Постанова

від 04.11.2024 по справі 420/4347/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4347/24

Головуючий І інстанції: Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів Турецької І.О., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року (м.Одеса, дата складання повного тексту ухвали - 07.05.2024р.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування витягів, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024р. ТОВ «ПМК-19» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо врахування «локальних коефіцієнтів» на місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:373:0031, площею 9500 кв.м., що розташована за адресою м. Кривий Ріг, вул.Сергія Колачевського,81/1, при формуванні Витягу №97-4-0.110.4-2453/301-23 від 08.02.2023р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме:

- місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1,2;

- місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення 1,2;

- місцезнаходження земельної ділянки пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15;

- місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово - паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон пляжів - 1,15;

- місцезнаходження земельної ділянки у межах територій рекреаційного призначення 1,09;

- скасувати Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №97-4-0.110.4-2453/301-23 від 08.02.2023р. по земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:07:373:0031;

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо врахування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, площею 11800,00 кв.м., розташована за адресою м. Кривий Ріг, мкр. 5-й Зарічний,53а при формуванні витягу №97-4-0.110.4-2182/301-23 від 07.02.2023р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме:

- місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1,2;

- місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення 1,2;

- місцезнаходження земельної ділянки пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15;

- місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово - паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон пляжів - 1,15;

- скасувати Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №97-4-0.110.4-2182/301-23 від 07.02.2023р. по земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.05.2021р. Криворізькою міською радою Дніпропетровської області, з метою визначення розміру земельного податку, було прийнято Рішення №3728, яким було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Кривого Рогу з 01.01.2022 року.

Так, у Витязі №97-4-0.110.4-2453/301-23 від 08.02.2023р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:373:0031, площею 9500 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 59 831 190 грн.

А у Витязі №97-4-0.110.4-2182/301-23 від 07.02.2023р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, площею 11800 кв.м., що розташована за адресою м. Кривий Ріг, мкр. 5-й Зарічний,53а, становить 100 547 564 грн.

Позивач вважає, що нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок, яка зазначена у вище вказаних Витягах, що сформовані відповідачем, суттєво завищена, що, в свою чергу, впливає на загальний розмір орендної плати, земельного податку, які мають сплачуватись підприємством позивача, як «користувачем» цих земельних ділянок.

Також, позивач наголошує й на тому, що відповідач, в даному випадку, протиправно не застосував при формуванні Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки належний коефіцієнт з групи Санітарно-гігієнічних факторів: місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електростанцій та аеродромів.

Враховуючи наближеність земельної ділянки до автодороги, позивач вважає, що відповідач протиправно не застосував коефіцієнт 0,90-0,97.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем було протиправно та необґрунтовано застосовано коефіцієнт 1,20 з розділу Функціонально-планувальних факторів. Так, зазначений розділ містить декілька характеристик, що наведені у Додатку-7 Порядку №489. При цьому застосування коефіцієнту 1,20 можливе лише у разы, якщо земельна ділянка знаходиться у зоні пішохідної доступності до громадських центрів, що не відповідає фактичному місцезнаходженню земельної ділянки.

Також, позивач зауважує, що в даному випадку, застосуванню підлягав лише коефіцієнт 1,04-1,15 «Розташування земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського пасажирського транспорту».

З урахуванням наведеного, позивач переконаний, що відповідачем були допущенні порушення при формуванні Витягу щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які виявились у незастосування необхідних «локальних коефіцієнтів» та застосуванні неналежних «локальних коефіцієнтів», що в результаті призвело до невірної (занадто високої) нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 12.11.2018р. у справі №814/789/17, позивач, у разі не згоди з даними, зазначеними у Витязі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, має право оскаржити дії відповідного органу Держгеокадастру з приводу застосування/незастосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних «локальних коефіцієнтів», з якими позивач не погоджується.

Отже, з урахуванням наведеного, позивач вважає, що належним засобом захисту його порушених прав в частині неправомірно зазначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки є саме визнання незаконними дій відповідача щодо застосування «локальних коефіцієнтів» земельної ділянки.

Відповідач ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області своїм правом на надання відзиву на позов у встановлений судом строк, не скористався.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року, залишеною без змін ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024р., у задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи з питань землеустрою відмовлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року адміністративний позов ТОВ «ПМК-19» - задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області щодо внесення до Витягу №97-4-0.110.4-2453/301-23 від 08.02.2023р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:07:373:0031, площею 9500 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відомостей про «локальні коефіцієнти» на місцезнаходження земельної ділянки: зона пішохідної доступності до громадських центрів 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення 1,2, зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15, зона пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово - паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон пляжів - 1,15, у межах територій рекреаційного призначення 1,09.

Визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо внесення до витягу № 97-4-0.110.4-2182/301-23 від 07.02.2023р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:04:223:0210, площею 11800 кв.м., яка розташована за адресою: м.Кривий Ріг, мкр. 5-й Зарічний,53а відомостей про локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: зона пішохідної доступності до громадських центрів 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення 1,2, зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15, зона пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово - паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон пляжів - 1,15.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Відповідач - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області вказане вище рішення суду 1-ї інстанції від 07.05.2024р. в апеляційному порядку не оскаржив.

Однак, із зазначеним вище рішенням суду 1-ї інстанції не погодилася Криворізька міська рада та 10.06.2024р. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2024р. в частині задоволених позовних вимог та відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

18.06.2024р. матеріали даної справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024р. вказану вище апеляційну скаргу Криворізької міської ради було залишено без руху.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024р. відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі подання апеляційної скарги на рішення суду 1-ї інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому порядку).

Вислухавши суддю-доповідача, уважно дослідивши матеріали даної справи, наявні у ній докази, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом 1-ї інстанції встановлено наступні обставини справи.

З 17.10.2016р. позивач - ТОВ «ПМК-19» (код ЄДРПОУ 21284591) є «власником» нерухомого майна:

1) «Торгівельного комплексу А-1-2» (з трансформаторною) загальною площею 4790,7 кв.м, що розташований на земельній ділянці за адресою: м.Кривий Ріг, мкр.5-й Зарічний,53а, та відповідно, «фактичним» користувачем даної земельної ділянки, право користування на яку на цей час документально не оформлено (строк договору оренди закінчився 02.12.2014р.);

2) «Торгівельного комплексу А-1-2» (з трансформаторною) загальною площею 4776,1 кв.м, що розташований на земельній ділянці за адресою: м.Кривий Ріг, вул.23 лютого,81/1 (зараз вул.С.Колачевського), та відповідно, «фактичним» користувачем даної земельної ділянки, право користування на яку на цей час документально не оформлено (строк договору оренди закінчився 02.04.2015р.);

26.05.2021р. Криворізькою міською радою Дніпропетровської області було прийнято рішення №3728 (яке наразі оскаржується по справі №160/3848/24), яким затверджено «технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Кривого Рогу - з 01.01.2022 року.

Як видно зі змісту Витягу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №97-4-0.110.4-2453/301-23 від 08.02.2023р. з «Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки», нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:373:0031, площею 9500 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить - 59831190 грн.

При цьому, у даному Витязі зазначені «локальні коефіцієнти» на місцезнаходження земельної ділянки (зона пішохідної доступності до громадських центрів - 1,2; зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,2; зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15; зона пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово - паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон пляжів - 1,15; у межах територій рекреаційного призначення 1,09).

А як вбачається з Витягу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №97-4-0.110.4-2182/301-23 від 07.02.2023р. з «Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки», нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, площею 11800 кв.м., що розташована за адресою: м.Кривий Ріг, мкр.5-й Зарічний,53а, становить - 100547564 грн.

При чому, у даному Витязі теж зазначені «локальні коефіцієнти» на місцезнаходження земельної ділянки (зона пішохідної доступності до громадських центрів - 1,2; зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,2; зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15; зона пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово - паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон пляжів - 1,15).

06.02.2024р. Господарським судом Дніпропетровської області порушено справу №904/473/24 за позовом Криворізької міської ради до ТОВ «ПМК №19» про стягнення безпідставно отриманого доходу за користування земельною ділянкою (адреса: м. Кривий Ріг мкр.5-й Зарічний,53а) без договору оренди.

При розрахунку суми (ціни) позову Криворізькою міською радою було використано нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка вказана у Витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-4-0.110.4-2182/301-23 від 07.02.2023 року.

07.02.2024р. Господарським судом Дніпропетровської області порушено 2 справу №904/468/24 за позовом Криворізької міської ради до ТОВ «ПМК №19» про стягнення безпідставно отриманого доходу за користування земельною ділянкою (адреса: АДРЕСА_1 ) без договору оренди.

При розрахунку суми (ціни) позову Криворізькою міською радою використано нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка вказана у Витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-4-0.110.4-2453/301-23 від 08.02.2023 року.

Провадження у вказаних вище справах №420/4347/24 та №160/3848/24 наразі зупинено до розгляду даної справи.

Позивач, не погодившись з правомірністю застосування відповідачем у спірних Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відомостей про «локальні коефіцієнти» на місцезнаходження земельної ділянки, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з часткової неправомірності спірних дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, в цілому погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія виходить з наступного.

Так, за змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003р. №1378-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Як передбачено приписами ч.1 ст.15 вказаного Закону №1378-IV, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Як вбачається зі змісту норм ч.1 ст.18 цього ж Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

У відповідності ж до вимог ч.ч.1,2 ст.20 Закону №1378-IV, за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст.23 ЗУ №1378-IV).

Як загально відомо, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016р. №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777, було затверджено відповідний «Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів».

Так, згідно з приписами розділу ІІІ вказаного Порядку №489, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

Крім того, з метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог «Порядку ведення Державного земельного кадастру» (затв. Постановою КМУ від 17.10.2012р. №1051).

Відповідно до пункту 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)», затвердженого Постановою КМУ від 04.01.2015р. №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пп.29 п.4 вказаного Положення №15, Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Як чітко визначено ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, як вже зазначалося вище, у даній справі №420/4347/24 (на відміну від справ №160/3848/24, №904/468/24, №904/473/24) спір стосується виключно правомірності дій територіального органу Держгеокадастру щодо формування Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок: кадастровий №1211000000:07:373:0031, площею 9500 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 та кадастровий №1211000000:04:223:0210, площею 11800,00 кв.м., розташована за адресою: м.Кривий Ріг, мкр.5-й Зарічний,53а.

Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та переглядаючи рішення суду 1-ї інстанції в апеляційному порядку, судова колегія виходить з наступного.

Так, перш за все, колегія суддів, як і суд 1-ї інстанції, вважає за необхідне звернути увагу на питання можливості оскарження дій територіального органу Держгеокадастру щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

З цього приводу Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 24.11.2021р. у справі №817/1780/17 зазначив, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

На цій підставі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17, від 10.09.2020 у справі №817/1793/17, від 04.02.2021 у справі №817/1809/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17, від 15.07.2021 у справі №817/1800/17 про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Так, за висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 року у справі №808/4207/17, підлягають судовому контролю дії щодо формування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Що ж стосується застосування «локальних коефіцієнтів» на місцезнаходження земельних ділянок, то судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, виходить з наступного.

Так, в пункті 6 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, (2) де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км - є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території АР Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Згідно п.6 розділу ІІ цього ж Порядку №489, коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де:

- Км1- регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

- Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

- Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Відповідно до норм п.10 розділу ІІ Порядку №489, вартість 1 (одного) квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3, де значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Відповідно до додатку 7 до Порядку № 489 локальні фактори складаються, із декількох факторів, а саме:

- Функціонально-планувальні фактори;

- Інженерно-інфраструктурні фактори;

- Інженерно-геологічні фактори;

- Історико-культурні фактори;

- Природно-ландшафтні фактори;

- Санітарно-гігієнічні фактори.

При цьому, кожен з наведених факторів, має у своєму складі певні групи характеристик, наявність чи відсутність яких щодо конкретної земельної ділянки й дозволяє застосовувати чи не застосовувати відповідні коефіцієнти.

Так, як наголошує позивач у своєму позові, відповідачем, в даному випадку, було протиправно не застосовано при формуванні Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, коефіцієнт з групи Санітарно-гігієнічних факторів: місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електростанцій та аеродромів. Враховуючи наближеність земельної ділянки до автодороги, позивач вважає, що відповідач необгрунтовано не застосував коефіцієнт 0,90-0,97, що жодним чином не спростовано відповідачем та не надано відповідних доказів зворотного. Не надано відповідачем до суду 1-ї та 2-ї інстанцій і жодного відзиву або будь-яких письмових пояснень щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Крім того, на переконання позивача, відповідачем також протиправно та необґрунтовано було застосовано коефіцієнт 1,20 з розділу Функціонально-планувальних факторів. Так, зазначений Розділ містить декілька характеристик, що чітко наведені у Додатку №7 до Порядку №489.

При цьому, застосування коефіцієнту 1,20 можливе лише тільки у разі, якщо земельна ділянка знаходиться у зоні пішохідної доступності до громадських центрів, що не відповідає фактичному місцезнаходженню земельної ділянки та взагалі не спростовано ні відповідачем, ні апелянтом.

Судова колегія, уважно дослідивши матеріали справи, погоджується з висновками суду 1-ї інстанції та також приймає до уваги позицію (твердження) позивача про те, що в даному випадку, застосуванню підлягав виключно лише коефіцієнт 1,04-1,15 «Розташування земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського пасажирського транспорту».

Крім того, варто звернути увагу й на те, що на вимогу суду 1-ї інстанції надати витребувані ухвалою суду докази, а саме: затверджену рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021р. №523 «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу» з наявними локальними факторами Км3 та зонами (зокрема координати поворотних точок меж земельних ділянок в повному об`ємі із семизначних цифр до коми, двозначних цифр після коми) в районі місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером: 1211000000:07:373:0031 та затверджену рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021р. №523 «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу» з наявними локальними факторами Км3 та зонами (зокрема координати поворотних точок меж земельних ділянок в повному об`ємі із семизначних цифр до коми, двозначних цифр після коми) в районі місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером: 1211000000:04:223:0210, Відповідач зазначив про неможливість надання зазначених доказів, посилаючись на те, що відповідно до листа Відділу №4 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській вих. №987/440-24 від 21.03.2024 року, на теперішній час Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу до місцевого фонду документації з землеустрою від її розробника не надходила. Розробником вищезазначеної технічної документації - є Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М.Білоконя», а її замовником - Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.

Надійшла ж вказана вище «Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу» фактично від апелянта, разом з апеляційною скаргою, т.б. остання так і не була предметом дослідження судом 1-ї інстанції. До того ж, слід зазначити, що ця технічна документація, разом із рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021р. №523, є предметом розгляду у іншій справі №160/3848/24, яка наразі розглядається Третім апеляційним адміністративним судом.

Таким чином, з огляду на викладені обставини, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що правомірність врахування територіальним органом Держгеокадастру у спірних Витягах №97-4-0.110.4-2453/301-23 від 08.02.2023р. та №97-4-0.110.4-2182/301-23 від 07.02.2023р. вищезгаданих «локальних коефіцієнтів» не підтверджена документально та фактично спростована у ході розгляду цієї справи.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції, на момент ухвалення оскаржуваного рішення, дійшов обгрунтованого висновку про наявність належних підстав для визнання протиправними дій відповідача - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо внесення до Витягу № 97-4-0.110.4-2453/301- 23 від 08.02.2023р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:07:373:0031, площею 9500 кв.м., яка розташована за адресою: м.Кривий ріг, вул.С.Колачевського,81/1, відомостей про «локальні коефіцієнти» на місцезнаходження земельної ділянки: зона пішохідної доступності до громадських центрів 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення 1,2, зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15, зона пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово - паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон пляжів - 1,15, у межах територій рекреаційного призначення 1,09; та щодо внесення до Витягу №97-4-0.110.4-2182/301-23 від 07.02.2023 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:04:223:0210, площею 11800,00 кв.м., яка розташована за адресою: м.Кривий Ріг, мкр.5-й Зарічний,53а відомостей про локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: зона пішохідної доступності до громадських центрів 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення 1,2, зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15, зона пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово - паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон пляжів - 1,15.

Таким чином, заявлені позовні вимоги ТОВ «ПМК №19» в цій частині дійсно підлягають задоволенню.

Водночас, що ж стосується інших позовних вимог ТОВ «ПМК №19», то, на думку суду 2-ї інстанції, суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування вказаних Витягів №97-4-0.110.4-2453/301-23 від 08.02.2023р. та №97-4-0.110.4-2182/301-23 від 07.02.2023р., оскільки ці Витяги не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України.

При цьому, судова колегія, як і окружний суд, виходить з того, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.11.2021р. у справі №817/1780/17 від наведеного висновку не відступив, зазначивши виключно про можливість оскарження до адміністративного суду лише тільки дій щодо формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

У контексті наведеного, суд також враховує й той факт, що передумовою для звернення позивача до суду з цим позовом фактично є ініційовані Криворізькою міською радою (апелянтом) судові спори про стягнення з ТОВ «Пересувна механізована колона №19» безпідставно отриманого доходу за користування земельними ділянками у м. Кривий Ріг без договору оренди.

А тому, відповідно, визнання судом протиправними дій територіального органу Держгеокадастру щодо внесення до вищезазначених Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:07:373:0031 та земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:04:223:0210 відомостей про згадані вище «локальні коефіцієнти» на місцезнаходження земельної ділянки є достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулий період, такий витяг формується виключно на дату його складення.

Отже, зважаючи на встановлені у ході розгляду даної справи фактичні обставини та беручи до уваги діючі норми чинного у цій сфері законодавства, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову ТОВ «ПМК №19».

Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

До того ж, також слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню на підставі п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено: 04.11.2024р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.О. Турецька

В.О. Скрипченко