Справа № 2-4-138/10
н\п 6/490/422/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., представниці заявника ОСОБА_1 - адвоката Лугвеневої Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 у справі №2-4-138/10 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест", ОСОБА_2 , Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -
ВСТАНОВИВ:
28.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою про визнання виконавчого листа виданого Центральним районним судом міста Миколаєва 07.02.2013 року у справі №2-4-138/10 таким, що не підлягає виконанню. Одночасно, у заяві боржник просив зупинити виконання за виконавчим листом виданим Центральним районним судом міста Миколаєва 07.02.2013 року у справі №2-4-138/10, виконавче провадження №45266212 від 03.11.2014 року до набрання законної сили рішення за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В обгрунтування заяви зазначив, що 26.07.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» було укладено кредитний договір №94-07/МБ, в той же день 26.07.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» було укладено Іпотечний договір за п.1 якого Іпотекодавець ( ОСОБА_2 ) передала в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлове приміщення магазину-кафетерію, літ.А загальною площею 66,7 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 .
У відповідності до п.3 Іпотечного договору вартість предмета іпотеки складала 505253,00 грн., що в еквіваленті становило 100050,10 доларів США.
У зв`язку з виникненням заборгованості за кредитним договором ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у 2010 році звернулося до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (як поручителя).
Заочним рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 28.10.2010 року по справі №2ц-4-138/10 задоволені позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №94-07/МБ. Вказане рішення було оскаржено в Апеляційному порядку, однак було залишено без змін, апеляційна скарга без задоволення.
Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва 31.10.2012 року набрало законної сили. Центральним районним судом м. Миколаєва 07.02.2013 року було видано виконавчий лист. За вказаним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження ВП №45266212 від 03.11.2014 року. Станом на сьогоднішній день виконавчий лист перебуває на виконанні в Центральному відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса), Миколаївська обл. (матеріали виконавчого провадження додаються).
Починаючи з 2013 року ОСОБА_3 оскаржувалися рішення Центрального районного суду м.Миколаєва в частині стягнення з нього в солідарному порядку заборгованості, з підстав не підписання договору поруки. В 2014 році було відкрито кримінальне провадження. Справи з цього приводу продовжуються до сьогодні ( №1423/2327/2012 ). При підготовки та слуханні справи №1423/2327/2012 в жовтні 2024 року представником ОСОБА_1 було зроблено витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається що нежитлове приміщення магазину магазинукафетерію, літ.А загальною площею 66,7 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 та було предметом Іпотечного договору від 26.07.2007 року та було продано 22.12.2016 року ТОВ «КМД-ТРЕЙДІНВЕСТ УКРАЇНА», ЄДРПОУ 38003872.
Тобто, на думку заявника, всі вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» були задоволені ще в 2016 році за рахунок продажу предмета Іпотеки, однак станом на жовтень 2024 року правонаступник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» в рамках виконавчого провадження намагається стягнути вже погашену заборгованість.
За такого просить суд визнати виконавчий лист Центрального районного суду м.Миколаєва від 07.02.2013 року по справі №2-4-138/10 таким, що не підлягає виконанню.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
29.10.2024 року матеріали справи передано судді Саламатіну О.В.
Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 30.10.2024 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято до провадження та постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні.В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання за виконавчим листом виданим Центральним районним судом міста Миколаєва 07.02.2013 року у справі №2-4-138/10, виконавче провадження №45266212 від 03.11.2014 року до набрання законної сили рішення за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
31.10.2024 року від представника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" - адвоката Шкільняка Я.С., до суду надійшла заява про проведення судових засідань в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 31.10.2024 року задоволено заяву представника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" - адвоката Шкільняка Я.С., про проведення судових засідань в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
04.11.2024 року від представника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" - адвоката Шкільняка Я.С., до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з участю в іншому судовому засіданні.
04.11.2024 року від представника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" - адвоката Шкільняка Я.С., до суду надійшло заперечення, в якому зазначає про те що заявником не надано доказів, які підтверджують, що в результаті продажу предмета іпотеки відбулося погашення заборгованості за виконавчим листом №2-4-138/10 від 07.02.2013 року, який видано Центральним районним судом міста Миколаєва відносно ОСОБА_1 .
В судове засідання представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" - адвокат Шкільняк Я.С. не з`явився.
Заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест", ОСОБА_2 , Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явилися , про причини неявки суду не повідомили.
Представниця заявника ОСОБА_1 - адвоката Лугвенева Л.С., в судовому засіданні клопотала про відкладення розгляду справи з огляду на неприбуття учасників справи та необхідність отримання додаткових доказів, вимоги заяви підтримала з підстав наведених в ній.
Частиною третьою статті 432 ЦПК України встановлено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
При цьому, частинами 1-4 статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 2 та 4 статті 83 ЦПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Таким чином, неявка стягувача та заінтересованих осіб та не подання доказів у встановлений законом строк не є підставою для відкладення розгляду справи.
Заслухавши пояснення представниці заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.10.2010 року по справі №2ц-4-138/10 задоволені позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк фінанси та кредит" заборгованість по кредитному договору в розмірі 375871,25 грн.
Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 07.09.2010 року по справі №2ц-4-138/10 відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 31.10.20212 року по даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2010 року залишено без змін.
31.10.2012 року заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва №2ц-4-138/10 набрало законної сили.
07.02.2013 року Центральним районним судом м.Миколаєва було видано виконавчий лист по справі №2-4-138/10.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 грудня 2020 року по справі №2-4-138/10 замінено стягувача Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчому провадженні, що здійснюється відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа №2-4-138/10, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва по справі №2-4-138/10.
За вказаним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження ВП №45266212, станом на час розгляду справи, виконавчий лист перебуває на виконанні в Центральному відділі ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса).
Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження з примусового виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Підставами для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є: якщо його було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.
Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №61-1592св17.
Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник посилається на те, що на його думку, оскільки нежитлове приміщення магазину магазинукафетерію, літ.А загальною площею 66,7 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 , яке є предметом Іпотечного договору від 26.07.2007 року було продано 22.12.2016 року ТОВ «КМД-ТРЕЙДІНВЕСТ УКРАЇНА», а тому всі вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» були задоволені ще в 2016 році за рахунок продажу предмета Іпотеки, однак правонаступник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» в рамках виконавчого провадження намагається стягнути вже погашену заборгованість.
Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що придбання 22.12.2016 року ТОВ «КМД-ТРЕЙДІНВЕСТ УКРАЇНА» нежитлового приміщення магазину магазинукафетерію, літ.А загальною площею 66,7 кв.м., яке розташоване по вул. Великій Морській 44 у місті Миколаєві, яке є предметом Іпотечного договору від 26.07.2007 року, саме по собі, на переконання суду не свідчить про вчинення вказаного правочину саме з метою задоволення вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо погашення заборгованості в сумі 375871,25 грн., яка виникла у ОСОБА_2 за кредитним договором №94-07/МБ за рахунок продажу предмета Іпотеки, за відсутності належних доказів такого.
Заявником не надано суду доказів щодо передачі іпотекодержателю ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» права власності на предмет іпотеки - нежитлового приміщення магазину магазинукафетерію, літ.А загальною площею 66,7 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 , в рахунок виконання основного зобов`язання - кредитного договору №94-07/МБ у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Також заявником не надано суду доказів що нежитлове приміщення магазину магазинукафетерію, літ.А загальною площею 66,7 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 , яке є предметом Іпотечного договору від 26.07.2007 року було продано 22.12.2016 року ТОВ «КМД-ТРЕЙДІНВЕСТ УКРАЇНА» іпотекодержателем - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» від свого імені в порядку встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".
Таким чином, заявником не доведено, а судом не встановлено, що виконавчий лист було видано помилково або що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відтак, вимога заявника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з задоволенням всіх вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в 2016 році за рахунок продажу предмета Іпотеки - нежитлового приміщення магазину магазинукафетерію, літ.А загальною площею 66,7 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 , не підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу, що питання наявності чи відсутності заборгованості за виконавчим документом у відкритому виконавчому провадженні, а також визначеня її конкретного розміру, має перевірятися державним виконавцем, в провадженні якого перебуває, та за наслідками ухвалюватися відповідне рішення, в тому числі, за наявності відповідних підстав, і про закриття виконавчого провадження - у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження"). Також сторона виконавчого провадження має право, у разі незгоди, оскаржити рішення, дії або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст. 260-261, 353, 432 ЦПК України
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест", ОСОБА_2 , Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого листа виданого Центральним районним судом міста Миколаєва 07.02.2013 року у справі №2-4-138/10 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому сттатею 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя О.В. Саламатін
Суд | Центральний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122833005 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Центральний районний суд м. Миколаєва
Саламатін О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні