Ухвала

від 28.10.2024 по справі 405/6997/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/529/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Юр" ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.10.2024, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Апостолове Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України

застосовано запобіжний захід у вигляді запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 11.10.2024 по 11.12.2024 включно, в межах строку досудового розслідування, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст.194 КПК України

За участю сторін кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.10.2024 застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 11.10.2024 по 11.12.2024 включно, в межах строку досудового розслідування. Покладено на ОСОБА_7 строком до 11.12.2024наступні обов`язки: заборонено залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора чи суду, за винятком відвідування медичних закладів та медичних установ; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідком ОСОБА_9 , підозрюваним ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді; здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані слідчим докази у сукупностісвідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази не доводять, що існує обґрунтованість підозри такого рівня, який є необхідним для обмеження прав і свобод особи шляхом обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Більше того, ті докази, які надані в обґрунтування клопотання викликають сумнів у слідчого судді з приводу того, що дії, які вчинені ОСОБА_7 , слід кваліфікувати саме за ч.3 ст.332 КК України.

Слідчий суддя звернув увагу, що ризики, які дають достатні підстави слідчому суддівважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Наявність ризиків, які передбачені п.п.4,5 ч.1 ст.177 КПК України не доведено слідчим та прокурором, оскільки не надано доказів або об`єктивних відомостей, які б свідчили про потенційну можливість вчинення підозрюваним таких дій.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя врахував, що підозрюваний ОСОБА_7 не одружений, має постійне місце проживання де проживає разом з батьками похилого віку, не працює, не має утриманців, раніше не судимого,характеризуючих даних та відомостей про стан здоров`я відносно підозрюваного сторонами не надано, тяжкість можливого покарання, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, проте, не доведені обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме, недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам, які б давали змогу об`єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі прокурор відділу Кіровоградськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення клопотання слідчого погодженого з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

Встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Вважаю, що підозрюваному ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що останній підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, не одружений, не маючий на утриманні малолітніх дітей, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків та соціально-стримуючих факторів.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як у разі направлення до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , враховуючи тяжкість скоєного злочину, йому може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дев`яти років, тож з метою уникнення відповідальності останній, не маючи міцних соціальних зв`язків, може виїхати за межі Кіровоградської області та взагалі України; незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання, усвідомлюючи міру покарання, яка може бути застосована в разі визначення його винуватим, а також з урахуванням бажання уникнути відповідальності, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та вагомості зібраних доказів, які обґрунтовують підозру, підозрюваний ОСОБА_7 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, яких вже допитано так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь.

Слідчим суддею проігноровано доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

В запереченніна апеляційнускаргу прокурорасторона захисту просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.10.2024, ухвалу просить залишити без зміни.

Зазначає, що підозрюваний є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Домоволодіння належить батьку. Займається фермерством, а саме обробляє землю, яка належить батькам. Батьки підозрюваного є особами похилого віку та потребують допомоги та фінансової підтримки свого єдиного сина ОСОБА_7 .

Також на утриманні підозрюваного перебуває дядько ОСОБА_11 , який має паспорт колишнього СРСР, не має доходів.

Звертає увагу, що з часу застосування до підозрюваного домашнього арешту ОСОБА_7 запобіжний захід виконує без порушень, постійно перебуває у контакті із слідчим, будь-яких дій на підтвердження ризиків не вчинив.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_8 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора; думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Частина 1 ст.404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя при постановленні ухвали зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався не повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч.1 та 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З матеріалів клопотання прокурора вбачається, слідчими відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській областіздійснюється досудове у кримінальному провадженні, відомості про які внесені08.07.2024до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024120000000746 за ч.3 ст.332 КК України.

11.10.2024, о 18 год. 08 хв. ОСОБА_7 затримано на підставі ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

12.10.2024 ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що надані слідчим докази, а саме: протокол допиту свідка від 09.07.2024, протокол про результати проведення НСРД аудіо, відео контроль за особою, а саме ОСОБА_10 від 09.08.2024, ОСОБА_9 від 18.07.2024, 09.08.204 протокол про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних мереж абонентського номеру, яким користується ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 від 09.08.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 11.10.2024, протокол обшуку від 11.10.2024, у сукупностісвідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Водночас, апеляційний суд не погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На переконання апеляційного суду, органом досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні доведено існування ризиків, що передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 можепереховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до дев`яти років,та може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідка, який дає викривальні покази відносно нього,що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань, оскільки зміст показання свідка до моменту вручення клопотання з матеріалами про застосування запобіжного заходу, був невідомий підозрюваному.

Окрім того, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

В даному випадку апеляційний суд зауважує на тому, що злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 та передбачений ч.3 ст.332 КК України прямо посягає на обороноздатність держави України, при цьому, відповідно до ст.17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відтак, посягання на недоторканність державного кордону України шляхом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України завдає безпрецедентної шкоди державі Україні та її обороноздатності в умовах введення на її території воєнного стану у зв`язку з відкритою повномасштабною збройною агресією російської федерації, підриває авторитет ЗСУ та інших військових формувань, утворених відповідно до закону, сприяє створенню хибного та негативного ставлення суспільства до обов`язку захисту територіальної цілісності держави.

З огляду на вищевказане, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», апеляційний суд вважає необхідним обрання на даній стадії досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до п.п.34-36 рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.

Водночас, колегія суддів приймає до уваги посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, раніше не судимий, та має батьків, які є особами похилого віку, проте зауважує на тому, що з урахуванням обставин вчинення злочину, в якому останній обґрунтовано підозрюється, характеру та тяжкості, а також встановлених вище ризиків, не можуть слугувати підставою для застосування стосовно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, на якому наполягає захисник.

Доведеність органом досудового розслідування обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, об`єктивне існування в зазначеному провадженні зазначених вище ризиків, колегія суддів доходить висновку про те, що єдиним запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного є тримання під вартою, натомість, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним вище ризикам.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачає альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Враховуючи те, що, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, розмір застави визначається слідчим суддею, судом, відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор зазначив, що вважає за необхідне визначити як альтернативний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_7 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів, визначаючи підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, керується вимогами ч.4 ст.182 КПК України, зауважує на тому, що обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, вчиненого в умовах воєнного стану та пов`язаного із посяганням на недоторканність державного кордону та обороноздатність держави України, із корисливих мотивів, розмір ймовірної неправомірної вигоди, отриманої в результаті здійснення таких дій, дозволяють при визначенні підозрюваному ОСОБА_7 застави визначити розмір, передбаченого законом для осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає за необхідне визначити ОСОБА_7 заставу в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На переконання апеляційного суду, застава у зазначеному вище розмірі буде здатна, з огляду на перспективу її втрати, забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків та буде достатньою для запобігання вищенаведеним ризикам.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пункт 2 ч.1 ст.409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо, відповідно до п.1 ч.1 ст.411 КПК України, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строків досудового розслідування, із визначення розміру застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Керуючись ст.ст.177,178,193-196, ч.2 ст.376,405, 407,419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районногосуду м.Кіровограда від 13.10.2024 скасувати.

Клопотаннястаршого слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 45 днів до 11.12.2024 13 год. 30 хв. в межах строку досудового розслідування.

Визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 242240 грн, яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок UA928201720355299001000086310, отримувач коштів Держказначейська Служба України м.Київ ЄДРПОУ 42265404 , банк отримувача Держказначейська Служба України м.Київ; код банку отримувача МФО 820172 , призначення платежу: «застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі №405/6997/24, провадження № 11-кп/4809/529/24, Кропивницький апеляційний суд, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу».

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_7 - прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, як особисто, так і через третіх осіб, за виключенням проведення за їх участі слідчих дій,здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвалу апеляційного суду негайно направити прокурору для виконання та контролю.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4