Вирок

від 06.11.2024 по справі 515/1356/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1356/24

Провадження № 1-кп/513/165/24

Саратський районний суд Одеської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Сарата Одеської області кримінальне провадження за № 12024162240001110 від 24 липня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кочкувате, Татарбунарського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 245 КК України,

у с т а н о в и в:

23 липня 2024 року близько 12:00 години, ОСОБА_4 перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на знищення вогнем стерні, яка залишилася після збирання пшениці, сухих дикоростучих трав, рослинності та її залишків на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які він обробляє, а саме земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності з кадастровими номерами 5125081200:01:001:1364 та 5125081200:01:001:1363, які знаходяться на східній околиці с. Вишневе, Білгород-Дністровського району, за межами населеного пункту на території Дивізійської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області. Так, відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про рослинний світ» від 09 квітня 1999 року та ст. 39 Закону України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року, випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Згідно з п. 11.2 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється відповідно до Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12 серпня 2021 року № 541, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1311/36933. У відповідності до вимог ст. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року, діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, може провадитися підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності тільки за дозволами, виданими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Порядок погодження і видачі дозволів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Всупереч вказаному законодавству, 23 липня 2024 року приблизно о 12:30 години ОСОБА_4 , перебуваючи на землях сільськогосподарського призначення приватної власності, кадастрові номери 5125081200:01:001:1364 та 5125081200:01:001:1363, які знаходяться за межами населеного пункту на території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району, свідомо ігноруючи вимоги п. 11.2 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, згідно якого випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється відповідно до Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12 серпня 2021 року № 541, порушуючи вимоги ст. 27 Закону України «Про рослинний світ», ст. 39 Закону України «Про тваринний світ», ст. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», самовільно, умисно, незаконно, порушуючи заборону паління сухих дикоростучих трав, рослинності або їх залишків, без спеціального дозволу, виданого уповноваженим органом, маючи прямий умисел на знищення стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності, її залишків на землях сільськогосподарського призначення, передбачаючи шкідливі наслідки, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, за допомогою газової горілки та сірників, які взяв з собою, діючи умисно, здійснив підпал стерні, яка залишилася після збирання пшениці, сухої дикоростучої трави, рослинності, її залишків на вищевказаних земельних ділянках, розташованих одним масивом, не відокремлені одна від одної відстанню. Внаслідок вказаного підпалу виник неконтрольований процес горіння стерні, об`єктів рослинного світу, в ході якого знищена та пошкоджена стерня, сухі дикоростучі трави, рослинність та її залишки на вказаних земельних ділянках сільськогосподарського призначення, загальною площею 8,2244 га.

У судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_4 , вину визнав повністю, щиро розкаявся, не оспорював фактичні обставини справи та кваліфікацію вчиненого, пояснив, що вирішив спалити стернію, щоб очистити поле, заходи безпеки вжив, однак не все було враховано, щиро розкаявся, зазначив, що більше такого не вчинить. Також зазначив, що штраф передбачений санкцією статті ч.1 ст.245 КК України він сплати не може.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, судом здійснено допит обвинуваченого, досліджено зібрані досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та матеріали досудової доповіді.

Також, у судовому засіданні заявлена відмова від виклику свідків, оскільки обвинувачений вину визнав та не оспорює фактичні обставини справи. За згодою учасників судового розгляду вказана відмова була прийнята судом.

Оцінивши досліджені докази, суд дійшов до висновку, що вони є належними, допустимими та достовірними та у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.245 КК України за ознаками: знищення стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності, її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, яке за положеннями ст.12 КК України є нетяжким злочином, повністю визнав вину та щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, не перебуває на обліку нарколога та психіатра.

У відповідності до ст.66 КК України щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

Судом не встановлено обставин, які за положеннями ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого.

Згідно з досудовою доповіддю виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням всіх вище перелічених обставин, враховуючи особу винного та його майновий стан, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі, передбачене санкцією ч.1 ст. 245 КК України, але із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України та із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з одночасним покладенням на обвинуваченого відповідних обов`язків.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68, 69-1 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.368-371, 373- 374, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.245 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно з п.п 1, 2 ч.1 та п.3 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржено учасниками судового провадження до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1