Ухвала

від 05.11.2024 по справі 465/2048/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/2048/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1084/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

05 листопада 2024 року суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 вирішуючи питання прийняття апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2024 року,

в с т а н о в и в :

цією ухвалою клопотання прокурора задоволено частково та продовжено обраний відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у кримінальному провадженні № 22023140000000023 від 03.02.2023увиглядітримання під вартою строком на 60 (шістдесят ) діб, тобто до 23 грудня 2024 року, включно.

Визначено обвинуваченому ОСОБА_4 , розмір застави у вигляді 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028000 (три мільйони двадцять вісім тисяч ) грн.. 00 коп.

У випадку внесення застави та звільнення з під варти, покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки: - прибувати в судові засідання щодо розгляду обвинувального акта про його обвинувачення у час та дні визначені судом, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; - повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання; - утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; - здати на зберігання (якщо такі не здані) до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, а також якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Не погодившись з таким рішенням, прокурор ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 25.10.2024 скасувати та постановити нову, якою задоволити клопотання прокурора повністю та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під варто, без можливості внесення застави, строком на 60 діб із утриманням його у ЛУВП №19.

Перевіривши апеляційну скаргу та оскаржувану ухвалу, приходжу до висновків, що апеляційне провадження не може бути відкрито з наступних підстав.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.

Однак, як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, згідно з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення підлягають перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Положення частини другої статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленою під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-р/2019 від 13.06.2019, отже ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, також можуть бути оскарженими в апеляційному порядку.

Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, передбачений ст. 422-1 КПК України.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що апеляційному оскарженню до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, підлягають лише ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою.

Разом з тим, ухвалоюФранківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2024 року задоволено частково клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до 23.12.2024, включно з визначенням застави у розмірі 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028000 (три мільйони двадцять вісім тисяч ) грн.. 00 коп.

При цьому, з поданої апеляційної скарги вбачається, що прокурор хоч і подав апеляційну скаргу на ухвалу про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, однак фактично оскаржує визначення судом альтернативного запобіжного заходу у виді застави, що не може бути предметом перегляду апеляційним судом, з урахуванням положень абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України та ст. 422-1 КПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Оскільки прокурором апеляційну скаргу подано на рішення в частині визначення застави, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України необхідно відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора.

У зв`язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 25 жовтня 2024 року, апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст.399 КПК України,

у х в а л и в:

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.

Суддя ОСОБА_2