Постанова

від 29.10.2024 по справі 813/6363/14

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Кузан Р.І.

29 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 813/6363/14 пров. № А/857/19354/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Пославського Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі № 813/6363/14 за адміністративним позовом Відділу освіти Галицького та Франківського району управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2014р. позивач, Відділ освіти Галицького району управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському район м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області у якому просив суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.06.2014р. №0000501720, від 04.09.2014р. №0000701720, від 06.09.2014р. №0000721720.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2014р. зупинено провадження у даній справі до завершення розгляду кримінального провадження №461/5454/14-к про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2023р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2023р. суд допустив процесуальне правонаступництво відповідача та замінив Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024р. суд допустив процесуальне правонаступництво позивача та замінив Відділ освіти Галицького району управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 41321572) на Відділ освіти Галицького та Франківського району управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 41321572).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2024р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

ч.4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на підставі направлень від 15.04.2014р. №№259, 260, 261, 262, 263 та наказу від 15.04.2014р. №253, відповідно до п.п.20.1.4, п.20.1, ст.20, п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75. п.п.78.1.7, п.78.1, ст.78 ПК України провела позапланову виїзну перевірку Галицької бухгалтерії райвно м.Львова з питань правильності обчислення і своєчасної сплати податків та обов`язкових платежів до бюджету за період: 01.04.2011р. - 15.04.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. - 15.04.2014р.

23.05.2014р. за результатами перевірки складено акт №501/1350-22-04-1122392414 Про результати виїзної позапланової перевірки Галицької бухгалтерії райвно м.Львова код ЄДРПОУ 22392414 з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов`язкових платежів до бюджету за період: 01.04.2011р. - 15.04.2014р., валютного та іншого законодавства за період: 01.04.2011р. - 15.04.2014р., в якому зафіксовано наступні порушення.

- п.164.2.17 п.164.2,п.164.5 ст.164, п.167.1.п.167.2 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.1 пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п. 171.1 ст.171 ПК України - донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 377220,48 грн.;

- пп 168.1.1 пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, пп. а п.176.2 ст.176 ПК України - не перерахований податок з доходів фізичних осіб в розмірі 391 849,88 грн., в тому числі за період: 01.04.2011р. - 31.12.2011р. в розмірі 267359,35 грн, за період: 01.01.2012р. - 31.12.2012р. в розмірі 88849,96 грн., за період: 01.01.2013р. - 31.12.2013р. в розмірі 35640,57 грн.;

- п.б п.176.2 ст.176 ПК України в частині неподання в державну податкову інспекцію звіту про суми нарахованого (виплаченого) доходу на користь СГД-фізичних осіб за 4 квартал 2013 рік.

За спірний період, позивач є платником з податку на доходи з фізичних осіб та єдиного соціального внеску.

Контролюючий орган встановив, що за період з січня 2011р. - липень 2012р. Галицька бухгалтерія райвно м. Львова здійснювала виплати грошових коштів на карткові рахунки фізичним особам на загальну суму - 2383326,61 грн., а саме: гр. ОСОБА_2 виплачено -1493796,75 грн., гр. ОСОБА_1 виплачено - 26273,42 грн., гр. ОСОБА_3 виплачено - 13997,06 грн., гр. ОСОБА_5 виплачено - 124776,80 грн., гр. ОСОБА_4 виплачено - 633139,00 грн., гр. ОСОБА_6 виплачено -50455,82 грн., гр. ОСОБА_7 виплачено - 40887,75 грн.

Податок з доходів фізичних осіб не утриманий та не перерахований до бюджету за період: 01.01.2011р. - 30.04.2011р. в сумі 92641,21 грн., за період: 01.05.2011р. - 16.05.2014р. в сумі 377220,48 грн.

Крім того, встановлено, що за період: 01.04.2011р. - 15.04.2014р. не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 391849,88 грн., в тому числі за період з 01.04.2011р. - 31.12.2011р. в розмірі 267359,35 грн. за період: 01.01.2012р. - 31.12.2012р. в розмірі 88849,96 грн., за період: 01.01.2013р. - 31.12.2013р. в розмірі 35640,57 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 23.05.2014р. №501/1350-22-04-1122392414 податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми Р від 05.06.2014р. №0000501720 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб всього на суму - 1346099,42 грн., в тому числі за основним платежем - 769070,36 грн і за штрафними санкціями - 577029,06 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2014р. №0000501720 позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

07.08.2014р. Рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області про результати розгляду скарги №19052/10/13-01-10-08-05/1204 скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014р. №0000501720 в частині 60087,11 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції по податку на доходи фізичних осіб, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014р. №0000501720 залишено без змін та збільшено на 60992,25 грн. основний платіж по податку на доходи фізичних осіб.

На підставі акту перевірки від 23.05.2014р. №501/1350-22-04-1122392414 та рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області про результати розгляду скарги від 07.08.2014р. №19052/10/13-01-10-08-05/1204 Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

форми Р від 06.09.2014р. №0000721720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на суму -769070,36 грн;

форми Р від 04.09.2014р. №0000701720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на суму - 60992,25 грн.

Позивач, вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Разом з тим, слідчий СВ прокуратури Львівської області радник юстиції ОСОБА_8 , здійснював досудове розслідування, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42012150030000004 від 22.12.2012р., за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.З ст.28, ч.1 ст.366 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок незаконних дій зі сторони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_9 міському бюджету м. Львова завдано матеріальну шкоду в особливо великих розмірах - 2892633,75 грн.

25.01.2022р. вироком Галицького районного суду м. Львова у справі №461/5454/14-к ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , визнано невинуватими у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального Кодексу України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в їх діях є склад зазначеного кримінального правопорушення.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12.12.2022р., вирок Галицького районного суду м. Львова від 25.01.2022р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 13.06.2023р. ухвалу Львівського апеляційного суду від 12.12.2022р. залишено без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В п.44.3 ст.44 ПК України видно, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

п.85.2 ст.85 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як видно з акту перевірки від 23.05.2014р. №501/1350-22-04-1122392414 Відділ освіти Галицького та Франківського району управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради не надав в повному обсязі документи для проведення документальної перевірки, за період, що перевірявся, зокрема: оборотно-сальдові відомості, головні книги, касові книги, касові документи, що підтверджується актом про ненадання документів від 16.05.2014р.

Фактичне ненадання платником податків до перевірки первинних документів апелянт не заперечує.

ст.69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В ст.71 КАС України видно, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов`язку і витребовує необхідні докази.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

При цьому, крім наведених вище норм ПК України, суд першої інстанції обгрунтовано врахував приписи ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N996-XIV від 16.07.1999р., якою встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Тобто, чинне законодавство не звільняє платника податків від обов`язку збереження впродовж установленого строку документів бухгалтерського обліку в разі зміни персонального складу керівництва підприємством.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на вимогу суду першої інстанції надати первинні документи, якими спростовуються висновки акту перевірки та обґрунтовуються позовні вимоги, позивач повідомив, що такі документи відсутні.

Із змісту п.-п. 3-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N984 від 22.12.2010р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. № 34/18772 (далі - Порядок № 984), видно, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

В п.п. 168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України видно, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

п.167.1 ст.167 ПК України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 п.167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

п.171.1, п.171.2 ст.171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

В п.а, п.б п.176.2 ст.176 ПК України, видно, що особи які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

п.119.2 ст.119 ПК України встановлено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Згідно п.127.1 ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

За результатами перевірки податковий орган встановив, що позивач протягом періоду, що перевірявся, провів виплати грошових коштів на карткові рахунки фізичним особам на загальну суму 2383326,61 грн., а саме: гр. ОСОБА_2 виплачено 1493796,75грн., гр. ОСОБА_1 виплачено 26273,42 грн., гр. ОСОБА_3 виплачено 13997,06грн., гр. ОСОБА_5 виплачено 124776,80грн., гр. ОСОБА_4 виплачено 633139,0грн., гр. ОСОБА_6 виплачено 50455,82грн., гр. ОСОБА_7 виплачено 40887,75 гривень. Податок з доходів фізичних осіб з таких виплат не утриманий та не перерахований до бюджету. Зокрема, за період: 01.01.2011р. -30.04.2011р. в сумі 92641,21 грн., за період: 01.05.2011р. - 16.05.2014р. в сумі 377220,48 грн.

Крім того, позивач не перерахував станом на 15.04 2014р. нарахований податок з доходів фізичних осіб за період: 01.01.2011р. - 31.12.2013р. в розмірі 435437,78 грн., в тому числі станом на 31.03.2011р. в розмірі 43587,90 грн.

Колегія суддів зазначає, що вироком Галицького районного суду м.Львова від 25.01.2022р. у справі №461/5454/14-к не встановлено факту не виплати грошових коштів у вигляді додаткового блага на карткові рахунки фізичним особам на загальну суму 2383326,61 грн., а лише встановлено недоведеність наявності в діяннях обвинувачених обов`язкових ознак, які вказують на наявність складів злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та необхідність їх виправдання.

Зважаючи на вищевикладені обставини колегія суддів відхиляє доводи апелянта, якими обґрунтовує апеляційну скаргу, що отримання доходу в розумінні ПК України відсутнє, а має місце розкрадання бюджетних коштів, шляхом їх перерахування певним особам і саме ці особи повинні нести відповідальність.

При цьому, у ході судового розгляду справи позивач не спростував встановлені перевіркою контролюючого органу виявлені порушення.

Оскільки в даному випадку Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської проводив виплати грошових коштів у вигляді додаткового блага на карткові рахунки фізичним особам на загальну суму - 2383326,61 грн., останній зобов`язаний був з цієї суми утримати та перерахувати по бюджету податок з доходів з фізичних осіб.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 05.06.2014р. №0000501720, від 04.09.2014р. №0000701720, від 06.09.2014р. №0000721720 є законними та обгрунтованими.

Разом з тим, щодо податкового повідомлення-рішення №0000501720 від 05.06.2014р. колегія суддів звертає увагу на таке.

В п.п.60.1.2 п.60.1 ст.60 ПК України видно, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених п.п.60.1.2 п.60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. (п.60.3 ст.60 ПК України).

За результатами розгляду скарги позивача, податковий орган рішенням №19052/10/13-01-10-08-05/1204 від 07.08.2014р. скасував податкове повідомлення-рішення №0000501720 від 05.06.2014р. в частині 60087,11 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції по податку на доходи фізичних осіб, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014р. №0000501720 залишено без змін та збільшено на 60992,25 грн. основний платіж по податку на доходи фізичних осіб.

Тобто, це податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним в частині з дня прийняття податковим органом рішення за результатами розгляду скарги, а тому оскарженню в судовому порядку не підлягає.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Львівській області діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі № 813/6363/14 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 05.11.2024р.