Постанова

від 06.11.2024 по справі 915/841/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. ОдесаСправа № 915/841/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Н.С. Богацької, Я.Ф. Савицького,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП ,,АМПУ"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2024, повний текст складено та підписано 24.06.2024

у справі №915/841/23

за позовом Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП ,,АМПУ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство ,,Нібулон"

про стягнення портових зборів в сумі 26 954,11 грн, інфляційних втрат в сумі 13 737,45 грн та 3% річних в сумі 2 729,47 грн,

головуючий суддя суду першої інстанції: В.О. Ржепецький

місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) суму основного боргу 26954,11 грн., витрати від інфляції в сумі 13737,45 грн., 3% річних в сумі 2729,47 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вантажними суднами відповідача (буксирами, баржами) здійснені входи в акваторію морського порту Миколаїв (на зовнішній рейд порту) та виходи з акваторії морського порту Миколаїв (з зовнішнього рейду порту) для виконання вантажних операцій, у зв`язку з чим Адміністрацією нараховані портові збори: адміністративний, корабельний, санітарний. Вартість портових зборів включена Адміністрацією до рахунків від 13.01.2020 №№ 02121512 - 02171512 та від 14.01.2020 №№ 02181512 - 02251512, які ТОВ СП "Нібулон" отримало 22.01.2020 на електронну пошту koshelnik@nibulon.com.ua та 31.01.2020 особисто через свого представника, що підтверджується: електронним листом від 22.01.2020 із вкладенням рахунків 159-137, підписами в журналі реєстрації рахунків (гривня) ч.1 2020 рік про отримання рахунків та актів. У встановлений законодавством термін та до теперішнього часу оплата портових зборів від ТОВ СП "Нібулон" відсутня. Заборгованість ТОВ СП "Нібулон" за портові збори, які Адміністрація включила до рахунків 02121512 - 02251512 становить 26954,11 грн. Для досудового врегулювання спору ДП "АМПУ" направило Відповідачу претензію № 953/18-01-02/Вих від 22.12.2022 цінним листом з описом вкладення 5402002870737 від 24.12.2022, яку Відповідач отримав 10.01.2023 та залишив без розгляду.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на сьогоднішній день вже сформована судова практика з приводу барж, буксирів ТОВ СП "НІБУЛОН", які визнані Групою Е (портофлот) Об`єднаною палатою Верховного суду (висновки викладені у постанові від 17.12.2021 у справі №915/400/20). Позивач є власником термінала та внесений до переліку портових операторів, операторів терміналів у Реєстрі морських портів України (у публічному доступі). До переліку послуг оператора належать: обробка суден; обробка автомобільного та залізничного транспорту; обробка вантажів, інші послуги. ТОВ СП "НІБУЛОН" є власником майнового комплексу термінала та здійснює діяльність портового оператора (стивідорна компанія)/ оператор термінала, для чого використовує судна власного флоту. Судна ТОВ СП "НІБУЛОН" задіяні в забезпеченні технологічних процесів виробничої та господарської діяльності портового оператора/оператора термінала в морському порту та на підходах до нього і відповідно до п. 8 ст. 1 Закону є об`єктами портової інфраструктури (рухомі об`єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі судна портового флоту, перевантажувальне обладнання). Відповідно до суднових документів, порт приписки - Миколаїв. Відповідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.05.2019 у справі № 915/1054/17, до об`єктів портової інфраструктури відносяться усі судна портового флоту, незалежно від форми власності, які виконують роботи в акваторії порту, перелічені в таблиці-додатку до листа Міністерства інфраструктури України від 11.08.2017 №7865/27/10-17 (п. 6, 8 ст. 1,п.6ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 18, ст. 19 3У "Про морські порти України"). До групи "портофлот" відносяться не тільки судна, що належать ДП "АМПУ", а коло суден, які здійснюють певні операції в порту і відповідно відносяться до об`єктів портової інфраструктури.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2024 в задоволенні позову відмолено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що сукупність обставин, а саме: мети заходу суден у складі буксир та баржа в акваторію порту саме для здійснення розвантажувальних операцій на судно ORIENT ALLIANCE та характер їх руху на протязі виконання завдань, необхідних для досягнення наведеної мети, зокрема, в частині курсування між Рейдом ММП та Терміналом ТОВ СП "Нібулон", характеризує їх діяльність, як діяльність суден портофлоту (категорія Е) ТОВ СП "Нібулон" як портового оператора, що нівелює можливість застосування до правовідносин сторін решти обставин, як підстав для нарахування зборів.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що вантажні судна відповідача здійснювали операції з завантаження судна на рейді, не виконували у цих операціях комерційного вантажного рейсу, тобто діяли як судно групи "Е", з яких адміністративний, корабельний та санітарний збори не справляються, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачем портових зборів.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду Державне підприємство ,,Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП ,,АМПУ" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2024 у справі №915/841/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом у рішенні встановлені всі обставини, які необхідні для задоволення позову, а саме: буксири та баржі є вантажними суднами; вони заходили з пшеницею в акваторію морського порту для виконання вантажних операцій; виходили з акваторії морського порту без вантажу. Зазначені обставини є підставою для справляння корабельного, адміністративного, санітарного портових зборів відповідно до пунктів 1.3, 2.1, 7.1, 8.2 Порядку № 316, додатку 1 до цього Порядку № 316. Отже, зазначені обставини є підставою для задоволення позову. Встановивши наявність всіх підстав для справляння портових зборів за групою А, суд прийняв протилежне рішення - про відмову у задоволенні позову;

- у рішенні судом безпідставно зазначено, що вантажні судна відповідача діяли як судно групи "Е", а зміна категорії суден групи "Е" на судна групи "А" відбувається у разі виконання судном, що належить до групи "Е", комерційних вантажних рейсів:

- виходячи зі змісту Порядку №316 та Додатку 1 до Порядку №316 одним із критерієм для віднесення судна до тієї чи іншої групи є мета, з якою судно заходить до порту. Отже, одне й те саме судно залежно від мети заходження в порт може бути віднесено до різних груп;

- додатком №1 Порядку визначено, що Група А - вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди. Таким чином, для віднесення судна до групи А необхідно виконання наступних умов: 1) належність судна до категорії «вантажне судно», 2) мета заходження судна - для виконання вантажних операцій. Група Е - остання група у додатку 1 Порядку №316 та має назву «Інші судна», що свідчить про застосування групи Е у випадку, коли судно не може бути віднесено до жодної з інших груп (А, Б, В, Г або Д). Суд у рішенні встановив наявність ознак суден групи А (вантажні судна, заходять для виконання вантажних операцій), однак безпідставно визнав ці судна групою Е, що свідчить про неправильне застосування у рішенні додатку 1 до Порядку № 316, ігнорування висновків Верховного Суду;

- у рішенні судом проігноровано, що Додаток 1 до Порядку №316 має дві різні підстави віднесення суден до групи А: перша підстава, яка також є підставою позову, викладена у Додатку 1 в другому рядку таблиці: «вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди»; друга підстава, яку безпідставно застосував суд у рішенні, викладена у примітці 2 Додатку 1: «Судна груп В (буксири та баржі, за винятком тих, що заходять в українські порти, розташовані в усті та на р. Дунай), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.» Зазначена примітка могла бути застосована у разі визнання позивачем обставин щодо віднесення буксирів та барж до групи Е, що фактично було б зміною підстав позову. Згідно з наведеною хибною позицією суду - вже недостатньо встановити наявність ознак суден групи А згідно Додатку 1 до Порядку № 316 (вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій). Суд у рішенні безпідставно вважає доведеним, що буксири та баржі Відповідача діяли як судно групи Е, а для визнання їх групою А ще необхідно довести, що вони виконували комерційний вантажний рейс.

- морський термінал ТОВ СП «Нібулон» (клас КВЕД 52.24 «Транспортне оброблення вантажів») знаходиться у м. Миколаїв та у територіальному морі він відсутній. Судна ТОВ СП «Нібулон» у територіальному морі виконують інші функції - перевезення вантажів (клас КВЕД 50.20 «Вантажний морський транспорт»). Судна ТОВ СП «Нібулон» (буксири з баржами) можуть забезпечувати діяльність цього морського терміналу лише там, де він знаходиться. Річкові порти та річкові термінали, з яких відбувалось перевезення зерна буксирами та баржами ТОВ СП «Нібулон» - розташовані по берегах басейну річки Дніпро, у м. Запоріжжі, Запорізькій, Черкаській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Херсонській областях, тобто знаходяться за межами акваторії морського порту Миколаїв та за межами морського терміналу ТОВ СП «Нібулон»;

- 4 матеріалах справи взагалі відсутній будь-який договір з відповідачем про надання будь-яких послуг, зокрема послуг портового оператора. Зазначене свідчить про безпідставне ігнорування судом у рішенні вимог ст. 901, ст. 918 ЦК України, пунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ «Правил надання послуг у морських портах», а також недоведеність обставин «діяльність ТОВ СП «Нібулон» у спірних правовідносинах саме в якості портового оператора»;

- перебіг трирічного строку позовної давності не сплинув на час введення карантину 12.03.2020. Також перебіг трирічного строку позовної давності по цим вимогам не сплинув на час введення воєнного стану 24.02.2022. Позовна заява зареєстрована Господарським судом Миколаївської області 30.05.2023 за №6880/23, що підтверджується вхідним штампом суду на першій сторінці позову. Таким чином звернення ДП «АМПУ» до суду з вимогами про стягнення відбулось в межах позовної давності. Також судом у рішенні безпідставно проігноровано, що заява про застосування позовної давності не є заявою з процесуальних питань, тому має бути включена до відзиву.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство ,,Нібулон" просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного:

- апеляційна скарга скаржника обґрунтована підміною термінів «порт» на «акваторія» або «вихід з порту» на «вихід з акваторії». Так, «вихід з порту» - це процедура, яка оформлюється капітаном морського порту, в той же час «вихід з однієї із ділянок водного простору, який є складовою частиною Акваторії порту» не є «виходом з порту». Правилами надання послуг в морських портах передбачено надання послуг в порту, морських терміналах, акваторії та на підходах до порту. Так, ст.229 КТМ України «портове буксирування» включає буксирування на підходах до порту, в портових водах. Баржебуксирний склад суден дійсно прибув/вийшов з Зовнішнього рейду (водний простір включений до Акваторії) але при цьому не здійснював «вихід з морського порту Миколаїв», оскільки його рейс «Очаків Рейд Порту» до «РД ММП» (Зовнішній рейд порту) був в межах портових вод порту Миколаїв, в зоні нагляду капітана морського порту Миколаїв. В матеріалах справи відсутні докази оформлення капітаном морського порту «вихід з порту» та на спростування тверджень ДП «АМПУ» були надані офіційні листі від річкових портів, зазначених позивачем, про відсутність факту заходу суден ТОВ СП «НІБУЛОН»;

- апелянт сам вигадав послідовність застосування Груп А, Б, В, Г, Д, Е в Додатку 1 до Наказу №316 ігноруючи роз`яснення розробника наказу №316, що до Групи Е віднесені судна задіяні в завантаженні на рейдах та ігноруючи висновки ОП ВС, що судна портового оператора/оператора терміналу, які задіяні в його технологічних операціях з завантаження морського іноземного судна на зовнішньому рейді - відносяться до Групи А;

- предметом спору є правовідносини з завантаження морського іноземного судна «ORIENT ALLIANCE» (міжнародний рейс) під митним контролем в морському порту Миколаїв, в яких за змістом нормативно-правових актів Завантажувачем виступає виключно портовий оператор/оператор терміналу (п.11 ст.1, ст.19 ЗУ «Про морські порти України», п.3.1 Правил №348, Зводу звичаїв морського порту Миколаїв, п.6 наказу Мінфіну від 10.03.2015 №308). Нормативно-правові акти України обмежують доступ до виконання робіт з завантаження/вивантаження іноземного морського судна у морському порту, які здійснюються під митним контролем (міжнародний рейс) - виключно портовим операторам/операторам терміналів, які мають певні кваліфікаційні вимоги для отримання даного статусу. Підтвердженням статусу є внесення до Реєстру морських портів України, держателем якого є ДП «АМПУ»;

- переміщення вантажу з метою завантаження іноземного морського судна в морському порту є складовим елементом правовідносин з завантаження/вивантаження і таке переміщення не стає вантажним комерційним рейсом;

- відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.12.2021 у справі №915/400/20, судна портового оператора/оператора терміналу ТОВ СП «НІБУЛОН», які задіяні в операціях з довантаження морського судна на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв, віднесені до групи "Е" (портофлот), при цьому вказане товариство не стає при цьому перевізником, у зв`язку з чим не може вважатися суб`єктом виконання вантажного комерційного рейсу;

- Міністерство інфраструктури України як розробник портових зборів та наказів №316 від 27.05.2013, № 1059 від 26.12.2013, № 966 від 03.12.2013, № 965 від 03.12.2013, а також як суб`єкт, який є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту (п. 1 «Положення про Міністерство інфраструктури України», затв. постановою КМ України від 30.06.2015 № 460) - роз`яснив, що в розроблених ним нормативних актах з ціноутворення «несамохідні баржі, що здійснюють забезпечення перевантажувальних робіт на рейдах і біля причалів з другого борту», «плавучі крани, які задіяні в операціях - участь у вантажних операціях порту; забезпечення перевантажувальних робіт на рейдах і біля причалів з другого борту» є судном групи Е «портофлот»;

- кваліфікуючою ознакою віднесення суден до групи Е (портофлот) не може виступати критерій належності даного судна ДП «АМПУ». У той же час судна суб`єктів господарювання усіх форм власності можуть бути віднесені до групи Е в залежності від мети, з якою судно прибуло до порту (об`єктивні умови роботи судна);

- хибним є твердження апелянта, що морський термінал ТОВ СП «НІБУЛОН» знаходиться за межами акваторії морського порту Миколаїв, оскільки в даному випадку кваліфікуючим фактором є «вихід з порту», а не «вихід з «акваторії». Апелянт навмисно робить підміни понять і термінів. Крім того дане твердження за своєю суттю є хибним, оскільки всі морські термінали знаходяться за межами акваторії морського порту внаслідок того, що розміщені на «землі», а акваторія - це водний простір. Жодна будівля, перевантажувальний комплекс в Україні не побудовано на воді. Морські термінали кореспондуються з «територією». Однак в морському порту Миколаїв жоден морський термінал не включений до меж території морського порту Миколаїв, оскільки межі території морського порту Миколаїв до цього часу не визначені Кабінетом міністрів України. Місцезнаходження морського терміналу ТОВ СП «НІБУЛОН» під час розгляду справи №915/841/23 ідентичне з місцем його знаходження під час розгляду Об`єднаної палати Верховного суду справи №915/400/20, якими судна портового оператора/оператора терміналу визнані Групою Е (портофлот).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді - С.І. Колоколова, суддів Я.Ф. Савицького, Н.С. Богацької.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/841/23. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП ,,АМПУ" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2024 у справі №915/841/23 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Миколаївської області.

02.08.2024 матеріали справи №915/841/23 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП ,,АМПУ" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2024 у справі №915/841/23. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно із частинами першої, другої статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини десятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду ціну позову у даній справі постановлено здійснювати перегляд оскаржуваного рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство ,,Нібулон" надійшло клопотання (вх.№3467/24) про продовження строку на подання відзиву.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач послався на значний обсяг апеляційної скарги, необхідність додаткового часу для її дослідження з метою підготовки відзиву.

12.09.2024 Державним підприємством ,,Адміністрація морських портів України" подано заперечення на вказане вище клопотання відповідача.

В обґрунтування заперечень позивач послався на те, що апеляційну скаргу було подано 15.07.2024, а отже, у відповідача було достатньо часу для підготовки відзиву на неї. З урахуванням наведеного позивач просить у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство ,,Нібулон" про продовження строку на подання відзиву відмовити.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство ,,Нібулон" про продовження строку на подання відзиву задоволено. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство ,,Нібулон" процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу до 23.09.2024.

23.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство ,,Нібулон" надійшов відзив на апеляційну скаргу. Вказаний відзив поданий у строк, встановлений судом, а відтак приймається до розгляду.

До відзиву відповідачем, додано, зокрема, пояснення, докази, довідки. Відповідач просить суд поновити строк на їх подачу.

26.09.2024 відповідачем подано клопотання про поновлення строку на подачу нових доказів, а саме лист АСК «Укррічфлот» №1-1-23/251 від 25.09.2024.

Частина перша статті 119 ГПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотань відповідача про поновлення строку на подачу нових доказів, оскільки заявником не наведено поважних причин неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказана апеляційна скарга розглядалась судом апеляційної інстанції у розумний строк.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі - ДП "АМПУ", Адміністрація, Позивач) отримало заявки морського агента ТОВ "Сігейтс" від 10.01.2020 № 133 та № 719, в яких агент просить виділити якірне місце та дозволити постановку іноземного судна ORIENT ALLIANCE на якір на зовнішньому рейді порту.

Прийом судна ORIENT ALLIANCE у морський порт Миколаїв під обробку та інші операції на зовнішньому рейді погодив портовий оператор ТОВ СП "Нібулон", про що Відповідач зазначив у лівому нижньому куті кожної із заявок агента.

Заявками № 473 та № 89 від 10.01.2020, адресованими Миколаївській філії ДП "АМПУ" ТОВ СП "Нібулон" повідомляє про готовність партії зернових для навантаження на судно ORIENT ALLIANCE, просить узгодити прийом судна у морський порт під обробку та інші операції на зовнішньому рейді силами та засобами ТОВ СП "Нібулон" (баржі, буксири, плавкрани) та гарантує оплату фактично отриманих послуг та обов`язкових платежів, передбачених законодавством.

12.01.2020 судно ORIENT ALLIANCE прийшло на зовнішній рейд порту без вантажу, що підтверджується:

- загальною декларацією (General Declaration) про прихід 12.01.2020;

- стейтментом (Statement Of Facts) від 15.01.2020.

12.01.2020 на зовнішній рейд прийшло самохідне кранове судно "Нібулон Макс" (квитанція СРРС від 12.01.2020 № 581).

З матеріалів справи вбачається, що вантажними суднами Відповідача (буксирами, баржами) здійснені такі операції:

1. Буксир "Нібулон-4" згідно заявок від 10.01.2020 12.01.2020 рухався на зовнішній рейд порту після переходу 08.01.2020 з Запорізького річкового порту з 3981,38 т пшениці на баржі НБЛ-012. 13.01.2020 - рух з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - з баржою НБЛ-017 без вантажу та перехід 13-14.01.2020 з баржами НБЛ-012 та НБЛ-017 під навантаження у морський термінал ТОВ СП "Нібулон", що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 430 від 08.01.2020, № 627 від 13.01.2020, № 666 від 14.01.2020;

2. Баржою НБЛ-012 згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 12.01.2020 переміщення з буксиром "Нібулон-4" на зовнішній рейд порту з 3981,38 т пшениці після переходу 08.01.2020 з Запорізького річкового порту. 13.01.2020 переміщення з буксиром "Нібулон-3" з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - без вантажу та перехід 13-14.01.2020 з буксиром "Нібулон-4" під навантаження у морський термінал ТОВ СП "Нібулон", що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 430 від 08.01.2020, № 632 від 13.01.2020, № 666 від 14.01.2020;

3. Буксиром "Нібулон-3" згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 12.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту після переходу 10-11.01.2020 з Новокаховського річкового порту з 3981,55 т пшениці на баржі НБЛ-017. 13.01.2020 переміщення з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - з баржою НБЛ-012 без вантажу, що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 524 від 11.01.2020, № 582 від 12.01.2020, № 632 від 13.01.2020;

4. Баржою НБЛ-017 згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 12.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту з 3981,55 т пшениці після переходу 08.01.2020 з Запорізького річкового порту. 13.01.2020 переміщення з буксиром "Нібулон-4" з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - без вантажу та перехід 13-14.01.2020 з буксиром "Нібулон-4" під навантаження у морський термінал ТОВ СП "Нібулон", що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 430 від 08.01.2020, № 582 від 12.01.2020, № 627 від 13.01.2020, №666 від 14.01.2020;

5. Буксиром "Нібулон-11" згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 12.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту після переходу 11-12.01.2020 з міста Гола Пристань (р. Дніпро) з 3981,70 т пшениці на баржі НБЛ-024. 13.01.2020 переміщення з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - з баржою НБЛ-024 без вантажу, що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 564 від 12.01.2020, № 584 від 12.01.2020, № 630 від 13.01.2020;

6. Баржою НБЛ-024 згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 12.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту з 3981,70 т пшениці після переходу 09-10.01.2020 з буксиром "Нібулон-10" з Нікопольського річкового порту. 13.01.2020 переміщення з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - без вантажу та перехід 14.01.2020 з буксиром "Нібулон-9" під навантаження у морський термінал ТОВ СП "Нібулон", що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 476 від 10.01.2020, № 584 від 12.01.2020, № 630 від 13.01.2020, №697 від 14.01.2020;

7. Буксиром "Нібулон-8" згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 12.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту після переходу 07.01.2020 з Новокаховського річкового порту з 3 981,10 т пшениці на баржі НБЛ-010. 14.01.2020 переміщення з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - з баржою НБЛ-010 без вантажу, що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 393 від 07.01.2020, № 603 від 12.01.2020, № 681 від 14.01.2020;

8. Баржою НБЛ-010 згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 12.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту з 3981,10 т пшениці після переходу 09-10.01.2020 з буксиром "Нібулон-10" з Нікопольського річкового порту. 14.01.2020 переміщення з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - без вантажу та перехід 14-15.01.2020 з буксиром "Нібулон-10" під навантаження у Нікопольський річковий порт, що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 476 від 10.01.2020, № 603 від 12.01.2020, № 681 від 14.01.2020, №760 від 15.01.2020;

9. Буксиром "Нібулон-1" згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 13.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту після переходу 09-10.01.2020 з Новокаховського річкового порту з 3 610,70 т пшениці на баржі НБЛ-013. 14.01.2020 переміщення з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - з баржою НБЛ-013 без вантажу, що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 479 від 10.01.2020, № 607 від 13.01.2020, № 679 від 14.01.2020;

10. Баржою НБЛ-013 згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 13.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту з 3610,70 т пшениці після переходу 09-10.01.2020 з буксиром "Нібулон-1" з Новокаховського річкового порту. 14.01.2020 переміщення з буксиром "Нібулон-1" з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - без вантажу та перехід 14-15.01.2020 з буксиром "Нібулон-10" під навантаження у Нікопольський річковий порт, що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 479 від 10.01.2020, № 607 від 13.01.2020, № 679 від 14.01.2020, №760 від 15.01.2020.

11. Буксиром "Нібулон-10" згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 13.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту після переходу 09-10.01.2020 з Нікопольського річкового порту з 3 979,40т пшениці на баржі НБЛ-007. 14.01.2020 переміщення з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - з баржою НБЛ-016 без вантажу, та перехід 14-15.01.2020 з баржами НБЛ-010, НБЛ-013 без вантажу під навантаження у Нікопольський річковий порт, що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 476 від 10.01.2020, № 609 від 13.01.2020, № 715 від 14.01.2020, № 760 від 15.01.2020;

12. Баржою НБЛ-007 згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 13.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту з 3 979,40 т пшениці після переходу 09-10.01.2020 з буксиром "Нібулон-1" з Новокаховського річкового порту. 14.01.2020 переміщення з буксиром "Лідіївський" з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - без вантажу та перехід 14.01.2020 з буксиром "Нібулон-9" під навантаження у морський термінал ТОВ СП "Нібулон", що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 479 від 10.01.2020, № 609 від 13.01.2020, № 675 від 14.01.2020, № 697 від 14.01.2020;

13. Буксиром "Лідіївський" згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 13.01.2020 переміщення на зовнішній рейд порту з 3983,62 т пшениці на баржі НБЛ-016. 14.01.2020 переміщення з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - з баржою НБЛ-007 без вантажу, що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 636 від 13.01.2020, № 675 від 14.01.2020;

14. Баржою НБЛ-016 згідно заявок від 10.01.2020 здійснено: 13.01.2020 переміщення з буксиром "Лідіївський" на зовнішній рейд порту з 3 983,62 т пшениці після переходу 10-11.01.2020 з буксиром "Переяславський" з Запорізького річкового порту. 14.01.2020 переміщення з буксиром "Нібулон-10" з зовнішнього рейду порту після виконання вантажних операцій - без вантажу та перехід 15.01.2020 з буксиром "Нібулон-4" під навантаження у морський термінал ТОВ СП "Нібулон", що підтверджується:

зведеним листом № 252 Ч+;

квитанціями СРРС № 541 від 11.01.2020, № 636 від 13.01.2020, № 715 від 14.01.2020, № 738 від 15.01.2020.

Як зазначає Позивач, для виконання вантажних операцій вантажними суднами ТОВ СП "Нібулон" (буксирами, баржами) з 12.01.2020 по 14.01.2020 було здійснено 14 заходжень (вхід та вихід) на зовнішній рейд порту згідно переліку, який наведений у Зведеному листі № 252 Ч+.

14.01.2020 ТОВ СП "Нібулон" завершило перевантаження 27 499,386 т пшениці на зовнішньому рейді порту з барж на судно ORIENT ALLIANCE та 15.01.2020 судно з 27 499,386 т пшениці вийшло з порту, що підтверджується: вантажним маніфестом (MANIFEST) від 14.01.2020; загальною декларацією (General Declaration) про вихід від 14.01.2020; стейтментом (Statement Of Facts) від 15.01.2020.

Як зазначає позивач, у зв`язку з заходженням вантажних суден ТОВ СП "Нібулон" (буксирів, барж) на зовнішній рейд порту для виконання вантажних операцій ТОВ СП "Нібулон" отримало від Адміністрації послуги, які оплачуються портовими зборами, а саме адміністративним, корабельним, санітарним.

Усього нараховано портових зборів на суму 26 954,11 грн. з ПДВ.

Вартість портових зборів включена Адміністрацією до рахунків від 13.01.2020 №№ 02121512 - 02171512 та від 14.01.2020 №№ 02181512 -02251512, які ТОВ СП "Нібулон" отримало 22.01.2020 на електронну пошту та 31.01.2020 особисто через свого представника, що підтверджується: електронним листом від 22.01.2020 із вкладенням рахунків 159-137, підписами в журналі реєстрації рахунків (гривня) ч.1 2020 рік про отримання рахунків та актів.

У встановлений законодавством термін та до теперішнього часу оплата портових зборів від ТОВ СП "Нібулон" відсутня, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" портових зборів у розмірі 26954,11 грн., нарахованих у зв`язку з тим, що вантажними суднами відповідача (буксирами, баржами) здійснені входи в акваторію морського порту Миколаїв (на зовнішній рейд порту) та виходи з акваторії морського порту Миколаїв (з зовнішнього рейду порту) для виконання вантажних операцій.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд послався на те, що вантажні судна відповідача здійснювали операції з завантаження судна на рейді, не виконували у цих операціях комерційного вантажного рейсу, тобто діяли як судно групи "Е", з яких адміністративний, корабельний та санітарний збори не справляються.

Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Миколаївської області про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Здійснюючи правову кваліфікацію cпірних правовідносин, беручи до уваги їх правову природу, колегія суддів вбачає, що правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання в морському порту, між суб`єктами господарювання та адміністрацією цього порту врегульовані як Цивільнім кодексом України, Господарським кодексом України, норми яких встановлюють загальні правила щодо надання послуг, виконання робіт, перевезення тощо; так і спеціальними нормами відповідних транспортних кодексів (зокрема, Кодексу торговельного мореплавства України), Закону України "Про морські порти України", що визначає правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України, а також спеціальними нормами, що викладені в окремих підзаконних нормативних актах спеціалізованих міністерств тощо.

В силу статті 21 Закону України "Про морські порти України" тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб`єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" №405 від 03.06.2013 до відповідного переліку спеціалізованих послуг включено регулювання руху суден.

На виконання статті 21 Закону України "Про морські порти України" та постанови Кабінету Міністрів України №405 від 03.06.2013 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" наказом Міністерства інфраструктури України №966 від 03.12.2013 було затверджено тарифи на послуги з регулювання руху суден, які справляються в морських портах/морських терміналах із суден, групи яких зазначені у додатку 1 до цих тарифів.

Додатком №1 до тарифів на послуги з регулювання руху суден виступає таблиця, за змістом якої визначені групи суден, з яких справляється збір за послуги з регулювання руху суден: 1)вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди (Група А); 2)пасажирські судна, включаючи швидкісні судна на підводних крилах та пороми, що заходять для виконання вантажопасажирських операцій, а також криголами, що не належать суб`єктам господарювання всіх форм власності, які здійснюють господарську діяльність у межах морського порту, та не орендовані ними (Група Б); 3)ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка - море" пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки (Група В); 4)несамохідні судна (крім барж) (Група Г); 5)судна, що заходять вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України;службові та військові судна; навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна; наукові, дослідні, швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів) (Група Д); інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна портового флоту, криголами, які належать суб`єктам господарювання всіх форм власності, що здійснюють діяльність у межах морського порту, а також орендовані ними, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, риболовні судна, що заходять без виконання вантажних операцій) (Група Е).

Примітки:

1. Під терміном "вимушено" треба розуміти заходження судна у морський порт/морський термінал у зв`язку із загрозою безпеці продовження плавання, життю або здоров`ю членів команди та пасажирів.

2. Судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.

3. Судна груп Д та Е, що виконують комерційні вантажопасажирські рейси, належать до групи Б".

Отже, відповідно до положень наказу Міністерства інфраструктури України №966 від 03.12.2013 справляння збору за послуги з регулювання руху суден обумовлено віднесенням судна до тієї чи іншої групи згідно з додатком №1 до цього наказу.

При цьому вищенаведеним додатком (з урахуванням приміток до нього) регламентовано порядок віднесення суден до певної групи, а також передбачено зміну категорії суден групи "Е" на судна групи "А" у разі виконання судном, що належить до групи "Е", комерційних вантажних рейсів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що віднесення судна до відповідної групи обумовлюється не типом та технічними характеристиками судна, відомості про які містяться в суднових документах, а комплексом та змістом портових операцій, що вчиняє судно в порту.

З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що ключовим питанням, яке потребує вирішення в межах даного спору, є питання визначення групи суден, до яких необхідно віднести вантажні суднам Відповідача, що були задіяні в операціях, які зазначались у описовій частині даної постанови.

Для вирішення цього питання необхідним є визначення правової природи та підстав для справляння збору за послуги служби регулювання руху суден, у зв`язку із чим суд звертається до особливостей правового статусу та функціонування морського порту.

У пунктах 2, 6, 13 частини першої статті 1 Закону України "Про морські порти України" наведені наступні визначення:

-акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об`єкта (об`єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден;

-морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності;

-рейд - частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження (внутрішній рейд).

У межах морського порту функціонують суб`єкти господарювання усіх форм власності, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням суден, пасажирів, вантажів, та підприємства, продукція та/або сировина яких транспортується територією та акваторією порту (абзац 1 частини другої статті 18 Закону України "Про морські порти України").

Частиною першою статті 19 Закону України "Про морські порти України" унормовано, що у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів, та інші послуги, передбачені законодавством.

Пункт 8 частини першої статті 1 Закону України "Про морські порти України" визначає об`єктами портової інфраструктури, зокрема, рухомі та нерухомі об`єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту тощо.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 та пункту 7 частини другої статті 6 Закону України "Про морські порти України" портовий оператор (стивідорна компанія) - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності; перелік портових операторів вноситься до Реєстру морських портів України.

Аналогічні положення містить також пункт 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №348 від 05.06.2013, та пункт 1.5.9 Зводу звичаїв Морського порту Миколаїв, виданого на підставі наказу голови Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" №92 від 25.05.2015.

Колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" є власником термінала та внесене до переліку портових операторів, операторів терміналів у Реєстрі морських портів України, тобто здійснює діяльність портового оператора (стивідорна компанія)/оператор термінала, для чого використовує судна власного флоту.

Відповідно до пункту 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №348 від 05.06.2013 (далі - Правила надання послуг у морських портах), вантажними операціями є операції з навантаження, вивантаження й перевантаження вантажу, завантаження і розвантаження транспортного засобу.

Вантажно-розвантажувальні роботи в морському порту здійснюють портові оператори, оператори терміналів на підставі договорів перевалки або інших договорів (пункт 3.1 Правил надання послуг у морських портах України).

У пункті 3.2 Правил надання послуг у морських портах України вказано, що портовий оператор або оператор термінала надають послуги з вантажних операцій з вантажами, що перевозяться водним, залізничним, автомобільним і трубопровідним видами транспорту, а також з інших пов`язаних з цим робіт за замовленням замовника на підставі договорів відповідно до вимог чинного законодавства.

Положеннями пункту 3.3 Правил надання послуг у морських портах України передбачено, що до послуг, пов`язаних з вантажними операціями, які можуть надаватися портовим оператором, оператором термінала, належать, зокрема: навантаження вантажів; вивантаження вантажів; переміщення вантажу; оформлення транспортних (перевізних) документів за заявкою замовника; інші роботи та послуги.

Згідно з підпунктом 3 пункту 7.1 Зводу звичаїв Морського порту Миколаїв, виданого на підставі наказу голови Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" №92 від 25.05.2015, у морському порту Миколаїв надаються послуги з навантаження/вивантаження суден на рейді.

Водночас апеляційний господарський наголошує на необхідності розмежування правової природи та змісту вантажної операції судна портового флоту та комерційного вантажного рейсу цього судна.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

У статті 918 Цивільного кодексу України ("Завантаження та вивантаження вантажу") закріплено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом наведених норм правовідносини завантаження/вивантаження виникають між суб`єктами за відповідним договором, чим забезпечується здійснення інших правовідносин, що виникають за окремим договором - перевезення вантажу.

Таким чином, сторони, які за договором здійснюють господарську діяльність щодо перевезення вантажу (перевізник, відправник, одержувач), перебувають в правовідносинах як перевезення, так і завантаження/вивантаження. Вказані правовідносини можуть охоплюватись як одним договором, так і окремими договорами (перевезення та завантаження/вивантаження).

Суб`єкт (організація, підприємство транспорту, відправник/одержувач), що надає послуги (виконує роботи) завантаження/вивантаження транспортного засобу перевізника, використовуючи для цього власні транспортні засоби та механізми тощо, та перебуваючи в правовідносинах завантаження/вивантаження, однак не стає при цьому перевізником, який здійснює права/обов`язки з перевезення вантажу і є суб`єктом виконання вантажного комерційного рейсу.

Отже, виходячи з наведених положень, якими регламентовані правила надання послуг, пов`язаних з вантажними операціями, що можуть надаватися портовим оператором у морському порту (з навантаження/вивантаження/переміщення вантажів), а також враховуючи викладені висновки щодо відмежування правовідносин з перевезення вантажів (зокрема, і морським видом транспорту) від правовідносин з завантаження/вивантаження, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" як портовий оператор здійснювало завантаження іноземного морського судна ORIENT ALLIANCE на зовнішньому рейді, при чому переміщення вантажу з метою завантаження іноземного морського судна в морському порту є складовим елементом правовідносин з завантаження/вивантаження. В розумінні положень, наведених вище таке переміщення не набуває цивільно-правових ознак вантажного комерційного рейсу. Роботи з завантаження судна ORIENT ALLIANCE проводились на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв, який включено до меж акваторії морського порту Миколаїв, силами та засобами портового оператора/оператора терміналу позивача, у зв`язку з чим, з огляду на діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" у спірних правовідносинах саме в якості портового оператора, сама по собі відсутність окремого договору про перевалку (завантаження/вивантаження) не зумовлює кваліфікації відповідних операцій з довантаження іноземного судна як комерційного вантажного рейсу.

Саме така правова позиція про те, що вантажна операція, яка здійснюється суднами портового флоту в межах морського порт, не є тотожною комерційному вантажному рейсу судна, що здійснюється у межах правовідносин з перевезення, викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2021 у справі №915/400/20.

Положення пунктів 1.2, 2.1 додатків №1 та №2 до наказу Міністерства інфраструктури України №966 від 03.12.2013 не передбачають справляння збору за послуги з регулювання руху суден при здійсненні суднами портового флоту вантажних операцій у межах господарської діяльності портового оператора, адже у такому разі судна портового флоту належать до суден групи "Е", з яких зазначений збір не справляється.

Формування портофлоту, як спеціалізованих засобів портових операторів (стивідорних компаній), пояснюється необхідністю подовжувати "стрілу/рукав" для вантажних операцій.

Переміщення перевантажувального обладнання та вантажу в портових водах морського порту (з метою завантаження морського іноземного судна на зовнішньому рейді) при виконанні портовим оператором/оператором терміналу характерної діяльності в морському порту та на підходах до нього - є технологічними операціями, які, в свою чергу, є проміжним результатом необхідним портовому оператору в технологічному процесі його виробничої діяльності з завантаження морського іноземного судна (міжнародний рейс).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що вантажні судна відповідача здійснювали наведені вище операції з завантаження судна на рейді, не виконували у цих операціях комерційного вантажного рейсу, тобто діяли як судно групи "Е", з яких адміністративний, корабельний та санітарний збори не справляються, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції про безпідставність нарахування позивачем портових зборів 26954,11 грн., які Адміністрація включила до рахунків від 13.01.2020 №№ 02121512 - 02171512 та від 14.01.2020 №№ 02181512 - 02251512.

З приводу доводів скаржника, що звернення ДП «АМПУ» до суду з вимогами про стягнення відбулось в межах позовної давності, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог по суті, а не з підстав застосування наслідків спливу позовної давності, а відтак доводи скаржника у цій частині до уваги не приймаються.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2024 у справі №915/841/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.11.2024.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.С. Богацька

Суддя Я.Ф. Савицький