вони у даному спорі не виступають, належного представлення своїх заперечень, що є порушенням вимог процесуального права та статті 6 Конвенції, яка гарантує не тільки право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін (рішення ЄСПЛ у справі «Осіпов проти України» від 08.10.2020).
У п.22 цього рішення ЄСПЛ зазначив, що Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та 3 інші заяви, пункт 25, від 31 травня 2016 року).
Отже висновки суду першої інстанції в частині, що стосуються аналізу пунктів Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та дій голови ВКДКА є незаконні, а доводи апеляційних скарг щодо неправильного застосування судом першої інстанції норми матеріального права, а саме частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI, при ухваленні оскаржуваного рішення, є підставні та обгрунтовані.
Що стосується питання щодо порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі (ст. 37 Закону № 5076-VI).
Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому статтею 38 Закону № 5076-VI. Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
У п.21 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката вказано, що заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (п.25).
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами (п.26).
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Так, у постанові від 12.07.2018 року по справі №826/13442/15 Верховний Суд зазначив, що на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок дисциплінарна комісія оцінює надані сторонами докази, при цьому, вона наділена правом, а не обов`язком запитувати чи витребовувати необхідну інформацію та документи. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
Разом з тим, на переконання суду апеляційної інстанції дотримання процедури має важливе значення для вирішення питання про правомірність рішення.
Відповідно до вимог ст.40 Закону № 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
У пункті 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, зазначено що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
У позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначила, що рішення про порушення дисциплінарної справи безпосередньо стосується її прав та свобод, зокрема її публічної репутації як фахового спеціаліста та доброчесної особи.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно Довідки про результати перевірки відомостей, викладених в ухвалі Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1, яка складена членом ДП КДКА Рівненської області ОСОБА_2 , в такій зазначено, що «Для забезпечення права Адвоката на надання пояснень по суті Ухвали, на адресу його робочого місця надіслано повідомлення від 21 липня 2023 року №156 про проведення перевірки з копією Ухвали з доданими до неї документами. Також Адвокату запропоновано надати письмові пояснення по суті порушених в Ухвалі питань шляхом їх надіслання до КДКА Рівненської області у паперовому або електронному вигляді в строк до 15 серпня 2023 року. У зазначений вище строк будь-яких пояснень та документів від Адвоката на адресу КДКА не надходило.» (т.1 а.с. 215-218).
Проте суд апеляційної інстанції зазначає, що у вищезгаданій Довідці членом ДП КДКА Рівненської області ОСОБА_2 жодним чином не зазначено докази, які підтверджують надсилання на адресу робочого місця адвоката ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1), повідомлення від 21 липня 2023 року №156.
Як це вбачається з повідомлення №156 від 21.07.2023 про проведення перевірки щодо відомостей про дисциплінарний проступок, яке передувало рішенню про відкриття дисциплінарного провадження, таке скеровувалось позивачу за адресою, 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, 14 літ. Д, офіс 610, тобто за адресою, яка на час скерування зазначена як адреса для листування з адвокатом ОСОБА_1 згідно Реєстру адвокатів України. Згідно цього реєстру е-mail адвоката ОСОБА_1 зазначено - ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.234).
До матеріалів справи відповідачем, як доказ надіслання позивачу повідомлення від 21.07.2023 №156 долучено фіскальний чек від 21.07.2023, в якому вказано номер 3301312611628, кому - ОСОБА_1 , куди - 01054 Київ, також до апеляційної скарги долучено трекінг з офіційного сайту Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html за номером №3301312611628, в якому зазначено що відправлення вручено за довіреністю 25.07.2023 та вказано індекс 01054 м. Київ України. Інші відомості на долученому відповідачем трекінгу відсутні.
Проте суд апеляційної інстанції зазначає, що методом співставлення встановлено, що індекс адреси робочого місця адвоката ОСОБА_1 згідно РАУ на час надіслання повідомлення 21.07.2023 - 03194 м. Київ, проте у фіскальному чеку і трекінгу зазначено індекс надсилання 01054 м. Київ, що не співвідноситься поміж собою.
Окрім того, інших доказів, які б підтверджували належне скерування повідомлення №156 від 21.07.2023 на адресу робочого місця адвоката ОСОБА_1 (03194 м. Київ, р-н Святошинський, б-р Кольцова, буд. 14, літ Д. оф.610), матеріали справи не містять. Позивач ж надсилання заперечує.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не доведено про вжиття всіх необхідних та розумних заходів для належного повідомлення позивача про проведення щодо нього перевірки та поінформованості адвоката ОСОБА_1 про її право надання письмового пояснення по суті порушених питань в ухвалі Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21.
Окрім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки ухвалою суду першої інстанції від 28.12.2023 було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, а 12.01.2024 разом з поданим відзивом на позовну заяву подані відповідачем докази, серед яких відсутні ті, що подаються 22.08.2024 (докази надіслання позивачу на її електронну адресу оспорюваних рішень), а відтак такі судом першої інстанції правомірно не прийняті до розгляду.
Поміж тим, суд апеляційної інстанції щодо долучення до апеляційної скарги звітів про надіслання позивачу на її електронну адресу оспорюваних рішень зазначає таке.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статтею 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).
За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалах від 07.06.2019 у справі № 826/10114/17, від 03.09.2020 у справі № 826/6286/17, від 29.10.2020 у справі № 815/1958/16 та від 07.12.2020 у справі №138/132/20.
Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою викладені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 11-955зі19 (9901/98/19) та від 12.02.2020 у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20).
Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії.
Отже, гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15 травня 2003 року №802-IV.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.
Необхідно зазначити, що у постановах від 19.12.2019 у справі № 520/6952/19, від 14.05.2020 у справі № 826/7282/17, Верховним Судом висловлено правову позицію щодо викладення відповідної заяви (скарги) державною мовою, тобто українською мовою.
Крім того, згідно із рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018 у справі № 1-1/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратив чинність Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03 липня 2012 року № 5029-VI зі змінами.
З огляду на зазначене, процесуальні документи, в тому числі і докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, повинні бути викладені державною (українською) мовою.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що позбавлений можливості надати правову оцінку поданих відповідачем технічним звітам про надіслання позивачу на її електронну адресу рішень ДП КДПА Рівненської області №Д/8-6 від 30.08.2023 та №Д/10-6 від 25.10.2023, оскільки не розуміє їх змісту, враховуючи складення їх мовою, відмінною від державної мови, як мови судочинства.
Враховуючи те, що нормами законодавства передбачено право особи на оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи та про притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки оскаржувані рішення відповідача не відповідають вимогам частини 2 ст.2 КАС України та прийняті з порушенням процедури такого прийняття, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішення від 30.08.2023 №Д/8-6 та рішення № Д/10-6 від 25.10.2023, якими було порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 та притягнуто її до дисциплінарної відповідальності.
Покликання апелянтів на практику ВС що спростовує висновки суду першої інстанції в частині дотримання процедури повідомлення позивача про хід дисциплінарного провадження на переконання суду апеляційної інстанції не може братись до уваги, оскільки така не є релевантною та стосується повідомлення сторони про хід судового розгляд, а не суб`єктом, до повноважень якого належить вирішення питання відповідальності, яке, вразі оспорення, як в досліджуваному судом випадку, буде піддаватись судовому контролю на відповідність такого критеріям, що визначені ст. 2 КАС України.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи аргументи апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються апелянти, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, проте в частині оцінки вимоги Регламенту ВКДКА та дій голови ВКДКА, які не були предметом позову, вийшов за межі позовних вимог, позбавивши права Раду адвокатів України та ВДККА належного представлення своїх заперечень, що є підставою зміни мотивів задоволення позову.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення суду першої слід змінити в частині мотивів задоволення позову.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісій адвокатури задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі №460/27546/23 змінити в частині мотивів задоволення позову.
В решті Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі №460/27546/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 07.11.2024 |
Номер документу | 122813141 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері адвокатури |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні