05.11.2024
Справа №642/6922/24
Провадження №2-а/642/44/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2024 року місто Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.10.2024р.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.10.2024р.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, виходячи з наступного. Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160,161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність електронного кабінету.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2ст.222 КУпАПвід імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 3ст. 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбаченихст. 122 КУпАП, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннямист. 222 КУпАПпокладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбаченіст. 121 КУпАП.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції», вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеномуКАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Враховуючи викладене, позивачу пропонується уточнити відповідача по справі.
Також всупереч вимогам, позивачем не зазначено відомості про наявність електронного кабінету сторін.
Крім цього, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Велика Палата Верховного Суду упостанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17відступила від своїх попередніх висновків та виклала наступну правову позицію. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватистатті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуваннюу справах щодо накладення адміністративного стягненнята справляння судового збору,він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов`язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.
Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Отже, судом встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 КАС України. Відповідно до частини 1статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 123,161Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали судді для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити позивачу, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г. Проценко
Суд | Ленінський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 07.11.2024 |
Номер документу | 122823978 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Ленінський районний суд м.Харкова
Проценко Л. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні