Рішення

від 14.10.2024 по справі 536/515/23

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/515/23

Провадження № 2/536/43/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судових засідань Бегми С.А., за участю представника позивача (відповідача) адвоката Єрмоленка О.В., позивача (відповідача) ОСОБА_1 , представника позивача (відповідача) адвоката Стаханова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного спільного проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю чоловіка та жінки та визнання права власності на частину майна,

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Єрмоленко О.В. звернувся до суду з позовом, де просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; а також визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0, 1051 га , кадастровий номер 5322483801:01:009:0396, яка розташована за вказаною вище адресою.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Вищевказане нерухоме майно належало ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видане 23 липня 2004 року державним нотаріусом Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори. Окрім цього, за свого життя ОСОБА_3 добудувала самостійно ванну кімнату, спальню та інше нерухоме майно, оскільки будучи на пенсії вона продовжувала працювати та отримувала дохід. У встановлений законом строк ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері та нотаріусом було заведено спадкову справу. Однак, постановою від 14 березня 2023 року представнику позивача було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 з тих підстав, що заяву про прийняття спадщини також подав ОСОБА_1 , який також звернувся до нотаріальної контори із заявою, де просив не видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину, оскільки існує спір щодо спадщини. За таких обставин, ОСОБА_2 вимушений звернутись до суду для вирішення спору щодо спадщини після померлої матері.

14 квітня 2023 року суддею Кременчуцького районного суду Полтавської області постановлено ухвалу, якою залишено без руху позовну заяву та надано строк для усунення встановлених недоліків.

19 квітня 2023 року ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2

28 червня 2023 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позов ОСОБА_2 , згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з підстав їх необгрунтованості.

12 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де просив суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що має юридичне значення та полягає в тому, що ОСОБА_1 проживав із ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 , однією сім`єю як чоловік та жінка, не перебуваючи в шлюбі між собою, починаючи з 12 січня 2005 року і до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати, що житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0, 1051 га, кадастровий номер 5322483801:01:009:0396, яка розташована по АДРЕСА_1 є об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як жінки та чоловіка, які проживали однією сім`єю, але не перебували в шлюбі між собою; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину будинку з господарськими будівлями та на частину земельної ділянки площею 0, 1051 га по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовані наступним. Так, у січні 2005 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 вирішили розпочати проживати разом однією сім`єю як подружжя. На пропозицію ОСОБА_3 12 січня 2005 року ОСОБА_1 переїхав жити у належний ОСОБА_3 житловий будинок по АДРЕСА_1 . У вказаному будинку вони проживали безперервно однією сім`єю аж до дня смерті ОСОБА_3 21 квітня 2022 року. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не було зареєстровано, однак їх відносини носили характер подружніх, вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, виконували спільні права та обов`язки, разом відпочивали тощо. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Дійсно, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є її рідний син ОСОБА_2 , який і подав заяву про прийняття спадщини. Однак і ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини як особа, яка постійно проживала протягом п`яти років разом із спадкодавцем на час її смерті. Проте, наявність спадкоємця першої черги виключає можливість успадкування ОСОБА_1 майна після померлої ОСОБА_3 .

Також вказав, що ОСОБА_3 на час початку їх спільного проживання та встановлення відносин що притаманні подружжю 12 січня 2005 року, належав будинок АДРЕСА_1 . Однак, у період спільного проживання за рахунок власних грошових заощаджень ОСОБА_1 та спільних його з ОСОБА_3 грошових та трудових затрат, ними були виконані численні ремонтні та будівельні роботи, унаслідок чого належне ОСОБА_3 домоволодіння істотно збільшилось у вартості. Як вказав ОСОБА_1 , у відповідності до положень Сімейного, Цивільного кодексів України, а також правової позиції ВС у справі № 531/295/19 проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є спеціальною підставою для виникнення в них права спільної сумісної власності на майно за наявності обставин доведеності істотного збільшення цього майна у вартості.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 вказав, що фактично вони обгрунтовані виключно тим, що останній є спадкоємцем першої черги, являючись сином померлої, що ОСОБА_1 не оспорюється. Проте ОСОБА_1 не погодився з тим, що покращення домоволодіння відбувалось виключно за рахунок коштів померлої, а надана ОСОБА_2 копія декларації про готовність об`єкта до експлуатації лише підтверджує доводи ОСОБА_1 . Окрім того, значну кількість будівельних робіт виконував ОСОБА_1 особисто, оскільки має навики виконання таких робіт.

21 липня 2023 року суддею Кременчуцького районного суду Полтавської області Колотієвським О.О. постановлено ухвалу про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1

14 вересня 2023 року суддею Кременчуцького районного суду Полтавської області Колотієвським О.О. постановлено ухвалу, якою передано матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на частину майна судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Баранській Ж.О. для вирішення питання про об`єднання в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування.

27 грудня 2023 року ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області об`єднано в одне провадження цивільні справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на частину майна.

31 січня 2024 року ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області залучено до участі у справі в якості третьої особи Другу кременчуцьку державну нотаріальну контору, витребувано від Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи після померлої ОСОБА_3 , витребувано від КП «Кременчуцьке МБТІ» належним чином засвідчену копію інвентарної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 .

17 квітня 2024 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача (відповідача) ОСОБА_2 адвокат Єрмоленко О.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на необгрунтованість таких позовних вимог. Так, вказав, що спірне майно, яке увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 набуто останньою у липні 2004 року у порядку спадкування за законом. За свого життя ОСОБА_3 за особисті кошти здійснила покращення житлового будинку та господарських споруд, а саме провела будівельні та ремонтні роботи.

Окрім того, ОСОБА_1 не надано достатніх доказів на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_3 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, як і не надано доказів на підтвердження участі власними грошовими коштами у покращенні житлового будинку та господарських споруд. Також, як зауважив представник позивача (відповідача) ОСОБА_2 , у даній справі ОСОБА_1 не наведено підстав для зміни черговості у спадкуванні після померлої ОСОБА_4 , а єдиним спадкоємцем першої черги є її рідний син ОСОБА_2 .

Позивач (відповідач) ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю. Також пояснив, що 12 січня 2005 року, коли він був присутнім на святкуванні дня народження ОСОБА_3 , вони з останньою прийняли рішення аби ОСОБА_1 переїхав жити до ОСОБА_3 та жити однією сім`єю як чоловік та дружина. Саме з цього часу ОСОБА_1 переїхав жити до місця проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . У подальшому вони проживали разом однією сім`єю, хоча в органах РАЦС шлюб не реєстрували. Також пояснив, що вони спільно займались вихованням та утриманням сина ОСОБА_3 ОСОБА_2 , спільно займались організацією весілля останнього, ОСОБА_5 завжди сприймав ОСОБА_1 як батька. Також вказав, що вони постійно відпочивали разом.

Окрім того, ОСОБА_1 пояснив, що він вів із ОСОБА_3 спільне господарство, в них був спільний бюджет. За особисті кошти він займався покращенням домогосподарства, самостійно проводив деякі будівельні роботи. Після смерті ОСОБА_3 займався її похованням та встановленням надгробного пам`ятника для неї та її батьків.

З цих же підстав вважає позовні вимоги ОСОБА_2 необгрунтованими та просив у їх задоволенні відмовити.

Представник позивача (відповідача) ОСОБА_1 адвокат Стаханов М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Щодо позову ОСОБА_2 просив у його задоволенні відмовити, оскільки наданими доказами та показаннями свідків у судовому засіданні повністю підтверджується факт спільного постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, факт істотного збільшення вартості спірного майна, що є спеціальною підставою для визнання його об`єктом права спільної сумісної власності.

Представник третьої особи Другої кременчуцької державної нотаріальної контори був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, направивши на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Вислухавши представника позивача (відповідача) ОСОБА_6 , відповідача (позивача) ОСОБА_1 , представника відповідача (позивача) ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Як видно з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка винесена 02 березня 2023 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В., після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведено спадкову справу№ 236/200, заяви про прийняття спадщини подали ОСОБА_1 та син померлої ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 не надано документу, який підтверджує родинні чи інші стосунки з померлою, а також є спадкоємець першої черги, то на підставі частин 1 та 2 статті 49 Закону України «Про нотаріат» відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка винесена 14 березня 2023 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В., після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведено спадкову справу№ 236/200, заяви про прийняття спадщини подали ОСОБА_1 та син померлої ОСОБА_2 . Оскільки нотаріусом встановлено, що існує спір між спадкоємцями, було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 , на підставі ч. 9 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», до вирішення справи судом.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23 липня 2004 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В., ОСОБА_3 набула у спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_9 майно, що складалось із житлового будинку л. А, а, розмір жилої площі 23, 6 кв.м., літньої кухні л. Б, б, сараїв л. б, б1, погрібу л. Г, вбиральні л. Д, колодязя л. к, огорожі № 1-2 та земельної ділянки площею 0, 15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,10 га, та для ведення особистого підсобного селянського господарства - 0, 05 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4640512, виданого 06 вересня 2004 року КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», було зареєстровано право власності на ОСОБА_3 на підставі вказаного вище свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі Інформаційна довідка) за № 326165657 від 18 березня 2023 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 . Як видно з вказаної Інформаційної довідки, право власності ОСОБА_3 на вказаний об`єкт нерухомого майна набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВВЕ № 874167, виданого 23 липня 2004 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В. Окрім того, для реєстрації права власності було подано також інвентаризаційну справу № 955, видану 08 листопада 2018 року ПП «Бюро послуг та консультацій», а також декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ПТ 181183442380, видану 10 грудня 2018 року Департаментом ДАБІ у Полтавській області.

Згідно Інформаційної довідки за № 326165893 від 18 березня 2023 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5322483801:01:009:0396, площею 0, 1051 га. право власності ОСОБА_3 на вказаний об`єкт нерухомого майна набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВВЕ № 874167, виданого 23 липня 2004 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В.

Відповідно до довідки за № 10-11/56, виданої 14 січня 2023 року Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 одна.

Щодо встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка, не перебуваючи в шлюбі між собою, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Відділом РАЦС Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області, 14 вересня 2007 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого Автозаводським відділом РАЦС Кременчуцького міського управління юстиції, 13 серпня 1992 року було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Як видно з довідки від 09 вересня 2022 року, виданої Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 з 12 січня 2005 року по даний час.

Згідно акта про фактичне місце проживання (без реєстрації), складеного 09 вересня 2022 року, складеного депутатом Піщанської сільської ради Крупа С.І. та заступником сільського голови ОСОБА_11 , встановлено факт проживання ОСОБА_1 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що померлу ОСОБА_3 він знав починаючи з 1992 року. Вони були сусідами, їх домоволодіння розташовані поруч, «через паркан». Окрім того, ОСОБА_13 товаришував з сином свідка ще з підліткового віку. Свідок вказав, що йому відомо, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 розпочали спільно проживати, починаючи з 12 січня 2005 року, від дня народження ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_1 переїхав жити до її будинку по АДРЕСА_1 . Проживали вони разом по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо характеру взаємовідносин, то свідок вказав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали як чоловік та жінка, чи мали намір вони реєструвати шлюб, свідку не відомо. Свідок весь час бачив їх разом коли вони порались по господарству, працювали на городі, спільно покращували будинок проводили добудову та ремонт, покращували прибудинкову територію. Деякі будівельні роботи здійснював сам ОСОБА_1 .

Щодо сина померлої ОСОБА_2 , то свідок вказав, що останній почав жити окремо, коли одружився, а до того часу проживав разом з матір`ю та ОСОБА_1 , які спільно його виховували. Після смерті ОСОБА_16 похованням займався ОСОБА_1 , а син померлої в той час перебував за кордоном та не приїжджав на похорон матері.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона проживала по сусідству від ОСОБА_3 , їх будинки розташовані поруч. Свідок пам`ятає, що 12 січня 2005 року вона була присутня на святкуванні дня народження ОСОБА_3 , де був присутній і ОСОБА_1 . Свідку відомо, що з того дня ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали спільно проживати як чоловік та дружина, бо ОСОБА_1 переїхав до будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . Свідок пояснила також, що з часу, коли ОСОБА_1 переїхав до ОСОБА_3 , вони спільно розпочали проводити ремонтні роботи, значно покращили будинок і все домоволодіння за період свого спільного проживання. Окрім того, спільно виховували сина Фесюри Любові ОСОБА_18 .

Також свідок вказала, що після смерті ОСОБА_3 21 квітня 2022 року її похованням займався ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 не був присутній при похованні матері.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила, що вона є тещею ОСОБА_2 , знала померлу ОСОБА_3 , періодично з нею спілкувалась. Щодо ОСОБА_1 , то вона бачила його коли бувала вдома у ОСОБА_3 , присутній він також був і на святкуванні весілля ОСОБА_2 та доньки свідка. Свідок вказала, що їй не відомо достовірно у якості кого саме ОСОБА_1 проживав із ОСОБА_3 . Також свідок вказала, що ОСОБА_3 увесь час працювала, навіть після виходу на пенсію, тому свідок вважає, що усі покращення житлового будинку відбувались за власні кошти ОСОБА_3 .

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 , на фотокартках, що містяться у матеріалах справи, (а.с. 162-166) зображені, в тому числі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час святкування весілля ОСОБА_2 , під час спільного літнього відпочинку, на святкуванні родинних подій. Представник позивача (відповідача) не оспорював того факту, що на вказаних вище фотокартках зображена ОСОБА_3 .

Зі змісту декларації № 0001-3КК7-20А0 від 06 листопада 2020 року про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу щодо пацієнта ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_3 вказана довіреною особою для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом.

22 квітня 2022 року ОСОБА_1 КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. Р.Т. Богаєвського» було видано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_3 .

22 квітня 2022 року Комунальним підприємством «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» було видано ОСОБА_1 рахунок-фактуру № ЗУ-00017745 на оплату ритуальних послуг на суму 596 грн., пов`язаних з організацією поховання ОСОБА_3 .

Згідно чеку № 11551 від 22 квітня 2022 року ОСОБА_1 було оплачено вказаний вище рахунок-фактуру.

Згідно копій замовлень на гранітні пам`ятники, ОСОБА_1 було замовлено та оплачено виготовлення та встановлення пам`ятників ОСОБА_3 та ОСОБА_20 та ОСОБА_9 , які були батьками ОСОБА_3 .

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Подібні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Крім того, для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19 (провадження № 61-3071св21) та інших.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні письмові докази та показання свідків, які підтверджують факт спільного фактичного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ведення ними спільного побуту, господарства, спільного виховання сина ОСОБА_3 від першого шлюбу, характеру взаємовідносини, які мали характер подружніх, суд вважає достовірним доведеним факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 однією сім`єю як чоловік та дружина, не перебуваючи в шлюбі між собою, у період часу з 12 січня 2005 року до часу смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо правового статусу об`єктів спірного нерухомого майна будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15 майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв`язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.

Як достовірно встановлено судом, спірне майно житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка, розташовані по АДРЕСА_1 були набуті ОСОБА_3 у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 липня 2004 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері, тобто до початку періоду спільного проживання з ОСОБА_1 .

Однак, положеннями частини 1 статті 62 Сімейного кодексу України встановлено, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно висновку судового експерта ОСОБА_21 , складеного 02 березня 2023 року за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № П-7, вартість будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у стані на час проведення експертизи дорівнює 625 651 грн.; вартість ремонто-будівельних робіт, проведених у період з 2005 по 2023 роки за вказаною адресою дорівнює 473 133 грн.; вартість істотного збільшення вартості будинку за вказаною адресою у порівнянні з вартістю на час проведення експертизи у стані, який існував на початку будівельних робіт та вартістю будинку після проведення добудови до будинку та закінчення будівельних робіт, у цінах на час проведення дослідження, становить 473 133 грн. Частка збільшення вартості будинку від цілого у загальній вартості становить , частка збільшення вартості будинку від загальної вартості будинку у відсотковому визначенні становить 76 %.

В судовому засіданні досліджено також копію технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , складений станом на 29 січня 1999 року, копію технічного паспорту на вказаний вище будинок станом на 08 листопада 2018 року, а також оригінал інвентаризаційної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 , матеріали технічної інвентаризації в яких повністю узгоджуються з описовою частиною зазначеного вище висновку експерта.

З урахуванням того, що вартість спірного майна - житлового будинку, саме у період спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та дружини, істотно збільшилася внаслідок спільних трудових та грошових затрат останніх, таке майно слід віднести до об`єктів права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Приписами статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до положень частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та на частину земельної ділянки площею 0, 1051 га, на якій розташований вказаний будинок.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та на земельну ділянку, на якій вони розташовані, у порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для їх задоволення у заявленому розмірі, оскільки частина зазначеного нерухомого майна відноситься до об`єктів права спільної сумісної власності, що виключає можливість включення цієї частини майна до складу спадкової маси після смерті матері позивача.

Суд зауважує, що відхиляє посилання представника позивача (відповідача) ОСОБА_2 адвоката Єрмоленка О.В. щодо відсутності правових підстав для зміни черговості у спадкуванні після померлої ОСОБА_3 , оскільки в даному випадку судом не вирішується питання щодо зміни черговості спадкування і така вимога ОСОБА_1 не заявлялась.

Одночасно, як вбачається з постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 , перешкодою для вчинення запитуваної нотаріальної дії щодо нерухомого майна стала наявність спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо спадкового майна, отже нотаріусом вказано про неможливість вчинення нотаріальної дії саме до вирішення судом спору щодо правового режиму спірного майна. За таких обставин, суд вважає за доцільне роз`яснити позивачу (відповідачу) ОСОБА_2 його право звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на частину майна, що входить до складу спадкової маси після померлої ОСОБА_3 .

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються, то слід стягнути з ОСОБА_16 на його користь документально підтверджені витрати на сплату судового збору при подачі позову до суду.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 76, 77, 80, 81, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування за законом відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного спільного проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю чоловіка та жінки та визнання права власності на частину майна задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будинку АДРЕСА_1 , однією сім`єю як чоловік та жінка, не перебуваючи у шлюбі між собою, починаючи з 12 січня 2005 року до часу смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як жінки та чоловіка, які проживали однією сім`єю, але не перебували в шлюбі між собою: житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 1051 га, кадастровий номер 5322483801:01:009:0396, розташовану по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки площею 0,1051 га, кадастровий номер 5322483801:01:009:0396, розташовану по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 5812, 27 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 06 листопада 2024 року.

СуддяЖ. О. Баранська