Постанова

від 03.10.2024 по справі 495/10503/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5865/24

Справа № 495/10503/21

Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 29квітня2024року,

встановив:

У грудні 2021 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , в якому просила суд зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області скасувати державну реєстрацію з кадастровим номером: 5110300000:01:002:0957 у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0775 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер:5110300000:01:002:0957, цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 09 червня 2016 року, частка у праві власності складає 71/100 частини. Іншими співвласниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 , частка якого складає 12/100, ОСОБА_4 , частка якої складає 9/100 та ОСОБА_5 , частка якого складає 8/100. Дане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1806 га.

Також між нею та Білгород Дністровською міською радою 21 листопада 2016 року укладений Договір на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою, згідно якого їй передано право на тимчасове користування на земельну ділянку загальною площею 0,1806 га, ідеальна частка якої складає 0,1282 га за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування офісу.

З метою врегулювання добросусідських відносин, вона неодноразово пропонувала співвласникам визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням ідеальних часток співвласників.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згодні визначити такий порядок, який всіх влаштовує та не порушить права інших співвласників, однак до теперішнього часу жодних конкретних дій з вирішення цієї проблеми ними не досягнуто.

Неможливість досягнення домовленості обґрунтовується діями співвласника ОСОБА_3 , з яким є непорозуміння щодо використання спільного майна та земельною ділянкою, яке виникало також і у попереднього власника майна АТ «Імексбанк». Більш того, оскільки ОСОБА_2 бажає продати належну йому частку у нерухомому майні, вона неодноразово проводила з ним перемовини щодо викупу його частки, однак домовленості між ними не досягнуто.

Їй стало відомо, що приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. 22 січня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про право власності №40296522 та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:56343234 від 28 січня 2021 року, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на розмір частки 1/1 на нерухоме майно у складі будівлі В,Д,Є, градирня Л, сарай І за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для державної реєстрації стали: висновок серія номер: б/н виданий 18 січня 2021 року, видавник ТОВ «Київ Місто Буд», договір дарування частини комплексу будівель, серія номер:2427, виданий 31 липня 2008 року приватним нотаріусом Білгород Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С.

Вказана незаконна реєстрація права власності також нею оскаржена до суду.

01 квітня 2021 року вже державним виконавцем Турецьким О.С. та ОСОБА_2 на підставі рішення № 57430006 реєструється право власності на нерухоме майно у складі будівлі В,Д,Є, градирня Л, сарай І за адресою: АДРЕСА_1 , як на житлове приміщення.

При цьому згідно листа Управління містобудування та архітектури, адреса: АДРЕСА_1 уповноваженим органом Білгород Дністровської міської ради, не присвоювалась жодному об`єкту нерухомого майна.

За її скаргою було скасоване рішення державного реєстратора Турецького О.С. від 01 квітня 2021 року № 57430006, яким за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на нерухоме майно, як на житлове приміщення. Незважаючи на судові спори, ОСОБА_2 замовив собі розробку технічної документації за адресою: АДРЕСА_1 , вже на майже половину земельної ділянки.

Як їй стало відомо, кадастровим реєстратором відділу 3 Управління в Уманському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Таран В.М. 09 грудня 2021 року були внесені відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 0,0775 га за адресою: АДРЕСА_1 та присвоєно кадастровий номер: 5110300000:01:002:0957.

Вважає, що здійснена державна реєстрація та присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 є незаконною, а отже такою, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 звернулася з позовними вимогами до суду.

Рішенням Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 29квітня2024року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 29квітня2024року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_6 не отримував дозволу органу місцевого самоврядування на розробку технічної документації із землеустрою, при цьому суд першої інстанції в своєму рішенні послався на незрозуміле чинне рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку технічної документації відносно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, лише законний власник житлового будинку має право замовити таку технічну документацію та отримати кадастровий номер, однак станом на дату оформлення кадастрового номеру, реєстрація на житлове майно, вже була визнана незаконною та скасована.

Крім того, висновок суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що сформована земельна ділянка з кадастровим номером: 5110300000:01:002:0957 порушує межі земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 на підставі договору на право ідеальної частки від 21.11.2016 є помилковим, оскільки державним реєстратором Турецьким О.С. за ОСОБА_2 на підставі рішення №57430006 була здійснена реєстрація права власності на нерухоме майно у складі В, Д, Є, градирня, Л, сарай, І за адресою: АДРЕСА_1 вже як на житлове приміщення. Однак дане нерухоме майно, законно є правом власності ОСОБА_2 лише у складі частки у розмірі 12/100 у спільному нерухомому майні за адресою: АДРЕСА_1 , відтак вказане очевидно порушує права ОСОБА_1 , оскільки вона досі змушена сплачувати за землю за дванадцять соток землі, хоч у її користуванні наразі є лише менше п`яти соток. Скаржниця зазначає, що її право також порушено тим, що при наявності розгляду справи №495/7451/20, ОСОБА_2 ініціював оформлення штучних документів під своє нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , оформив це майно та незаконно отримав документи на це майно як на одиницю та як на житлове, однак за штучною адресою ( АДРЕСА_3 ) з метою незаконного оформлення земельної ділянки. Також звертає увагу, що незрозуміло який саме спосіб захисту прав, на думку суду першої інстанції є належним, оскільки саме скасування кадастрового номеру, який виданий та оформлений на підставі незаконних документів, під нерухомим майном, яке знаходиться в реальності за адресою: АДРЕСА_1 , та є часткою у спільному нерухомому майні за цією адресою, на думку скаржниці є належним способом захисту.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 , посилаючись на її необґрунтованість просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити в силі рішення Білгород-Дністровськогоміськрайонного суду Одеської областівід 29квітня2024року, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами той факт, що реєстрацією земельної ділянки із кадастровим №: 5110300000:01:002:0957 було порушено її права.

У відповіді на відзив, ОСОБА_1 , просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити її позовні вимоги.

Головне управлінняДержгеокадастру уЧеркаській області не скористалося своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо її змісту і вимог до апеляційного суду не направили.

В судове засідання, призначене на 03.10.2024 з`явилися: представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Оськін М.Д. та представник ОСОБА_2 адвокат Бондаренко Г.Є.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до суду не з`явився, хоча був повідомлений належним чином, у відповідності до вимогст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив.

Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не в повній мірі відповідає, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, щопозивач є власником комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 09 червня 2016 року, частка у праві власності складає 71/100 частини.

Іншими співвласниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 , частка якого складає 12/100, ОСОБА_4 , частка якої складає 9/100 та ОСОБА_5 , частка якого складає 8/100. (а.с. 6-8).

Дане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1806 га.

Також між ОСОБА_1 та БілгородДністровською міською радою 21 листопада 2016 року укладений Договір на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою, згідно якого їй передано право на тимчасове користування на земельну ділянку загальною площею 0,1806 га, ідеальна частка якої складає 0,1282 га за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування офісу (а.с. 9-10).

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 зазначала, що частка співвласника ОСОБА_2 у розмірі 12/100 за адресою: АДРЕСА_2 належить йому на підставі договору дарування частини комплексу будівель, серія та номер 2427, виданий 31.07.2008 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С., яке складається з будівлі В, Д, Є, градирня, Л, сарай І.

Разом з тим, з реєстраційної довідки вбачається, що 22.01.2021 за ОСОБА_2 у Реєстрі прав власності було зареєстровано право власності на розмір частки 1/1 на нерухоме майно також у складі будівлі В, Д, Є, градирня, Л, сарай І, однак вже за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для державної реєстрації був, зокрема, той самий договір дарування частини комплексу будівель і споруд, серія та номер 2427, виданий 31.07.2008 приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С.

З матеріалів справи також вбачається, що згодом за ОСОБА_2 01.04.2021 проведено ще одну державну реєстрацію, однак вже як на житловий будинок літ. «Є» та господарські будівлі В,Д,Є, градирня Л, сарай,І за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2021 № 4185/5 було скасовано рішення державного реєстратора Турецького О.С. від 01.04.2021 № 57430006, яким за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності у складі будівлі В,Д,Є, градирня Л, сарай, І за адресою: АДРЕСА_2 , як на житлове приміщення.

Позивач зазначає, що незважаючи на це, ОСОБА_2 вже подав до Білгород-Дністровської ради розроблену ним документацію на земельну ділянку площею 0,0775 га, за адресою: АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер 5110300000:01:002:0957, яку оформив під «житлове» приміщення, яке фактично та юридично є часткою у нерухомому майні за адресою: АДРЕСА_2 .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що вимога позивача про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі при наявності чинного рішення органу місцевого самоврядування, не може бути підставою для задоволення позову. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що сформована земельна ділянка із кадастровим номером: 5110300000:01:002:0957, порушує межі земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 на підставі договору на право ідеальної частки від 21.11.2016, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастріземельної ділянки, не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, порушення яких не доведено позивачем.

Апеляційний суд не може повністю погодитися із таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву); замовника документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки державної, комунальної власності, у випадках, коли розроблення такої документації відбувається без дозволу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування; власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв); особи, визначені частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається(передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

У разі якщо відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв`язку.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена.

У разі повторного подання заяви про державну реєстрацію земельної ділянки не допускається відмова у здійсненні державної реєстрації з підстав, не зазначених у раніше наданій відмові (крім не усунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови, або якщо підстави для відмови у державній реєстрації виникли після попередньої відмови).

У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Апеляційним розглядом справи встановлено, що з метою повного та усестороннього дослідження обставин справи, ухвалою Білгород-ДністровськогоміськрайонногосудуОдеської областівід14.02.2022 було задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме:

- витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області всі документи які стали підставою для реєстрації земельної ділянки та присвоювання кадастрового номеру 5110300000:01:002:0957 на земельну ділянку площею 0,0775 га за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувано з БілгородДністровської міської ради всі документи подані ОСОБА_2 для оформлення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати до суду всі документи які стали підставою для реєстрації земельної ділянки та присвоювання кадастрового номеру 5110300000:01:002:0957 на земельну ділянку площею 0, 0775 га за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язано БілгородДністровську міську раду надати до суду всі документи подані ОСОБА_2 для оформлення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду, 22.06.2022 від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшла заява, у якій останнє зазначило, що надати витребувані судом документи управління не має змоги, оскільки в Україні було введено воєнний стан, тому Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №9 від 24.02.2022 у роботі управління було встановлено простій. Крім того, враховуючи що земельна ділянка з кадастровим номером:5110300000:01:002:0957 знаходиться в Одеській області, тому Головним управлінням не надавалися будьякі накази про надання дозволу чи затвердження документації із землеустрою щодо відведення її у власність. Управлінням також зазначено, шо Головне управління не має можливості також надати копію документації із землеустрою на підставі якої була сформована зазначена земельна ділянка, так як відповідно до Тимчасового прядку, заява з додатками до неї та результати її розгляду програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в автоматичному порядку була повернута до територіального органу Держгеокадастру за місцем їх подання, у зв`язку із чим документація із землеустрою на підставі якої була сформована зазначена земельна ділянка відсутня в регіональному та місцевих фондах документації із землеустрою Черкаської області. Крім того, в умовах воєнного стану не працює Державний земельний кадастр, відомості з якого необхідні для виконання ухвали суду (Том І: а.с. 98-99).

Також встановлено, що у зв`язку із вищенаведеними обставинами, 18.08.2022 позивачко було подано до суду клопотання про витребування у відділу міськрайонного управління Білгород-Дністровського району та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області всіх документів, які стали підставою для реєстрації земельної ділянки та присвоювання кадастрового номеру 5110300000:01:002:0957 на земельну ділянку площею 0, 0775 га за адресою: АДРЕСА_1 та про витребування з БілгородДністровської міської ради всіх документів поданих ОСОБА_2 для оформлення земельної ділянки за вищевказаною адресою, яке ухвалою Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 07.09.2022 було задоволено (Том І: а.с. 113-114).

16.11.2022 на виконання вимог ухвали суду від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області управління надання адміністративних послуг відділ № 2 надійшла відповідь, відповідно до якої станом на теперішній час до місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель розробником документації (ФОП ОСОБА_7 ) по земельній ділянці з кадастровим номером: 5110300000:01:002:0957, площею 0,0775 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 документація із землеустрою не передавалась (Том І: а.с. 117-118).

В ході розгляду справи, представником відповідача була приєднана до матеріалів справи інформаційна довідка на нерухоме майно з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відносно земельної ділянки 5110300000:01:002:0957, відповідно до якої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні (Том І: а.с. 148)

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є власником комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 ,частка у праві власності складає 71/100 частини, іншими співвласниками нерухомого майна за тією ж адресою є ОСОБА_3 , частка якого складає 12/100, ОСОБА_4 , частка якої складає 9/100 та ОСОБА_5 , частка якого складає 8/100. Дане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1806 га.

Однак, як вірно встановлено судом, межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 , в порядку Закону України «Про землеустрій», ЗК України не встановлювались, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що сформована земельна ділянка із кадастровим номером: 5110300000:01:002:0957, порушує межі земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 на підставі договору на право ідеальної частки від 21.11.2016.

З урахуваннямнаведеного,апеляційний судпогоджується ізвисновком районногосуду провідмову узадоволенні позову ОСОБА_1 ,оскільки позивачка не в повному обсязі обґрунтувала свої вимоги, а саме не довела належними та допустимими доказами той факт, що реєстрацією земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:01:002:0957 було порушено її права.

Разом зтим,як вбачаєтьсяз оскаржуваногорішення,суд такождійшов висновку,що вимога позивачкипро зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області скасувати державну реєстрацію з кадастровим номером: 511030000:01:002:0957 у Державному земельному кадастріземельної ділянки 0,0775 га за адресою: АДРЕСА_1 , не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, порушення яких не доведено позивачем.

Однак колегія суддів вважає зазначити наступне.

Так, для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного,невизнаного абооспореного відповідачемприватного (цивільного)права (інтересу)позивача єсамостійною підставоюдля відмовив позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі№ 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Аналогічний висновок викладено у постанові КГС ВС від 29 серпня 2023 року у справі №910/5958/20, відповідно до якого, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції помилково вдався до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, і не врахував того, що встановлена судом відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.

У постанові від 28 грудня 2022 року в справі № 285/6579/21 Верховний Суд вказав на те, що за обставин, коли позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів, суд не вправі робити висновок про те, який спосіб захисту буде правомірним та ефективним, оскільки не існує права чи законного інтересу, який підлягає захисту судом.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов у цілому правильних висновків про відмову в задоволенні позову, проте неправильно застосував приписи статей 5, 13 ЦПК України, здійснивши оцінку обраного позивачем способу захисту відсутнього у нього порушеного права (інтересу) та правову оцінку по суті спору. Отже, в межах заявлених позовних вимог, встановивши, що позивач не довів наявності у нього порушеного права (інтересу), у задоволенні позову належало відмовити виключно з підстав відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивача.

Оскільки суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову, проте допустив помилки щодо обґрунтування висновків для такої відмови, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду в мотивувальній частині підлягає зміні із викладенням її у редакції цієї постанови.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є частково доведеними, а тому вона підлягає частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення зміні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374, п. п. 3, 4 ст.376 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно із ч. 4ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Справа розглянута по суті правильно, однак судове рішення підлягає зміні в частині мотивування.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровськогоміськрайонного суду Одеської областівід 29квітня2024року змінити шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.11.2024

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева