Рішення

від 22.10.2024 по справі 910/12851/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024Справа № 910/12851/22

За позовом Державного підприємства "Гарантований покупець"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі";

2) Державного підприємства "Енергоринок"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання договору недійсним

Суддя Борисенко І. І.

Секретар судового засідання Шилін Є. О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" (далі - ТОВ "Токмак Солар Енерджі", відповідач-1) та Державного підприємства "Енергоринок" (далі - ДП "ЕНЕРГОРИНОК", відповідач-2) про визнання недійсними додаткової угоди від 30.06.2019 № 351/01 до договору купівлі-продажу від 22.11.2012 № 9075/02, укладеної між ДП "Енергоринок", ТОВ "Токмак Солар Енерджі" та ДП "Гарантований покупець", та додаткової угоди від 23.03.2020 № 658/01/20, укладеної між ТОВ "Токмак Солар Енерджі" та ДП "Гарантований покупець" до договору від 22.11.2012 № 9075/02, з моменту їх укладення.

У обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що відповідач-1 не мав права на укладення спірних додаткових угод, оскільки з метою збільшення встановленої потужності сонячної електростанції, ТОВ "Токмак Солар Енерджі" подало НКРЕКП договір позики від 20.07.2012, укладений між відповідачем-1 та ПП "Компанія "Пріма-Транс", який у подальшому був визнаний недійсним у судовому порядку.

Також постановою НКРЕКП від 04.12.2020 № 2324 було анульовано ліцензію з виробництва електричної енергії, видану ТОВ "Токмак Солар Енерджі", а постановою НКРЕКП від 17.05.2022 № 496 було припинено дію "зеленого" тарифу ТОВ "Токмак Солар Енерджі" та визнано такою, що втратила чинність постанова НКРЕКП від 01.11.2012 № 1418 "Про затвердження "зеленого" тарифу ТОВ "Токмак Солар Енерджі". Одночасно, постановою НКРЕКП від 17.05.2022 № 497 "Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП та НКРЕ" були внесені зміни в частині скасування встановлених ТОВ "Токмак Солар Енерджі" "зелених" тарифів.

У позові ДП "Гарантований покупець", керуючись ст. 227 ЦК України, та посилаючись на вказані обставини просить визнати спірні додаткові угоди недійсними з моменту їх укладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

26.12.2022 від відповідача-2 - ДП "Енергоринок" надійшов відзив на позов, у якому відповідач-2 проти позову заперечив, зазначив, що з огляду на укладення додаткової угоди від 30.06.2019, починаючи з 01.07.2019 ДП "Енергоринок" не є стороною договору купівлі-продажу від 22.11.2012 № 9075/02. Також ліцензію на право провадження господарської діяльності відповідача-1 з виробництва електричної енергії було анульовано за власною ініціативою ТОВ "Токмак Солар Енерджі". Крім того, постанова НКРЕКП від 17.05.2022 № 496, на яку посилається позивач, як підставу для визнання недійсними додаткових угод, була прийнята після припинення функціонування Оптового ринку електричної енергії (далі - ОРЕ) та запровадження з 01.07.2019 нового ринку електричної енергії, на якому ДП "Енергоринок" не здійснювало купівлю-продаж електроенергії від ТОВ "Токмак Солар Енерджі". А судове рішення у справі № 908/2436/18 набрало законної сили після укладення додаткової угоди від 30.06.2019 № 351/01 про заміну сторони (ДП "Енергоринок") за договором купівлі-продажу.

29.12.2022 від відповідача-1 - ТОВ "Токмак Солар Енерджі" надійшов відзив на позов, у якому відповідач-1 проти позову заперечив, зазначив, що обставини, на які посилається позивач, як підстави для недійсності додаткових угод від 30.06.2019 та від 23.03.2020, не існували на момент їх укладення. Зокрема, ліцензію з виробництва електричної енергії було анульовано 04.12.2020 за заявою ТОВ "Токмак Солар Енерджі", а припинення для відповідача-1 дії «зеленого» тарифу згідно з постановою НКРЕКП № 496 відбулось 17.05.2022, як і скасування встановлених відповідачу-1 величин «зеленого» тарифу згідно з постановою НКРЕКП № 497.

Також вказав, що визнання недійсним у судовому порядку договору позики від 20.07.2012, укладеного між ТОВ "Токмак Солар Енерджі" та ПП "Компанія "Пріма-Транс", не є підставою для недійсності оспорюваних позивачем додаткових угод.

03.01.2023 від позивача надійшли відповіді на відзив відповідача-1 та відповідача-2, а 23.01.2024 - від відповідача-1 заперечення на відповідь на відзив позивача, у яких сторони заперечили проти доводів один одного, підтримали власну позицію по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 за клопотанням представника позивача до участі у справі № 910/12851/22 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, третя особа).

15.02.2023 від третьої особи - НКРЕКП надійшли письмові пояснення по справі, у яких остання позовні вимоги підтримала, вважала, що позов підлягає задоволенню з підстав, зазначених позивачем.

02.03.2023, 03.03.2023, 13.03.2023 ТОВ "Токмак Солар Енерджі" заявило клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме - копії відповіді НКРЕКП № 1031/21.2/7-23 від 27.01.2023 на адвокатський запит; обґрунтування Управління ліцензування до рішення НКРЕКП від 04.12.2020; протоколу засідання НКРЕКП від 04.12.2020. Розглянувши вказані клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 28.03.2023 їх задовольнив та долучив до матеріалів справи надані відповідачем-1 докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2023 підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2023 було зупинено провадження у справі № 910/12851/22 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/5489/23 за позовом ТОВ "Токмак Солар Енерджі" до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП № 497 від 17 травня 2022 року "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП та НКРЕ".

Оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 року, адміністративний позов ТОВ "Токмак Солар Енерджі" був задоволений, визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП № 497 від 17.05.2022, ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2024 провадження у справі № 910/12851/22 було поновлене.

14.10.2024 від ТОВ "Токмак Солар Енерджі" надійшли письмові пояснення по справі № 910/12851/22 з урахуванням судових рішень, прийнятих у справі № 320/5489/23.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 проти позову заперечили, з підстав, викладених у відзиві на позов та інших заявах про суті позову, просили відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи до суду не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 22 жовтня 2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2012, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - НКРЕ) № 1214 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ "Токмак Солар Енерджі" позивачу було видано ліцензію з виробництва електричної енергії № 179901.

01.11.2012 постановою НКРЕ № 1418 ТОВ "Токмак Солар Енерджі" був затверджений «зелений» тариф на електричну енергію, а постановою НКРЕ від 01.11.2012 № 1419 відповідачу-1 було встановлено величину "зеленого") тарифу на електричну енергію на листопад 2012.

22.11.2012 між ДП "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та ТОВ "Токмак Солар Енерджі" (далі - ВАД) був укладений договір № 9015/02 (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п. 1.1).

У додатку № 1 до вказаного договору купівлі-продажу сторони погодили перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку (електростанція «Сонячна електростанція, Запорізька обл., Токмацький район, Новенська сільськрада»).

Як вказує відповідач-1, у грудні 2012 ТОВ "Токмак Солар Енерджі" завершило виконання робіт щодо будівництва нового об`єкта електроенергетики, а саме - ІІІ-го пускового комплексу потужністю 6 МВт Сонячної електростанції (с. Нове, Токмацького району, Запорізької області).

26.03.2013 ТОВ "Токмак Солар Енерджі" отримало свідоцтво про право власності № 1609290 на нерухоме майно - будівля, сонячна електростанція, ІІІ пусковий комплекс, за адресою: Запорізька обл., Токмацький р-н, с/рада Новенська ТОВ "Токмак Солар Енерджі" Комплекс будівель і споруд № 2, загальною площею 27 967 кв.м. (копія якого міститься у матеріалах справи).

12.06.2013 ТОВ "Токмак Солар Енерджі" звернулось до НКРЕ з листом № 01/97, у якому повідомило про введення в експлуатацію ІІІ-го пускового комплексу потужністю 6 МВт сонячної електростанції ТОВ "Токмак Солар Енерджі" (Запорізька обл., Токмацький район, с. Нове), та просило збільшити встановлену потужність з 4 МВт до 10 МВт згідно ліцензії від 20.09.2012. До вказаного листа, як вказує позивач, та підтверджується іншими учасниками справи, був доданий договір позики від 20.07.2012, укладений між ТОВ "Токмак Солар Енерджі" (позичальник) та ПП "Компанія "Пріма-Транс" (позикодавець).

20.06.2013 НКРЕ повідомило ТОВ "Токмак Солар Енерджі", що комісією було прийнято рішення щодо коригування встановленої електричної потужності ТОВ "Токмак Солар Енерджі" до 10 МВт.

У подальшому, 30.06.2019 між ДП "Енергоринок" (далі - ДПЕ), ТОВ "Токмак Солар Енерджі" (далі - виробник за "зеленим тарифом") та ДП "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець) була укладена додаткова угода № 351/01 від 30.06.2019 до договору купівлі-продажу від 22.11.2012 № 9075/02, відповідно до якої сторони дійшли згоди замінити сторону ДП "Енергоринок" на ДП "Гарантований покупець", а статті 1-10 договору купівлі-продажу, замінити статтями 1-8 у новій редакції. Зокрема, відповідно до п. 1.1 договору за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України.

23.03.2020 між ДП "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець) та ТОВ "Токмак Солар Енерджі" (далі - продавець за "зеленим тарифом") була укладена додаткова угода № 658/01/20, відповідно до якої сторони дійшли згоди статті 1-7 договору викласти у новій редакції.

Проте, 17.10.2022 ДП "Гарантований покупець" був отриманий лист НКРЕП № 12285/22.3.2/7-22 від 14.10.2022, у якому останній, посилаючись на лист НАБУ від 01.11.2019 № 04-199/37821, повідомив позивача, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та постановою Верховного Суду від 13.01.2020, у справі № 908/2436/18 було визнано недійсним договір позики від 20.07.2012, укладений між ТОВ "Токмак Солар Енерджі" (позичальник) та ПП "Компанія "Пріма-Транс".

У цьому ж листі, посилаючись на вказані судові рішення, НКРЕП зробило висновок, про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ "Токмак Солар Енерджі", згідно з постановою НКРЕП від 04.12.2020 № 2324.

Крім того, НКРЕП окремо повідомило ДП "Гарантований покупець", що постановою НКРЕП від 17.05.2022 № 496 було припинено дію "зеленого" тарифу ТОВ "Токмак Солар Енерджі" та визнано такою, що втратила чинність постанова НКРЕ від 01.11.2012 № 1418 "Про затвердження "зеленого" тарифу ТОВ "Токмак Солар Енерджі". А постановою НКРЕП від 17.05.2022 № 497 "Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕ", та НКРЕП було внесено зміни до відповідних постанов НКРЕ, та НКРЕП в частині скасування встановлених ТОВ "Токмак Солар Енерджі" "зелених" тарифів.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, керуючись ст. 227 ЦК України, та посилаючись на визнання недійсним договору позики від 20.07.2012, що був підставою для внесення змін до ліцензії на виробництво електричної енергії відповідача-1, анулювання, у подальшому, останньому зазначеної ліцензії, та припинення дії "зеленого" тарифу для відповідача-1, вказує про недійсність додаткової угоди від 30.06.2019 № 351/01 та додаткової угоди від 23.03.2020 № 658/01/20 до договору від 22.11.2012 № 9075/02, з моменту їх укладення.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У силу приписів статті 215 ЦК України недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

За змістом п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у спорах про визнання угод недійсними обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 76 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Саме на позивача покладений обов`язок доведення суду відсутності в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі № 916/2918/17).

Отже, у даній справі позивач має довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсними спірних додаткової угоди від 30.06.2019 № 351/01 та додаткової угоди від 23.03.2020 № 658/01/20.

В даному випадку, позивач вказує, що оскільки договір позики від 20.07.2012, що був підставою для внесення змін до ліцензії на виробництво електричної енергії ТОВ "Токмак Солар Енерджі", був визнаний недійсним у судовому порядку, то у НКРЕ не було підстав для внесення змін до ліцензії на виробництво електричної енергії ТОВ "Токмак Солар Енерджі", та, відповідно, у відповідача-1 права укладення зазначених додаткових угод.

Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача, враховуючи наступне.

Так, законом, що визначав правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, станом на час укладення договору купівлі-продажу від 22.11.2012 № 9075/02, був Закон України "Про електроенергетику".

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону купівля електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії здійснюється на ОРЕ оптовим постачальником електричної енергії, функції якого виконує ДП "Енергоринок". Усі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб`єктом господарської діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до Договорів між членами Оптового ринку електричної енергії.

Як вже було встановлено, 01.11.2012 постановою НКРЕ № 1418 ТОВ "Токмак Солар Енерджі" був затверджений "зелений" тариф на електричну енергію.

На виконання вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про електроенергетику", Договору між членами Оптового ринку електричної енергії, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 08.02.1996 №3, між ДП "Енергоринок" та ТОВ "Токмак Солар Енерджі" був укладений договір купівлі-продажу електричної енергії від 22.11.2012 № 9075/02 (далі - договір).

У подальшому, на виконання зобов`язань України щодо Третього енергетичного пакета ЄС 13.04.2017 був прийнятий Закон України "Про ринок електричної енергії", яким з 01.07.2019 була запроваджена нова модель ринку, в якій, на відміну від ОРЕ (оптового ринку електричної енергії), передбачається продаж електричної енергії за новими правилами на підставі двосторонніх угод між виробниками електроенергії з однієї сторони та постачальниками або споживачами з іншої.

Частиною 16 Розділу XVII Прикінцевих та Перехідних положень вказаного Закону "Про ринок електричної енергії" було передбачено, що з дати початку дії нового ринку електричної енергії гарантований покупець є правонаступником оптового постачальника електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (у тому числі за договорами, укладеними відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії"), договорами купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, укладеними оптовим постачальником електричної енергії відповідно до цього Закону.

З метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та приведення договору у відповідність до Типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, між ДП "Енергоринок" та ТОВ "Токмак Солар Енерджі" була підписана додаткова угода № 351/01 до договору купівлі-продажу від 22.11.2012 № 9075/02, за якою сторони дійшли згоди замінити сторону ДП "Енергоринок" на ТОВ "Токмак Солар Енерджі".

Отже, укладення додаткової угоди від 30.06.2019 № 351/01 фактично відбулось на виконання вимог закону, у зв`язку запровадженням нового ринку електричної енергії, передбаченого Законом України "Про ринок електричної енергії".

Також необхідність укладення вказаної спірної додаткової угоди була зумовлена положеннями ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", якою передбачалось, що купівлі-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом на строк дії "зеленого" тарифу, встановленого для відповідного виробника.

Далі, між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду № 658/01/20 від 23.03.2020, якою сторони внесли зміни до договору купівлі-продажу, що полягали у фактичній заміні ТОВ "Токмак Солар Енерджі", як "виробника за "зеленим" тарифом на "продавця за "зеленим" тарифом".

Посилання позивача на недійсність договору позики від 20.07.2012, у зв`язку з чим до ліцензії ТОВ "Токмак Солар Енерджі" не мали б бути внесені відповідні зміни на збільшення потужності на виробництво відповідачем-1 електричної енергії, що, на думку позивача, свідчить про недійсність додаткової угоди від 30.06.2019 № 351/01 та додаткової угоди від 23.03.2020 № 658/01/20, суд не приймає та зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.07.2012 між ТОВ "Токмак Солар Енерджі" (позичальник) та ПП "Компанія "Пріма-Транс" (позикодавець) був укладений договір позики, відповідно до якого в позику передавались товарно-матеріальні цінності, визначені родовими ознаками, відповідно до акту приймання-передачі ТМЦ, що є невід`ємною частиною даного договору.

Як зазначали сторони, вказаний договір позики був наданий відповідачем-1 НКРЕ разом з листом № 01/97 від 12.06.2013 про збільшення встановленої ТОВ "Токмак Солар Енерджі" потужності з 4 МВт до 10 МВт згідно ліцензії від 20.09.2012, яку (потужність) НКРЕ погодило на засіданні комісії, проведеному 20.06.2013.

Далі, рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та постановою Верховного Суду від 13.01.2020, у справі № 908/2436/18 було визнано недійсним договір позики від 20.07.2012.

Проте, як вказує відповідач-1 та не заперечується позивачем та третьою особою, окрім договору позики, разом з листом № 01/97 від 12.06.2013 про збільшення потужності, ТОВ "Токмак Солар Енерджі" були надані: довідка щодо переліку станцій, які знаходяться у власності або користуванні ліцензіата; свідоцтво № 1609290 про право власності ТОВ "Токмак Солар Енерджі" на нерухоме майно (будівлю, сонячну електростанцію, ІІІ пусковий комплекс, за адресою: Запорізька обл., Токмацький р-н, с/рада Новенська) Комплекс будівель і споруд № 2, загальною площею 27 967 кв.м.); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно.

Тобто, за результатом розгляду усіх зазначених документів НКРЕ було прийнято рішення про коригування (збільшення) встановленої електричної потужності ТОВ "Токмак Солар Енерджі" до 10 МВт, а не тільки договору позики, тим більше, що предметом договору позики була передача товарно-матеріальних цінностей, а не зазначеного вище об`єкту.

Крім того, право власності заявника на енергогенеруюче обладнання (будівлю, сонячну електростанцію, ІІІ пусковий комплекс, за адресою: Запорізька обл., Токмацький р-н, с/рада Новенська), введення в експлуатацію якого і стало підставою для звернення відповідача-1 про збільшення потужності виробництва електричної енергії, підтверджується свідоцтвом право про право власності на нерухоме майно № 1609290. Вказане свідоцтво є чинним та у судовому порядку недійсним визнано не було.

Отже, обставини того, що договір позики від 20.07.2012 було визнано недійсним у судовому порядку, не є підставою для недійсності додаткової угоди від 30.06.2019 № 351/01 та додаткової угоди від 23.03.2020 № 658/01/20.

Тим більше, що саме за результатом розгляду у повному обсязі поданих відповідачем-1 документів, НКРЕ прийняло рішення про збільшення відповідачу-1 електричної потужності.

Щодо посилання позивача на:

- постанову НКРЕКП від 04.12.2020 № 2324, якою було анульовано ліцензію з виробництва електричної енергії, видану ТОВ "Токмак Солар Енерджі";

- постанову НКРЕКП від 17.05.2022 № 496, якою було припинено дію «зеленого» тарифу ТОВ "Токмак Солар Енерджі" та визнано такою, що втратила чинність постанова НКРЕКП від 01.11.2012 № 1418 "Про затвердження «зеленого" тарифу ТОВ "Токмак Солар Енерджі";

- постанову НКРЕКП від 17.05.2022 № 497 "Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП, та НКРЕ", якими внесені зміни в частині скасування встановлених ТОВ "Токмак Солар Енерджі" "зелених" тарифів,

як підставу недійсності додаткових угод від 30.06.2019 № 351/01 та від 23.03.2020 № 658/01/20, суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття постанови НКРЕКП від 04.12.2020 № 2324 "Про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ "Токмак Солар Енерджі", стала власна заява відповідача-1 - ТОВ "Токмак Солар Енерджі" № 03/350 від 19.11.2020. Вказане також підтверджується копією обґрунтування Управління ліцензування до рішення НКРЕКП від 04.12.2020, а також копією протоколу засідання НКРЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання від 04.12.2020.

Зазначені обставини спростовують доводи позивача, що підставою анулювання вказаної ліцензії ТОВ "Токмак Солар Енерджі" стало визнання недійсним договору позики від 20.07.2012 у судовому порядку.

Також, як підтверджено матеріалами справи, постанова НКРЕКП від 17.05.2022 № 496, якою було припинено дію "зеленого" тарифу ТОВ "Токмак Солар Енерджі" та визнано такою, що втратила чинність постанова НКРЕКП від 01.11.2012 № 1418 "Про затвердження "зеленого" тарифу ТОВ "Токмак Солар Енерджі", була прийнята НКРЕКП вже після анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ "Токмак Солар Енерджі" (04.12.2020).

Крім того, саме у своїй заяві № 03/350 від 19.11.2020 ТОВ "Токмак Солар Енерджі" просило припинити дію "зеленого" тарифу для об`єкта електроенергетики ТОВ "Токмак Солар Енерджі" - ІІІ пусковий комплекс розташований у Запорізькій області, Токмацькому районі, с/рада Новенська, Комплекс будівель і споруд № 2.

Щодо посилання позивача на постанову НКРЕКП від 17.05.2022 № 497 "Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП, та НКРЕ", якими внесені зміни в частині скасування встановлених ТОВ "Токмак Солар Енерджі" "зелених" тарифів, то суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі № 320/5489/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 року, був задоволений адміністративний позов ТОВ "Токмак Солар Енерджі", визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП № 497 від 17.05.2022 "Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

При цьому, судом першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, було встановлено, що оскаржувана постанова НКРЕКП від 17.05.2022 № 497 прийнята з порушенням принципів ефективності та прогнозованості прийняття рішень органом державної влади, та при винесенні оскаржуваної постанови, НКРЕКП своїми діями жодним чином не обґрунтувала необхідність та наявність підстав для її прийняття.

Крім того, оскаржувана постанова є актом індивідуальної дії, а відтак вона не може скасовувати інші акти індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішеннями судів у адміністративній справі № 320/5489/23 був встановлений факт протиправності прийнятої НКРЕКП постанови від 17.05.2022 № 497, на яку посилається позивач, як підставу недійсності спірних додаткових угод у даній справі.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оцінивши наявні у справі докази у сукупності із встановленими обставинами, суд вважає, що позивачем не доведено належними та достовірними доказами недійсність додаткових угод від 30.06.2019 № 351/01 та від 23.03.2020 № 658/01/20.

Отже, у позові ДП "Гарантований покупець" суд відмовляє у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Державного підприємства "Гарантований покупець" у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 6 листопада 2024 року.

Суддя Борисенко І. І.