Постанова

від 05.11.2024 по справі 640/4511/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року

м. Київ

справа №640/4511/20

адміністративне провадження № К/9901/27411/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Журжій Венчурс» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2021 (головуючий суддя: Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 (головуючий суддя: Кузьмишина О.М., судді: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.) у справі № 640/4511/20 за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Журжій Венчурс» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У лютому 2020 року Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Журжій Венчурс» (з урахуванням зміни назви (до перейменування ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «НОРІС»); далі - позивач) звернулося до суду з позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просило:

визнати протиправним і скасувати припис про усунення виявлених порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.02.2020, виданий Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація);

визнати протиправним і скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14.02.2020, виданий Департаментом з питань Державного архітектурно- будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація);

визнати протиправним і скасувати наказ від 20.02.2020 № 43, виданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, про скасування права ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «НОРІС» (до перейменування) на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 20.12.2019 №KB 061193541473;

визнати протиправною і скасувати постанову № 8/20/073-2248 від 25.02.2020 винесену Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про накладення на ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «НОРІС» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 75672 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 23.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення, і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Свої вимоги позивач, тезисно, обґрунтовував наступним:

- відповідачем було проведено перевірку протягом строку, який перевищував максимально допустимий, та фактично проведено дві перевірки, що, на думку позивача є порушенням норм чинного законодавства;

- відповідач вийшов за межі предмета перевірки, оскільки встановлені порушення не мають відношення до перевірки достовірності відомостей, наведених у повідомленні про початок будівництва;

- відповідачем, на думку позивача, протиправно, складено відносно позивача два приписи, в яких відсутнє чітке визначення дій, які належить вчинити позивачу, та не можуть бути виконані у визначені строки;

- позивач не повинен отримувати містобудівні умови та обмеження, оскільки позивач не планував забудовувати одну із земельних ділянок, зазначених у повідомленні;

- обстеження житлового будинку було виконано позивачем, про що складено відповідні документи, які посадова особа відповідача відмовилася отримувати;

- позивачем було дотримано відступи від магістральних та житлових вулиць, оскільки позивачем проводиться реконструкція будинку;

- визначення класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва на підставі ДСТУ 8855:2019 «Будівлі та споруди» не призвело до порушенням законодавства у сфері містобудування;

- проєктна документація відповідає містобудівним умовам та обмеженням, оскільки відсутність проєктування певних вбудованих приміщень є правом позивача;

- позивачем правомірно було запроєктовано мансардний поверх, оскільки фасад цього поверху утворений поверхнею покрівлі;

- проєктна документація не потребує узгодження з Управлінням патрульної поліції у м. Києві, оскільки проєктна документація не передбачає будівництва в межах червоних ліній автомобільних доріг;

- відмінність у назвах будівництва в документах, на думку позивача, не є порушенням.

Відповідач позов не визнав. Насамперед відповідач зазначив, що Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектуро-будівельного контролю в м.Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016.

Щодо посилань позивача на процедурні порушення, то відповідач наголосив, що позапланова перевірка суб`єкта містобудування проведена у строки (перевірка була проведена протягом десяти днів у період з 13.01.2020 по 24.01.2020 та з продовженням на 2 дні з 13.02.2020 по 14.02.2020), в порядку та у спосіб, визначених законодавством.

По суті встановлених перевіркою порушень, відповідач зазначив наступне.

Так, замовником будівництва ПАТ «ЗНВКІФ «Норіс» через електронний кабінет забудовника було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція індивідуального житлового будинку на вул. Ясна, 8 у Солом`янському районі м. Києва» від 20.12.2019 № КВ 061193541473 (далі - Повідомлення), яке зареєстровано автоматично за допомогою програмних засобів введення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Із повідомлення вбачається, що реконструкція індивідуального житлового будинку по вул. Ясній, 8 у Солом`янському районі міста Києва проводиться із збільшенням геометричних розмірів, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу від 25.12.2014 загальна площа будинку становила 100,4 кв. м., а відповідно до проєктної документації площа житлового будинку становить 2834,9 кв. м.

Під час виїзду на місце посадовими особами відповідача установлено, що на замовлення ПАТ «ЗНВКІФ «Норіс» розпочато виконання будівельних робіт із реконструкції житлового будинку на вул. Ясній, 8 у Солом`янському районі м. Києва.

Враховуючи документи, надані суб`єктом містобудування у ході перевірки, посадовими особами Департаменту установлено, таке:

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:393:0108, не отримувались;

обстеження житлового будинку щодо несучої спроможності конструкцій та їх експлуатаційної придатності не проводилось.

Проєктною організацією, ТОВ «Смайл констракшн», проєктна документація «Реконструкція індивідуального житлового будинку на вул. Ясна, 8 у Солом`янському районі м. Києва» передана замовникові будівництва для виконання будівельних робіт на об`єкті з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Ясній у Солом`янському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:72:393:0108, (Техніко-економічні показники (ТЕП) зазначені на Генеральному плані стадія РП арк. 1, містять інформацію, що, зокрема, площа території в межах земельної ділянки 2.88564 га, при цьому земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:72:393:0049 площею 0,0821 га, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:72:393:0108 площею 0,2065 га, тобто площа земельних ділянок сумарно становить 0,0821га + 0,2065га = 0,2886га.

Крім того, зазначені ТЕПи містять інформацію щодо коефіцієнту забудови - 26%, що також підтверджує той факт, що будівельні роботи з реконструкції проводяться саме на двох земельних ділянках:

0,2886 (загальна площа) = 100%

0,0731 (площа забудови)= % (коефіцієнт забудови земельної ділянки)

% = (0,0731x100) : 0,2886 = 25,3%.

Також відповідач наполягає, що позивачем не забезпечено відступи від магістральних вулиць - 6 м, житлових - 3 м (пунктом 6.1.33 ДБН Б.2.2-12:19 «Планування та забудова території» визначено, що житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць - 6 м, житлових - 3 м.).

Крім того, у ході проведення перевірки, ПАТ «ЗНВКІФ «НОРІС» було надано інше креслення Генерального плану стадія РП арк. 1, номер 1 Експлікації будівель та споруд, наданого до суду, має найменування: «Індивідуальний житловий будинок», що не відповідає номеру 1 Експлікації будівель та споруд Генерального плану стадія РП арк. 1 наданих при проведенні перевірки, а саме: «Житловий будинок з вбудованими торгівельними приміщеннями продовольчих та непродовольчих товарів», яка також зазначена у Технічних умовах для проєктування, що містяться у проєкті.

Також визначення класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва виконано на підставі ДСТУ 8855:2019 «Будівлі та споруди», яке погоджено замовником будівництва ПАТ «ЗНВКІФ «Норіс» 03.10.2019, до набрання чинності зазначеного ДСТУ 8855:2019 (чинність набрали з 01.12.2019 на підставі наказу від 24.06.2019 №175 Національного органу стандартизації (ДП «УкрНДНЦ»).

За висновками відповідача, проєктна документація виконана з відхиленням від містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (МУО) від 02.09.2015 № 613/15/12-3/009-15 (пункт 11 МУО, виданих на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:393:0049 розміром 0,0821 га, містить вимогу щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту, зокрема гостьової автостоянки та місця відстою велосипедів зі спеціальним обладнанням в межах відводу, окремих стоянок для автомобілів інвалідів. Крім того останній абзац пункту 13 МОУ містить вимогу, що до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або видачі дозволу на виконання будівельних робіт необхідно подати затверджену проєктну документацію до Департаменту містобудування та архітектури для реєстрації в містобудівному кадастрі);

без проведення обстеження житлового будинку щодо несучої спроможності конструкцій та їх експлуатаційної придатності (на адресу Департаменту надійшов лист ПАТ «ЗНВКІФ «НОРІС» від 16.03.2020, у додатку до якого було надано копію звіту з обстеження технічного стану житлової будівлі, однак останній не надавався посадовим особам Департаменту під час проведення перевірки);

згідно проєктної документації шифр Yas/19-01-АБ, аркуш 7, розріз 1-1, запроєктовано 3 поверхи + мансардний поверх, відповідно до ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», поверх мансардний (мансарда) - поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ломаної покрівлі, враховуючи те, що останній поверх розташований не у горищному просторі, будинок запроєктовано на 4 поверхи.

Зважаючи на вищевикладене, проєктна документація, затверджена протоколом засідання наглядової ради ПАТ «ЗНВКІФ «Норіс» від 14.11.2019 № 71/2019, розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил.

Також проєктна документація не погоджена у встановленому законодавством порядку в Управлінні патрульної поліції у м. Києві, як це передбачено наданими Управлінням патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Технічними умовами від 13.03.2018 №6546/11/11/10/02-2018.

Водночас, завдання на проєктування розроблене не у відповідності до чинного законодавства, а саме: в назві об`єкта будівництва зазначено: «Реконструкція індивідуального житлового будинку по вул. Ясна, 8 у Солом`янському районі м.Києва», що не відповідає назві об`єкта будівництва в отриманих технічних умовах відповідних служб, а саме: «Реконструкція житлового будинку з вбудованими торгівельними приміщеннями продовольчих та непродовольчих товарів по вул. Ясна, 8 у Солом`янському районі м. Києва».

Підсумовуючи викладене, відповідач стверджує, що ПАТ «ЗНВКІФ «Норіс» наведено недостовірні дані у повідомлені про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція індивідуального житлового будинку на вул. Ясна, 8 у Солом`янському районі м. Києва» від 20.12.2019 № КВ 061193541473 у частині затвердження проєктної документації.

За наведених вище обставин, відповідач вважає законними прийняті ним приписи від 14.02.2020, постанову про штраф від 25.02.2020, а також наказ від 20.02.2020

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач є власником житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:393:0049 на підставі договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 25.12.2014.

Згідно із договором оренди земельної ділянки від 15.06.2018, позивачу передано у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:72:393:0108, площею 0,2065 га для обслуговування об`єктів інженерної та транспортної інфраструктури, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Позивачем через електронний кабінет забудовника було подано до Департаменту повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція індивідуального житлового будинку на вул. Ясна, 8 у Солом`янському районі м. Києва » від 20.12.2019 № КВ 061193541473 (далі - Повідомлення), яке зареєстровано автоматично за допомогою програмних засобів введення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

У цьому повідомленні позивач зазначив про проведення робіт з реконструкції індивідуального житлового будинку, визначив місце розташування об`єкта будівництва: 8000000000:72:393:0049; 8000000000:72:393:0108, 03138, м. Київ, Солом`янський район, вул. Ясна, буд. 8, та код об`єкта - 1110.2 Котеджі та будинки одноквартирні підвищеної комфортності.

Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 02.01.2020 винесено наказ № 3 про проведення у період з 13.01.2020 по 24.01.2020 позапланової перевірки позивача (забудовник) та TOB «Смайл Констракшн» (проєктна організація) у зв`язку із необхідністю перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні.

У зв`язку із цим, відповідачем було направлено позивачу листа №073-608 від 14.01.2020 з вимогою надати перелік документів, зокрема, висновки і рекомендації щодо можливості реконструкції, технічні висновки, результати обстеження конструкцій.

12.02.2020 відповідачем було прийнято наказ № 131, яким продовжено на два робочих дні проведення позапланової перевірки.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем 14.02.2020 складено акт, яким встановлені порушення вимог статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 6.1.33 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», а саме:

- не отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:393:0108;

- не проведено обстеження житлового будинку щодо несучої спроможності конструкцій та їх експлуатаційної придатності;

- не забезпечено відступи від магістральних вулиць - 6 м, житлових - 3 м;

- визначення класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва виконано на підставі ДСТУ 8855:2019 «Будівлі та споруди» та погоджено ПАТ «НОРІС» 03.10.2019, в той час, як вказані ДСТУ набрали чинності лише 01.12.2019;

- проєктна документація розроблена та затверджена з відхиленнями від містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.09.2015 №613/15/12-3/009-15;

- запроєктований мансардний поверх не відповідає ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», а тому фактично є 4-м поверхом будинку;

- проєктна документація не погоджена у встановленому законодавством порядку в Управлінні патрульної поліції у м. Києві;

- назва об`єкта будівництва у завданні на проєктування не відповідає назві, зазначеній в отриманих технічних умовах.

З огляду на зазначені порушення, відповідач дійшов висновку, що позивачем наведено недостовірні дані у повідомленні в частині затвердження проєктної документації.

За результатами проведеної перевірки та встановлених порушень, відповідачем прийняті приписи від 14.02.2020:

- про усунення виявлених порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від позивача вимагалося усунути вищезазначені порушення у строк до 16.03.2020;

- про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14.02.2020, відповідно до якого було зупинено роботи на об`єкті будівництва починаючи з 14.02.2020.

20.02.2020 відповідачем також прийнятий наказ від 20.02.2020 № 43 про скасування права позивача на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 20.12.2019 №KB 061193541473.

Також за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 25.02.2020 відповідачем прийнято постанову № 8/20/073-2248, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", у зв`язку із чим накладено штраф у розмірі 75672 грн, за порушення вимог частини першої статті 31, частини восьмої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Не погоджуючись із приписами від 14.02.2020, постановою № 8/20/073-2248 від 25.02.2020, а також наказом від 20.02.2020 № 43, позивач звернувся з позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що продовження строку перевірки можливе тільки до його закінчення.

Суди встановили, що перевірка була проведена протягом десяти днів у період з 13.01.2020 по 24.01.2020 та на підставі наказу від 12.02.2020 була продовжена ще на 2 дні з 13.02.2020 по 14.02.2020.

Таким чином, суди обох інстанцій констатували, що продовження перевірки відбувалось поза межами передбаченого законом десятиденного терміну.

Водночас у контексті встановлених порушень порядку проведення перевірки, суди попередніх інстанцій констатували, що суто формальні порушення при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої перевірки в цілому.

По суті встановлених перевіркою порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, суди попередніх інстанцій виходили з того, що забудова земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:393:0108, неможлива з огляду на її призначення (для обслуговування об`єктів інженерної та транспортної інфраструктури, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства).

Щодо відступів від «червоних ліній», то суди попередніх інстанцій виходили з того, що в розумінні положень пункту 6.1.33 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», у випадку здійснення реконструкції житлового будинку мають враховуватися існуюча забудова земельної ділянки та щільність забудови в цілому, що є підставою для зменшення відступу від червоних ліній.

Одночасно суди зауважили, що вжите у пункті 6.1.33 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» словосполучення «сформованої забудови» означає можливість зменшення відступу щодо вже існуючої частини будівлі, тобто невідповідність відстані може мати місце щодо тих стін, які побудовані до реконструкції.

Натомість дослідженими доказами, зокрема, фотофіксацією та повідомленою в процесі допиту свідка - головного інженера проекту ОСОБА_1 інформацією, підтверджується, що зменшення відступу до 3 метрів: дійсно було допущено на етапі проєктування; дійсно мало місце щодо стін будинку, які мали зводитись наново.

Також судами попередніх інстанцій установлено повне знесення будівлі, яка призначалася під реконструкцію.

Водночас, із інформації, зазначеної у проєкті, та пояснень сторін, суди встановили, що зменшення відступу мало місце щодо відстані будинку до вул. Кайсарова у місті Києві .

Суди врахували ту обставину, що вул. Кайсарова не було віднесено до магістральної вулиці, не встановлено також і чітких критеріїв для такого віднесення, проте додаток 3 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.09.2018 № 1741 «Про утримання автомобільних доріг і тротуарів у місті Києві в осінньо-зимовий період 2018 - 2019 років» містить вулицю Кайсарова у переліку вулиць міста Києва із складними умовами руху (проїзна частина), головних магістральних вулиць, вулиць, якими проходять маршрути руху міського пасажирського транспорту загального користування, та інших вулиць, на яких першочергово у період снігопадів, ожеледиці виконується обробка технологічними матеріалами.

Також суди обох інстанцій дійшли висновку про невідповідність запроєктованого мансардного поверху вимогам Додатку Б до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», оскільки фактично позивачем будується будинок на 4 поверхи, а не на 3 поверхи.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23.01.2018 у справі № 804/12558/14, від 11.09.2018 у справі № 826/9374/16, від 23.10.2018 у справі № 826/9275/17, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 05.02.2019 у справі № 2а-10138/122670 та № 821/1157/16, від 21.10.2019 у справі №822/677/16, від 14.11.2019 у справі № 822/863/16, від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17, від 02.03.2020 у справі № 826/15618/17 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а з приводу безумовного скасування всіх індивідуальних актів, складених за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог законодавства, зокрема, після закінчення строку її проведення.

У контексті приведеної вище судової практики скаржник наголосив, що продовжити строк перевірки можливо тільки до його закінчення. Вчинення такої дії після закінчення строку перевірки свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень фактично призначається нова перевірка.

У спірному випадку, перевірка призначалася у період з 13.01.2020 по 24.01.2020, однак 12.02.2020, тобто після закінчення строку проведення перевірки, на підставі наказу була продовжена ще на 2 дні з 13.02.2020 по 14.02.2020.

Отже, відповідач порушив визначені Порядком № 553 строки позапланової перевірки.

Тому складений за її результатами акт, у якому зафіксовано певні обставини порушень, не може бути визнаний таким, що одержаний з дотриманням порядку, встановленого законом, а отже не може прийматися як допустимий доказ на підтвердження допущених позивачем порушень.

З цих підстав, скаржник наполягає, що порушення процедури проведення позапланового заходу є достатньою та самостійною підставою для скасування результатів такої перевірки.

Також скаржник заперечує факт наведення ним недостовірних даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція індивідуального житлового будинку на вул. Ясна, 8 у Солом`янському районі м. Києва » від 20.12.2019 № КВ 061193541473 у частині затвердження проєктної документації.

Скаржник наполягає, що на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:72:393:0108, відповідно до проєктної документації планувалося проведення будівельних робіт з розміщення елементів благоустрою, а не її забудова, що не суперечить вимогам законодавства.

На думку скаржника, суди не надали належної оцінки тому факту, що всі заявлені відповідачем порушення фактично стосуються недоліків проєктної документації та жодним чином не можуть вважатися наданням позивачем недостовірної інформації в повідомленні.

На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій, також дійшли помилкових висновків про невідповідності запроєктованого мансардного поверху вимогам Додатку Б до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», оскільки у спірному випадку відповідно до проєктної документації шифр Yas/19-01-АБ, аркуш 7, розріз 1-1, мансардний поверх запроектовано саме у горищному просторі (між останнім перекриттям 3 поверху та дахом будівлі), фасад якого частково утворений поверхнями похилої покрівлі.

Згодом на адресу Верховного Суду від скаржника надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просив врахувати обставини, встановлені у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2021 у справі № 761/9226/20, постановленому за наслідками оскарження директором АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Журжій Венчурс» Момота Ю.В. постанови №06/20 від 03.03.2020 про накладення штрафу за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, прийнятої у межах однієї позапланової перевірки, що і оскаржувані у цій справі приписи, постанова і наказ.

Так, у межах розгляду справи № 761/9226/20 судом встановлено порушення порядку проведення перевірки, а саме продовження строку проведення перевірки мало місце після її закінчення.

Також судовим рішенням у справі № 761/9226/20 встановлено відсутність складу правопорушення, за яке директора АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Журжій Венчурс» було притягнуто до відповідальності.

Підсумовуючи викладене, скаржник вважає, що встановлені у судовому рішення обставини мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому повністю відтворив доводи, наведені у відзиві на позову заяву. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача і залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Скаржник подав до Верховного Суду додаткові пояснення у справі, в яких із посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.03.2020 у справі № 366/2365/17 та від 15.07.2021 у справі № 826/7299/17, стверджує про незаконність винесення відповідачем в межах однієї перевірки одночасно двох приписів (про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт).

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на судовий захист закріплено і в частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Водночас, завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Правове регулювання спірних правовідносин унормовується Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2021 (далі - Закон №3038-VI) та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За правилами статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок №553.

Пунктом 5 Порядку № 553 унормовано, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Отже, імперативна норма (пункт 7 Порядку № 553) свідчить, що строк проведення перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби строк перевірки може бути продовжений не більше ніж на два робочих дні за рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника і встановлення такого додаткового строку не повинно перериватись після завершення раніше визначеного. Тобто, максимальний строк перевірки сумарно повинен становити не більше 12 робочих днів.

Водночас як установлено судами попередній інстанцій у справі, що розглядається, позапланова перевірка позивача була призначена наказом відповідача від 02.01.2020 № 3 строком на 10 робочих днів з 13.01.2020 по 24.01.2020.

Відповідно строк проведення контрольного заходу щодо позивача завершився в останній день строку, визначеного у направленні, а саме 24.01.2020.

Проте по закінченню вказаної перевірки, будь-які документи щодо оформлення її результатів не складались.

Натомість 12.02.2020 відповідач видав наказ № 131, яким продовжив на два робочих дні проведення позапланової перевірки з 13.02.2020 по 14.02.2020.

Саме за наслідками перевірки 13 та 14.02.2020 відповідачем складено акт та прийняті оскаржені акти індивідуальної дії щодо позивача - приписи, наказ про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та постанова про застосування штрафу.

Отже, продовження проведення перевірки на підставі наказу № 131 від 12.02.2020 та складання акта перевірки відбувалось поза межами передбаченого десятиденного терміну.

Проте, продовжити строк перевірки можливо тільки до його закінчення. Вчинення такої дії після закінчення строку перевірки свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень фактично призначається нова перевірка.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 09 04.2021 року у справі №640/4901/20, від 19.08.2021 у справі №640/22646/19, від 15.03.2023 у справі № 520/10561/19, від 30.03.2023 у справі № 826/16431/18, від 13.09.2023 у справі № 640/18442/19, від 14.03.2024 у справі № 640/1622/20, та інших.

Щодо оцінки впливу на результати перевірки правомірності прийняття наказу на її продовження перевірки після закінчення визначених у первинному наказі строків, колегія суддів зазначає таке.

08.09.2021 Велика Палата Верховного Суду у справі № 816/228/17 ухвалила постанову, у якій виклала правову позицію загального характеру щодо можливості скасування наказу про призначення перевірки після її проведення.

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «…у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.».

Отже, в цій постанові Велика Палата Верховного Суду констатувала, що підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Згідно із усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а, від 01.11.2022 у справі № 826/3831/18 та від 13.09.2023 у справі №640/18442/19 та інших, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення.

Проте, наказ відповідача від 12.02.2020 № 131 про продовження перевірки було прийнято поза межами строку перевірки, призначеної наказом № 3 у період з 13.01.2020 по 24.01.2020, та фактично є призначенням нової перевірки за відсутності на те законодавчо визначених підстав.

Колегія суддів враховує, що за змістом частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Також, рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Своєю чергою, в контексті вимог частини другої статті 2 КАС України, прийняття рішення відповідачем про продовження перевірки поза її межами свідчить про прийняття такого наказу за відсутності правових підстав, оскільки продовження строку, який закінчився, не передбачено чинним законодавством.

Відповідно, проведення перевірки на підставі такого наказу, складання акта про її результати та прийняття рішень поза межами визначеного строку її проведення, свідчить не лише про протиправність такого наказу, але і протиправність рішень, прийнятих за результатами проведеної на його підставі перевірки.

Отже, продовження перевірки з порушенням встановленого законом порядку є істотним, а не формальним порушенням, оскільки у такий спосіб контролюючий орган надав законного вигляду перевірці, права на проведення якої за законом не мав.

Подібних висновки Верховного Суду зазначені у постановах від 13.12.2023 у справі № 640/21210/19 та 29.11.2021 у справі № 520/1782/19.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів наголошує, що висновки судів попередніх інстанцій щодо процедури призначення та проведення перевірки сформовані наступним чином: «продовження строку перевірки можливе тільки до його закінчення» та їх оцінка як «суто формальні порушення при проведенні перевірки» є суперечливими між собою та помилковими щодо їх правової оцінки та відповідно результатів розгляду справи.

Також, висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем були допущені «процедурні порушення при перевірці» Верховний Суд оцінює критично, оскільки фактичне призначення у цій справі нової перевірки наказом відповідача від 12.02.2020 № 131, за відсутності визначених законом підстав, не є «процедурними порушенням при перевірці», проте є істотним порушенням вимог закону щодо призначення перевірки.

Одночасно з цим, колегія суддів наголошує, що суб`єкт владних повноважень не позбавлений права на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за наявності підстав для його проведення з дотриманням процедури, встановленої чинним законодавством, та на прийняття відповідних рішень саме за результатами заходу контролю.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно із статтею 351 КАС України, суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

ІХ. СУДОВИЙ ЗБІР

Відповідно до положень статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зважаючи на результат касаційного розгляду (позов задоволено), судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору мають бути присуджені на його користь у розмірі 40568,60 грн (судовий збір за подання позовної заяви з урахуванням збільшених позовних вимог - 8408 грн (4204 грн (платіжне доручення № 2812 від 19.02.2020) + 4204 грн (платіжне доручення № 2844 від 04.03.2020)); судовий збір за подання заяви про забезпечення позову та результатів апеляційного оскарження - 2732,60 грн (630,60 грн (платіжне доручення від 19.02.2020 № 2813) + 2102 грн (платіжне доручення від 13.03.2020 № 2864)); судовий збір за подання апеляційної скарги - 12612 грн (платіжне доручення №3846 від 13.05.2021); судовий збір на подання касаційної скарги - 16816 грн (платіжне доручення від 20.07.2021 № 4036).

Керуючись статтями 139, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Журжій Венчурс» задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі №640/4511/20 скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправним і скасувати припис про усунення виявлених порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.02.2020, винесений Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Визнати протиправним і скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14.02.2020, винесений Департаментом з питань Державного архітектурно- будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Визнати протиправним і скасувати наказ від 20.02.2020 № 43, виданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 20.12.2019 KB 061193541473.

Визнати протиправною і скасувати постанову № 8/20/073-2248 від 25.02.2020 винесену Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 75672 грн.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Журжій Венчурс» (ЄДРПОУ: 38901651) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ: 40224921; адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А) сплачений судовий збір у розмірі 40568 (сорок тисяч п`ятсот шістдесят вісім) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

В. М. Кравчук