Постанова

від 12.12.2024 по справі 465/2048/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/2048/23

1-кп/465/667/24

УХВАЛА

судового засідання

12.12.2024 року колегія суддів Франківського районного суду м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

в ході чергового судового засідання з розгляду матеріалів обвинувального акту, долученого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування та матеріалів у кримінальному провадженні № 22023140000000023 від 03.02.2023 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, згідно даних обвинувального акту та повідомлених в суді, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого до арешту в даному кримінальному провадженні за адресою: АДРЕСА_1 , який на час судового розгляду обвинувального акту та постановлення даної ухвали, утримується у Державній установі Львівській установі виконання покарань (№ 19),

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.109, ч.2 ст. 110, ч.1 ст. 111, ст. 436 та ч. 2 ст. 436-2 КК України.

Сторона обвинувачення прокурори у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 та прокурор цього ж відділу ОСОБА_7

Сторона захисту в даному судовому засіданні адвокат ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Франківського районного суду м. Львова продовжує перебувати обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023140000000023 від 03.02.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.109, ч.2 ст. 110, ч.1 ст. 111, ст.. 436 та ч. 2 ст. 436-2 КК України.

Обвинувальний акт поступив до Франківського районного суду м. Львова 24 березня 2023 від прокурора ОСОБА_6 - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури, як такий, що ним затверджений.

За результатами підготовчого судового засідання, відповідно до ухвали суду від 06 квітня 2023 призначено судовий розгляд обвинувального акту. Цією ж ухвалою продовжено обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був обраний на досудовому розслідуванні. Підстави таких рішень викладені в ухвалі.

Згідно з проголошеним в судовому засіданні прокурором - публічним обвинувачем обвинувальним актом, ОСОБА_5 обвинувачується у розповсюдженні матеріалів із закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення влади ( ч.2 ст. 109 КК України); розповсюдженні матеріалів із закликами до зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі ( ч.2 ст.110 КК України); у державній зраді умисно вчиненій громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, інформаційній безпеці України, шляхом надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (ч.1 ст. 111КК України); розповсюдженні матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв`язання воєнного конфлікту (ст. 436 КК України); поширенні матеріалів, у яких міститься виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федераціїпротиУкраїни, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федераціїпротиУкраїни, як внутрішнього громадянського конфлікту ( ч. 2 ст. 436 - 2), тобто злочинах, які вчинив за обставин викладених в обвинувальному акті.

В ході судового слідства обвинувачений своєї вини в інкримінованих злочинах не визнає, як не визнавав і в ході досудового розслідування. Натомість продовжує стверджувати, що дії котрі йому інкримінуються, не мають нічого спільного з обвинуваченням. На його, підсудного, думку, стороною обвинувачення не доведено його вини, а викладені в обвинувальному акті обставини, як і обґрунтування всіх клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу, є очевидними припущеннями, які не підтверджуються доказами котрі суд уже дослідив.

Судом також встановлено, що судове слідство перебуває на стадії завершення дослідження доказів прокурора.

В черговому судовому засіданні прокурором - публічним обвинувачем у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , подано чергове клопотання про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке він мотивує тим, що строк запобіжного заходу, котрий був продовжений судом відповідно до ухвали від 29 серпня 2024 року, збігає 23 грудня 2024 року, проте судове слідство триває, а підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу сторона обвинувачення не вбачає.

У клопотанні прокурор продовжує стверджувати, що ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, які враховувалися слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та бралися до уваги цією ж колегією судів, що розглядає обвинувальний акт, як підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, й надалі є актуальними і не зменшилися.

Продовжуючи покликатись на обґрунтовану підозру, прокурор й надалі зазначає, що така підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які надані стороною обвинувачення, у тому числі й звуко та відеозаписами, а також результатами негласних слідчих дій та висновками експертиз.

Як і попередньо, прокурор клопоче перед судом врахувати, що вказане клопотання подано ними з урахуванням положень ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду.

За приклад для обґрунтованості свого клопотання, прокурор продовжує покликатися на справи «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 рокута «Ільков проти Болгарії» від 26.07.2001 року, мотивуючи тим,що «суворість передбаченого покаранняє суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення

злочинів»,а також на Рішення ЄСПЛ у справі «Кавалла проти Туреччини», де Суд зазначив, що обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольнили об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила інкриміноване правопорушення.

В чергове звертаючись до суду із розглядуваним клопотанням, прокурор як і в своїх попередніх клопотаннях надалі стверджує, що ОСОБА_5 в умовах воєнного стану може змінити місце свого проживання, у тому числі й шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України, зокрема окуповану російською федерацією територію, де має знайомих, які там проживають, є політичними та громадськими діячами, журналістами пропагандистських каналів російської федерації, та інше.

Для обґрунтованості такої позиції щодо вказаного ризику, прокурор й надалі вважає, що ОСОБА_5 не одружений, ніде не працює, у нього відсутній постійний заробіток ( окрім як від адміністрування, в тому числі антиукраїнських інтернет - спільнот та веб - сайтів), що знову ж таки на його, прокурора, думку, вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків та факторів соціального стримування, а відтак, вважає далі прокурор, ОСОБА_5 може безперешкодно покинути своє місце проживання та ухилитися таким чином від відповідальності та суду.

Прокурор й надалі стверджує, що раніше визначені органом досудового розслідування, - зухвалість інкримінованих ОСОБА_5 правопорушень, свідчать про відсутність у нього будь яких моральних принципів. Вказане й надалі дає йому, прокурору, підстави вважати, що ОСОБА_5 будучи обвинуваченим у вчиненні особливо тяжкого злочину державній зраді, який спрямований на шкоду державі у якій продовжує діяти воєнний стан, може продовжити злочинну діяльність зважаючи на його проросійську позицію, сприянні у проведенні підривної діяльності на шкоду державі Україна, що підтверджується фактами здійснення такої у продовж 2013 2022 років.

За подальшими твердженнями прокурора, обґрунтована підозра ґрунтується наведеними доказами - матеріалами кримінального провадження, з яких майже усі досліджені судом.

Прокурор вважає, що вказані докази є достатньою підставою для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованих злочинів, а тому на тлі зазначених вище ризиків та обґрунтованої підозри, просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, без визначення застави, покликаючись на те, що мета і підстави для застосування саме такого запобіжного заходу до обвинуваченого, й надалі залишаються актуальними.

Прокурор ОСОБА_7 , й надалі переконує суд, що перебуваючи на волі, у тому числі й під домашнім арештом чи під заставою, ОСОБА_5 зможе використовувати засоби зв`язку та телекомунікаційних мереж, безперешкодно продовжити свою злочинну діяльність і, зокрема, створювати та адмініструвати групи у соціальних мережах, веб сайтах та розміщувати на них статті чи публікації деструктивного антиукраїнського характеру у вигляді тих, які йому інкримінуються. Вважає, що позиція підсудного не змінилася.

Просить суд зважити, що саме з огляду на зміст вказаних текстів, 25 серпня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ст. 436 та ч. 2 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні № 22022140000000028 від 02.03.2022.

Прокурор також просить суд зважити на те, що сторона захисту та обвинувачений ОСОБА_5 хоч і заперечують підозру увчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.109,ч.2ст.110,ч.1ст.111,ст.436та ч.2ст.436-2КК України,проте така, на його прокурора, думку, підтверджується доказами, здобутими процесуальним шляхом наводячи при цьому їх перелік як і в попередніх клопотаннях.

Опираючись на вищевказане, прокурор, як і попередньо, просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, без визначення застави, вважаючи, що мета і підстави для застосування такого запобіжного заходу обвинуваченому й надалі залишаються актуальними та оправдовують саме такі обмеження для обвинуваченого.

Сторона захисту в судового засідання, а саме в особі адвокатки ОСОБА_8 з клопотанням прокурора як і попередньо, не погодилися. Зазначає, що прокурор як і попередньо, покликається на одні і ті ж доводи під ставності клопотання. При цьому просить продовжити запобіжний захід без визначення застави, не зважаючи на те, що судом така уже визначена. Просить суд відмовити у задоволенні клопотання з підстав, які стороною захисту уже неодноразово наголошувалися суду. У випадку, якщо суд прийде до переконання про необхідність продовжити запобіжний захід обраний судом її підзахисному, то просить суд зменшити розмір застави, оскільки раніше визначений є непосильним для обвинуваченого та його родини.

Обвинувачений ОСОБА_5 погодився з висновками свого адвоката, а крім того зазначив, що за своїм змістом клопотання є аналогічним до попередніх. Як і попередніх судових засіданнях стверджує, що доводи прокурора не узгоджуються між собою та не доводять тих обставин, які сторона обвинувачення намагається йому інкримінувати. В обґрунтування цьому, покликається на досліджені судом надані прокурором протоколи процесуальних дій, котрі на його, обвинуваченого, думку, не відображають фактичного змісту та інформації з сайтів на вилученому у нього комп`ютері. Просить відмовити у задоволенні клопотання, або зменшити розмір застави чи обрати інший запобіжний захід.

Суд, розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора публічного обвинувача у кримінальному провадженні, заслухавши висновок останнього, доводи і аргументи адвокатки, пояснення обвинуваченого про, як на його думку, відсутність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його клопотання про зменшення розміру застави, приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Так, станом на час розгляду клопотання судовий розгляд обвинувального акту й надалі продовжується. Суд завершує дослідження доказів, що надаються стороною обвинувачення. Дослідження доказів відбувається з дотриманням затвердженого порядку та одночасним вирішенням клопотань, що заявляються сторонами.

Суд й надалі наголошує, що судовий розгляд обвинувального акту здійснюється із врахуванням всіх як об`єктивних, так і формальних (суб`єктивних) обставин від яких залежить можливість дотримання судом розумних та процесуальних строків у кримінальному провадженні. Такий порядок судового слідства погоджений з усіма учасниками процесу. Судом також погоджуються з адвокатами дати судових засідань, ряд з яких, не відбулося через неявку того чи іншого адвоката та заперечення обвинуваченого проводити судовий розгляд у відсутності одного з них. Заперечуючи судовий розгляд без одного з адвокатів, обвинувачений мотивує тим, що кожен з його адвокатів здійснює свої повноваження у різних частинах обвинувачення.

В ході розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, та досліджених у суді під час судового слідства ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.08.2022 та ухвал суду від 21.10.2022, 16.12. 2022, 06. 04.2023, 01.06.2023, 25. 09. 2023 року, 20.11.2023, 17.01. 2024, 14.03.2024, 10.05.2024, 05.07.2024, 28.08.2024, 25.10.2024 обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано та неодноразово продовжувався запобіжний захід тримання під вартою. Підстави таких рішень викладені в ухвалах.

При цьому суд наголошує, що свої рішення про продовження запобіжного заходу, приймає з урахуванням стадії судового слідства, у зв`язку з чим, при вирішенні питання продовження запобіжного заходу відповідно до ухвали від 25.10.2024 року, прийшов до висновку про можливість визначити розмір застави, що враховується судом і на даний час.

Суд бере до уваги і той факт, що в ході підготовчого судового засідання від 06 квітня 2023 року, колегією суддів розглянуто клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід ОСОБА_5 на 60 діб. Дана ухвала була оскаржена стороною захисту та за результатами апеляційного перегляду, залишена в силі.

Відтак, колегія суддів й надалі враховує позицією слідчих суддів та апеляційного суду, щодо наявності ризиків та обґрунтованої підозри, у тому числі й встановлених під час перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за апеляційними скаргами адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_8 . Підстави рішення апеляційного суду викладені в ухвалі від 03 травня 2023 року.

Відтак, за встановлених обставин колегія суддів, враховуючи стадію кримінального переслідування ОСОБА_5 , визнає, що на даний час клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання, суд відхиляє клопотання прокурора в частині не призначення застави, оскільки таке рішення судом уже прийнято і на даний час не може переглядатися.

Суд й надалі наголошує, що саме підозра, а не звинувачення, яке публічному обвинувачу ще належить довести приймається судом до уваги при вирішенні питання обґрунтованості клопотання.

Приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання прокурора суд продовжує враховувати стадію судочинства, факт застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та інші фактичні обставини, які на переконання суду на даний час мають бути досліджені судом.

При цьому, колегія суддів йнадалі констатує, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці у подальших судових засіданнях, що визначені судом з наступною їх оцінкою, у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.

Частково погоджуючись з прокурором щодо обґрунтованості підозри та наявних ризиків, колегія суддів й надалі враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, такий обов`язок також вбачається й у визначенні ЄСПЛ та «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Колегія суддівйнадалі наголошує,що відповіднодопрактикиЄСПЛ «обґрунтованістьпідозри,наякіймає ґрунтуватисяарешт,складаєсуттєвучастину гарантіївідбезпідставногоарешту ізатримання,закріпленої устатті 5§1(с)Конвенції».За визначеннямЄСПЛ «обґрунтованапідозраувчиненні кримінальногозлочину,проякуйдеться устатті5§1(с)Конвенції,передбачаєнаявністьобставин абовідомостей,якіпереконалиб неупередженогоспостерігача,щоцяособа,можливо,вчинилапевнийзлочин» («K.-F.протиНімеччини»,27листопада1997,§57).При цьому,колегія суддівбере доуваги,що згіднопрактики Європейськогосуду зправ людини,суд своїмрішенням повинензабезпечити нетільки правапідозрюваного,а йвисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів,які вданих умовахоголошеної рф повномасштабної війнипотребують нетільки оперативного,а йправового захисту.

Відтак,зважаючи настадію судовогорозгляду,проаналізувавши зміст текстів знятих із ПК та наведених у клопотанні прокурором,заслухавши з цього приводу пояснення і доводи сторони захисту та самого обвинуваченого ОСОБА_5 , колегія суддів й надалі зберігає незмінною думку, що суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції.

Колегія суддів й надалі висловлює свою часткову згоду з висновками прокурора - публічного обвинувача у кримінальному провадженні, щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 та погоджується зі стороною обвинувачення, що застосування більш м`яких запобіжних заходів на даній стадії кримінального судочинства, може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ. При цьому колегія суддів враховує, що альтернативою до

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом визначено заставу.

Обвинувачений та сторона захисту хоч і не погоджується з його розміром, проте на переконання суду на даному етапі, саме такий розмір може бути гарантом зміни запобіжного заходу обвинуваченому.

Відтак, колегія суддів у черговий раз наголошує учасникам процесу, що питання тримання підсудного під вартою вже неодноразово було предметом перегляду та перевірялося в порядку статей 199 та 331 КПК України, в тому числі і з урахуванням результатів судового слідства, а на даний час зважаючи на те, що ряд судових засідань не відбулося та обставини не змінилися.

Колегія судів й надалі звертає увагу сторін процесу, що відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів перевіряється судом в ході їх дослідження, у тому числі й з підстав зауважень сторони захисту. Разом з тим, з урахуванням механізму захисту, на даний час, на якому суд неодноразово зупинявся, у суду не має підстав визнавати докази неналежними чи недопустимими, як це передбачено ч. 2 ст. 87 КПК України. Відтак, суд відхиляє твердження сторони захисту та обвинуваченого, що обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах, зокрема протоколах..

З огляду на зазначене, колегія суддів й надалі вважає, що продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою із визначенням застави в даному кримінальному провадженні та на вказаній стадії кримінального переслідування, узгоджується з Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, якими передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи чергове рішення про продовження підсудному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про недоцільність визначення розміру застави у відповідності до ст. 183 КПК України зважаючи на те, що застава вже визначена.

При цьому, колегія суддів врахувавши всі обставини кримінального провадження, які стали предметом дослідження в судовому засіданні, зважаючи на стадію судового слідства у кримінальному провадженні, беручи до уваги розумні та процесуальні строки розгляду судової справи, приходить до висновку про відсутність можливості визначити обвинуваченому заставу меншого розміру.

Приймаючи рішення про відмову у зменшенні розміру застави, колегія суддів й надалі бере до уваги, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового процесу та у даному конкретному кримінальному провадженні, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості можливого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності вини та визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за рішенням суду, з урахуванням положень Конституції України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів, як і попередньо, приходить до висновку про наявність у кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Колегія суддів звертає увагу учасників процесу, що вирішуючи питання про можливість зменшення розміру застави, судом враховуються як доводи сторони обвинувачення, так і пояснення та доводи сторони захисту.

Відтак, наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд бере їх до уваги з урахуванням попередніх підстав і обставин обрання і продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеною заставою. Колегія суддів й надалі оцінює такі в сукупності, в тому числі й з урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів сторони обвинувачення, проте відхиляє доводи прокурора про відсутність у ОСОБА_5 соціальних зв`язків, зважаючи на те, що такі

підтверджуються присутністю в судових засіданнях батька обвинуваченого.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід та відмовляючи у зменшенні розміру застави, колегія суддів й надалі враховує:

- тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчинені яких він обвинувачується;

- обставини, які склалися в результаті ізоляції ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, потребуватимуть реабілітаційного часу на відновлення комунікаційних дій щодо обрання та визначення ним місця праці і, ця обставина вказує на відсутність джерел існування.

- вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування;

- перебуваючи на волі, обвинувачений матиме можливість ухилятися від суду, зважаючи на обвинувачення які йому інкримінуються та воєнний стан в державі, у зв`язку з цим, вважає непереконливими запевнення обвинуваченого та його захисників, а тому й надалі визнає ці обставини винятковими, а для запобігання таким, розмір застави повинен бути раніше визначеним, тобто достатнім, стримуючим та вагомішим за наслідки можливого порушення обов`язків, на випадок внесення застави, тобто в межах та на підставах, передбачених ст.. 182 КПК України.

Колегія суддів й надалі враховує, що обвинуваченому інкримінуються особливо тяжкі злочини, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі від12 до 15 років з конфіскацією майна.

Приймаючи рішення, про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із раніше визначеним розміром застави, суд бере до уваги, що таке продовження до 60 (шістдесяти) діб на даний час є достатньо вмотивованим з підстав, передбачених статтями 194, 199 та 331 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177 -178 , 183, 193, 194, 199, 331, 369 - 372 КПК України, суд в складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання публічного обвинувача у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , задоволити частково.

Продовжити обраний відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у кримінальному провадженні № 22023140000000023 від 03.02.2023 увигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят ) діб, тобто до 10 (десять) лютого 2025 року, включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави у вигляді 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) грн.. 00 коп.

Роз`яснити обвинуваченому, що вказана в ухвалі застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, а саме: - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, IBAN:UA598201720355219002000000757, ЄДРПОУ 26306742, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області.

У разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Львівської установи виконання покарань (№ 19).

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення

застави, уповноважена службова особа Державної установи Львівської установи виконання покарань (№ 19) негайно має здійснити розпорядженняпро звільнення ОСОБА_5 з-під варти про, що повідомити керівника Львівської обласної прокуратури, а також Франківський районний суд м. Львова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ( підсудний) ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави та звільнення з під варти, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати в судові засідання щодо розгляду обвинувального акта про його обвинувачення у час та дні визначені судом, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання;

- утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання (якщо такі не здані) до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, а також якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено в судовому засіданні 17.12. 2024 об 08 год. 30 хв.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення повного її тексту.

Головуючий суддя ОСОБА_12

Судді: ОСОБА_13 ОСОБА_14