Постанова

від 01.11.2007 по справі 8/352-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М      У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2007 р.                                                        

  Справа № 8/352-АП-07

Господарський суд Херсонської

області у складі судді  Хом'якової В.В. при секретарі Зибцевій А.

В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у

Скадовському районі Херсонської області 

про 

визнання недійсними податкових повідомлень - рішень.

за

участю представників сторін:

від 

позивача - представник ОСОБА_2, дов. від 27.09.07.

від  відповідача - Авраменко Т.Ф., податковий

інспектор, дов. № 423/8-10-050 від 21.08.06 р., СДПРІ Олійник О.В., дов.

№4445/9/10 від 24.10.07.

          Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про

визнання   недійсними податкових

повідомлень-рішень ДПІ у Скадовському районі 

Херсонської області від 01 серпня 2007 року № 0001911701/0 про

визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі

3496,14 грн. та № 0001901701/0 про визначення податкового зобов'язання з

податку на додану вартість в сумі 33504 грн. та застосування штрафних санкцій в

сумі 16752 грн. Позивач вважає, що рішення порушують права, свободи та інтереси

позивача у сфері публічно-правових відносин та не відповідають вимогам чинного

законодавства. Твердження відповідача про порушення вимог Указу Президента

України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів

малого підприємництва»та Закону України "Про податок з доходів фізичних

осіб" є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам,   у свідоцтвах про сплату єдиного податку ПП

ОСОБА_1 на відповідні періоди вказано вид діяльності - «Вантажні перевезення»,

а не «код 60.24 - діяльність автомобільного вантажного транспорту». Також

позивач зазначає, що ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему

оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від

03.07.98 р. передбачено,  що у разі коли

фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів

підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку,

нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує

встановленої максимальної ставки. Позивач сплачував єдиний податок за

максимальною ставкою - 200 гривень, тобто, навіть якщо вважати, що

транспортно-експедиційна діяльність по перевезенню вантажів автомобільним

транспортом та перевезення вантажів автомобільним транспортом є різними видами

діяльності, позивач сплатив єдиний податок по ставці, яка дозволяє здійснювати

одночасно декілька видів діяльності.

          Указом Президента України «Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва»№727/98 від 03.07.98  не

встановлено обов'язковість застосування місцевими радами при встановленні

ставок єдиного податку Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД),

затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного

регулювання та споживчої політики №375 від 26.12.2005 р. За методологічними

засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД є статистичною

класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування

економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу

обробляти та аналізувати значні обсяги інформації.  КВЕД не є частиною податкового законодавства,

також немає жодної законодавчої підстави вважати, що види діяльності для

цілей  справляння єдиного податку

визначаються саме за класифікацією КВЕД. Перелік видів діяльності та ставок

єдиного податку, встановлений міською радою м. Складовська взагалі не містить

кодів КВЕД. Цей перелік не встановлює окремого виду діяльності та відповідної

ставки єдиного податку для 

транспортно-експедиційної діяльності, найбільш відповідаючий цьому виду

діяльності є вид діяльності, зазначений у Свідоцтві про сплату єдиного податку

позивача - «Вантажні автоперевезення». До того ж, перелік не містить зауважень,

які саме види діяльності, безпосередньо пов'язанні з вантажними

автоперевезеннями має право здійснювати платник єдиного податку. Позивач

вважає, що отримані ним Свідоцтва про сплату єдиного податку надають йому право

здійснювати транспортно-експедиційну діяльність, за умови, що вона стосується

перевезення вантажів автомобільним транспортом. З цього приводу відповідачем

порушень не встановлено.

                Якщо податкова інспекція

вважає, що позивач отримував інші доходи від діяльності, яка не  передбачена свідоцтвом про сплату єдиного

податку, то все одне позивач не є суб'єктом відповідальності за не нарахування

та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Таким суб'єктом

відповідальності за порушення правил нарахування, утримання та сплати до

бюджету податку з доходів платника податку є особа, що здійснює виплату доходу

(податковий агент).

               Висновки відповідача щодо

порушень вимог Закону України "Про податок на додану вартість"

ґрунтуються лише на тому, що позивач не надавав та не отримував супутніх

послуг, оскільки відсутні належно оформлені вантажно-митні декларації. На думку

позивача, ДПІ керується неналежною нормою Закону України "Про податок на

додану вартість" . Пунктом 6.2ст. 6 Закону про ПДВ регулюється

оподаткування операцій з експорту товарів та супутніх такому експорту послуг.

Наведене корелює з приписами Митного кодексу України, згідно із ст. 274 якого

вартість транспортних послуг включається до митної вартості товарів, що

експортуються, та саме з митної вартості товарів справляються належні податки,

збори та платежі при експорті. При цьому відповідач не враховує, що позивач не

здійснює експорт товарів, і тому на нього не розповсюджують свою дії наведені

приписи законодавства.

           Позивач вважає що  податкова інспекція безпідставно ігнорує

приписи п. 6.2.4 ст. 6 Закону про ПДВ щодо застосування нульової ставки

оподаткування  до бази оподаткування

поставки транспортних послуг за межами 

кордону України. До операцій з перевезення вантажів за межами території

України застосовується ставка ПДВ у розмірі 0%, тому при застосуванні вимог пп.

3.1.1 та п. 4.7 Закону до вказаних операцій об'єкт оподаткування є, але сума

податку на додану вартість дорівнює 0 грн. Позивач вважає  неправомірним посилання податкової інспекції

на абз. 2 п. 6.2.4 ст. 6 Закону про ПДВ, тому що за ставкою 20 % оподатковуються

тільки оплата експедитора, в яку не входить витрати експедитора на оплату

послуг других осіб, притягнутих до виконання договору транспортного

експедирування. Позивач звертає увагу суду на те, що  визначальною законодавчо встановленою умовою

є місце здійснення та споживання транспортних послуг -за межами митної

території України. Позивач відзначає, що ставка ПДВ 0% застосуються у

відношенні указаних у пп. 6.2.4 Закону операцій незалежно від того, є чи ні

платник податків, що їх надає, безпосередньо перевізником. Тобто, пільга

встановлена відносно певних операцій, а не певного кола платників податків.

          Державна податкова інспекція у

Скадовському районі Херсонської області (відповідач) заперечує проти позову,

посилаючись на те, що позивач є платником єдиного податку, має право

здійснювати  вид діяльності код 60.24

-діяльність автомобільного вантажного транспорту.  У разі зміни діяльності, платник єдиного

податку зобов'язаний  не пізніше ніж за

15 днів до початку кварталу, з якого він змінює діяльність, повідомити про це

податковий орган. Позивачем 26.07.2007 було внесені зміни до облікових даних

ДПІ у Садовському районі за формою № 5-ОПП в 

частині додання наступних видів діяльності: код 63.40.0 - організація перевезення

вантажів; код 50.20.0 - технічне обслуговування та ремонт автомобілів; код

52.63 - роздрібна торгівля поза магазинами. У періодах що перевірялися: з

01.10. 2005 по 31.12.2005, з 01.04.2006 по 30.06.2006 СПД здійснював операції

поза межами його підприємницької діяльності, а саме: займався організацією

перевезення вантажів (код виду діяльності - 63.40) на підставі договорів: на

надання послуг по організації і вантажних автоперевезень в межах України та

транспортне - експедиційне обслуговування, договорів про організацію

міжнародних автомобільних перевезень.

          Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5

Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997  витрати, які пов'язані з наданням послуг по

перевезенню вантажу не можна вважати валовими витратами, так як вони не пов'язані

з основними видами діяльності  позивача

згідно до свідоцтв про сплату єдиного податку. Таким чином, позивачем було

порушено п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9, ст. 3, ст.4, ст.7 Закону України „Про податок

з доходів фізичних осіб" , що 

призвело до заниження податкового зобов'язання по податку з доходів

фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю. Втрати бюджету по

податку з доходів з фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю

склали суму 3496.14грн. 

          Документальною перевіркою встановлено,

що ПП ОСОБА_1 у періоді що перевірявся застосовував нульову ставку ПДВ при

наданні послуг по операціях з поставки транспортних послуг по перевезенню

вантажу за межами митної території України , які ПП ОСОБА_1 надав ТОВ

„Чумак" згідно актів здачі-прийомки виконаних робіт. Ці послуги повинні

оподатковуватись за ставкою 20 відсотків відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону

України "Про податок на додану вартість", як послуги, надані на

митній території України згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України "Про

податок на додану вартість".

          Об'єктом оподаткування ПДВ є операції

платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться

на митній території України. Відповідно до пп. "г" п. 6.5 ст. 6

Закону про ПДВ місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються

послуги. Експедиторські послуги між ПП ОСОБА_1та ТОВ „Юніс" згідно актів

здачі виконаних робіт, наданих послуг були надані на митній території України і

тому є послугами, які надані на митній території У країни. Крім того, пп.7.2.2.

ст.7 Закону про ПДВ визначено, що у разі звільнення від оподаткування у

випадках, передбачених статтею 5 цього Закону, у податковій накладній робиться

запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт пункту 5.1 чи

пункт статті 5. Дотримання вказаних вимог у наданих для перевірки первинних

документах приватного підприємця не встановлено.  На послуги комісіонера, який залучається для

продажу товарів на експорт, нульова ставка ПДВ не поширюється, і отримана

комісійна винагорода за надані комітенту послуги підлягає оподаткуванню за

ставкою 20 % та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг),

які експортуються (пп. 7.7.9 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ). Експедиторські

послуги по ланцюгу ТОВ „Юніс"- ПП ОСОБА_1- ЗАТ „Чумак" згідно актів

виконаних робіт, наданих послуг, не є супутніми послугами товарів що

експортуються, так як не включені до митної вартості цих товарів та не можуть

оподатковуватись за "0" ставкою відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону

України про ПДВ, а повинні оподатковуватись за ставкою 20 відсотків відповідно

до п. 6.1 ст. 6 Закону про ПДВ як послуги, надані на митній території України .

          Розглянувши матеріали справи в

судових засіданнях 2 жовтня,  25 жовтня

2007 року та 1 листопада 2007 року, заслухавши представників сторін, суд          -   

В С Т А Н О В И В:

          Громадянин ОСОБА_1 зареєстрований

суб'єктом підприємницької діяльності у серпні 2005 року, також зареєстрований

як платник податку на додану вартість з 13.09.2005. Займається  вантажними перевезеннями  по території України і надає послуги по

організації транспортних перевезень по митній території України та міжнародних

автомобільних перевезень вантажів транспортними засобами.

          Податковим повідомленням-рішенням ДПІ

у Скадовському районі Херсонської області від 01 серпня 2007 року №

0001911701/0 було визначено приватному підприємцю ОСОБА_1 податкове

зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3496,14 грн., податковим

повідомленням-рішенням № 0001901701/0 визначено податкове зобов'язання з

податку на додану вартість в сумі 33504 грн. та застосовані штрафні санкції в

сумі 16752 грн..  Податкові

повідомлення-рішення прийняті за висновками акту №278/17-011/1539410912 від

25.07.07 планової документальної перевірки  

з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період

з 12.09.2005  по 31.03.2007.

          ДПІ виявлено порушення пп. 9.12.2 ст.

9, ст. З, ст. 4, ст. 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних

осіб", п. 6.1 ст. 6, п. 4.7 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.2.3, пп.

7.2.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" . В

акті перевірки вказано, що за період 01.10.2005 -30.09.2006 ПП ОСОБА_1

відповідно до свідоцтв про сплату єдиного податку  мав право здійснювати діяльність:  код 60.24 - діяльність автомобільного

вантажного транспорту. Протягом 4 кв. 2005р., 2 кв. 2006р., З кв.2006р. ПП

ОСОБА_1 здійснював операції поза межами його підприємницької діяльності, а

саме: займався організацією перевезення вантажів (код виду діяльності - 63.40)

на підставі договорів: на надання послуг по організації вантажних

автоперевезень в межах України та транспортно-експедиційного обслуговування,

договорів про організацію міжнародних автомобільних перевезень. Загальна сума

доходу, отримана від даного виду діяльності склала 26893.44грн. в т.ч. 4 кв.

2005р. - 8583.73грн., II кв. 2006 р. -14867,22 грн., III кв. 2006р. - 3442.49

грн. Відповідно до пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України „Про податок з

доходів фізичних осіб" передбачено, 

якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші

доходи ніж доходи передбачені її підприємницькою діяльністю, то такі доходи

оподатковуються за загальними правилами та у порядку, встановленими цим

Законом. ДПІ встановила заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі

3496,14 грн.

        Також ДПІ було виявлено, що позивач у

перевіряємому періоді з 12.09.05 по 31.03.2007 застосовував нульову ставку ПДВ

по операціям: з поставки транспортних послуг по перевезенню вантажу за межами

митної території України. Відповідно до договорів на організацію міжнародних

автомобільних перевезень вантажів ПП ОСОБА_1 надавав послуги ЗАТ

"Чумак". За умовами договорів ПП ОСОБА_1 зобов'язувався, діючи від

свого імені, за рахунок ЗАТ „Чумак", виконувати юридичні дії по організації

міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом. Умови по кожному

"замовленню" обумовлюються в "заявці заказника ЗАТ „Чумак"

та є невід'ємною частиною договорів. Також за умовами договорів ПП ОСОБА_1 має

право залучати третіх осіб для виконання умов договору. З метою забезпечення

виконання умов вищевказаних договорів ПП ОСОБА_1 укладає договір - доручення з

ТОВ „Юніс" на організацію транспортно-експедиторського обслуговування

вантажів автотранспортів .  ПП ОСОБА_1 як

експедитор являється посередником, організатором перевезення, який здійснює

послуги за рахунок клієнта - ЗАТ "Чумак". 

           Пунктом 4.7 ст.4 Закону  про ПДВ визначено: "У разі коли платник

податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт,

послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою

збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів

... на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) ... а датою збільшення

податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт,

послуг) довірителю. І при цьому довіритель не збільшує податковий кредит на

суму коштів ... перерахованих (переданих) повіреному..." Об'єктом

оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг,

місце надання яких знаходиться на митній території України Відповідно до пп.

"г" п. 6.5 ст. 6 Закону про ПДВ місцем поставки послуг вважається

місце, де фактично надаються послуги. Експедиторські послуги між ПП ОСОБА_1та

ТОВ „Юніс" згідно актів здачі виконаних робіт, наданих послуг були надані

на митній території України і тому є послугами, які надані на митній території

України. Оскільки окремих, ВМД про експорт послуг не оформлялось,  то застосовувати нульову ставку  як при експорті товарів та супутніх такому

експорту послуг не можна.  Також в акті

перевірки вказано про відсутність у податкових накладних записів "Без

ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт пункту 5.1 чи пункт статті 5. (

пп.7.2.2. ст.7 Закону про ПДВ). На послуги комісіонера, який залучається для

продажу товарів на експорт, нульова ставка ПДВ не поширюється, і отримана

комісійна винагорода за надані комітенту послуги підлягає оподаткуванню за

ставкою 20 % та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг),

які експортуються (пп. 7.7.9 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ). Експедиторські

послуги по ланцюгу ТОВ „Юніс" - ПП ОСОБА_1 - ЗАТ "Чумак" згідно

актів виконаних робіт, наданих послуг, не є супутніми послугами експортуємих

товарів, так як не включені до митної вартості 

цих  товарів та не можуть

оподатковуватись за "0" ставкою відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону про

ПДВ, а повинні оподатковуватись за ставкою 20 відсотків відповідно до п. 6.1

ст. 6 Закону  , як послуги, надані на

митній території України .

                Суд вважає позовні вимоги

обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

          Оподаткування доходів фізичних осіб,

одержаних від здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою

оподаткування, обліку та звітності, провадиться згідно з Указом Президента

України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів

малого підприємництва»від 03.07.98 р. № 727/98 (в редакції Указу Президента

України від 28.06.99 р. № 746/99). Відповідно до ст. 2 цього Указу доходи,

отримані фізичною особою -платником єдиного податку від здійснення

підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до

її сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року. Якщо протягом

календарного року платник єдиного податку одержує доходи не від здійснення

підприємницької діяльності, зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку,

такі доходи оподатковуються на загальних підставах відповідно до Закону України

«Про податок з доходів фізичних осіб».

          Статтею 2 Указу Президента України

«Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва». визначено, що ставки єдиного податку для суб'єктів малого

підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх

державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20

гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт

малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для

яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво

і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Позивач мав свідоцтво про сплату єдиного податку за видом діяльності “вантажні

автомобільні перевезення", сплачував єдиний податок за максимальною

ставкою - 200 гривень, тобто по ставці, яка дозволяє здійснювати одночасно

декілька видів діяльності. Статтею 6 Указу передбачено, що суб'єкт   малого  

підприємництва,   який  сплачує 

єдиний податок,  не  є 

платником  податку на   доходи  

фізичних  осіб  (для 

фізичних  осіб  - суб'єктів малого підприємництва).

          Ствердження відповідача про те,

що  ПП ОСОБА_1 здійснював інші види

діяльності, ніж ті, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку,

документально не підтверджені. Посилання на Класифікацію видів економічної

діяльності, затвердженої наказом Державного комітету України з питань

технічного регулювання та споживчої політики №375 від 26.12.2005 р. є

необґрунтованим, оскільки ДПІ не надано суду рішення місцевого органу самоврядування

про встановлення видів підприємницької діяльності відповідно до  цієї класифікації, та не обґрунтованого

такого обов'язку для місцевого органу самоврядування. Приписами Указу України

«Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва»№727/98 від 03.07.98 

також не встановлено обов'язковість застосування місцевими радами при

встановленні ставок єдиного податку Класифікації видів економічної діяльності .

Таким чином, твердження відповідача

про порушення вимог Указу Президента України «Про спрощену систему

оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»та Закону

України "Про податок з доходів фізичних осіб" є безпідставними та не

відповідають фактичним обставинам.

                Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З

Закону про ПДВ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з

поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території

України.   Ставки податку на додану

вартість наведені у ст. 6   Закону “Про

податок на додану вартість”,  яка

передбачає, що об'єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 відсотків,

за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких

застосовується нульова ставка. 

            Згідно з п. 6.2.4 ст. 6 Закону про

ПДВ нульова ставка ПДВ застосовується, зокрема, 

при оподаткування поставки транспортних послуг залізничним,

автомобільним, морським і річковим транспортом по перевезенню пасажирів,

багажу, вантажобагажу (товаробагажу) і вантажу за межами державного кордону України,

а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження

зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього

митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між

пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом:

від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних

процедур по пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажа) і вантажу

через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці);

від пункту проведення митних процедур по пропуску пасажирів, багажу,

вантажобагажу (товаробагажа) і вантажу через митний кордон за границі митного

кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункт за межами державного

кордону України; між пунктами за межами митного кордону України. Визначальною

законодавче встановленою умовою є місце здійснення та споживання транспортних

послуг - за межами митної території України. Ставка ПДВ 0% застосуються у

відношенні указаних у пп. 6.2.4 Закону операцій незалежно від того, є чи ні

платник податків, що їх надає, безпосередньо перевізником. Тобто, пільга

встановлена відносно певних операцій, а не певного кола платників податків.

             Позивачем здійснювалось

перевезення  вантажів саме за межами

території України, що підтверджується:   

наявними  у  справі  

копіями  актів  виконаних 

робіт  між  позивачем 

та замовником (ВАТ «Чумак»);   

наявними  у  справі  

копіями  актів  виконаних робіт між позивачем та перевізником

(ТОВ «Юніс»); належним чином   

оформленими товарно-транспортними накладними, які застосовуються при

міжнародних перевезеннях. Чинним законодавством не встановлено обмежень щодо

права суб'єктів підприємницької діяльності на надання транспортних послуг не

власними силами, а з залученням третіх осіб, відповідно послуги, що надавались

позивачем є транспортно-експедиторськими послугами в сфері зовнішньоекономічної

діяльності. При цьому для застосування нульової ставки ПДВ єдиною визначальною

законодавче встановленою умовою є місце використання та споживання транспортних

послуг - за межами митної території України.

              Абз. 2 п.п. 6.2.4 Закони України

"Про податок на додану вартість" передбачено, що у випадку якщо

поставка транспортних послуг, певних частиною першої цього підпункту,

здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій із

транспортними квитками, проїзними документами, складання договорів або рахунків

на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції

по таких послугах обкладають податком по ставці 20 %.. Вимоги абз. 2 пп. 6.2.4

Закони України "Про податок на додану вартість" у застосуванні ставки

20 % стосуються брокерських, агентських або комісійних операцій із

транспортними квитками, проїзними документами, складання договорів або рахунків

на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника. Тобто,

за ставкою 20% оподатковується тільки послуги експедитора, у вартість яких не

входять витрати експедитора на оплату послуг (робіт) других осіб, притягнутих

до виконання договору транспортного експедирування. У випадку залучення

експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного,

експедирування іншої особи у відносинах з ним експедитор може виступати від

свого імені або від імені клієнта. У плату експедитора не включаються витрати

експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, притягнутих до виконання

договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових

платежів), які сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

З актів виконаних робіт, вбачається, що експедиційні послуги позивач  оподатковував за ставкою 20 %.

          Таким чином, до операцій з

перевезення вантажів за межами території України застосовується ставка ПДВ у

розмірі 0%, тому при застосуванні вимог пп. 3.1.1 та п. 4.7 Закону про ПДВ до

вказаних операцій об'єкт оподаткування є, але ставка податку на додану вартість

дорівнює 0%.

          Висновки відповідача щодо порушень

вимог Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтуються

лише на тому, що відсутні належно оформлені вантажно-митні декларації. Позивач

не здійснює експорт товарів, і тому на нього не розповсюджують свою дії

наведені приписи законодавства.

Задовольняючи позов, витрати

позивача зі сплати  3 грн. 40 коп.

судового збору підлягають компенсації йому з Державного бюджету України.

          Вступна та резолютивна частини

постанови оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.  94, 159 -163, 167  Кодексу адміністративного судочинства

України, суд -

П О С Т А Н О

В И В:

                    1. Позов задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції

у Скадовському районі Херсонської області від 01 серпня 2007 року №

0001911701/0 про визначення податкового зобов'язання ПП ОСОБА_1 з податку з

доходів фізичних осіб в сумі 3496,14 грн. та № 0001901701/0 про визначення

податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33504 грн. та

застосування штрафних санкцій в сумі 16752 грн.

          2. Стягнути з державного бюджету на

корить приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. 3,40 грн. витрат по сплаті

судового збору.

          3. Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова

або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього

строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду

справи. 

4. Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                 

В.В. Хом'якова

Постанову

складено у повному

обсязі

та підписано 30.11.07р.