Ухвала

від 05.11.2024 по справі 260/5099/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2024 року

м. Київ

справа №260/5099/23

адміністративне провадження №К/990/36118/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №260/5099/23 за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Геєвський цегельний завод", про визнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У 2023 році Керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся з позовом до Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Геєвський цегельний завод" про визнання незаконним та скасування рішення 32 сесії 8 скликання Ужгородської міської ради за №1183 від 28.02.2023 "Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Закарпатською, Миколи Добролюбова, Івана Франка та Загорською".

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 17.07.2023 відкрив провадження, вирішив та розглянув її за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.03.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №260/5099/23 позов задоволено повністю.

23.09.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Ужгородської міської ради, у якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2024 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

В установлений судом строк скаржник подав заяву про усунення недоліків указаних в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2024.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункти 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме: прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вкл. п.6 прикінцевих положень, положення Земельного кодексу, Закону України «Про землеустрій» ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території», положення Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги постанову Верховного Суду від 26.04.2019 у справі №826/11046/16, де суд виснував, що Генпланом передбачено розвиток напрямів використання території міста, а не її стале використання, у зв`язку з чим судом не приймаються посилання позивачів на наявні розбіжності між Генпланом та планом забудови територій, затвердженим оскаржуваним рішенням. Крім того, невідповідність двох актів органу місцевого самоврядування, зокрема, Генплану та плану забудови територій, затверджених рішенням одного у того ж орган, не може бути підставою для скасування одного з них, за відсутності встановлених актами вищої юридичної сили безпосередніх вказівок про це.

Скаржник звертає увагу, що судами також не враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 01.08.2024 у справі №640/25171/21, відповідно до якої, зазначено, що генеральний план населеного пункту у відповідності до приписів статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містить функціонального призначення територій населеного пункту, а призначений для довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Cуд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №260/5099/23.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 334, 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №260/5099/23.

Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/5099/23.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін