Постанова
від 22.10.2024 по справі 383/779/20
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 383/779/20

провадження № 22-ц/4809/1283/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участі секретаря Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Бобринецьке об`єднання підприємств громадського харчування, Бобринецьке районне споживче товариство, ОСОБА_2 ,

треті особи Бобринецька міська рада, державний реєстратор Устинівської селищної ради Кіровоградської області Рябовол Оксана Сергіївна,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування та Бобринецького районного споживчого товариства на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року у складі судді Бондаренка В. В. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування (далі ОПГХ), Бобринецького районного споживчого товариства (далі Бобринецьке РСТ), ОСОБА_2 та з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог та про збільшення позовних вимог просила:

-визнати припиненим право постійного користування земельною ділянкою (ділянка № НОМЕР_1 на плані зовнішніх меж землекористування) яка надана в постійне користування Бобринецькому комбінату громадського харчування, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-КР №000152 від 27.07.1997, розташованої по АДРЕСА_1 , в частині накладання меж із земельною ділянкою кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 розташованої по АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , загальною площею накладання 0,007706 га (77,06 кв.м.), яке зображено у Додатку 2 до висновку комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №20/21/22-27 від 29.11.2023 (Фрагмент 1) та складається з двох частин:

перша частина накладення меж земельних ділянок складає 0,007701 га (77,01 кв.м.), що має конфігурацію багатокутника з розмірами меж по периметру: 5,29м + 4,20м + 2,30м + 4,20м + 4,30м + 9,00м + 5,84м + 6,68м + 6,00м + 2,87м, з наступними координатами поворотних точок меж, що обмежують накладання: Точка «1» - Х=5315415,3125; Y=4275110.8117; Точка «2» - X=5315411.9280; Y=4275114.8710; Точка «3» - X=5315415.1520; Y=4275117.5620; Точка «4» - X=5315413.8780; Y=4275119.3280; Точка «5» - X=5315410.4540; Y=4275116.6370; Точка «6» - X=5315407.70104 Y=4275119.9400; Точка «7» - X=5315400.7890; Y=4275114.1760; Точка «8» - X=5315404.5305; Y=4275109.6873; Точка «9» - X=5315409.5390; Y=4275114.1090; Точка «10» - X=5315412.9570; Y=4275109.1790;

друга частина накладення меж земельних ділянок складає 0,000005 га (0,05 кв.м.), що має конфігурацію трикутника з розмірами меж по периметру: 1,85м + 1,85м +0,05м, з наступними координатами поворотних точок меж, що обмежують накладання: Точка «11» - Х=5315404.3451; Y=4275109.5247; Точка «12» - Х=5315402.9220; Y=4275108.3380; Точка «13» - Х=5315402.9554;Y=4275108.2980;

-не чинити ОСОБА_1 перешкоди у володінні та користуванні будівлею, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та земельною ділянкою кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 загальною площею 0,0131 га (131 кв.м.), шляхом зобов`язання Бобринецького РСТ, ОПГХ та ОСОБА_2 за власний рахунок або шляхом відшкодування робіт усунути знаходження на земельній ділянці кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , огорожі (паркану) та фігурних елементів мощення (плитки), забезпечивши їх перебування за межами вказаної земельної ділянки, шляхом виконання будівельних робіт:

демонтаж огорожі (паркану) з металевого профілю разом з металевим каркасом з точки 11 до точки 14 довжиною 9,60 м (графічно відображено в додатку 1 висновок експерта № 240/20 від 19.08.2020 лінією зеленого кольору),

перенесення демонтованих металевого профілю та металевого каркасу за межі земельної ділянки, а саме: А-А обмеженою поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-1 (суміжна з землями комунальної власності Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади), межа проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 6,10+0,75+10,35+5,45+4,20+2,30+4,20+4,30+9,00+5,85+2,10,

демонтаж фігурних елементів мощення (плитки) в наступних межах земельної ділянки (графічно відображено в додатку 1 висновку експерта № 240/20 від 19.08.2020 стилізованим штрихуванням червоного кольору):- від точки 10 до точки 11 довжиною 5,85 м;- від точки 11 до точки 13 довжиною 0,50 м;- від точки 13 до точки 5 довжиною 8,68 м;- від точки 5 до точки 15 довжиною 0,60 м;- від точки 15 до точки 16 довжиною 1,90 м;- від точки 16 до точки 17 довжиною 3,50 м;- від точки 17 до точки 7 довжиною 0,38 м;- від точки 7 до точки 8 довжиною 4,20 м;- від точки 8 до точки 9 довжиною 4,30 м;- від точки 9 до точки 10 довжиною 9,00 м.

перенесення демонтованих фігурних елементів мощення (плитки) за межі земельної ділянки, а саме: А-А обмеженою поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-1 (суміжна з землями комунальної власності Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади), межа проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 6,10+0,75+10,35+5,45+4,20+2,30+4,20+4,30+9,00+5,85+2,10;

-не чинити ОСОБА_1 перешкоди для проходу та проїзду до земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 на якій розташований об`єкт житлової нерухомості будівля підвалу по АДРЕСА_2 , з фасадної межі (А-А обмеженої поворотними точками 10-11, орієнтованої на вулицю Миколаївська) шляхом зобов`язання Бобринецького РСТ, Бобринецького ОПГХ та ОСОБА_2 за власний рахунок або шляхом відшкодування робіт виконати наступні будівельні роботи:

демонтаж огорожі (паркану) з металевого профілю з точки «10» до точки «12» довжиною 5,58 м та далі з точки «12» до точки «13» довжиною 0,70 м;

демонтаж металевого каркасу з точки «10» до точки «12» довжиною 5,58 м та далі з точки «12» до точки «13» довжиною 0,70 м;

демонтаж бутового фундаменту з точки «10» до точки «12» довжиною 5,58 м та далі з точки «12» до точки «13» довжиною 0,70 м. Графічно, огорожа (паркан), яка унеможливлює доступ до земельної ділянки 3520810100:50:073:0040, відображена в додатку 1 висновку експерта №240/20 від 19.08.2020 року лінією синього кольору;

-зобов`язати Бобринецьке РСТ, ОПГХ та ОСОБА_2 не чинити перешкод у здійсненні ОСОБА_1 підготовчих, ремонтних та монтажних робіт по встановленню якісної та надійної покрівлі підвальної частини будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-зобов`язати Бобринецьке РСТ, ОПГХ та ОСОБА_2 не чинити перешкод у встановленні ОСОБА_1 паркану, на межі належної їй земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 загальною площею 0,0131 га (131 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовна заява мотивована тим, що що згідно договору купівлі-продажу від 27.02.2018 ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 будівлю (об`єкт житлової нерухомості) загальною площею 90,1 кв. м., житловою площею 83,8 кв. м., що розташована у АДРЕСА_2 .

Крім того, позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0131 га (131 кв.м.) кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Між позивачем та Бобринецьким РСТ, виник спір щодо здійснення права володіння та користування прибудинковою територією за адресою: АДРЕСА_2 , та рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19.02.2020 по справі №383/43/19 встановлено, що право користування частиною земельної ділянки, яка могла бути у користуванні позивача Бобринецького ОПГХ, припинилося внаслідок набуття права власності на будівлю ОСОБА_1 та не потребувало прийняття окремого рішення про вилучення земельної ділянки з користування.

Після закінчення розгляду справи №383/43/19, з метою визначення фактичного стану будівлі по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 було замовлено роботи з технічного обстеження будівельних конструкцій даного об`єкту нерухомості, та за результатами обстеження виявлено, що будівельні конструкції не відповідають вимогам для надійної і безпечної подальшої експлуатації, а також встановлено невідповідність підвалу санітарним та архітектурно-будівельним нормам.

Позивачу було надано висновок про те, що подальша безпечна та надійна експлуатація об`єкта обстеження можлива тільки після проведення ряду ремонтних робіт, зокрема провести демонтаж тротуарної плитки над підвальною частиною будівлі, для виконання яких в повній мірі потрібно організувати доступ (під`їзд) відповідної будівельної техніки до об`єкту обстеження.

Однак, виконати дані рекомендації не виявилось можливим через протиправну поведінку відповідачів, а саме Бобринецьким РСТ над підвальною частиною будівлі (підвалу) облаштовано літній майданчик для відвідувачів свого ресторану, яким відповідачі користуються спільно. Підлога майданчику виготовлена з тротуарної плитки, що встановлена поверх пошкоджених елементів покрівлі належної їй будівлі.

Крім того, відповідачами встановлено паркан, який огороджує частину прибудинкової території її будівлі зі сторони вул. Миколаївська, а забезпечити в інший спосіб вільний доступ будівельної техніки неможливо.

В належній ОСОБА_1 будівлі остання не проживає, оскільки відповідачі чинять їй перешкоди в доступі до прибудинкової території, що унеможливлює здійснення нею будівельно-монтажних робіт для приведення її в придатний для проживання стан.

Оскільки, через дії відповідачів позивач позбавлена можливості належним чином володіти та користуватися своєю будівлею та земельною ділянкою, остання звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав.

Короткий зміст зустрічної позовної заяви

У вересні 2020 року Бобринецьке РСТ звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та з урахуванням уточнень просило:

-скасувати державну реєстрацію речового права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1486023135208, як об`єкту житлової нерухомості будівлю, опис літ. «А» - підвал, загальною площею 90,1 кв. м., житловою площею 83,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором Устинівської селищної ради Кіровоградської області, дата державної реєстрація 12.02.2018, що належить ОСОБА_1 ;

-визнати недійсним технічний паспорт, виготовлений 27.11.2013 ФОП ОСОБА_4 на об`єкт житлової нерухомості - будівлю загальною площею 90,1 кв. м., житловою площею 83,8 кв. м., яке належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Зустрічна позовна заява мотивована тим, що Бобринецьке РСТ на підставі свідоцтва про право власності від 06.09.2005 № 645 володіє на праві власності комплексом будівель загальною площею 921 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту до об`єкту нерухомого майна входить: ресторан «А;А1;а;а1;а2;кр1;кр2»; трансформатор «В»; кафе «Е;е;е1»; підсобна будівля «Ж», паркан «N, N1».

Підвал, який придбала ОСОБА_1 є об`єктом допоміжним (господарською) будівлею та є об`єктом нежитлової будівлі.

Над підвалом ОСОБА_1 знаходиться наземна «підсобна будівля», що є складовою частиною комплексу будівель, яка належить Бобринецькому РСТ.

Таким чином, ОСОБА_1 придбала лише підвал як підземну будівлю, а наземна частина над підвалом належить Бобринецькому РСТ, в тому числі і покрівля підсобної будівлі, яка значиться на технічному паспорті під літерою «Ж».

ОКП «Кіровоградське ООБТІ», яке здійснює технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, не здійснювало технічну інвентаризацію даного об`єкту, а технічний паспорт, виготовлений 27.11.2013 ФОП ОСОБА_4 , який був підставою для реєстрації права власності на даний об`єкт за ОСОБА_3 , не відповідає вимогам закону.

Вказаний технічний паспорт був виготовлений вперше, до цього часу об`єкт нерухомості не був зареєстрований в Кіровоградському ООБТІ та не було присвоєно реєстраційного номеру об`єкта.

ФОП ОСОБА_4 самостійно визначив тип об`єкта як житловий, не маючи на те правових підстав, а підвальне приміщення на момент технічної інвентаризації, а також на день реєстрації права власності, не було придатне для проживання та не відповідало всім будівельним, архітектурним, санітарним, пожежним та іншим нормам, не було введено в експлуатацію як житлова будівля, тому його не можна віднести до житлового об`єкту нерухомості.

Крім того, державний реєстратор Устинівської селищної ради Кіровоградської області Рябовол О. С. без будь-яких правових підстав здійснила державну реєстрацію речового права на будівлю ОСОБА_1 адресою: АДРЕСА_2 , самостійно присвоїла тип об`єкту нерухомості як житловий, не пересвідчилась наявності акту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта як житлового об`єкту нерухомості.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 грудня 2020 року залучено до участі у справіза позовом ОСОБА_1 до ОПГХ, Бобринецького РСТ про усунення перешкод у володінні та користуванні майном, в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2024 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОПГХ, Бобринецького РСТ, ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні майном, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бобринецьку міську раду.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від від 08 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОПГХ, Бобринецького РСТ, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бобринецька міська рада Кіровоградської області, про усунення перешкод у володінні та користуванні майном, визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою задоволено частково.

Визнано припиненим право постійного користування земельною ділянкою (ділянка № НОМЕР_1 на плані зовнішніх меж землекористування), яка надана в постійне користування Бобринецькому комбінату громадського харчування, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-КР №000152 від 27.07.1997, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в частині накладання меж із земельною ділянкою кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , загальною площею накладання 0,007706 га (77,06 кв. м.), яке зображено у Додатку 2 до висновку комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №20/21/22-27 від 29.11.2023 (Фрагмент 1) та складається з двох частин:

-перша частина накладення меж земельних ділянок складає 0,007701 га (77,01 кв.м.), що має конфігурацію багатокутника з розмірами меж по периметру: 5,29м + 4,20м + 2,30м + 4,20м + 4,30м + 9,00м + 5,84м + 6,68м + 6,00м + 2,87м, з наступними координатами поворотних точок меж, що обмежують накладання: Точка «1» - Х=5315415,3125; Y=4275110.8117; Точка «2» - X=5315411.9280; Y=4275114.8710; Точка «3» - X=5315415.1520; Y=4275117.5620; Точка «4» - X=5315413.8780; Y=4275119.3280; Точка «5» - X=5315410.4540; Y=4275116.6370; Точка «6» - X=5315407.70104 Y=4275119.9400; Точка «7» - X=5315400.7890; Y=4275114.1760; Точка «8» - X=5315404.5305; Y=4275109.6873; Точка «9» - X=5315409.5390; Y=4275114.1090; Точка «10» - X=5315412.9570; Y=4275109.1790;

-друга частина накладення меж земельних ділянок складає 0,000005 га (0,05 кв.м.), що має конфігурацію трикутника з розмірами меж по периметру: 1,85м + 1,85м +0,05м, з наступними координатами поворотних точок меж, що обмежують накладання: Точка «11» - Х=5315404.3451; Y=4275109.5247; Точка «12» - Х=5315402.9220; Y=4275108.3380; Точка «13» - Х=5315402.9554;Y=4275108.2980.

Усунено ОСОБА_1 перешкоди у володінні та користуванні будівлею, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та земельною ділянкою кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 загальною площею 0,0131 га (131 кв.м.), шляхом зобов`язання Бобринецького РСТ, Бобринецького ОПГХ та ОСОБА_2 за власний рахунок усунути знаходження на земельній ділянці кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , огорожі (паркану) та фігурних елементів мощення (плитки), забезпечивши їх перебування за межами вказаної земельної ділянки, шляхом виконання наступних будівельних робіт:

-демонтаж огорожі (паркану) з металевого профілю разом з металевим каркасом з точки 11 до точки 14 довжиною 9,60 м (графічно відображено в додатку 1 до висновку експерта № 2407/20 від 19.08.2020 лінією зеленого кольору);

-перенесення демонтованих металевого профілю та металевого каркасу за межі земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, яка у висновку експерта № 2407/20 від 19.08.2020 позначена як А-А обмеженою поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-1 (суміжна з землями комунальної власності Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади), межа проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 6,10+0,75+10,35+5,45+4,20+2,30+4,20+4,30+9,00+5,85+2,10;

-демонтаж фігурних елементів мощення (плитки) в наступних межах земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 (графічно відображено в додатку 1 до висновку експерта № 2407/20 від 19.08.2020 стилізованим штрихуванням червоного кольору):від точки 10 до точки 11 довжиною 5,85 м; від точки 11 до точки 13 довжиною 0,50 м;від точки 13 до точки 5 довжиною 8,68 м;від точки 5 до точки 15 довжиною 0,60 м;від точки 15 до точки 16 довжиною 1,90 м;від точки 16 до точки 17 довжиною 3,50 м; від точки 17 до точки 7 довжиною 0,38 м; від точки 7 до точки 8 довжиною 4,20 м; від точки 8 до точки 9 довжиною 4,30 м; від точки 9 до точки 10 довжиною 9,00 м;

-перенесення демонтованих фігурних елементів мощення (плитки) за межі земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, що у висновку експерта №2407/20 від 19.08.2020 позначена як А-А обмеженою поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-1 (суміжна з землями комунальної власності Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади), межа проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 6,10+0,75+10,35+5,45+4,20+2,30+4,20+4,30+9,00+5,85+2,10.

Усунено ОСОБА_1 перешкоди у проході та проїзді до земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на якій знаходиться об`єкт житлової нерухомості будівля підвалу по АДРЕСА_2 , з фасадної межі (у висновку експерта №2407/20 від 19.08.2020 позначена як А-А обмеженої поворотними точками 10-11, орієнтованої на вулицю Миколаївська) шляхом зобов`язання Бобринецького РСТ, ОПГХ та ОСОБА_2 за власний рахунок виконати будівельні роботи з демонтажу огорожі (паркану) з металевого профілю, металевого каркасу та бутового фундаменту з точки «10» до точки «12» довжиною 5,58 м та далі з точки «12» до точки «13» довжиною 0,70 м, графічно відображених в додатку 1 до висновку експерта №2407/20 від 19.08.2020 лінією синього кольору, які унеможливлюють доступ до земельної ділянки 3520810100:50:073:0040.

Зобов`язано Бобринецьке РСТ, ОПГХ не чинити перешкод у здійсненні ОСОБА_1 підготовчих, ремонтних та монтажних робіт по встановленню покрівлі підвальної частини будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язано Бобринецьке РСТ, ОПГХ не чинити перешкод у встановленні ОСОБА_1 паркану, на межі належної їй земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 загальною площею 0,0131 га (131 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОПГХ на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 898 грн 38 коп, а також витрати на правничу допомогу в сумі 50 000 грн.

Стягнуто з Бобринецького РСТ на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 898 грн 38 коп, а також витрати на правничу допомогу в сумі 50 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 777 грн 64 коп, а також витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

В задоволенні зустрічного позову Бобринецького РСТ до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОПГХ, державний реєстратор Устинівської селищної ради Кіровоградської області Рябовол О. С., про скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1486023135208, та визнання недійсним технічного паспорта, виготовленого 27.11.2013 фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з набуттям ОСОБА_6 права власності на будівлю підвалу на підставі договору купівлі-продажу підвального приміщення, укладеного 23.09.1998 між ОСОБА_6 та Бобринецьким комбінатом громадського харчування, який визнано дійсним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2005 року по справі № 2-752/2005, належне ОПГХ право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля підвалу, автоматично припинено, а ОСОБА_6 набув право користування нею в силу вимог ч. 1 ст. 30 ЗК України в редакції Закону № 2196-XII від 13.03.1992.

Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі суд першої інстанції вважав, що ОПГХ, Бобринецьке РСТ та ОСОБА_2 не мають права на земельну ділянку з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 площею 0,0131 га та будівлю підвалу із входом до нього, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , які перебувають у приватній власності ОСОБА_1 , а тому має місце порушення зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності позивача на будівлю підвалу та земельну ділянку кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, на якій він розташований.

Позивач позбавлена можливості здійснити ремонт підвалу, реалізувати свої наміри на будівництво індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці, оскільки землекористувачі суміжної земельної ділянки чинять перешкоди, блокуючи прохід та проїзд до земельної ділянки,кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, та об`єкту житлової нерухомості - будівлі підвалу по АДРЕСА_2 , яка на ній знаходиться.

ОПГХ забороняє позивачу входити та виконувати підготовчі, ремонтні та монтажні роботи по встановленню покрівлі підвальної частини будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на території належної позивачу земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, оскільки вважає, що межі земельної ділянки, яка надана йому у користування, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є незмінними з 1997 року, порушує право власності позивача на вказані об`єкти цивільних прав.

Бобринецьке РСТ та ОСОБА_2 як співвласники комплексу будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактичні користувачі наданої ОПГХ земельної ділянки № НОМЕР_1 для розміщення і експлуатації будівель і споруд, є співвласниками також огорожі (паркану) та фігурних елементів мощення (плитки), які унеможливлюють доступ до належної позивачу земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 з розташованим на ній підвалом, чим порушують право власності позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідачів відшкодувати виконання будівельних робіт, суд першої інстанції виходив з того, що виконання судового рішення здійснюється в порядку, передбаченомуЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII зі змінами, якимпокладаєтьсявиконання судового рішення протягом 10 робочих днівсаме на відповідача тобто в добровільному порядку за його власний рахунок, тому покладення обов`язку на відповідачів здійснити відшкодування витрат інших осіб по виконанню будівельних робіт є передчасним так як позбавляє відповідачів в добровільному порядку виконати судове рішення.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Бобринецьке РСТ не має жодного речового права на належну ОСОБА_1 будівлю підвалу із входом до нього, з огляду на що Бобринецьке РСТ не довело порушення своїх прав фактом державної реєстрації речового права власності за ОСОБА_1 на будівлю підвалу, як об`єкту житлової нерухомості, та фактом виготовлення 27.11.2013 ФОП ОСОБА_4 на вказаний об`єкт житлової нерухомості технічного паспорту.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОПГХ та Боринецьке РСТ просять рішення Бобринецьго районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОПГХ, Бобринецького РСТ, ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні майном, визнання припиненим права постійного користування земельної ділянки відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов Бобринецького РСТ до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно та визнання недійсним технічного паспорта задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; без врахування або спростування доводів та доказів, зазначених у відзиві та запереченні; з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції всупереч ч. 8 ст. 43, ч. 5 ст. 49 ЦПК України протиправно прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 17 січня 2024 року за відсутності належних допустимих доказів надсилання її Бобринецькому РСТ та його представнику.

Пункт 1 заяви про збільшення позовних вимог від 17 січня 2024 року про припинення права постійного користування земельною ділянкою у частині накладення меж із земельною ділянкою належною ОСОБА_7 , яка по суті є заявою про одночасну зміну предмету і підстави позову, судом першої інстанції прийнято та розглянуто в порушення вимог ст. ст. 16, 49, 175 ЦПК України.

Суд першої інстанції всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України за результатами розгляду п. 1 заяви про збільшення позовних вимог від 17 січня 2024 року, не відмовив у відкритті провадження, у зв`язку з наявним рішенням суду, яке набрало законної сили, у справі № 383/779/20.

Доводи представника Бобринецького РСТ не було враховано судом першої інстанції та протиправно задоволено вимогу про припинення права постійного користування нерухомим майном у певній частині, з урахуванням того, що у позивача відсутнє порушене право та ним обрано неналежний спосіб захисту.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою за відсутності згоди землекористувача мало б провадиться за позовом Бобринецької міської ради в судовому порядку, однак, матеріали справи не містять доказів вжиття органом місцевого самоврядування відповідних заходів.

Крім того, судом першої інстанції до вимог ОСОБА_1 про припинення права постійного користування земельною діянкою в частині накладення меж із земельною ділянкою відповідача не застосовано наслідки спливу строку позовної давності.

Суд першої інстанції, ігноруючи доводи, письмові пояснення, висновок експерта, порушив право власності Бобринецького РСТ, а висновок експерта 2020 року, на якому ґрунтується оскаржуване рішення суду є неналежним, недопустимим і недостовірним доказом.

Висновокм експерта встановлено, що прохід та проїзд до земельної ділянки позивача можливий тільки через земельну ділянку, яку використовує на праві постійного користування ОПГХ, проте, ОСОБА_1 не надано до суду доказів про набуття нею права на земельний сервітут та укладення трьохстороннього договору земельного сервітуту між міською радою, ОПГХ та позивачем.

Суд першої інстанції не врахував, що вхід у підвал, «пригребиця», є складовою частиною комплексу будівель Бобринецокї РСТ та у свідоцтві на праві власності, інвентаризаційній справі № 4182 значиться підсобним приміщенням та позначено літерою «Ж», а судовими рішеннями у справах № 2-752/2005р та № 2-165/2008р визнавалося право власності за ОСОБА_8 та за ОСОБА_9 тільки на підвальне приміщення.

Стягуючи витрати на професійну допомогу, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач разом з першою заявою по суті спору не подавали до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Сума витрат, які заявлені до стягнення, є явно завищеною і неспівміфрною із фактичними роботами адвоката, здійсненими у цьому судовому процесі.

Самі докази витрат на професійну правничу допомогу не були належним чином направлені Бобринеьцкому РСТ і його представникові.

Докази, якими оперував суд першої інстанції при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є недостовірними, тобто такими, з яких неможливо прийти до висновку про реальність витрат.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не наведено правових підстав для відмови у задоволенні заяви представника Бобринецького РСТ від 07.05.2024 про зменшення таких витрат, а відтак у їх фактичному зменшенні.

Відзиви на апеляційну скаргу

Від адвоката Гури К. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Бобринецького РСТ і ОПГХ та залишити рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року без змін.

Відзивів на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило, що відповідно до ч. 3ст. 360 ЦПК Українине перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Курлейко О. С., яка представляє інтереси ОПГХ та Бобринецького РСТ, підтримала доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 , Бобринецька міська рада, державний реєстратор Устинівської селищної ради Кіровоградської області Рябовол О. С., в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками та довідками про доставку електронних документів до електронних кабінетів.

Від Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до положень частини першоїстатті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, які не з`явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Державного акту на право постійного користування землею від 24.07.1997 серії І-КР №000152 Бобринецькому комбінату громадського харчування надано в постійне користування 5680 кв.м. землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, відповідно до рішення виконкому Бобринецької міської ради народних депутатів від 24 квітня 1997 року №117. Згідно плану зовнішніх меж землекористування під ресторан «Колос», кафе «Казка», блінну, ларьок «Пиво» надана ділянка № НОМЕР_1 площею 4679 кв.м.

Бобринецьким комбінатом громадського харчування в особі директора ОСОБА_10 складено заяву від 27.09.1999, адресовану голові Бобринецької міської ради, з проханням припинити користування земельною ділянкою в зв`язку з продажем підвального приміщення 8х10 та прибудови 4,30х5,25 ОСОБА_6 , розташованого на подвір`ї КГХ через ВДВС.

Рішенням одинадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання «Про надання земельної ділянки в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди та на суміжне користування ОСОБА_6 » № 220 від 29.02.2000 надано ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0144 га в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 25 років для розміщення складського приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 між рестораном « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та приміщенням автошколи «Тир»; надано ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0046 га на сумісне користування строком на 25 років для обслуговування складського приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 між рестораном « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та приміщенням автошколи «Тир».

На підставі вказаного рішення Бобринецької міської ради від 29.02.2000 №220 між Бобринецькою міською радою Бобринецького району та СкрипникомВ. І. укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 0,0144 га, для сумісного користування - 0,0046 га, строком на 25 років.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2005 року по справі №2-752/2005 визнано дійсним договір купівлі-продажу підвального приміщення, розташованого в АДРЕСА_3 між рестораном «Колос» та приміщенням автошколи «Тир», укладеного між ОСОБА_6 та Бобринецьким комбінатом громадського харчування та визнано за ОСОБА_6 право власності на зазначене приміщення. З вказаного судового рішення також вбачається, що 23.09.1998 сторони уклали договір, за яким відповідач продав, а позивач купив підвальне приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 між рестораном « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та приміщенням автошколи «Тир».

Рішенням виконавчого комітету Бобринецької міської ради від 21.02.2008 № 80 «Про присвоєння адреси» присвоєно підвальному приміщенню, яке належить ОСОБА_6 згідно рішення суду від 22.11.2005 №2-752, адресу - АДРЕСА_4 .

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2008 року по справі №2-165/2008 визнано дійсним договір купівлі-продажу підвального приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 від 20.01.2006 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; визнано право власності на підвальне приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .

ФОП ОСОБА_5 за замовленням ОСОБА_3 виготовленого станом на 27.11.2013 технічний паспорт на об`єкт житлової нерухомості (будівлю підвалу), розташований на АДРЕСА_4 , яка позначена літерою «А» та складається з підвалу та входу у підвал розміром 4,20х2,30.

12.02.2018 на підставі рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2008 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на будівлю, об`єкт житлової нерухомості, а саме підвал, позначений літерою «А», загальною площею 90,1 кв.м., житловою площею 83,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486023135208, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №114066250.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 27.02.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , остання придбала у приватну власність будівлю (об`єкт житлової нерухомості), яка позначена на плані технічної документації літерою А підвал, загальною площею 90,1 кв.м., розташовану в АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,0136 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),на підставі якого 27.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на будівлю, об`єкт житлової нерухомості, а саме підвал, позначений літерою «А», загальною площею 90,1 кв.м., житловою площею 83,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 115547823.

Також відповідно до нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 09.02.2018 ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_11 по 1/2 частки будівлі по АДРЕСА_2 , загальною площею 37,6 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 0,01 га., ставши власником всієї будівлі,на підставі яких 09.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на будівлю (об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 116700935208, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 37,6 кв.м., а саме будівлю, позначену літерою «А», ганок «кр».

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - об`єкт нерухомою майна з реєстраційним номером 1486023135208, являється об`єктом житлової нерухомості, а саме підвал літ. «А» загальною площею 90,1 кв.м., в т.ч. житловою 83,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Рішенням Бобринецької міської ради від 22 травня 2018 року № 1532 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 та надано у власність (шляхом безоплатної передачі) ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3520810100:50:073:0038.

В подальшому, за технічною документацією щодо поділу та об`єднання земельних ділянок ОСОБА_1 шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0038, площею 0,0136 га, було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3520810100:50:073:0039, площею 0,0005 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 площею 0,0131 га, що підтверджується її копією та копією листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.07.2020 № 32-11-0.2-7365/2-20.

За ОСОБА_1 на праві приватної власності 01.10.2018 зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040, площею 0,0131 га, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №140109586 та земельна ділянка з кадастровим номером 3520810100:50:073:0039, площею 0,0005 га, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14009330, які виникли в результаті поділу належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0038, площею 0,0136 га.

Згідно свідоцтва про право власності від 06.09.2005 № 645 право власності на комплекс будівель по АДРЕСА_1 належав Бобринецькому РСТ.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12.04.2013 ОСОБА_2 придбав у Бобринецького районного споживчого товариства 47/100 частки комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці розміром 0,4465 гектар, який складається з: ресторан - А, А1, а, а1, а2, кр1, кр2, трансформатор - В, кафе - Е, е, е1, підсобна - Ж, паркан - N, N1, загальною площею 4679 кв.м.

За ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12.04.2013 зареєстрована 47/100 частки права спільної часткової власності на комплекс будівель, розташований в АДРЕСА_1 , до складових частин якого входять: нежитлові приміщення, ресторан літери А; А1; а; а1; а2; кр1; кр2, трансформатор літера В, нежитлове приміщення, кафе літери Е; е;е1, нежитлове приміщення, підсобна літера Ж, будівля паркан - літери N; N1, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2345530.

02.02.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Бобринецьким районним споживчим товариством зареєстровано 53/100 частки права приватної власності на комплекс будівель, розташований в АДРЕСА_1 , до складових частин якого входять: нежитлові приміщення, ресторан літери А; А1; а; а1; а2; кр1; кр2, трансформатор літера В, нежитлове приміщення, кафе літери Е; е; е1, нежитлове приміщення, підсобна літера Ж, будівля паркан літери N; N1, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №34348216, на яку Бобринецькому районному споживчому товариству 02.03.2015 видано свідоцтво про право власності, що підтверджується його копією.

З копії договору оренди землі від 18.12.2013 зі змінами, укладеного між Бобринецькою міською радою та ОСОБА_2 вбачається, що останньому передана в оренду до 30.08.2062 земельна ділянка з кадастровим номером 3520810100:50:073:0100, загальною площею 0,108 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування нежитлового приміщення (кафе), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, зареєстровано право оренди, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 175899003. Вказана земельна ділянка розташована в межах земельної ділянки, переданої Бобринецькому ОПГХ за Державним актом на право користування земельною ділянкою від 24.07.1997 серії НОМЕР_2 .

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2020 року по справі №383/43/19, яке набрало законної сили 31.03.2020, у задоволенні позову ОПГХ про визнання незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради № 1532 від 22.05.2018 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 "; у задоволенні зустрічного позову Бобринецької міської ради Кіровоградської області про встановлення факту припинення права постійного користування Бобринецького комбінату громадського харчування, правонаступником якого являється ОПГХ, земельною ділянкою площею 5680 кв.м.; у задоволенні позову третьої особи ОСОБА_1 про припинення права постійного користування згідно Державного акту на право користування землею від 24.07.1997 серії І-КР АДРЕСА_5 в частині, що стосується прав на земельну ділянку ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Повідомленням № 1349/166-18 від 31.08.2018 та рішенням № РВ-3500485172018 державним кадастровим реєстратором відділу у Бобринецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомлено Бобринецькому ОПГХ та Бобринецькому РСТ про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав встановлення перетину з ділянками 3520810100:50:073:0038, 3520810100:50:073:0008, 3520810100:50:073:0150, 3520810100:50:073:0029, 3520810100:50:073:0035, 3520810100:50:073:0100, 3520810100:50:073:0001, 3520810100:50:073:0037.

Згідно копії звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкту житлової нерухомості (підвалу), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленого ФОП ОСОБА_12 станом на 20 березня 2020 року, за результатами проведеного технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкту житлової нерухомості (підвалу) в цілому по АДРЕСА_2 , встановлено його невідповідність вимогам надійної і безпечної подальшої експлуатації, а також невідповідність об`єкту житлової нерухомості (підвалу), санітарним, архітектурно-будівельним нормам. Подальша безпечна та надійна експлуатація об`єкта обстеження можлива тільки після виконання рекомендацій щодо повного усунення виявлених недоліків, а саме:

-провести ремонтні роботи по заміні двотаврів на нові аналогічні наявним;

-провести ремонтні роботи по заміні з\б плит перекриття на нові аналогічні наявним;

-провести демонтаж тротуарної плитки над підвальною частиною будівлі;

-провести монтажні роботи по встановленню якісної та надійної покрівлі підвальної частини будівлі з організацією водовідведення природних опадів;

-провести ремонтні роботи по організації якісної вентиляції підвальної частини будівлі шляхом встановлення на виведення на зовні душників для нормальної циркуляції повітря в будівлі.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частин першої та третьоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі№ 569/17272/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18).

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Судувід 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5)). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14)).

Частиною першоюстатті 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістомстатті 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з положеннямистатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджується, щозгідно Державного акту на право постійного користування землею від 24.07.1997 серії І-КР №000152, Бобринецькому комбінату громадського харчування надано в постійне користування 5680 кв.м. землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, відповідно до рішення виконкому Бобринецької міської ради народних депутатів від 24 квітня 1997 року №117. Згідно плану зовнішніх меж землекористування під ресторан «Колос», кафе «Казка», блінну, ларьок «Пиво» надана ділянка № НОМЕР_1 площею 4 679 кв. м (том 1 а. с. 73-75).

На підставі вказаного рішення Бобринецької міської ради від 29.02.2000 № 220 між Бобринецькою міською радою Бобринецького району та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 0,0144 га, для сумісного користування - 0,0046 га, строком на 25 років (том 6 а. с. 241-246).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2005 року по справі № 2-752/2005 визнано дійсним договір купівлі-продажу підвального приміщення, розташованого в АДРЕСА_3 між рестораном «Колос» та приміщенням автошколи «Тир», укладеного між ОСОБА_6 та Бобринецьким комбінатом громадського харчування та визнано за ОСОБА_6 право власності на зазначене приміщення. З вказаного судового рішення також вбачається, що 23.09.1998 сторони уклали договір, за яким відповідач продав, а позивач купив підвальне приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 між рестораном « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та приміщенням автошколи «Тир» (том 6 а. с. 238-239).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2008 року по справі № 2-165/2008 визнано дійсним договір купівлі-продажу підвального приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 від 20.01.2006 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; визнано право власності на підвальне приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 (том 6 а. с. 248-249).

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 27.02.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , остання придбала у приватну власність будівлю (об`єкт житлової нерухомості), яка позначена на плані технічної документації літерою А підвал, загальною площею 90,1 кв.м., розташовану в АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,0136 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (том 1 а. с.11-13) на підставі якого 27.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на будівлю, об`єкт житлової нерухомості, а саме підвал, позначений літерою «А», загальною площею 90,1 кв.м., житловою площею 83,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 115547823 (том 1 а.с.14, 185).

Відповідно до нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 09.02.2018 ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_11 по 1/2 частки будівлі по АДРЕСА_2 , загальною площею 37,6 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 0,01 га (том 3 а. с. 15-19, 20-24), ставши власником всієї будівлі,на підставі яких 09.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на будівлю (об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 116700935208, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 37,6 кв. м., а саме будівлю, позначену літерою «А», ганок «кр» (том 3 а. с. 25).

В подальшому, за технічною документацією щодо поділу та об`єднання земельних ділянок ОСОБА_1 шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0038, площею 0,0136 га, було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3520810100:50:073:0039, площею 0,0005 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 площею 0,0131 га, що підтверджується її копією (том 3 а. с. 74-125) та копією листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.07.2020 № 32-11-0.2-7365/2-20 (том 3 а. с. 238).

За ОСОБА_1 на праві приватної власності 01.10.2018 зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040, площею 0,0131 га, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №140109586 (том 1 а. с. 18) та земельна ділянка з кадастровим номером 3520810100:50:073:0039, площею 0,0005 га, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №140093306 (том 3 а. с. 125), які виникли в результаті поділу належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0038, площею 0,0136 га (том 1 а.с.15-17).

Згідно свідоцтва про право власності від 06.09.2005 № 645 право власності на комплекс будівель по АДРЕСА_1 належав Бобринецькому районному споживчому товариству (том 7 а. с. 29).

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12.04.2013 ОСОБА_2 придбав у Бобринецького РСт 47/100 частки комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці розміром 0,4465 гектар, який складається з: ресторан - А, А1, а, а1, а2, кр1, кр2, трансформатор - В, кафе - Е, е, е1, підсобна - Ж, паркан - N, N1, загальною площею 4679 кв.м. (том 7 а.с.64-65).

02.02.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Бобринецьким районним споживчим товариством зареєстровано 53/100 частки права приватної власності на комплекс будівель, розташований в АДРЕСА_1 , до складових частин якого входять: нежитлові приміщення, ресторан літери А; А1; а; а1; а2; кр1; кр2, трансформатор літера В, нежитлове приміщення, кафе літери Е; е; е1, нежитлове приміщення, підсобна літера Ж, будівля паркан літери N; N1, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №34348216 (том 1 а.с.81), на яку Бобринецькому районному споживчому товариству 02.03.2015 видано свідоцтво про право власності, що підтверджується його копією (том 1 а.с.80).

З інвентарної справи № 4182, розпочатої 11.10.2004, відносно об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме плану земельної ділянки зі змінами, внесеними 30.06.2011 року, який погашений 29.11.2012 року, літера «Ж» відсутня (том 7 а.с.21).

Згідно плану земельної ділянки від 11.10.2004, що міститься в інвентарній справі № 4182 (том 7 а. с.39) 29.11.2012 до нього внесено зміни з проставленням позначки про самовільне побудоване підсобне приміщення, яке позначено літерою «Ж» розмірами 5,36х5,25метрів. Огорожа (паркан) зі сторони вулиць Комсомольська, Миколаївська (Леніна) відсутня, а межа земельної ділянки з вказаних вулиць умовно позначена пунктирною лінією. На плані земельної ділянки також зображено земельні ділянки, що підлягають вилученню через знаходження на них будівель, належних іншим підприємствам (том 1 а.с.76-79). 17.10.2020 вказаний план земельної ділянки погашено. Вказана інформація також повторюється в технічному паспорті на комплекс будівель, розташованого в АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 05 грудня 2012 року за замовленням Бобринецького районного споживчого товариства (том 1 а.с.77).

Згідно акту поточних змін від 17.10.2020 обстеження в натурі домоволодіння по АДРЕСА_1 , службову будівлю під літерою «Ж» знесено (том 7 а.с.63).

В свою чергу, Бобринецьке РСТ як власник 53/100 частки у праві спільної часткової власності на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 ) не оформило у передбачений законом спосіб своє право на володіння та користування земельною ділянкою під вказаним комплексом будівель.

З вищевикладеного вбачається, що ОПГХ, якому згідно Державного акту на право користування земельною ділянкою від 24.07.1997 серії І-КР №000152 надано в постійне користування земельні ділянки для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, зокрема ділянка № НОМЕР_1 площею 4679 кв.м, не має у власності будівель і споруд по АДРЕСА_1 , тобто як мінімум з моменту видачі Бобринецькому РСТ свідоцтва про право власності від 06.09.2005 №645 на комплекс будівель по АДРЕСА_1 , не використовує земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4679 кв.м за призначенням визначеним вказаним державним актом.

Про відсутність об`єктів нерухомого майна, які належать ОПГХ, на земельній ділянці за № НОМЕР_1 , загальною площею 4679 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка надана в користування на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-КР №000152 від 24.07.1997, також вбачається з пункту 3 висновку комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №20/21/22-27 від 29.11.2023.

Таким чином, надана в користування ОПГХ земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 4679 кв.м, згідно Державного акту на право користування земельною ділянкою від 24.07.1997 серії І-КР №000152, на момент звернення позивача з даним позовом до суду втратила свої межі, конфігурацію та площу, в силу зміни власників розташованих на ній будівель, які набули право користування частинами земельної ділянки, на яких вони розташовані, передачі іншої частини земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 та подальшого набуття ОСОБА_1 у власність частини вказаної земельної ділянки, і як наслідок вибуття земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 4679 кв.м, з постійного користування ОПГХ.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2020 року по справі №383/43/19, яке набрало законної сили 31.03.2020, у задоволенні позову ОПГХ про визнання незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради № 1532 від 22.05.2018 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 "; у задоволенні зустрічного позову Бобринецької міської ради Кіровоградської області про встановлення факту припинення права постійного користування Бобринецького комбінату громадського харчування, правонаступником якого являється Бобринецьке об`єднання підприємств громадського харчування, земельною ділянкою площею 5680 кв.м.; у задоволенні позову третьої особи ОСОБА_1 про припинення права постійного користування згідно Державного акту на право користування землею від 24.07.1997 серії І-КР АДРЕСА_5 в частині, що стосується прав на земельну ділянку ОСОБА_1 , - відмовлено повністю.

Підставою звернення до суду з позовом ОПГХ стало порушення та недотримання процедури припинення права користування земельною ділянкою та затвердження технічної документації із землеустрою без отримання попередньо дозволу на розроблення технічної документації разом з письмовою нотаріально засвідченою згодою землекористувача.

Рішенням суду від 19 лютого 2020 року по справі № 383/43/19 судом встановлено, що «згідно Державного акту на право користування земельною ділянкою від 24.07.1997 серії І-КР №000152, на який посилається позивач як на підставу набуття права користування земельною ділянкою, площа її складає 5680 кв.м., в тому числі ділянка № НОМЕР_1 площею 4679 кв.м, згідно витягу з Поземельної книги площа земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0034 по АДРЕСА_1 складає 4679 кв.м., однак у Витягу з Державного земельного кадастру площа зазначеної земельної ділянки становить 0,4465 гектарів, та технічна документація із землеустрою виготовлена на земельну ділянку площею 0,4465 га, загальний відсоток співпадань інших земельних ділянок з земельною ділянкою 3520810100:50:073:0034 складає 51,4067%. Зазначені обставини вказують на те, що межі земельної ділянки, якою користується позивач втрачені та не відновлені у належний спосіб, а тому ствердження, що співпадання земельної ділянки ОСОБА_1 є перешкодою у користуванні землею є передчасним.

Окрім того, статтею 141 ЗК України передбачені підстави припиненню права користування земельною ділянкою, зокрема згідно п "е" ч.1 такою підставою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відтак, право користування частиною земельної ділянки, яка могла бути в користуванні позивача, припинилося внаслідок набуття права власності на будівлю ОСОБА_1 та не потребувало прийняття окремого рішення про вилучення земельної ділянки з користування.».

Повідомленням №1349/166-18 від 31.08.2018 та рішенням № РВ-3500485172018 державним кадастровим реєстратором відділу у Бобринецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомлено ОПГХ та Бобринецькому РСТ про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав встановлення перетину з ділянками 3520810100:50:073:0038, 3520810100:50:073:0008, 3520810100:50:073:0150, 3520810100:50:073:0029, 3520810100:50:073:0035, 3520810100:50:073:0100, 3520810100:50:073:0001, 3520810100:50:073:0037 (том 5 а.с.32-33, 34).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3520810100:50:073:0034 в Публічній кадастровій карті України відсутня (том 4 а.с.22), так як не сформована належним чином в розумінні ст.79-1 ЗК,як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру,оскільки технічна документаціяіз землеустроюБобринецького об`єднання підприємств громадського харчування не затверджена (том 3 а.с.148-165).

-провести ремонтні роботи по заміні двотаврів на нові аналогічні наявним;

-провести ремонтні роботи по заміні з\б плит перекриття на нові аналогічні наявним;

-провести демонтаж тротуарної плитки над підвальною частиною будівлі;

Виконання рекомендацій є обов`язковими для виконання задля подальшої надійної та безпечної експлуатації житлової будівлі (підвалу), та задля запобігання виникнення надзвичайних ситуацій пов`язаних з подальшою експлуатацією вищевказаного об`єкта обстеження (том 1 а.с.19-25).

Згідно копії висновку експерта ОСОБА_13 №2407/20 судової земельно-технічної, будівельно-технічної експертизи, складеного 19.08.2020 на замовлення ОСОБА_1 для подання до суду, межі та площа фактичного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , не відповідає межам та площі визначеним технічною документацією із землеустрою та правовстановлюючим документам (відмінність приведено в таблиці № НОМЕР_3 ), невідповідність зумовлена встановленими огорожею (парканом) та фігурними елементами мощення (плиткою) суміжного землекористувача Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування. Межі земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , визначених технічною документацією із землеустрою, порушують встановлені огорожа (паркан) та фігурні елементи мощення (плитка) суміжного землекористувача Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування.

Фактичні межі частини земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , яку обмежовує в користуванні встановлені огорожа (паркан) та фігурні елементи мощення (плитка), описуються наступним чином:

-від точки 10 до точки 11 довжиною 5,85 м;

-від точки 11 до точки 13 довжиною 0,50 м;

-від точки 13 до точки 5 довжиною 8,68 м;

-від точки 5 до точки 15 довжиною 0,60 м;

-від точки 15 до точки 16 довжиною 1,90 м;

-від точки 16 до точки 17 довжиною 3,50 м;

-від точки 17 до точки 7 довжиною 0,38 м;

-від точки 7 до точки 8 довжиною 4,20 м;

-від точки 8 до точки 9 довжиною 4,30 м;

-від точки 9 до точки 10 довжиною 9,00 м.

Площа частини земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , яку обмежує в користуванні встановлені огорожа (паркан) та фігурні елементи мощення (плитка) суміжного землекористувача Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування, складає 0,006038 га.

Графічно, фактичні межі та площа частини земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , яку обмежує в користуванні встановленні огорож (паркан) та фігурні елементи мощення (плитка), відображені в додатку 1.

На земельній ділянці кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, розташований об`єкт житлової нерухомості - будівлі підвалу по АДРЕСА_2 , який потребує капітального ремонту - комплексу ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію несучих конструкцій в зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, без зміни будівельних габаритів об`єкта.

Повздовж фасадній межі (А-А обмеженої поворотними точками 10-11, орієнтованої на вулицю Миколаївська) земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , влаштована огорожа (паркан) з металевого профілю закріпленого до металевого каркасу на бутовому фундаменті, яка унеможливлює прохід та проїзд, а в цілому доступ до частини земельної ділянки, площею 0,006038 га на якій розташована частина об`єкта житлової нерухомості - будівля підвалу по АДРЕСА_2 .

Виходячи з особливостей конфігурації меж земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , визначених технічною документацією із землеустрою, іншого можливого проходу та проїзду, а в цілому доступу до частини земельної ділянки, площею 0,006038 га на якій розташована частина об`єкта житлової нерухомості - будівля підвалу по АДРЕСА_2 , окрім як з фасадної межі (А-А обмеженої поворотними точками 10-11, орієнтованої на вулицю Миколаївська), немає в наявності.

Графічно, огорожа (паркан), яка унеможливлює доступ до земельної ділянки 3520810100:50:073:0040, відображена в додатку 1 лінією синього кольору.

Встановлені огорожа (паркану) та фігурних елементів мощення (плитки) на земельній ділянці кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , являється результатом виконання будівельних робіт.

Відповідно усунути знаходження на земельній ділянці кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , огорожі (паркану) та фігурних елементів мощення (плитки), забезпечивши їх перебування за межами визначеними технічною документацією із землеустрою, можливо шляхом виконання наступних будівельних робіт:

демонтаж огорожі (паркану) з металевого профілю разом з металевим каркасом з точки 11 до точки 14 довжиною 9,60 м (графічно відображено в додатку 1 лінією зеленого кольору),

перенесення демонтованих металевого профілю та металевого каркасу за межі земельної ділянки, а саме: А-А обмеженою поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-1 (суміжна з землями комунальної власності Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади), - межа проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 6,10+0,75+10,35+5,45+4,20+2,30+4,20+4,30+9,00+5,85+2,10,

демонтаж фігурних елементів мощення (плитки) в наступних межах земельної ділянки (графічно відображено в додатку 1 стилізованим штрихуванням червоного кольору):

-від точки 10 до точки 11 довжиною 5,85 м;

-від точки 11 до точки 13 довжиною 0,50 м;

-від точки 13 до точки 5 довжиною 8,68 м;

-від точки 5 до точки 15 довжиною 0,60 м;

-від точки 15 до точки 16 довжиною 1,90 м;

-від точки 16 до точки 17 довжиною 3,50 м;

-від точки 17 до точки 7 довжиною 0,38 м;

-від точки 7 до точки 8 довжиною 4,20 м;

-від точки 8 до точки 9 довжиною 4,30 м;

-від точки 9 до точки 10 довжиною 9,00 м.,

перенесення демонтованих фігурних елементів мощення (плитки) за межі земельної ділянки, а саме: А-А обмеженою поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-1 (суміжна з землями комунальної власності Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади), - межа проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 6,10+0,75+10,35+5,45+4,20+2,30+4,20+4,30+9,00+5,85+2,10.

Для єдино можливого забезпечення проходу та проїзду, а в цілому доступу до частини земельної ділянки, площею 0,006038 га на якій розташована частина об`єкта житлової нерухомості - будівля підвалу по АДРЕСА_2 , з фасадної межі (А-А обмеженої поворотними точками 10-11, орієнтованої на вулицю Миколаївська), необхідне виконання наступних будівельних робіт:

демонтаж огорожі (паркану) з металевого профілю з точки «10» до точки «12» довжиною 5,58 м та далі з точки «12» до точки «13» довжиною 0,70 м,

демонтаж металевого каркасу з точки «10» до точки «12» довжиною 5,58 м та далі з точки «12» до точки «13» довжиною 0,70 м,

демонтаж бутового фундаменту з точки «10» до точки «12» довжиною 5,58 м та далі з точки «12» до точки «13» довжиною 0,70 м.

Графічно, огорожа (паркан), яка унеможливлює доступ до земельної ділянки 3520810100:50:073:0040, відображена в додатку 1 лінією синього кольору (том 1 а. с. 31-43).

Як вбачається з висновку експертів комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №20/21/22-27 від 29.11.2023 року, проведеної за ухвалою суду, межі земельної ділянки АДРЕСА_6 , яка відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-КР №000152 від 24.07.1997 надана в постійне користування Бобринецькому об`єднанню підприємств громадського харчування, накладаються із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , площа накладання меж загалом складає 0,007706 га (77,06 кв.м).

Накладання складається з двох частин:

Площа першої частини накладання меж земельної ділянки АДРЕСА_6 із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , складає 0,007701 га (77,01 кв.м).

Конфігурація накладання представляє собою багатокутник з розмірами меж по периметру: 5,29м + 4,20м + 2,30м + 4,20м + 4,30м + 9,00м + 5,84м + 6,68м + 6,00м + 2,87 м.

Площа другої частини накладання меж земельної ділянки АДРЕСА_6 із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , складає 0,000005 га (0,05 кв.м.).

Конфігурація накладання представляє собою трикутник з розмірами меж по периметру: 1,85м + 1,85м + 0,05м.

Координати поворотних точок меж, що обмежують накладання:

Точка «1» - Х=5315415,3125; Y=4275110,8117.

Точка «2» - Х=5315411,9280; Y=4275114,8710.

Точка «3» - Х=5315415,1520; Y=4275117,5620.

Точка «4» - Х=5315413,6780; Y=4275119,3280.

Точка «5» - Х=5315410,4540; Y=4275116,6370.

Точка «6» - Х=5315407,7010; Y=4275119,9400.

Точка «7» - Х=5315400,7980; Y=4275114,1760.

Точка «8» - Х=5315404,5305; Y=4275109,6883.

Точка «9» - Х=5315409,5390; Y=4275114,1090.

Точка «10» - Х=5315412,9570; Y=4275109,1790.

Точка «11» - Х=5315404,3541; Y=4275109,5247.

Точка «12» - Х=5315402,9220; Y=4275108,3380.

Точка «13» - Х=5315402,9554; Y=4275108,2980.

Зазначити інформацію в зв`язку з чим виникли накладання не надається можливим, оскільки в результаті дослідження наданих матеріалів та об`єкту в натурі така інформація експерту відомою не стала.

У результаті дослідження, накладання меж земельної ділянки АДРЕСА_6 із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520810100:50:073:0039 по АДРЕСА_2 не виявлено.

Дослідженням встановлено, що в межах земельних ділянок за кадастровими номерами 3520810100:50:073:0040 та 3520810100:50:073:0039 знаходиться об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером 1486023135208 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: підвал літ. «А», загальною площею 90,1 кв.м та об`єкт нежитлової нерухомості з реєстраційним номером 116700935208 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме будівля літ. «А» загальною площею 37,6 кв.м. Данні об`єкти нерухомого майна належать на праві приватної власності ОСОБА_1 . Також дослідженням на місцевості (в натурі) встановлено, що на земельних ділянках за кадастровими номерами 3520810100:50:073:0040 та 3520810100:50:073:0039 знаходиться частина паркану літ «N, N1», що на праві приватної власності належить Бобринецькому районному споживчому товариству. Інших об`єктів нерухомості (будівель, споруд та інших об`єктів) в межах земельних ділянок за кадастровими номерами 3520810100:50:073:0040 та 3520810100:50:073:0039 в ході дослідження на місцевості (в натурі) не встановлено.

На земельній ділянці № 4, загальною площею 4 679 кв. м., яка надана в користування Бобринецькому комбінату громадського харчування на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-КР № 000152 від 24.07.1997 розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, тощо), які належать на праві власності Бобринецькому районному споживчому товариству, а саме: нежитлове приміщення, ресторан літ. «А,А1,а,а1,а2,кр1,кр2», трансформатор літ. «В» та паркан літ. «N, N1»; ОСОБА_2 , а саме: нежиле приміщення - кафе літ. «Е,е,е1»; ОСОБА_1 , а саме: об`єкт житлової нерухомості - підвал літ. «А». Об`єктів нерухомого майна, які належать Бобринецькому об`єднанню підприємств громадського харчування не встановлено.

Враховуючи планування, площу та конструктивні елементи з яких складається будівля підвалу літ. «А», вона може бути використана відповідно до вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» в якості підземного поверху в житловому будинку.

Згідно зі ст. 10 Житлового кодексу України, житловий фонд може формуватись будівництвом нового житла, відповідно, якщо існуюча будівля підвалу, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14860223135208, буде використана в якості підземного поверху житлового будинку, то її можливо буде віднести до житлового фонду об`єктів житлової нерухомості.

На час проведення експертизи було встановлено, що об`єкт житлової нерухомості - будівля підвалу, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1486023135208 за своїми технічними характеристиками (площа, планування, конструктивні елементи) відповідає зазначеним в документах станом на 27.11.2013 та на 27.02.2018, являється підземною спорудою, яка в подальшому може бути використана в якості підземного поверху житлового будинку.

На час проведення експертизи, об`єкт житлової нерухомості - будівля підвалу по АДРЕСА_2 не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме:

згідно з п.5.2.1 ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд» залізобетонне перекриття підземної частини підвалу відповідає категорії А - конструкції та елементи, відмова яких може призвести до непридатності до експлуатації будівлі (споруди) або її частини;

об`єкт відноситься до категорії технічного стану «3» - непридатний до нормальної експлуатації згідно з п.5.3.3 ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» через наявність в ньому конструктивного елементу категорії А;

відповідно до СОУ ЖКГ 75.11 - 35077234.0015:2009 «Правила визначення фізичного зносу житлових будинків» табл. 5.1 будівля підвалу перебуває в незадовільному стані, що означає можливість експлуатації елементів будівлі лише при умові проведення їх ремонту.

Будівля підвалу літ. «А» з реєстраційним номером 1486023135208, яка розмішена на земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 та за своїми технічними характеристиками відповідає підземному поверху житлового будинку, може бути віднесена до житлового фонду та житлового комплексу.

Для приведення до нормативних вимог житлового фонду об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_2 через непридатний до нормальної експлуатації стан, необхідне проведення капітального ремонту через наявність в ньому конструктивного елементу - залізобетонного перекриття, яке не відповідає вимогам ДБН В.2.6-98:2009 «Бетонні за залізобетонні конструкції. Основні положення».

Враховуючи вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та ДБН В.2.3 5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» для приведення до нормативних вимог житлового фонду необхідний прохід та проїзд до об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_2 через земельну ділянку, що належить Бобринецькому об`єднанню підприємств громадського харчування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-КР №000152 від 24.07.1997 року (том 5 а. с. 140-165).

У судовому засіданні суду першої інстанції судові експерти Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Таран Анастасія Сергіївна та ОСОБА_14 надали роз`яснення зазначеного висновку.

Експерт ОСОБА_15 пояснила, що за результатами проведення в справі комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 20/21/22-27 від 29.11.2023 встановлено, що межі земельної ділянки АДРЕСА_6 , яка надана в постійне користування Бобринецькому об`єднанню підприємств громадського харчування, накладаються із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 по АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Накладання меж земельної ділянки АДРЕСА_6 із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520810100:50:073:0039 по АДРЕСА_2 не виявлено.

Судовийексперт ОСОБА_14 пояснила, що перше та друге питання, поставлене на вирішення експертизи №20/21/22-27 від 29.11.2023 не можна ототожнювати оскільки перше питання стосується накладення меж земельних ділянок відносно координат, а друге питання стосується об`єктів нерухомості, які знаходяться в межах даних земельних ділянок. Об`єкти нерухомості можуть не відповідати межам земельних ділянок. Паркан це об`єкт нерухомості. Під час проведення дослідження встановлено, що частина паркану, яка належить на праві власності Бобринецькому районному споживчому товариству, знаходиться в межах земельної ділянки, належній на праві власності ОСОБА_1 . Під час проведення дослідження на місцевості в межах земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 було вставлено лише вхід до підвалу, інших споруд встановлено не було, тобто по факту споруди під літерою «Ж» не було. В матеріалах наданих на дослідження, зокрема в інвентаризаційній справі споруда «Ж» зазначена як підсобна будівля самочинно побудована, тобто на час проведення огляду споруда «Ж» могла бути знесена, оскільки самочинно збудована. Інших входів до підвалу не встановлено. В матеріалах наданих на дослідження підвал зазначено як підземна споруда, який на час проведення експертизи не використовувався ні за яким призначенням. Підвал може бути використано як укриття, склад, тощо. Враховуючи, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 має цільове призначення для будівництва і обслуговування житла, то враховуючи розмір підвалу та матеріали з яких він побудований, в подальшому підвал може бути використано як підземний поверх житлового будинку. Наразі підвал непридатний для проживання, але на ньому може формуватися житловий фонд. При проведенні експертизи викорчовувалися джерела за переліком зазначеним у висновку.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що у 2013 році на замовлення ОСОБА_3 виготовив технічний паспорт на будівлю-підвал, право на яку останній набув за рішенням суду. На той час мав кваліфікований сертифікат, який надавав право на інвентаризацію будівель на професійній основі. Інвентаризація будівлі полягає в замірах фактичних розмірів і кресленні будівель та плану земельної ділянки. Щоб визначити зовнішні розміри будівлі, яка знаходиться під землею, необхідно заміряти товщину стін, які додаються до внутрішніх розмірів. В технічному паспорті приміщення, які знаходяться вище поверхні землі відображено пунктиром, вхід показано суцільною лінією, також відображено сходи. Підвальне приміщення має один вхід, який здійснюється з вулиці. Вхід облаштований як пригребиця, за аналогією входу в погріб. Вхід в підвал здійснюється з поверхні землі, а саме приміщення підвалу розташоване під землею та частково під будівлею колишнього «Тиру». Двері входу в підвал розташовані на початку сходинок. Будівля колишнього «Тиру» має окремий вхід з вулиці. Вхід до приміщення не може бути окремим об`єктом інвентаризації, а є частиною самого приміщення, тобто в даному випадку пригребиця не може бути окремим об`єктом нерухомості. Пригребицю відобразив в плані. На той час пригребиця нікому не належала. Вхід можна позначати окремою літерою, або не позначати. Поняття житлової нерухомості і житлової будівлі є різними, їх не можна ототожнювати. Зазначив будівлю підвалу як об`єктжитлової нерухомості, але це не означає, що він є житловою будівлею та в ньому можна проживати.На момент інвентаризації підвал не був придатний для проживання. Підвал може бути і житловим в залежності від того до якої категорії будівель він відноситься. Для того, щоб перевести будівлю в житлову необхідно отримати в архітектурі дозвіл на переобладнання та рішення виконкому. В інвентаризаційній справі відсутнє рішення виконкому на переобладнання чи дозвіл на переобладнання. ОСОБА_1 не зверталась до нього щодо перереєстрації технічного паспорта чи виготовлення до нього змін.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що на замовлення ОСОБА_1 він в складі бригади з трьох чоловік виконував будівельні роботи по АДРЕСА_1 , де мали будувати житловий будинок. На час події близько 4-5 років назад, був зареєстрований як фізична-особа підприємець. Коли розпочали будівельні роботи, працівники магазину-ресторану не пускали їх до місця виконання будівельних робіт, на територію де тротуарна плитка, оскільки це приватна власність та говорили, що викличуть працівників поліції. Магазин-ресторан межує з територією місця проведення ремонтних робіт та підвальним приміщення. Через хвіртку забору зайти не могли, оскільки не пускали працівники магазину-ресторану. Два рази на місце виконання будівельних робіт приїжджали працівники поліції, з якими спілкувався чоловік ОСОБА_1 , після чого на деякий час припиняли будівельні роботи. Поліцію викликали працівники магазину-ресторану. Договір підряду на проведення ремонтних робіт укладено не було, оскільки їм перешкоджали виконувати роботи по будівництву житлового будинку. Їх не допускали ні до земельної ділянки, ні до місця виконання будівельних робіт, дозволу на демонтаж плитки не надали. Всі роботи проводили через дах сусідньої будівлі, а саме проходили через розкритий дах та спускались по драбині на землю до входу в підвал. До них підходили працівники магазину-ресторану, щоб забрали драбину, оскільки це приватна територія. На вказаному об`єкті працювали майже три тижня. Ними було виконано наступні будівельні роботи: перекрито дах сусідньої від підвалу будівлі, в середині якої зроблено косметичний ремонт, поштукатурено стіни, проведено водопостачання та каналізацію в підвал.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що є чоловіком позивача ОСОБА_1 , яка придбала будівлю для проживання в м. Бобринець. ОСОБА_1 запросила будівельників спланувати роботи, отримала дозвіл на реконструкцію та будівельники приступили до робіт. Підвал потребував ремонту, однак до підвалу будівельники потрапити не змогли через перешкоди, які чинили персонал магазину «Маркет» та прилеглих до нього товариств, приблизно 20 чоловік, які виганяли їх з території, викидали речі, дошки з території, не дали змогу огородити місце реконструкції, зняти із земельної ділянки ОСОБА_1 плитку та побудувати будинок, не пускали будівельників в підвал через двір, у зв`язку з чим будівельники залазили через кришу сусідньої будівлі. Після чого Бобринецьке районне споживче товариство встановило паркан від сусідньої будівлі. На місце проведення робіт він приїжджав коли приїздили працівники поліції. Будівельники провели воду та каналізацію в підвал, провели електрику, поштукатурили стіни в середині приміщення сусідньої будівлі та її фасад.

Твердження Бобринецького РСТ про належність йому входу в підвал, власником якого є позивач, оцінюється критично, оскільки суперечить єдності об`єкту нерухомості, так як вхід у підвал разом з підвалом утворюють єдине ціле, пов`язані спільним призначенням, експлуатація яких окремо неможлива, інших входів в належний позивачу підвал немає, а тому вхід не може бути відокремлений від підвалу без його пошкодження або істотного знецінення.

Таким чином, твердження Бобринецького РСТ про те, що вхід у підвал є самовільно побудованою службовою (підсобною) будівлею під літерою «Ж» суд першої інстанції обґрунтовано вважав не доведеним, оскільки такого об`єкту нерухомості на території земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 під час проведення експертиз не виявлено.

Даний висновок також узгоджується з актом поточних змін від 17.10.2020 обстеження в натурі домоволодіння по АДРЕСА_1 , згідно якого службову будівлю під літерою «Ж» знесено (том 7 а. с.63).

ОСОБА_1 зверталась до Бобринецького ОПГХ з листом від 21.04.2020 щодо забезпечення доступу будівельної техніки та проведення демонтажу плит, які знаходяться поверх покрівлі належної їй будівлі по АДРЕСА_2 (том 1 а. с. 45, 46), на який листом Бобринецького ОПГХ відмовлено у вторгненні на їх територію та розібранні плитки, так як межі земельної ділянки встановлені в 1997 році, які відокремлені забором від суміжних сусідів (том 1 а. с. 47, 48).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.30 ЗК України (в редакції,чинній на час придбання майна ОСОБА_6 задоговором купівлі-продажу від 23.09.1998)при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України (в редакції,чинній на час придбання майна ОСОБА_1 задоговором купівлі-продажу від 27.02.2018 ) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України (в редакції,чинній на час придбання майна ОСОБА_1 задоговором купівлі-продажу від 27.02.2018)до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України (в редакції,чинній на час придбання майна ОСОБА_1 задоговором купівлі-продажу від 27.02.2018) підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

У постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, про те, що правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, в разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися.

Так, при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права.

За приписами статті 120 ЗК України в редакції від 25 жовтня 2001 року (в період з 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року) при відчуженні об`єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку.

Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України.

Стаття 120 ЗК України (в редакції Закону України № 997-V від 27 квітня 2007 року) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 ЗК України (зі змінами, внесеними Законом України № 1702-VI від 5 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункти 8.3, 8.4, 8.5).

При цьому у п.8.11 зазначеної постанови, Велика Палата Верховного суду вказувала, що враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 наводиться правий висновок, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (пункти 51, 52). При цьому ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна (пункт 49).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

У постанові від 22 червня 2021 року (справа № 200/606/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів давнього Риму7 (збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Належне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2021 року (справа № 924/856/20).

З огляду на викладене, у зв`язку з набуттям ОСОБА_6 права власності на будівлю підвалу на підставі договору купівлі-продажу підвального приміщення, укладеного 23.09.1998 між ОСОБА_6 та Бобринецьким комбінатом громадського харчування, який визнано дійсним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2005 року по справі №2-752/2005, належне ОПГХ право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля підвалу, автоматично припинено, а ОСОБА_6 набув право користування нею в силу вимог ч.1 ст.30 ЗК України в редакції Закону №2196-XII від 13.03.1992. При цьому припинення (перехід) права користування земельною ділянкою відбулось за згодою Бобринецького комбінату громадського харчування, що підтверджується заявою останнього від 27.09.1999 про припинення користування нею в зв`язку з продажем вказаного підвального приміщення та прибудови ОСОБА_6 .

Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що ОПГХ, Бобринецьке РСТ та ОСОБА_2 не мають права на земельну ділянку з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 площею 0,0131 га. та будівлю підвалу із входом до нього, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , які перебувають у приватній власності ОСОБА_1 , а тому має місце порушення зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно права власності позивача на будівлю підвалу та земельну ділянку кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, на якій він розташований.

ОПГХ вважало, що право постійного користування земельною ділянкою №4, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-КР № 000152 від 27.07.1997, не припинено так як правовстановлюючий документ на неї є чинним, з огляду на що між сторонами і виник спір, внаслідок чого відповідачі фізично володіють майном позивача та не допускають позивача до нього посилаючись на вказаний державний акт.

Таким чином, порушене право позивача як власника цієї ділянки підлягає захисту в обраний спосіб, а саме шляхом визнання припиненим право постійного користування земельною ділянкою (ділянка № НОМЕР_1 на плані зовнішніх меж землекористування), яка надана в постійне користування Бобринецькому ОПГХ, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-КР №000152 від 27.07.1997 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в частині накладання меж із земельною ділянкою кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , загальною площею накладання 0,007706 га (77,06 кв.м.), яке зображено у Додатку 2 до висновку комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №20/21/22-27 від 29.11.2023 (Фрагмент 1).

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності чи користування на земельну ділянку, не позбавляє власника фактичного володіння нею, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Інакше кажучи, зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод, зокрема, заявити негаторний позов про демонтаж спорудженого на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені у статті 152 ЗК України, згідно з якою держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Системний аналіз даних положень законодавства дає підстави для висновку, що при вирішенні питання щодо захисту права власності на земельну ділянку суди повинні встановити зміст і характер його порушення та спосіб захисту, який буде ефективним і забезпечить поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі №369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі №916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі №766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі №643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі №143/591/20 (пункт 8.31)).

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц, провадження № 14-67цс20).

З наведеного вбачається, що позивач позбавлена можливості здійснити ремонт підвалу, реалізувати свої наміри на будівництво індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці, оскільки землекористувачі суміжної земельної ділянки чинять перешкоди, блокуючи прохід та проїзд до земельної ділянки,кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, та об`єкту житлової нерухомості - будівлі підвалу по АДРЕСА_2 , яка на ній знаходиться.

ОПГХ, яке забороняє позивачу входити та виконувати підготовчі, ремонтні та монтажні роботи по встановленню покрівлі підвальної частини будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на території належної позивачу земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, оскільки вважає, що межі земельної ділянки, яка надана йому у користування, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є незмінними з 1997 року (том 1 а. с. 47, 48), порушує право власності позивача на вказані об`єкти цивільних прав.

Бобринецьке РСТ та ОСОБА_2 , як співвласники комплексу будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактичні користувачі наданої Бобринецькому ОПГХ земельної ділянки № НОМЕР_1 для розміщення і експлуатації будівель і споруд, є співвласниками також огорожі (паркану) та фігурних елементів мощення (плитки), які унеможливлюють доступ до належної позивачу земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 з розташованим на ній підвалом, чим порушують право власності позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунованого висновку про те, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом усунення ОСОБА_1 перешкод у володінні та користуванні будівлею, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та земельною ділянкою кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 загальною площею 0,0131 га (131 кв.м.), та усунення перешкод у проході та проїзді до земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на якій знаходиться об`єкт житлової.

Порядок виконання судового рішення визначається Законом України «Про виконавче провадження», згідно частини 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 6 статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно ч.1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Отже, позов ОСОБА_1 в частині усунення перешкод шляхом зобов`язання відповідачів відшкодувати роботи не може бути задоволено, оскільки виконання судового рішення здійснюється в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про виконавче провадження», якимпокладаєтьсявиконання судового рішення протягом 10 робочих днівсаме на відповідача тобто в добровільному порядку за його власний рахунок, тому покладення обов`язку на відповідачів здійснити відшкодування витрат інших осіб по виконанню будівельних робіт є передчасним так як позбавляє відповідачів в добровільному порядку виконати судове рішення.

Крім того, за вимогами пункту 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407.

Оскільки за вимогами безпеки будівельні майданчики повинні бути огороджені, а працівники Бобринецького районного споживчого товариства та Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування чинили перешкоди позивачу у виконанні підготовчих, ремонтних та монтажних робіт по встановленню покрівлі підвальної частини будівлі підвалу, зокрема виганяли робітників з належної позивачу території, викидали речі, зокрема дошки, для повноти захисту прав позивача і недопущення стану невизначеності у відносинах позивача з відповідачами Бобринецького РСТ, ОПГХ, узгодження дій між сторонами для вичерпання конфлікту, суд приходить до висновку, що вимоги про зобов`язання Бобринецького РСТ, ОПГХ не чинити перешкод: у здійсненні ОСОБА_1 підготовчих, ремонтних та монтажних робіт по встановленню покрівлі підвальної частини будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та у встановленні ОСОБА_1 паркану, на межі належної їй земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, загальною площею 0,0131 га (131 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , також підлягають задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції всупереч ч. 8 ст. 43, ч. 5 ст. 49 ЦПК України протиправно прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 17 січня 2024 року за відсутності належних допустимих доказів надіслання її Бобринецькому РСТ та його представнику, оскільки матеріали справи містять докази направлення даної заяви учасникам справи (том 5 а. с. 253).

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України за результатами розгляду п. 1 заяви про збільшення позовних вимог від 17 січня 2024 року, не відмовив у відкритті провадження, у зв`язку з наявним рішенням суду, яке набрало законної сили, у справі № 383/779/20, з огляду на таке.

Відповідно доп.2ч.1ст.186ЦПК України суддявідмовляє увідкритті провадженняу справі,якщ є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Оскільки рішення суду у справі № 383/779/20 ухвалене не між тими самими сторонами, не про той самий предмет і не з тих самих підстав, у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за вказаною позовною вимогою.

Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції прийнято та розглянуто в порушення вимог ст. ст. 16, 49, 175 ЦПК України пункт 1 заяви про збільшення позовних вимог від 17 січня 2024 року про припинення права постійного користування земельною ділянкою у частині накладення меж із земельною ділянкою належною ОСОБА_7 , яка по суті є заявою про одночасну зміну предмету і підстави позову, з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зазначила, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Разом з тим, доповнивши позовну вимогою про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 не змінила обгрунтування позовних вимог, а тому відсутні підстави вважати, що нею одночасно було змінено предмет та підстави позову.

Згідно із статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 253ЦК Українивизначено,що перебігстроку починаєтьсяз наступногодня післявідповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частин 3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

28.01.2019 ОСОБА_1 звернулась у справі №383/43/19 із самостійними вимогами про припинення права користування до Бобринецького ОПГХ про припинення права постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею від 24.07.1997 серії І-КР №000152.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291, від 29.04.2020 №313та від 04.05.2020 №332 постановлено (поміж-іншим), установити з 12.03.2020 по 22.05.2020 на усій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.

02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».

Відповідно до п.11 вказаного Закону під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктами 12-14 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 зазначено, що: «У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

За таких обставин, законом передбачено продовження позовної давності щодо вимог за якими перебіг позовної давності не закінчився станом на 02 квітня 2020 року.

Також, 15.03.2022 Верховною радою України було прийнято Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності з 17.03.2022. Вказаним законом було доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Отже, з урахуванням статті 257 ЦК України, ОСОБА_1 вправі була звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права у строк не пізніше 28.01.2022, позов подано 27 серпня 2020 року, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності.

Крім того,Законами України були внесені зміни до ЦК України щодо продовження строків за ст.257 ЦК на час дії карантинних обмежень та на час введеного в Україні воєнного стану.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно вважав, що для заявлених ОСОБА_1 вимог строки загальної позовної давності не спливли, а тому доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції до вимог ОСОБА_1 про припинення права постійного користування земельною діянкою в частині накладення меж із земельною ділянкою відповідача не застосовано наслідки спливу строку позовної давності, є безпідставними.

Щодо зустрічних позовних вимог Бобринецького РСТ

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності гарантується Конституцією України і захищається способами, встановленими законодавством.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2008 року по справі №2-165/2008 визнано дійсним договір купівлі-продажу підвального приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 від 20.01.2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; визнано право власності на підвальне приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 , що підтверджується його копією (том 6 а.с.248-249).

ФОП ОСОБА_5 , за замовленням ОСОБА_3 ,виготовленого станом на 27.11.2013 технічний паспорт на об`єкт житлової нерухомості (будівлю підвалу), розташованого на АДРЕСА_4 , яка позначена літерою «А» та складається з підвалу та входу у підвал розміром 4,20х2,30, що підтверджується його копією (том 1 а. с. 83-88).

12.02.2018 на підставі рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2008 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на будівлю, об`єкт житлової нерухомості, а саме підвал, позначений літерою «А», загальною площею 90,1 кв.м., житловою площею 83,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1486023135208 (том 1 а. с.181).

Далі ОСОБА_1 придбала за договором купівлі-продажу від 27.02.2018 у приватну власність будівлю (об`єкт житлової нерухомості), розташовану в АДРЕСА_2 , яка позначена на плані технічної документації літерою А - підвал, загальною площею 90,1 кв.м., на земельній ділянці площею 0,0136 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),на підставі якого 27.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на будівлю, об`єкт житлової нерухомості, а саме підвал, позначений літерою «А», загальною площею 90,1 кв.м., житловою площею 83,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями купівлі-продажу від 27.02.2018 (том 1 а.с.11-13) та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1 а.с.14, 185).

Посилання Бобринецького РСТ про те, що вхід у підвал є самовільно побудованою службовою (підсобною) будівлею під літерою «Ж» Бобринецького РСТ не доведено, оскільки такого об`єкту нерухомості на території земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 під час проведення експертиз не виявлено. Даний висновок також узгоджується з актом поточних змін від 17.10.2020 обстеження в натурі домоволодіння по АДРЕСА_1 , згідно якого службову будівлю під літерою «Ж» знесено (том 7 а. с. 63).

Матеріали справи не містять доказів, що над підвалом ОСОБА_1 наземної підсобної будівлі, яка належить Бобринецькому РСТ, про існування якої стверджує останній.

Таким чином, Бобринецьке РСТ речових права на належну позивачу ОСОБА_1 будівлю підвалу, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , не має.

Бобринеьцким РСТ не доведено, що функціональне призначення підвалу, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, порушує його права, адже не має ніяких речових права на вказану будівлю підвалу, а тому право, яке не порушене не підлягає захисту.

Крім того, з висновку експертів комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №20/21/22-27 від 29.11.2023 вбачається, що враховуючи планування, площу та конструктивні елементи, з яких складається будівля підвалу літ. «А», розташована за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14860223135208, вона може бути використана відповідно до вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» в якості підземного поверху житлового будинку і її можливо буде віднести до житлового фонду об`єктів житлової нерухомості.

Отже, доводи Бобринецького РСТ про невідповідність підвалу вимогам до житлового приміщення, так як не придатнедля проживання чи відпочинку,не спростовують правомірність набуття ОСОБА_1 права власності, яке було за нею зареєстроване як на об`єкт житлової нерухомості.

Нормативно-методологічне забезпечення діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, порядок та методика проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд регулюються Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127 (далі - Інструкція).

Інструкція визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об`єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об`єктів; установлення вартості об`єктів. До об`єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать: багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки; одноквартирні (садибні) житлові будинки; багатофункціональні будинки і комплекси; будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо; господарські будівлі (сараї (хліви), гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо); господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо); садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові); захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони).

Технічній інвентаризації підлягають як квартири, житлові будинки та гуртожитки загалом, так і їх основні елементи: секції; поверхи (надземні, цокольні, підвальні, технічні, мансардні); сходово-ліфтові вузли; квартири (групи квартир); квартири в одноквартирних (садибних) житлових будинках; кімнати, житлові осередки, секції у гуртожитках.

Технічну інвентаризацію проводять у таких випадках: 1) перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, у тому числі після проведення реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт; 2) перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт; 3) перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об`єднання об`єкта нерухомого майна або виділення частки з об`єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об`єднання або виділення частки шляхом реконструкції завершений будівництвом об`єкт приймався в експлуатацію; 4) перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, зазначених у пункті 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника (пункт 6 розділу І Інструкції).

Технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. Технічний паспорт має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника суб`єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконавця робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (пункт 2 розділу І Інструкції).

Складовими частинами технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами є: 1) схема розташування будівель та споруд; 2) експлікація до схеми розташування будівель та споруд; 3) план будинку садибного типу; 4) експлікація приміщень будинку садибного типу; 5) характеристика будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (пункт 13 розділу І Інструкції).

Інформація, яка міститься в технічних паспортах, має відповідати матеріалам технічної інвентаризації (пункт 28 розділу І Інструкції).

Таким чином, технічний паспорт на будинок не підтверджує право власності та, відповідно, не заміняє собою свідоцтво про право власності чи інший правовстановлюючий документ, не дає право володіти, користуватись чи розпоряджатись нерухомістю - це лише документ, який фіксує технічні дані об`єкта; не має строку дії.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Правочинам, на відміну від деяких інших підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (наприклад, юридичних та фактичних вчинків, заподіяння шкоди тощо), властиве правомірне вольове вчинення особою, яка має належний статус суб`єкта цивільного права, юридичних дій, спрямованих на свідоме створення конкретного цивільного правового результату для себе або інших осіб.

Оскільки технічний паспорт на об`єкт житлової нерухомості не є правовстановлюючим документом на нього, а лише констатує його наявність із зазначенням адреси, плану та технічних характеристик, то відповідно не може бути визнаний недійсним.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що Бобринецьке РСТ не має жодного речового права на належну ОСОБА_1 будівлю підвалу із входом до нього, з огляду на що Бобринецьке РСТ не довело порушення своїх прав фактом державної реєстрації речового права власності за ОСОБА_1 на будівлю підвалу, як об`єкту житлової нерухомості, та фактом виготовлення 27.11.2013 ФОП ОСОБА_4 на вказаний об`єкт житлової нерухомості технічного паспорту, а тому дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення зутрінчих позовних вимог.

Щодо стягнення судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу

Згідно зі ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону №5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.Тобто закон не встановлює обов`язок, а напроти надає суду право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження №61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Матеріалами справи підтверджується, що 07.05.2024 на електронну адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гури К.В. надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат, в якій зазначено про приєднання до матеріалів справи доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 130 000 грн, з проханням вирішити питання щодо їх стягнення на користь ОСОБА_1 (том 6 а. с. 205-213).

На підтвердження заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано:

-договір №29/07 про надання про надання правничої/правової допомоги від 29.07.2020, укладений між адвокатським бюро «Костянтина Гури», в особі керуючого бюро (засновника) Гури К. В. та фізичною особою ОСОБА_1 , у пункті 4.1 якого сторони визначили, що за правову допомогу, передбачену в п.1 Договору замовник сплачує бюро винагороду в фіксованому розмірі: за 2020 рік 30 000 грн; за кожен наступний календарний рік 25 000 грн (том 6 а. с. 208-209);

-рахунок № 17 від 02.09.2020 оплати за надання правової допомоги по договору № 29/07 від 29.07.2020 на суму 30 000 грн (том 6 а. с. 210);

-квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 02.09.2020, № 2 від 06.10.2020, №3 від 04.11.2020 про прийняття від позивача ОСОБА_1 коштів в загальній сумі 30 000 грн на підставі договору № 29/07 від 29.07.2020 (том 6 а. с. 211);

-акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 30.04.2024 до договору про надання правової допомоги № 29/07 від 29.07.2020, який містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АБ «Костянтина Гури» в рамках надання правничої допомоги ОСОБА_1 у справі № 383/779/20 (том 6 а. с. 212);

-докази направлення заяви про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат з додатками іншим учасникам справи (том 6 а. с. 213).

08.05.2024 на електронну адресу суду від представника відповідача Бобринецького РСТ адвоката Курлейко О. С. надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, її складності та тривалості розгляду, необхідних процесуальних дій сторони, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу, ураховуючинаведені в клопотанні доводи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, принцип пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат та зважаючи на те, що первісний позов задоволено частково, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що понесені позивачами витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню на суму 120 000 грн (по 50 000 грн з кожного з відповідачів Бобринецького РСТ, ОПГХ та 20 000 грн з відповідача ОСОБА_2 ).

Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягуючи витрати на професійну допомогу, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач разом з першою заявою по суті спору не подавали до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, не заслуговують на увагу суду, з огляду на те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 725/42/21-ц.

Посилання відповідачів на те, що самі докази витрат на професійну правничу допомогу не були належним чином направлені Бобринеьцкому РСТ і його представникові є безпідставними та такими, що спростовуються навними в матеріалах справи доказами.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом ст. 375ЦПК України судапеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 липня 2024 року було зупинено дію оскаржуваного рішення, дію рішення рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року необхідно поновити.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382ЦПК України судапеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування та Бобринецького районного споживчого товариства залишити без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року без змін.

Поновити дію рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 01.11.2024.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. І. Чельник


Суд	Кропивницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	22.10.2024
Оприлюднено	07.11.2024
Номер документу	122825730
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: усунення перешкод у користуванні майном

Бондаренко В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 22.10.2024 по справі 383/779/20КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —383/779/20

Постанова від 22.10.2024

Постанова
від 22.10.2024 по справі 383/779/20
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД