Ухвала

від 06.11.2024 по справі 740/6531/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/6531/24

Провадження № 2/740/1859/24

У Х В А Л А

06 листопада 2024 року м.Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДЛЕС ЕНЕРДЖІ» адвоката Джус Івана Сергійовича про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДЛЕС ЕНЕРДЖІ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановила:

до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшов вказаний позов із заявою про забезпечення позову.

Заяву мотивовано тим, що сума завданої відповідачем майнової шкоди позивачу, з урахуванням страхової виплати становить 166855, 16 грн. Зважаючи на наявний обов`язок відповідача з відшкодування завданої шкоди, наявні підстави, що відповідач може вчиняти недобросовісні дії у вигляді відчуження на користь третіх осіб наявного у нього майна. Невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист інтересів позивача. Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме, земельну ділянку з кадастровим номером 7423380800:06:001:0004 площею 2 га, що підтверджується Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.10.2024, та шляхом накладення арешту на усі банківські рахунки, що належать ОСОБА_1 .

Ознайомившись з матеріалами заяви, суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), а відтак суд вважає за доцільне розглянути справу без повідомлення учасників справи.

Згідно із приписами ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зі змісту ч.1 ст.150 ЦПК України слідує, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вказано у ч.3 ст.150 ЦПК України аходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У свою чергу співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час розгляду питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача, на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

З аналізу наведених норм слідує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог у справі.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

З матеріалів позову слідує, що позивач просить стягнути з відповідача 166855, 16 грн у відшкодування матеріальної шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, які є предметом спору у даній справі.

Позивачем до заяви про забезпечення позову додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.10.2024 з якої слідує, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельни ділянка з кадастровим номером 7423380800:06:001:0004 площею 2 га. Вказана земельна ділянка перебуває в оренді юридичної особи Фермерське господарство "НАТАША-С", право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Представник позивача надає докази того, що відповідачу належить на праві власності земельна ділянка, однак не надає жодних доказів про вартісь вказаного майна, на яке просить накласти арешт, при цьому, суд позбавлений можливості визначити вартість вказаного майна самостійно, оскільки суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд враховує, що при вжитті заходів забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, заявником не надано доказів, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Щодо вимоги заявника про накладення арешту на усі банківські рахунки, що належать ОСОБА_1 , слід зазначити наступне.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заявником обрано декілька способів забезпечення шляхом накладення арешту на майно та на грошові кошти.

Суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Однак, заявник просить суд накласти арешт на рахунки, які не можливо ідентифікувати, а тому вимога заяви про накладення арешту на усі банківські рахунки, що належать ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.7ст.153 ЦПК Українипро забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Зважаючи, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, за умови, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а заявником таких доказів не надано, суд вважає необхідним в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленомуЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст.149-153,260,353,354 ЦПК України, суддя

постановила:

у задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДЛЕС ЕНЕРДЖІ» адвоката Джус Івана Сергійовича про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДЛЕС ЕНЕРДЖІ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.О.Гагаріна