Повістка

від 24.10.2024 по справі 908/1891/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/120/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 Справа № 908/1891/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Батрак М.В., розглянувши заяву вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 08.10.2024, (вх. № 19831/08-08/24 від 08.10.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», м. Запоріжжя про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у справі № 908/1891/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 48, код ЄДРПОУ: 03748986)

до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства оборони Російської Федерації, (119019, Російська Федерація, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19)

про стягнення 16 490 691,00 доларів США

За участю представників сторін:

від позивача (заявника) не з`явився;

від відповідача не з`явився;

УСТАНОВИВ

Господарським судом Запорізької області розглядалася справа № 908/1891/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» до Російської Федерації в особі Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення суми спричинених збитків в розмірі 16 490 691,00 доларів США.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1891/24 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 19/120/24, призначено підготовче засідання.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі № 908/1891/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Російської Федерації в особі Міністерства оборони Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» збитки в розмірі 16 490 691,00 доларів США, що еквівалентно 651 631 304 грн. 00 коп. станом на 01.05.2024. Також стягнуто з Російської Федерації в особі Міністерства оборони Російської Федерації на користь Державного бюджету України 1 059 800,00 грн. судового збору.

В судовому засіданні 03.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 908/1891/24.

08.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 08.10.2024, (вх. № 19831/08-08/24 від 08.10.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», м. Запоріжжя про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у справі № 908/1891/24, якою заявник просить суд ухвалити у справі № 908/1891/24 додаткове рішення яким стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства оборони Російської Федерації на його користь 548 008,95 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та інших судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у справі № 908/2196/24,

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у справі Давиденко І.В. з 14.10.2024 по 18.10.2024 на навчанні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 прийнято до розгляду суддею Зінченко Н.Г., судове засідання призначено на 24.10.2024.

В судове засідання 24.10.2024 представники сторін не з`явилися.

Позивач (заявник) про причини неявки в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 свого повноваженого представника суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 позивач (заявник) повідомлений належним чином у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України через підсистему «Електронний кабінет» ЄСІТС.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992.

У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану», з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

АТ «Укрпошта» з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

За наведених обставин, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання процесуальних документів на адресу відповідача, відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, всі процесуальні документи суду по даній справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України «Про доступ до судових рішень».

По суті заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 відповідач заперечень або пояснень суду не надав.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі «Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути по суті заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 в судовому засіданні 24.210.2024 без участі представників позивача (заявника) та відповідача за наявними в ній матеріалами та прийняв додаткове рішення по справі № 908/1891/24 без його проголошення 24.10.2024.

Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у справі № 908/1891/24, вважає за можливе її задовольнити частково, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку із розглядом даної справи він очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, судові витрати на проведення оцінки реальних збитків та виготовлення звіту про незалежну оцінку ринкової вартості реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення єдиного майнового комплексу ТОВ «Прогрес», заподіяних внаслідок військової агресії РФ, а також інші фактичні судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В поданій заяві про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 заявник зазначає, що він поніс судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у вигляді послуги по оцінці упущеної вигоди в розмірі 175 000,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу адвоката у вигляді юридичного супроводу справи в розмірі 359 000,00 грн., витрати на переклад процесуальних документів по справі в розмірі 1 200,00 грн., витрати на нотаріальне посвідчення перекладу процесуальних документів в розмірі 2 400,00 грн. та витрати на поштове відправлення відповідачеві процесуальних документів у справі в розмірі 4 508,95 грн., а загалом судові витрати у зв`язку з розглядом справи № 908/1891/24 в розмірі 548 008,95 грн., які просить стягнути з відповідача на його користь в зазначених сумах.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу не заперечив, своїх доводів щодо необґрунтованості розміру витрат на правову допомогу не навів.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1891/24 ухвалено 03.10.2024.

В судовому засіданні 03.10.2024 в судових дебатах представником позивача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, будуть надані позивачем суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк позивач звернувся до господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи № 908/1891/24 в розмірі 548 008,95 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 548 008,95 грн., позивачем додано до матеріалів справи наступні документи:

- копію Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» в особі директора Пенгрина Я.Й. (Замовник/ Довіритель) з Адвокатським об`єднанням «Ганна Іщенко та партнери» в особі Керуючого партнера Іщенко Г.М. (Виконавець), з додатками до нього;

- копію Додаткової угоди № 1 від 28.05.2024 до Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги;

- копію Акту надання послуг № 359 від 04.10.2024 до Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги;

- копії платіжних інструкції про перерахування АО «Ганна Іщенко та партнери» коштів Приватному нотаріусу Сєровій О.В. за посвідчення підписів, ФОП Кузьміній К.С. за переклад документів, ФОП Гузік О.М. за друк документів, ТОВ «Нексія ДК.» за послуги оцінювання;

- копії платіжних інструкції про перерахування ТОВ «Прогрес» на користь АО «Ганна Іщенко та партнери» коштів за правничі послуги в загальному розмірі 545 900,00 грн.;

- копії фіскальний чеків АТ «Укрпошта» про направлення поштової кореспонденції.

Відповідно до п. 1.1 Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець за дорученням Довірителя зобов`язався надавати правничі (правові) послуги щодо захисту інтересів Довірителя в рамках правовідносин з компенсації збитків та упущеної вигоди (повної та/або часткової), спричинених широкомасштабною збройною агресією РФ проти України та введенням у зв`язку із цим воєнного стану на території України.

Згідно з п. 1.2 Договору детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим Договором, та порядок оплати цих послуг можуть визначитися сторонами у додатках, додаткових угодах до цього Договору та/або актах виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з умовами п., п. 4.2, 4.3 Договору Виконавець надає Замовнику звіт про надання послуги за відповідним етапом та акт здавання-приймання послуг (в двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Виконавця та скріплені печаткою Виконавця), у яких приводиться опис наданих Виконавцем послуг за звітний період (етапи) та їх вартість згідно додатку 2 до Договору. Замовник зобов`язаний підписати акт здавання-приймання наданих послуг протягом 5-и робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити Виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим Виконавцем згідно умов цього Договору та/або вимогам, установленим чинним законодавством України.

Загальна ціна Договору, вартість етапів та порядок оплати наведені в додатку 2 до Договору та підтверджується підписанням актів здавання-приймання наданих послуг до цього Договору. (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору якщо замовник замовляє додаткові послуги в рамках цього Договору, то послуги, що надаються Виконавцем за окремим замовленням Замовника, оплачуються з розрахунку: 1 година корисної роботи 5 500,00 грн., без ПДВ.

Згідно з п. 5.3 Договору оплата за надання послуги здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому Договорі, протягом 5-и банківських днів після отримання Замовником виставленого Виконавцем рахунку в порядку, визначеному додатком 2 до Договору, за умови підписання сторонами акту здавання-приймання відповідних послуг та/або готівкою від імені Замовника через касу Виконавця.

До Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги сторонами складений додаток 1, в якому визначені види правничої (правової) допомоги, що надаються Замовнику в рамках цього Договору, та визначена вартість цих послуг.

Додатковою угодою № 1 від 28.05.2024 до Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги сторонами внесені зміни до додатку 1 щодо визначення вартості послуг, що надаються Замовнику в рамках цього Договору.

Правову допомогу позивачу у справі № 908/1891/24 надавали адвокат Іщенко Г.М. та адвокат Єнокян К.Л.

Повноваження Іщенко Г.М. як представника позивача у даній справі підтверджуються Ордером серії АА № 1457696 від 01.07.2024 на надання правничої (правової) допомоги, повноваження Єнокян К.Л. як представника позивача у даній справі підтверджуються Ордером серії АІ № 1688981 від 26.08.2024 на надання правничої (правової) допомоги, які видані на підставі Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги.

04.10.2024 позивач та АО «Ганна Іщенко та партнери» в особі Керуючого партнера Іщенко Г.М. підписали Акт надання послуг № 359 від 04.10.2024 до Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги, згідно якого Адвокатським об`єднанням надано Замовнику (позивачу) наступні послуги:

- правничі послуги: ознайомлення з первинною документацією Замовника на предмет оцінки можливості пред`явлення позову про стягнення збитків 1 послуга вартістю 55 000,00 грн.;

- правничі послуги: фіксація збитків 1 послуга вартістю 55 000,00 грн.;

- правничі послуги: підготовка пакету документів та доказової бази для позовної заяви 1 послуга вартістю 55 000,00 грн.;

- правничі послуги: висновок по упущеній вигоді 1 послуга вартістю 175 000,00 грн.;

- правничі послуги: переклад позовної заяви та звіту про оцінку на російську мову, переклад рішення на російську мову 1 послуга вартістю 40 000,00 грн.;

- правничі послуги: розробка загальної стратегії позову 1 послуга вартістю 44 000,00 грн.;

- правничі послуги: підготовка позовної заяви та подання до суду 1 послуга вартістю 55 000,00 грн.;

- правничі послуги: організація перекладу, нотаріального завірення перекладу документів, міжнародне відправлення кореспонденції 1 послуга вартістю 11 900,00 грн.;

- правничі послуги: супровід позову в суді та отримання рішення 1 послуга 55 000,00 грн.

Загальна вартість послуг складає 545 900,00 грн. Претензій щодо обсягу та якості наданих послуг Замовник до Виконавця не має.

Матеріали справи № 908/1891/24 свідчать, що позовна заява подавалася до Господарського суду Запорізької області за підписом адвоката Іщенко Г.М., також через систему «Електронний суд» ЄСІТС за підписом адвоката Іщенко Г.М. від імені позивача подавалися клопотання про залучення доказів та додаткові пояснення у справі № 908/1891/24, заява про стягнення судових витрат від імені позивача складена та підписана також адвокатом Іщенко Г.М. та подана до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІТС. В судовому засіданні 06.08.2024 приймала участь представник позивача адвокат Іщенко Г.М., в судових засіданнях 05.09.2024 та 03.10.2024 приймала участь представник позивача адвокат Єнокян К.Л. Всі судові засідання проводилися за участі представника позивача в режимі відеоконференції.

Докази проведення позивачем (Замовником) оплати за надані послуги по Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги наявні в матеріалах справи.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України».

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Дослідивши зміст наданої правничої допомоги, про яку зазначено в Акті надання послуг № 359 від 04.10.2024 до Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Зазначені окремо в Акті надання послуг № 359 від 04.10.2024 послуги адвоката ознайомлення з первинною документацією Замовника на предмет оцінки можливості пред`явлення позову про стягнення збитків; підготовка пакету документів та доказової бази для позовної заяви; розробка загальної стратегії позову та підготовка позовної заяви та подання до суду охоплюються послугою з підготовки та подання до суду позовної заяви та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окремі послуги.

При цьому суд зауважує, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку із завданням ТОВ «Прогрес» збитків внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення єдиного майнового комплексу, заподіяних внаслідок військової агресії РФ проти України. Судова практика у таких спорах є досить сталою (тим більше, що відповідач не заперечив проти позову), підготовка адвокатом позовної заяви у таких спорах не потребує дослідження і застосування великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, вивчення та застосування судової практики.

Тобто, даний спір, не зважаючи на розмір заявленої до стягнення суми позову, для кваліфікованого юриста не є спором значної складності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу (правову) допомогу, до складу яких входить витрати на: ознайомлення з первинною документацією Замовника на предмет оцінки можливості пред`явлення позову про стягнення збитків; підготовка пакету документів та доказової бази для позовної заяви; розробка загальної стратегії позову та підготовка позовної заяви та подання до суду охоплюються послугою з підготовки та подання до суду позовної заяви, в загальному розмірі 209 000,00 грн. є такими, що не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідності і неспівмірні з виконаною роботою в суді, отже їх розмір є необґрунтованим у зазначеному вище розмірі.

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат щодо підготовки та подання до суду позовної заяви у справі № 908/1891/24, виходячи з вище наведених критеріїв та обставин справи, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача таких витрат у розмірі 55 000,00 грн. Такий розмір витрат суд вважає документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Проаналізувавши послуги, надані позивачу АО «Ганна Іщенко та партнери», судом зазначається, що матеріали справи не містять доказів надання Адвокатським об`єднанням такої послуги як фіксація збитків (в розмірі 55 000,00 грн.). В якості основного доказу в обґрунтування заявлених позовних вимог до матеріалів справи наданий Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення єдиного майнового комплексу, заподіяних внаслідок військової агресії РФ проти України, складений незалежним оцінювачем ТОВ «Нексія ДК.» на замовлення АО «Ганна Іщенко та партнери». Будь-яких інших доказів, зібраних саме АО «Ганна Іщенко та партнери» (як то інформація від правоохоронних органів, інформація з відкритих джерел ЗМІ, Інтернет-ресурсів, тощо) щодо фіксації понесених позивачем збитків матеріали справи не містять.

Що стосується послуги супровід позову в суді та отримання рішення вартістю 55 000,00 грн., то з урахуванням обставин справи, враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатами роботи, суд вважає заявлений до стягнення розмір цих витрат доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Стосовно зазначених в надання послуг № 359 від 04.10.2024 до Договору № АО-08/02-2024-1 від 08.02.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги таких витрат, як:

- правничі послуги: висновок по упущеній вигоді вартістю 175 000,00 грн.;

- правничі послуги: переклад позовної заяви та звіту про оцінку на російську мову, переклад рішення на російську мову вартістю 40 000,00 грн.;

- правничі послуги: організація перекладу, нотаріального завірення перекладу документів, міжнародне відправлення кореспонденції вартістю 11 900,00 грн.,

то суд зазначає, що такі послуги не мають юридичного характеру та не відносяться до правової допомоги.

Разом із тим, статтею 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стаття 128 ГПК України унормовує, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Приймаючи до уваги, що в заяві про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 позивачем зазначено про стягнення крім судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката також і про стягнення інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, то суд вважає, що витрати на отримання висновку по упущеній вигоді вартістю 175 000,00 грн. є саме судовими витратами, пов`язаними із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи № 908/1891/24.

До матеріалів справи залучений складений незалежним оцінювачем ТОВ «Нексія ДК.» на замовлення АО «Ганна Іщенко та партнери» Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення єдиного майнового комплексу, заподіяних внаслідок військової агресії РФ проти України. Зазначений Звіт є достатньо великим за обсягом опрацьованої експертами інформації, висновки цього Звіту покладені судом в основу судового рішення від 03.10.2024 у справі № 908/1891/24. Відповідно до платіжних інструкцій № 789 від 21.03.2024 і № 961 від 03.06.2024 АО «Ганна Іщенко та партнери» перераховано на користь ТОВ «Нексія ДК.» грошові кошти в загальній сумі 175 000,00 грн. в оплату послуг з незалежної оцінки.

Приймаючи до уваги, що витрати, пов`язані з отриманням висновку по упущеній вигоді понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи № 908/1891/24, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача 175 000,00 грн. витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Що стосується витрат на переклад позовної заяви та звіту про оцінку на російську мову, переклад рішення на російську мову вартістю 40 000,00 грн. та на організація перекладу, нотаріального завірення перекладу документів, міжнародне відправлення кореспонденції вартістю 11 900,00 грн., то суд зауважує, що ці витрати не є необхідними для розгляду справи № 908/1891/24.

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України, зупинення функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України, відсутність комунікації МЗС України з органами влади РФ за посередництва третіх держав, припинення обміну міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами України з Російською Федерацією, при розгляді даної справи суд не уповноважував позивача на здійснення перекладу, нотаріального посвідчення та направлення будь-яким чином позовної заяви, додатків до неї та процесуальних документів у справі № 908/1891/24 на адресу відповідача, а тому такі витрати не підлягають відшкодуванню.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ТОВ «Прогрес» витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи № 908/1891/24, врахувавши співмірність розміру цих витрат зі: складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, розумною необхідністю витрат для розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Прогрес» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1891/24 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнення із відповідача на користь позивача 110 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу та 175 000,00 грн. судових витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, а у стягненні інших витрат відмовити.

Розмір понесених витрат на таку суму відповідає принципу співмірності із складністю справи та розумної необхідності понесених витрат.

Керуючись ст., ст. 123, 126 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», м. Запоріжжя про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у справі № 908/1891/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства оборони Російської Федерації, (119019, Російська Федерація, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 48, код ЄДРПОУ: 03748986) 110 00 (сто десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 175 000 (сто сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Видати наказ.

3. В задоволені решти заяви відмовити.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 05.11.2024.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. Г.Зінченко