Постанова

від 05.11.2024 по справі 520/10218/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05 листопада 2024 року

справа № 520/10218/23

адміністративне провадження № К/990/34880/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,

за участю секретаря судового засідання Пугач Д. С.,

представника позивача - директора Курявського О. С. в порядку самопредставництва,

представника відповідача - Головаша П. Ю. в порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК - Торгагротранс»

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року (суддя - Старосєльцева О. В.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року (судді: Перцова Т. С., Спаскін О. А., Русанова В. Б.)

у справі № 520/10218/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК - Торгагротранс»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 березня 2023 року:

- № 00043880717, яким зменшено Товариству розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 337 859,00 грн;

- № 00043890717, яким збільшено Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 875 990,00 грн, у тому числі за основним платежем - 1 500 792,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 375 198,00 грн;

- № 00043900717 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1020,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, позов залишено без задоволення.

12 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 520/10218/23.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та витребувано справу з суду першої інстанції.

23 вересня 2024 року справа № 520/10218/23 надійшла до Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги

Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що суди не дослідили обставини щодо реалізації відповідачем владних управлінських функцій, зокрема, суди не надали правової оцінки діям відповідача щодо складання листа № 1122/6/20-40-07-24-11 від 09 січня 2023 року, в той час як перевірка Товариства проводилась з 30 січня 2023 року по 03 лютого 2023 року, щодо наявності повноважень контролюючого органу із зобов`язання суб`єкту господарювання виконати певні дії.

На думку Товариства суд першої інстанції неправильно застосував норми ПК України щодо строків проведення позапланової документальної перевірки. Враховуючи те, що предметом документальної позапланової виїзної перевірки згідно з наказом №113 - п від 16 січня 2023 року є перевірка правомірності визначення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідно до податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року (від 19 січня 2022 року № 9422333237), яке становить більше 100 тис. грн, граничний строк подання податкової декларації за грудень 2021 року - 20 січня 2022 року, то рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки - 19 лютого 2022 року.

З огляду на викладене, позивач стверджує, що наказ №113 - п від 16 січня 2023 року є неправомірним, прийнятим відповідачем поза межами строку, визначеного пунктом 200.11 статті 200 ПК України.

Також скаржник стверджує, що 31 січня 2023 року, 01 лютого 2023 року, 02 лютого 2023 року, 03 лютого 2023 року посадовими особами Товариства не було надано до перевірки у повному обсязі оригіналів документів, про що складені відповідні акти. При цьому в акті перевірки відповідач вказав, що Товариство до перевірки надало скановані копії документів по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками, договори, видаткові накладні, платіжні доручення, картки аналітичного обліку, оборотно - сальдові відомості та інші документи. Суд першої інстанції дослідив, але не оцінив подані Товариством документи, що свідчили про відсутність події та складу податкового правопорушення.

Позивач зазначає, що суд не врахував та не дослідив той факт, що під час документальної перевірки акти ненадання документів до перевірки в присутності посадових осіб Товариства не складалися, для ознайомлення та підписання їм не надавалися.

Підтвердженням надання представнику податкового органу первинних документів, журналів-ордерів, відомостей бухгалтерського обліку є також детальний опис інспектором Харківського відділу перевірок платників Головного управління ДПС у Харківській області в акті перевірки (арк.15, 16, 18, 19, 20,21, 26, 27, 29,39, 40, 45, 48, 51, 60, 61, 71, 78-81, 82, 86, 87, 89-91, 92-94, 95) виду, назви придбаних/реалізованих у контрагентів послуг, асортименту товарів, виду та стану розрахунків, умов договору, кореспонденції бухгалтерських рахунків, інформацію про які можливо отримати лише з первинних документів (які їй фактично були надані).

Окрім цього, контролюючий орган фактично провів невиїзну документальну перевірку, замість позапланової виїзної перевірки, проте ці обставини залишилися поза увагою суду.

Позивач наголошує, шо під час розгляду даної справи суди першої та апеляційної інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи. Висновки судів попередніх інстанцій та оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції в цій справі не відповідають завданням адміністративного судочинства щодо справедливого і неупередженого вирішення спору в частині належного способу захисту порушених прав і законних інтересів позивача. Суд першої інстанції оцінив обставини, які мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів - безпідставних припущень суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), які спростовані позивачем у ході розгляду справи. Суд помилково не визнав протиправність податкових повідомлень-рішень як таких, що прийнятті за наслідками незаконно проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, на підставі неправомірного наказу Головного управління ДПС в Харківській області № 113-п від 16 січня 2023 року, що призвело до висновків, викладених в акті перевірки № 2531/20-40-07-17-05/39247469 від 10 лютого 2023 року.

Позивач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року по справі № 520/10218/23 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, справу № 520/10218/23 направити до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

26 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу Товариства, в якому податковий орган просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Обставини справи

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство (позивач у справі) є резидентом України - юридичною особою приватного права, набув правового статусу платника податку на додану вартість (код за ЄДРПОУ 39247469).

19 січня 2022 року заявник подав до Головного управління ДПС у Харківській області, як контролюючого органу, податкову декларацію № 9422333237 з податку на додану вартість, відповідно до якої від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту складає за грудень 2021 року суму у розмірі 1 337 859,00 грн.

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області № 924-п від 18 лютого 2022 року призначено проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки заявника - ТОВ «АСК - Торгагротранс» (код за ЄДРПОУ 39247469) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість; дата початку перевірки 02 березня 2022 року.

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області № 1148-п від 25 липня 2022 року у зв`язку з провадженням воєнного стану в Україні, надходженням листа ТОВ «АСК - Торгагротранс» від 22 липня 2022 року вх.№ 22/7 з проханням зупинити (відмінити) проведення документальної позапланової виїзної перевірки заявника, у зв`язку з тим, що на території громади постійно лунають повітряні тривоги та артобстріли, перенесено терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК - Торгагротранс».

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області № 113-п від 16 січня 2023 року призначено проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки заявника - ТОВ «АСК - Торгагротранс» (код за ЄДРПОУ 39247469) з питань правомірності визначення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідно до податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року (від 19 січня 2022 року № 9422333237), яке сформовано за рахунок періодів виникнення від`ємного значення за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року; дата початку перевірки 30 січня 2023 року; тривалість перевірки: 05 робочих днів.

На підставі направлення від 30 січня 2023 року № № 673, виданого Головним управлінням ДПС у Харківській області, відповідно до наказу від 16 січня 2023 року № 113-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АСК-Торгагротранс» (код ЄДРПОУ 39247469)», 30 січня 2023 року о 9.00 годині здійснено вихід за податковою адресою Товариства - пров. Борткевича Сергія, буд. 12, кв. 4, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472.

Зі змісту акта № 2531/20-40-07-17-05/39247469 від 10 лютого 2023 року встановлено, що при виході за адресою реєстрації підприємства - пров. Борткевича Сергія, буд. 12, кв. 4, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, встановлено посадову особу платника податків ТОВ «АСК-Торгагротранс», а саме виконуючу обов`язки директора Товариства - Рудик Марину Дмитрівну (відповідно до наказу «Про виконання обов`язків директора» від 02 січня 2023 року 01/01).

Копію наказу контролюючого органу вручено під розписку 30 січня 2023 року виконуючому обов`язки директора Товариства Рудик Марині Дмитрівні.

З направленням на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 30 січня 2023 року виконуючого обов`язки директора Товариства Рудик Марину Дмитрівну.

Перевірка проводилась з 30 січня 2023 року по 03 лютого 2023 року з відома та у присутності виконуючого обов`язки директора Товариства Рудик Марини Дмитрівни .

У ході проведення перевірки 30 січня 2023 року виконуючій обов`язки директора Товариства Рудик М. Д. вручено лист Головного управління ДПС у Харківській області від 09 січня 2023 року № 1122/6/20-40-07-24-11, стосовно необхідності забезпечити надання посадовим особам Головного управління ДПС у Харківській області оригіналів документів за червень - грудень 2021 року у повному обсязі, що мають відношення для дослідження за перевіряємий період, зазначеним у наказі на перевірку від 16 січня 2023 року № 113-п.

31 січня 2023 року, 01 лютого 2023 року, 02 лютого 2023 року, 03 лютого 2023 року посадові особи Товариства не надали до перевірки оригінали документів у повному обсязі, про що складено акти «Про ненадання в запитуваному обсязі документів при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АСК-Торгагротранс» (код ЄДРПОУ 39247469)» від 31 січня 2023 року № 400/20-40-07- 39247469, від 01 лютого 2023 року № 430/20-40-07- 39547469, від 02 лютого 2023 року № 442/20-40-07- 39547469, від 03 лютого 2023 року № 462/20-40-07- 39547469 відповідно.

В межах проведення перевірки суб`єкт владних повноважень надав Товариству лист від 09 січня 2023 року № 1102/6/20-40-07-24-11 щодо проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, як власних, так і тих, що находяться на відповідальному зберіганні (орендовані, поза балансу), готівки в присутності фахівців Головного управління ДПС у Харківській області на виконання підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України, а також забезпечення доступу перевіряючих до приміщень, що використовуються Товариством у фінансово-господарській діяльності (лист отримано виконуючою обов`язки директора Товариства).

У відповідь на запит від 09 січня 2023 року № 1102/6/20-40-07-17-11 підприємством надано наказ «Про проведення позапланової інвентаризації» від 01 лютого 2023 року № 01/02, місце складання м. Мерефа.

Відповідно до вищенаведеного наказу, фахівцем Головного управління ДПС у Харківській області 02 лютого 2023 року о 10 годині 30 хвилин здійснено виїзд за адресою обліку об`єктів оподаткування з метою здійснення інвентаризації відповідно до наданого наказу: 62472, Харківська обл., Харківський район, м. Мерефа, пров. Борткевича Сергія, буд. 12, кв. 4.

При виїзді за вказаною адресою встановлено об`єкт, а саме двоповерхову житлову будівлю з двома під`їздами, на дверях яких були кодові замки, навколо житлової будівлі знаходились приватні будинки, дитячий майданчик, невеличкі гаражі місцевих мешканців. Жодної вивіски з назвою підприємства ТОВ «АСК-Торгагротранс», а також будь-якого складського приміщення, вантажного транспорту встановлено не було, у зв`язку із чим, складено акт «Про неможливість проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, основних засобів ТОВ «АСК-Торгагротранс» (код за ЄДРПОУ 39247469) від 02 лютого 2023 року № 438/20-40-07-17-05/39247469.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АСК-Торгагротранс» з питань правомірності визначення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідно до податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року, складено акт № 2531/20-40-07-17-05/39247469 від 10 лютого 2023 року (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог абз. «а» пункту 198.1, абзаців першого і другого пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 1 729 929,00 грн, у тому числі за грудень 2021 року в сумі 1 729 929,00 грн.

Зазначені порушення за висновками акта перевірки призвели до:

- заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, всього у сумі 1 500 792,00 грн, у тому числі за грудень 2021 року в сумі 1 500 792,00 грн;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 1 337 859,00 грн, у тому числі за грудень 2021 року в сумі 1 337 589,00 грн.

09 березня 2023 року на підставі акта перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення:

- № 00043880717, яким зменшено Товариству розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 337 859 грн;

- № 00043890717, яким збільшено Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 875 990 грн, у тому числі за основним платежем - 1 500 792 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 375 198 грн;

- № 00043900717 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1 020 грн.

Фактичними підставами для винесення спірних рішень слугували твердження контролюючого органу про те, що у Товариства не виникло право на податковий кредит по податковим накладним, складеним по підприємствам ТОВ «Н.К.С.-13» (податковий номер 36987810), ТОВ «ВЕСТ КАРД» (податковий номер 43603592), ПП «ПРОФІТ-АГРО» (податковий номер 38398226), ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (податковий номер 31764816), ТОВ «Укргрузавто-транс» (податковий номер 42320386), ПП «ТРАК-ШИНА-СЕРВІС» (податковий номер 37023311) та іншими контрагентами - постачальниками, оскільки до перевірки на підтвердження реальності здійснення господарських операцій не надано оригіналів первинних та інших документів, а заявником не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права - виникнення об`єкту оподаткування, що передбачено вимогами статті 185, пункту 198.1 статті 198 ПК України.

Правове регулювання

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 14 ПК України надано визначення наступних понять:

- господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181);

- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (підпункт 14.1.231).

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено статтею 200 ПК України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону № 996-XIV).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій повинні були встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Правова оцінка рішень судів попередніх інстанцій

Вирішуючи питання щодо правомірності підстав і порядку проведення перевірки, суди попередніх інстанцій врахували положення підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 78.4 статті 78 ПК України ПК України, а також застосували до спірних правовідносин норми пункту 200.11. статті 200 ПК України.

Так, правовою підставою для проведення перевірки Товариства був підпункт 78.1.8., за яким документальна позапланова перевірка здійснюється за такої підстави - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

За змістом пункту 200.11. статті 200 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Як установили суди попередніх інстанцій, вперше документальну позапланову перевірку Товариства на підставі підпункту 78.1.8 у зв`язку з поданням платником податків декларації від 19 січня 2022 року № 9422333237 з податку на додану вартість, відповідно до якої від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту складає за грудень 2021 року на суму 1 337 859,00 грн, призначено наказом Головного управління ДПС в Харківській області № 924-п від 18 січня 2022 року (копію якого вручено в.о. директора Товариства Рудик М. Д. ). Початок проведення перевірки - з 02 березня 2022 року.

Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) у зв`язку із введенням на території України військового стану, підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10. Інші перехідні положення розділу ХХ Податкового кодексу України викладено наступним чином:

«Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання;

фактичних перевірок».

Таким чином із 17 березня 2022 року (дата набрання чинності Законом № 2120-IX) тимчасово призупинено проведення контролюючими органами окремих видів податкових перевірок, зокрема - позапланових документальних виїзних. Суди попередніх інстанцій установили, що призупинення проведення перевірок в силу закону відбулося до спливу 60-денного строку, встановленого пунктом 200.11. статті 200 ПК України, для проведення такого виду перевірки.

В подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX було відновлено проведення документальних перевірок та зокрема, абзаци 9-13 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України викладено наступним чином:

«документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування такими платниками податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк».

Враховуючи те, що Закон № 2260-IX набрав чинності 27 травня 2022 року, граничним строком поновлення та закінчення проведення зупинених документальних перевірок є 26 липня 2022 року.

Однак, як установили суди попередніх інстанцій 25 липня 2022 року Головне управління ДПС в Харківській області отримало лист від Товариства № 22/07 із прохання зупинити (відмінити) документальну перевірку згідно із наказом № 924-П від 18 лютого 2022 року, мотивований ним, що на території громади позивача постійно лунають повітряні тривоги на артобстріли.

Врахувавши положення абзаців 9-13 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України, наявність заяви позивача про зупинення (відміни) документальної перевірки від 22 липня 2022 року, контролюючий орган оформив наказ від 25 липня 2022 року № 148-п «Про перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АСК-Торгагротранс»» до завершення дії обставин та/або усунення перешкод, що унеможливлюють проведення перевірки.

Отже, як обґрунтовано вважали суди попередніх інстанцій наказ від 16 січня 2023 року № 113-п прийнятий з метою поновлення проведення раніше призначеної та зупиненої перевірки.

Колегія суддів Верховного Суду з огляду на наведене вище правове регулювання погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач мав підстави розпочати незавершену до 24 лютого 2022 року перевірку Товариства, яка, в тому числі, і за заявою позивача була перенесена до усунення перешкод, що унеможливлювали її проведення.

Доводи, які наводить позивач у касаційній скарзі в цій частині спору висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Суди попередніх інстанцій за результатами дослідження матеріалів справи визнали підтвердженим факт виявлених контролюючим органом порушень, вказавши на те, що за період проведення перевірки посадовими особами Товариства надавались лише скановані копії документів фінансово-господарської діяльності, у незначній кількості, вибірково та не у повному обсязі, у зв`язку з чим і були складені відповідні акти про ненадання в запитуваному обсязі документів при проведенні документальної перевірки Товариства, а позивач в свою чергу не спростував таких обставин під час судового розгляду. При цьому суди застосували до спірних правовідносин абзац перший пункту 44.6 статті 44 ПК України, за змістом якого неподання платником податків оригіналів первинних документів у ході проведення контролюючим органом заходу податкового контролю за загальним правилом означає, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Обґрунтованою, за висновком судів попередніх інстанцій, є позиція податкового органу стосовно того, що для зберігання залишків товару (автошини, запасні частини на транспорті засоби) на загальну суму 7 561 007,34 грн, у кількості 19755,660 одиниць, які і слугували підставою для позивача при формуванні податкових зобов`язань та кредиту та відповідно від`ємного значення, необхідна наявність спеціально обладнаних складських приміщень великої площі. Водночас, враховуючи те, що інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП - відсутня, зокрема, інформація щодо наявності складських приміщень, які Товариство використовувало у своїй діяльності, суди попередній інстанцій визнали безпідставними доводи позивача в цій частині.

Суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованим висновок контролюючого органу про те, що Товариство сформувало актив за рахунок надходження товарів (запасів) з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з метою його легалізації за рахунок використання документів «контрагента», що фактично не міг і не здійснював постачання. Тобто відбулося фактичне набуття Товариством відповідного активу, дійсне джерело походження якого невідоме.

Оцінюючи правомірність формування Товариством сум податкового кредиту та від`ємного значення з податку на додану вартість по взаємовідносинам з 86-ю його контрагентами (Підприємство з іноземними інвестиціями «Вайтерра Україна», ТОВ «Східбудтрансгаз», ТОВ «Автострада Трейд Груп», ТОВ «Східвантаж», ТОВ «Спільне українсько - німецьке підприємство «Автострада», ТОВ «Едвін Стіл Корпорейшн», ТОВ «Е11-767», ПП «Будтранс-груп», ТОВ «ЕДС-Інжиніринг», ПП «Харківспецбуд Механізація -7», ПП «Сільпром», ТОВ «Агрейн транс», ТОВ «Сантагро», ТОВ «Агросет», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Геомакс», ТОВ «Агро-Тріус», ТОВ СГ Товариство «Івашківський інкубатор», ТОВ «Східукртранс», ТОВ «Олімп» , ТОВ «Дорстрой», ТОВ «Малтюроп Окрейн», ТОВ «КС-Агро», ТОВ «Укр авто шанс», ТОВ «Юліс-Агро», Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд», ТОВ «ТБ «Новаагро», Агрікор Холдинг ТОВ, ТОВ «Агрозернохолдінг», ТОВ «МАЇС-АГРО», ТОВ «Ремтранссервіс 2016», ТОВ «Кернел-Трейд», ФГ «Клочков», ТОВ «Агрікор Холдинг НС» «HONNA NIRI IHA», ФГ «Борзнянське», ТОВ «ІСТ Агро», ТОВ «Автодистрибошн Карго Партс» , ТОВ «Альянс Холдинг» , TOB «INTER CARS UKRAINE», центральна філія TOB «INTER CARS UKRAINE», ТОВ «Східукртранс», TOB «INTER CARS UKRAINE» харківська філія № 1 TOB «INTER CARS UKRAINE», ПП «Рекорд-Мотор-Сервіс», ТОВ «Вест Кард», ТОВ НВП «Агромаркет», ТОВ «МДК Технобуд», ПП «Трак-Шина-Сервіс», ТОВ «Торгово-промислова Компанія «Омега - Автопоставка», ТОВ «Техноторг-ДОН», ТОВ «Баркас-2017», ТОВ «Н.К.С.-13», ТОВ «КДМ-Транс», ТОВ «Транссервіс», ТОВ «Гідромаркет», ТОВ «Абсолют-АВТО», ПАТ «ВФ Україна», ТОВ «Шинтех плюс», ТОВ «Резина Харків», ТОВ «Товента-Север», ТОВ «Автофастера ЛТД», ТОВ «Авто-граф», ТОВ «Петрол Стор», ТОВ «Ренклод ЛТД», ТОВ «Иста-плюс», ТОВ «Добробут-Авто», ТОВ «В.Р. Трак Сервіс», ТОВ «Лівайн торг», ТОВ «Укравтозапчастина» Харківська філія товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», ТОВ «СЦ «Техно-фенікс», ТОВ «Гідролідер», ТОВ «Комтранс Україна», ТОВ « 10-Авто», ПП «Український ресорний центр», ТОВ «А4 ЛТД» тощо, суди попередніх інстанцій зазначили, що до перевірки було вибірково надано документи, зокрема лише скановані копії первинних документів, а саме платіжні доручення, акти надання послуг, видаткові накладні, оборотно - сальдові відомості по ТОВ «Н.К.С.-13», ТОВ «Вест Кард», ПП «Профіт-Агро», ТОВ «Техноторг-Дон», ТОВ «Укргрузавто-транс», ПП «Трак-Шина-Сервіс».

Суди наголосили, що жодного оригіналу зазначених документів до перевірки надано не було.

Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що до матеріалів справи долучені належним чином завірені копії первинних документів по господарських операціях позивача з ТОВ «Н.К.С.-13», ТОВ «Вест Кард», ПП «Профіт-Агро», ТОВ «Техноторг-Дон», ТОВ «Укргрузавто-транс», ПП «Трак-Шина-Сервіс», які суди попередніх інстанцій досліджують в описовій та мотивувальній частині своїх рішень. При цьому, головний акцент здійснено саме на ненаданні Товариством оригіналів цих документів під час проведення перевірки на запити контролюючого органу з посиланням на пункт 44.6 ПК України.

Позивач в касаційній скарзі наголосив на тому, що листом від 31 січня 2023 року № 31/01 Товариство повідомило контролюючий орган про те, що у зв`язку з військовою агресією з боку російської федерації на підприємстві для працівників офісного складу прийнято рішення застосувати дистанційну роботу за місцем проживання для забезпечення безпеки працівників підприємства. У зв`язку з чим відповідач фактично провів невиїзну документальну перевірку замість документальної позапланової виїзної перевірки, як визначено у Наказі №113-п Головного управління ДПС у Харківській області від 16 січня 2023 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК - Торгагротранс», код ЄДРПОУ 39247469». В позовній заяві позивач вказував на ці обставини, а також на постійну відсутність світла в офісі Товариства в період проведення перевірки. За позицією позивача, дані обставини залишилися поза увагою суду.

Колегія суддів наголошує, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України саме до їх відсутності.

При цьому, суди попередніх інстанцій не досліджували обставини, пов`язані зі способом проведення контролюючим органом виїзної податкової перевірки позивача, чи здійснював відповідач відповідні заходи за місцезнаходженням юридичної особи, враховуючи вид перевірки, чи перешкоджав позивач в отриманні оригіналів документів в офісі Товариства. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишені обставини щодо змісту запитів, скерованих відповідачем на адресу Товариства, їх повноти та чіткості стосовно переліку документів, які витребовуються у платника податку, періоду діяльності, господарських операцій, контрагентів тощо.

Суди першої та апеляційної інстанції не встановили зміст і обсяг господарських операцій, які контролюючий орган визнав непідтвердженими документами фінансово-бухгалтерського обліку, а також обставини щодо витребовування цих документів під час перевірки.

Крім того, суди попередніх інстанцій надали оцінку господарських операцій Товариства (позивача у справі) з ТОВ «Н.К.С.-13», натомість необґрунтованими є рішення судів попередніх інстанцій в частині висновків про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Вест Кард», ПП «Профіт-Агро», ТОВ «Техноторг-Дон», ТОВ «Укргрузавто-транс», ПП «Трак-Шина-Сервіс», оскільки в рішеннях судів описані надані Товариством документи за операціями з цими контрагентами, без жодної оцінки встановлених перевіркою порушень.

Тобто надані позивачем документи не оцінені належним чином судами попередніх інстанцій з огляду на процесуальні принципи оцінки доказів: належності, допустимості, достовірності та достатності.

Суди попередніх інстанцій також не надали оцінки правомірності податкового повідомлення-рішення № 00043900717 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1020,00 грн на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України.

Таким чином, Суд зазначає, що у справі, що розглядається, в контексті спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанцій не встановили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості здійснити касаційний перегляд справи із прийняттям остаточного судового рішення, яке б вирішило спір між сторонами, і реалізувати мету, з якою касаційне провадження було відкрито.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що для виконання завдань адміністративного судочинства впроваджено принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Положення статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно дослідити докази, надати належну правову оцінку як кожному окремому доказу та сукупності доказів, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК - Торгагротранс» задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року скасувати, справу № 520/10218/23 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

І. Я. Олендер