Постанова

від 04.11.2024 по справі 910/278/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа№ 910/278/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Новосельцева О.Р.

представників сторін:

від позивача: Черненко Ю.С.,

від відповідача: Журавель Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сучасне будівництво"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024

у справі №910/278/24 (суддя Чебікіна С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сучасне будівництво"

до Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд"

про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Приватне акціонерне товариство "Сучасне будівництво" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" (далі-відповідач), у якому на підставі статей 179, 187 Господарського кодексу України просив визнати укладеним 26.06.2023 договір купівлі-продажу цінних паперів між Приватним акціонерним товариством "Сучасне будівництво" та Приватним акціонерним товариством "Трест Київспецбуд" у редакції запропонованій позивачем.

24.04.2024 позивачем подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 позов у справі №910/278/24 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

07.08.2024 Приватним акціонерним товариством "Трест Київспецбуд" до суду подано заяву про компенсацію судових витрат, у якій відповідач просив стягнути з позивача 35 000,00 грн витрат за підготовку експертного висновку на замовлення сторони та 141 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" про компенсацію судових витрат у справі № 910/278/24 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Сучасне будівництво" на користь Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" 40 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 35 000,00 грн витрат за підготовку експертного висновку науково-правової експертизи. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Суд першої інстанції, посилаючись на ч. 5 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, вказав, що поведінка позивача розцінюється судом, як необґрунтовані дії, які виражаються у непослідовності дій останнього, а саме, звернення з позовом до суду, а в подальшому подання заяви про залишення вказаного позову без розгляду, що, по суті, є діями, які суперечать одна одній.

Суд зазначив, що у даному випадку відповідач наділений процесуальним правом на компенсацію судових витрат на підставі частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з огляду на наданий адвокатом обсяг послуг, суд вважає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 141 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованим, а їх стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат. Тому, приймаючи до уваги наведене суд зменшив розмір таких витрат до суми 40 000,00 грн.

Крім того, посилаючись на ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначив, що понесення відповідачем витрат пов`язаних із надання послуг з підготовки висновку науково-правової експертизи в сумі 35 000,00 грн підтверджуються рахунком № 347/2024 від 09.02.2024 на суму 35 000,00 грн, платіжною інструкцією № 43 від 09.02.2024 на суму 35 000,00 грн, випискою за рахунками за 09.02.2024 року ПРАТ "Трест Київспецбуд", тому дійшов до висновку, що вимога відповідача про компенсацію витрат пов`язаних із надання послуг з підготовки висновку науково-правової експертизи в сумі 35 000,00 грн підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з вказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Сучасне будівництво" 11.09.2023 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 в частині розподілу судових витрат та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Трест Київспецбуд» від 06.08.2024 про компенсацію судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою, вважає її необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, за доводами скаржника, задовольняючи часткового заяву відповідача, суд першої інстанції зазначив, що відповідач довів, які саме необґрунтовані дії позивача стали причиною понесення судових витрат.

Апелянт зазначає, що підставами залишення позивачем позовної заяви без розгляду було подання ряду доказів відповідачем в рамках даної справи, а також винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку №14/02/8835 від 17.04.2024 постанови про порушення адміністративної справи у відношенні ПАТ «Трест Київспецбуд» за порушення вимог ч.3 ст.48, абз. першого та другого ч. 1 ст. 103 , ч.2 ст. 103 Закону України «Про акціонерні товариства». Всі ці підстави покликали позивача подати заяву про залишення позовної заяви без розгляду лише для того, щоб переглянути заново всі наявні докази, документи отримані а рамках даної справи, отримати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та підготувати і подати новий позов для захисту своїх прав, як акціонера відповідача.

Також апелянт вказує, що відповідач маніпулював своїми процесуальними правами та просив суд компенсувати непомірні суми за надання представником відповідача правової допомоги і це навіть без переходу до слухання по суті справи, до того ж відповідач просив суд компенсувати його витрати за висновок науково-правової експертизи з питань можливості визнання судом укладеного договору викупу акцій, що був проведений за власною ініціативою відповідача і немає жодного відношення до обов`язкових процесуальних документів по суті справи.

Узагальнені доводи відзиву ТОВ «Аякс Дніпро» на апеляційну скаргу відповідача

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 01.10.2024, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі № 910/278/24 залишити без змін.

Крім того, відповідач зазначає, що подання заяви про залишення позову без розгляду у справі № 910/278/24 стало необхідним для позивача лише після подання ряду доказів відповідачем в рамках даної судової справи, а також для того, щоб переглянути заново всі наявні докази, документи, отримані в рамках даної судової справи та підготувати і подати новий позов для захисту своїх прав, як акціонера відповідача. Тому, відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків, які не спростовані скаржником, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України є свідченням необґрунтованості дій позивача, який реалізуючи свої права на звернення з позовом до суду спричинив необхідність несення відповідачем витрат з метою організації свого захисту в межах відповідного судового провадження, однак в подальшому фактична необхідність цього була нівельована, знову ж таки, за наслідками диспозитивної реалізації позивачем своїх прав щодо залишення позову без розгляду, на що, за будь-яких обставин, відповідач не міг вплинути. Таким чином, є неприпустими обмеження можливості отримання відповідачем законного відшкодування понесених витрат волею іншої особи, за рахунок якої і підлягає компенсація таких витрат.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024 справу № 910/278/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Сучасне будівництво» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/278/24 та призначено до розгляду вказану апеляційну скаргу на 21.10.2024.

Судове засідання 21.10.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на лікарняному, тому розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Сучасне будівництво» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/278/24 призначено на 04.11.2024.

Позиції представників сторін

Представник позивача у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила задовольнити апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Трест Київспецбуд» від 06.08.2024 про компенсацію судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги позивача з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила її відхилити.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначалось раніше, 24.04.2024 позивачем подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 позов у справі №910/278/24 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Також 07.08.2024 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 06.08.2024) від Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» надійшла заява про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрутованих дій позивача (в порядку ч.5 ст. 130 ГПК України) у розмірі 176 000,00 грн, з яких: 35 000,00 грн витрати на підготовку експертного висновку на замовлення сторони; 141 000,00 грн втрати на професійну правничу допомогу. Вказана заява обґрунтована тим, що позивачем у поданій заяві про залишення позову без розгляду не було наведено жодних обґрунтувань і підстав її подання, лише посилання на норми ГПК України, які передбачають таке право для відповідача, тому відповідач вважає, що такі дії позивача, як подання відповідної заяви підпадають під критерій необгрунтованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" про компенсацію судових витрат у справі № 910/278/24 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Сучасне будівництво" на користь Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" 40 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 35 000,00 грн витрат за підготовку експертного висновку науково-правової експертизи. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 123 ГПК України).

В силу приписів частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 цієї ж статті).

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Частинами 2-4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Разом з тим, у статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України.

У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Колегія суддів враховує, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача, тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 по справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 по справі № 922/2157/20).

Дослідивши подану заяву відповідача про компенсацію судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що, провадження у справі № 910/278/24 було відкрито 16.01.2024 , а з клопотанням про залишення позову без розгляду позивач звернувся лише 24.04.2024, тобто більш ніж через три місяці після відкриття провадження у справі.

Отримавши примірник позовної заяви та, в подальшому, ухвалу суду про відкриття провадження у справі, відповідач цілком обґрунтовано та правомірно вважав, що потребує правової допомоги та належного захисту своїх прав та інтересів у суді під час розгляду цієї справи. З цією метою, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем надано копії: договору № 250124 про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2024, додатку № 1 від 05.08.2024 до договору № 250124 про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2024 на загальну суму 141 000,00 грн з детальним описом наданих послуг у справі № 910/278/24, акту приймання-здачі виконаних робіт від 05.08.2024 на загальну суму 141 000,00 грн; рахунку№347/2024 від 09.02.2024, платіжної інструкцію кредитового переказу коштів №43 від 09.02.2024, виписки за рахунками за 09.02.2024.

Крім того, представником відповідача - адвокатом Забавським Дмитром Анатолійовичем за час розгляду справи у суді першої інстанції було виконано значний обсяг юридичної роботи: до справи було долучено велику кількість документів та доказів (в тому числі здобутих після відкриття провадження у справі) на спростування позовних вимог позивача; представником було подано до суду відзив на позовну заяву на 15 аркушах; виконано наступні дії: підготовка заяви на проведення науково-правової експертизи з формулюванням питань до експерта; підготовка та написання клопотання про залишення позову без руху; підготовка та написання клопотання про доручення доказів: а саме висновку науково-правової експертизи з питань можливості визнання судом укладення договору викупу акцій від 07.02.2024; підготовка та написання заперечення щодо доручення до матеріалів справи відповіді на відзив ПрАТ «Сучасне будівництво» від 18.03.2024; підготовка та написання клопотання про розподіл судових витрат від 06.05.2024; також адвокат Забавський Д.А. брав участь у судових засіданнях від 19.02.2024, 18.03.2024, 01.04.2024, 02.08.2024 у цій справі.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання відповідачу професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні статті 123 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позивач своїми діями щодо подання позову фактично спонукав відповідача звертатися за правовою допомогою до адвоката та витрачати кошти на правову допомогу. ПАТ «Трест Київспецбуд» сплатило адвокату Забавському Д.А. кошти за фактично виконану роботу й надані послуги, спрямовані на належний захист прав та інтересів ПАТ «Трест Київспецбуд» під час розгляду справи № 910/278/24, що підтверджується відповідним актом виконаних робіт, який міститься у матеріалах справи. У зв`язку з цим, цілком обґрунтованим, раціональним, виправданим та законним є бажання відповідача стягнути з позивача понесені ним витрати на правову допомогу.

Крім того, встановлюючи критерії та надаючи оцінку необґрунтованості дій позивача необхідно враховувати поведінку позивача під час розгляду справи № 910/278/24 Господарським судом міста Києва.

Відповідачем під час розгляду справи № 910/278/24 неоднаразово у письмовій формі у вигляді клопотань наголошувалося суду про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, спрямованими виключно на затягування строків розгляду справи.

Так, пунктом 4 ухвали Господарського суду м. Києва від 16.01.2024 у справі № 910/278/24 судом визначено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечень (якщо такі б буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді.

Проте, незважаючи на вимоги, викладені в ухвалі Господарського суду м. Києва від 16.01.2024 року та ст. 166 ГПК України відповідь на відзив була подана позивачем лише 18.03.2024 виключно в день проведення чергового судового засідання, тобто через 42 дні зі спливу строку, передбаченого для подання відповіді на відзив, що стало підставою для оголошення перерви до 01.04.2024.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було подано до суду ряд клопотань про відкладення розгляду справи та інших процесуальних клопотань, які унеможливлюють розгляд справи в підготовчому засіданні та перехід до розгляду справи по суті, а саме: 19.02.2024 клопотання позивача про відкладення розгляду справи; 18.03.2024 - позивачем подано відповідь на відзив з порушенням наданого судом строку на 42 дні; 18.03.2024 - клопотання позивача про витребування доказів; 01.04.2024 клопотання позивача про витребування доказів; 01.04.2024 - клопотання позивача про долучення доказів; 01.04.2024 - клопотання позивача про залучення свідка; 24.04.2024 - клопотання позивача про залишення позову без розгляду. Всі клопотання були подані у день судового засідання, у зв`язку з чим, розгляд справи неоднаразово відкладався.

Таким чином, колегія суддів вважає, що розгляд справи в підготовчому засіданні протягом восьми місяців, з процесуальних підстав, ініційованих позивачем, підтверджує доводи відповідача про необґрунтованість дій позивача. Підсумовуючи викладене, представник відповідача довів наявність необґрунтованих дій позивача у справі № 910/278/24.

У справі № 922/1001/20 Верховний Суд підтвердив можливість стягнення судових втрат з позивача у випадку залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, тобто на підставі поданої позивачем заяви (постанова Верховного Суду від 21.12.2020).

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господраського процесуального кодексу України є свідченням необґрунтованості дій позивача, який реалізуючи свої права на звернення з позовом до суду спричинив необхідність несення відповідачем витрат з метою організації свого захисту в межах відповідного судового провадження, однак у подальшому фактична необхідність цього була нівельована, знов ж таки, за наслідками диспозитивної реалізації позивачем свої прав щодо залишення позову без розгляду, на що, за будь-яких обставин, відповідач не міг вплинути.

Враховуючи, що понесені в межах даної справи витрати сторін могли б бути розподілені між сторонами за наслідками розгляду даної справи, однак, така можливість залежить виключно від волі позивача (чого не відбулось), а тому є неприпустимим обмеження можливості отримання відповідачем законного відшкодування понесених витрат волею іншої особи, за рахунок якої і підлягає компенсація таких витрат.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що необґрунтованість дій позивача виражається у непослідовності дій останнього, а саме, звернення з позовом до суду, а в подальшому подання заяви про залишення вказаного позову без розгляду, що, по суті, є діями, які суперечать одна одній.

Таким чином, поведінка позивача розцінюється судом, як необґрунтовані дії у розумінні частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що в даному випадку відповідач - Приватне акціонерне товариство "Трест Київспецбуд" наділений процесуальним правом на компенсацію судових витрат на підставі частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).

Судом враховано, що згідно положень частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Позивачем заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26.09.2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі № 910/3929/18.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).

З огляду на наданий адвокатом обсяг послуг, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 141 000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованими, а їх стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру таких витрат до суми 10 000,00 грн.

Крім того, колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції про стягнення судових витрат, понесених відповідачем із надання послуг з підготовки висновку науково-правової експертизи в сумі 35 000,00 грн, з огляду на наступне.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 123 ГПК України).

Висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (ст. 98 ГПК України).

За таких обставин, не вбачається будь-яких перешкод для відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складання експертного висновку, підготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі, за умови якщо він відповідає вимогам статті 98 ГПК України, без посередньо пов`язаний із розглядом справи та якщо суд врахував цей висновок експерта як доказ.

Аналогічна позиціz викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі №712/4126/22.

Проте, як вбачається із висновку науково-правової експертизи, наданого відповідачем, експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відповідний висновок експерта судом першої інстанції не враховано як доказ у справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вимога відповідача про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в розмірі 10 000,00 грн.

В іншій частині заяви про компенсацію судових витрат слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції прийнята ухвала за неповного з`ясування обставин та з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/278/24 слід скасувати, стягнувши з позивача на користь відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сучасне будівництво" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/278/24 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/278/24 скасувати, виклавши резолютивну частину ухвали у наступній редакції:

«Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сучасне будівництво" (03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 64; код ЄДРПОУ: 32448920) на користь Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" (04070, місто Київ, вулиця Спаська, будинок 31-Б; код ЄДРПОУ: 04012744) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.

В іншій частині заяви Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" про компенсацію судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/278/24 відмовити».

3. Матеріали справи №910/278/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 06.11.2024.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім