Рішення

від 05.11.2024 по справі 918/351/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. м. РівнеСправа №918/351/21(918/616/24)

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України

до відповідача Приватного підприємства "Холдер Агро"

про стягнення 1 000 000,00 грн.

Секретар судового засідання Гуменюк О.С.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача Мухітдінов Р.Д.

Суть спору:

25.06.2024 Державне підприємство "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Холдер Агро" про стягнення коштів в розмірі 1 000 000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач вимоги мотивує тим, що з підписаного сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25 серпня 2020 року вбачається, що у період з 25.08.2020 по 25.10.2020 рік ПП "Холдер Агро" на підставі Договору підряду №1004 від 10.04.2020 року виконувало роботи по збору урожаю насіння соняшника на площі 1 610,87 га. За результатами виконаних робіт, весь зібраний ПП "Холдер Агро" урожай насіння соняшника на площі 1 610,87 га мав бути переданий власнику - ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України. Проте, будь-які документи на підтвердження передачі ПП "Холдер Агро" зібраного врожаю насіння соняшнику відсутні. Директор ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ ЗП НААН України листом №68 від 08.12.2021 року повідомив наступне: "збір урожаю соняшника та кукурудзи на земельних ділянках господарства здійснювався не ДП ДГ "Білокриницьке", жодних первинних документів в господарство щодо збору урожаю не надходило. Натомість на підприємстві містяться копія акту прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25.08.2020 року, який свідчить про те, що збір урожаю з 25.08.2020 по 25.10.2020 проводився підприємством ПП "Холдер Агро". Також, як вбачається з Акту від 19.10.2021 р., комісією ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ ЗП НААН України встановлено: "Згідно з даними бухгалтерського обліку ДП "ДГ "Білокриницьке", факту надходження зерна кукурудзи та соняшнику урожаю 2020 року не виявлено". Відповідно до листа від 14.09.2021 р. №60 також вбачається, що документів, які підтверджують факт передачі на відповідальне зберігання зернопродуктів з полів господарства, його об`єм, місце зберігання в 2020 році в господарстві немає і в бухгалтерському обліку не обліковується. Враховуючи відповідні фактичні обставини, розпорядник майна ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України Глуховський О. Ю. звернувся з вимогою до Відповідача про надання інформації та завірених належним чином копій первинних фінансово-господарських документів щодо підтвердження передання ПП "Холдер Агро" на користь ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук Українизібраного на площі 1 610,87 га урожаю насіння соняшника. Проте, така вимога була залишена без реагування. Позивач вважає, що зібраний Відповідачем та не переданий врожай насіння соняшнику 2020 року не можливо повернути в натурі його власнику - ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України після спливу чотирьох років. Відповідно, ПП "Холдер Агро" безпідставно набувши врожай насіння соняшнику 2020 року зобов`язане відшкодувати його вартість. Згідно відомостей отриманих від Головного управління статистики у Рівненській області, найменша урожайність соняшнику у Рівненському районі Рівненської області станом на жовтень-листопад 2020 року становить 34,7 центнера з 1 га зібраної площі. Відповідно, на площі 1610,87 га мало б бути зібрано насіння соняшнику не менше 55 897,189 ц (5 589,7189 тон). Згідно цінової довідки Торгово-промислової палати України №948/08.0-7.3 від 17 квітня 2024 року мінімальна закупівельна ціна насіння соняшнику станом на жовтень 2020 року становила 12 500 грн за тонну. Таким чином, з урахуванням мінімальної кількості зібраного врожаю та мінімальних закупівельних цін, вартість зібраного Відповідачем, але не переданого урожаю насіння соняшнику, яка підлягає відшкодуванню становить не менше 69 871 486,25 грн. (5 589,7189 тон * 12500 грн). Позивач, користуючись правам передбаченим ГПК України, заявив вимогу про стягнення з Відповідача частини вартості зібраного урожаю насіння соняшнику в розмірі 1000000 грн.

09 вересня 2024 року від Приватного підприємства "Холдер Агро" надійшов відзив на позов. Серед іншого вказує, що відповідач свої зобов`язання за Договором підряду №1004 від 10.04.2020 виконав належним чином, претензій зі сторони позивача висловлено не було; позивач помилково вважає, що відповідач якимось чином вивіз урожай 2020 року. Відповідач наголошує, що до урожаю він не має жодного відношення, а позивач не надає доказів того, що урожай 2020 року знаходиться у позивача. Долучені докази не підтверджують позовні вимоги та не стосуються предмету спору. Крім того, наголошує, що норми чинного законодавства не наділяють розпорядника майна правом звертатися з відповідним позовом. Частиною 9 статті 44 КУзПБ визначено вичерпниі права розпорядника майна в частині, які саме ним можуть бути подані позови до господарського суду. Вимогу про повернення майна може заявити лише його власник згідно ст.387 ЦК України. Вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.

24 вересня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Серед іншого вказує, що відповідач сам не заперечує обставини збору ним урожаю на виконання договору. Зібраний урожай відповідач повинен був передати позивачу, чого не зробив. Позивач вважає, що відповідачем був безпідставно набутий урожай насіння соняшнику 2020 року, у зв`язку з чим ПП "Холдер Агро" зобов`язаний відшкодувати його вартість.

Щодо наявності повноважень розпорядника майна подавати аналогічні позови позивач посилається на ст.42 КУзПБ. Пояснює, що поданий позов в тому числі направлений на спростування майнової дії, враховуючи підтверджений факт збору ПП "Холдер Агро" урожаю боржника та відсутність будь-яких документів на підтвердження передачі боржнику зібраного урожаю відповідачем, що може свідчити про безоплатне відчуження такого майна боржником та/або безпідставне набуття такого майна відповідачем.

30 вересня 2024 року від Приватного підприємства "Холдер Агро" надійшли заперечення на відповідь на відзив. У загальному підтримує позицію, викладену у відзиві, та наголошує, що до урожаю він не має жодного відношення, а позивач не надає доказів того, що урожай 2020 року знаходиться у позивача. Долучені докази не підтверджують позовні вимоги та не стосуються предмету спору. Крім того, наголошує, що норми чинного законодавства не наділяють розпорядника майна правом звертатися з відповідним позовом. Вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.06.2024 (суддя Качур А.М.) матеріали позовної заяви Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України до Приватного підприємства "Холдер Агро" про стягнення 1 000 000,00 грн з доданими до неї документами передано до Господарського суду Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа №918/351/21 про банкрутство ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 справу №918/351/21(918/616/24) передано судді Романюку Р.В.

Ухвалою суду від 16.07.2024 (суддя Романюк Р.В.) заяву судді Романюка Р.В. про самовідвід у справі № 918/351/21(918/616/24) задоволено. Справу передано до Господарського суду Рівненської області у провадженні якого перебуває справа № 918/351/21 про банкрутство ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 справу №918/351/21(918/616/24) передано судді Мовчуну А.І.

Ухвалою суду від 19.07.2024 (суддя Мовчун А.І.) матеріали позовної заяви №918/351/21(918/616/24/) Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України до Приватного підприємства "Холдер Агро" про стягнення 1 000 000,00 грн з доданими до неї документами передано до Господарського суду Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа №918/351/21 про банкрутство ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 справу №918/351/21(918/616/24) передано судді Горплюку А.М.

Ухвалою суду від 05.08.2024 (суддя Горплюк А.М.) матеріали позовної заяви №918/351/21(918/616/24) Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України до Приватного підприємства "Холдер Агро" про стягнення 1 000 000,00 грн з доданими до неї документами передано до Господарського суду Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа №918/351/21 про банкрутство ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2024 справу №918/351/21(918/616/24) передано судді Бережнюк В.В.

Ухвалою від 20.08.2024 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17 вересня 2024 р. на 10:30 год.

У судовому засіданні 17.09.2024 оголошено перерву до 24 вересня 2024 року на 09:30 год.

У судовому засіданні 24.09.2024 оголошено перерву до 03 жовтня 2024 року на 13:00 год.

Ухвалою від 03.10.2024 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 05 листопада 2024 р. на 10:00 год.

05.11.2024 представник позивача у засідання не з`явився. Повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином. Явка учасників до суду не визнавалася обов`язковою.

Представник відповідача позов не визнав. Просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.

У подальшому суд дослідив письмові докази, що містяться у справі.

Представник відповідача виступив у судових дебатах.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

10 квітня 2020 між Приватним підприємством "Холдер Агро", як підрядником та Державним підприємством "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, як замовником, було укладено Договір підряду №1004 (далі по тексту Договір), за умовами якого замовник доручив проведення робіт та зобов`язався оплатити їх вартість в порядку та строки визначені цим договором, а підрядник в свою чергу зобов`язався залучити власних працівників та виконати власною технікою, сільськогосподарські роботи на площі 1610,87 га +/- 15%. (арк.с. 11-12).

Відповідно до п. 2.1 Договору підряду підрядник забезпечує виконання сільськогосподарських робіт, передбачених цим договором в терміни зазначені сторонами в додатках до цього договору. Місце виконання робіт Городищенська сільська рада та Білокриницька сільська рада Рівненської області. Конкретні границі земельних ділянок, на яких повинні бути виконані сільськогосподарські роботи та графік черговості їх обробітку, доводяться замовником підряднику в процесі виконання останнім своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно п.2.2. Договору Замовник здійснює нагляд за перебігом робіт, перевіряючи своєчасність, якісне виконання, відповідність виконуваних робіт умовам даного Договору.

Так, на виконання Договору підряду ПП "Холдер Агро" власними силами та власними засобами, використовуючи власні комплекси сільськогосподарської техніки, паливно-мастильні матеріали та насіннєвий матеріал, за дорученням замовника проведено сільськогосподарські роботи, передбачені Договором підряду, та засіяно насінням 1610,87 га площі, що підтверджується: актом прийому-передачі виконаних робіт №1 від 28.04.2020 на суму 1 288 696,00 грн., актом прийому-передачі виконаних робіт №2 від 28.04.2020 на суму 2 190 783,20 грн., актом прийому-передачі виконаних робіт №3 від 28.04.2020 на суму 3 463 370,50 грн., актом прийому-передачі виконаних робіт №4 від 25.05.2020 на суму 2 158 565,80 грн., актом прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25.05.2020 на суму 1 771 957,00 грн., актом прийому-передачі виконаних робіт №6 від 26.10.2020 на суму 5304950,00 грн., актом прийому-передачі виконаних робіт №7 від 26.10.2020 на суму 5799132,00 грн., актом прийому-передачі виконаних робіт №8 від 20.10.2020 на суму 7 284 354,14 грн., всього на загальну суму 26 421 426, 38 грн..

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Договору підряду загальна вартість сільськогосподарських робіт, фактично виконаних підрядником за цим договором фіксується сторонами в акті приймання-передачі виконаних робіт. Замовник здійснює оплату підряднику по факту за виконані роботи протягом 3 банківських днів із дня підписання акта виконаних робіт та/або акту приймання-передачі виконаних робіт .

Відповідно до п. 4.1 Договору підряду прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт що надається підрядником замовнику в день закінчення виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.6 Договору підряду замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 3 банківських днів з моменту надання його підрядником або в цей же термін направити підряднику мотивовану відмову від підписання акту.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 у справі №918/215/21 було задоволено позовні вимоги ПП "Холдер Агро" до ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості за Договором підряду в сумі 26 421 426,38 грн. згідно підписаних Актів.

Як вбачається з підписаного сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25 серпня 2020 року у період з 25.08.2020 по 25.10.2020 рік ПП "Холдер Агро" на підставі Договору підряду №1004 від 10.04.2020 року виконувало роботи по збору урожаю насіння соняшника на площі 1 610,87 га. (арк.с. 13 зворотна сторона).

Поряд з тим, рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.04.2022 у справі №918/351/21(918/672/21) позов задоволено, визнано недійсним Договір контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 08.04.2020, та визнано недійсним Договір підряду № 1004 від 10.04.2020, укладені між Приватним підприємством "Холдер - Агро" та Державним підприємством Дослідне господарство Білокриницьке Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.

Постановою Верховного Суду від 29.09.2022 рішення Господарського суду Рівненської області від 05.04.2022 у справі №918/351/21(918/672/21) залишено в силі.

У позові арбітражний керуючий вказує, що за результатами виконаних робіт, весь зібраний ПП "Холдер Агро" урожай насіння соняшника на площі 1 610,87 га мав бути переданий власнику - ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України. Проте, будь-які документи на підтвердження передачі ПП "Холдер Агро" позивачу зібраного врожаю насіння соняшнику відсутні. Директор ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ ЗП НААН України листом №68 від 08.12.2021 року повідомив наступне: "збір урожаю соняшника та кукурудзи на земельних ділянках господарства здійснювався не ДП ДГ "Білокриницьке", жодних первинних документів в господарство щодо збору урожаю не надходило. Натомість на підприємстві містяться копія акту прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25.08.2020 року, який свідчить про те, що збір урожаю з 25.08.2020 по 25.10.2020 проводився підприємством ПП "Холдер Агро". Також, як вбачається з Акту від 19.10.2021 р., комісією ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ ЗП НААН України встановлено: "Згідно з даними бухгалтерського обліку ДП "ДГ "Білокриницьке", факту надходження зерна кукурудзи та соняшнику урожаю 2020 року не виявлено".(арк.с.14).

Відповідно до листа від 14.09.2021 р. №60 також вбачається, що документів, які підтверджують факт передачі на відповідальне зберігання зернопродуктів з полів господарства, його об`єм, місце зберігання в 2020 році в господарстві немає і в бухгалтерському обліку не обліковується. Враховуючи відповідні фактичні обставини, розпорядник майна ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України Глуховський О. Ю. звернувся з вимогою до Відповідача про надання інформації та завірених належним чином копій первинних фінансово-господарських документів щодо підтвердження передання ПП "Холдер Агро" на користь ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України зібраного на площі 1 610,87 га урожаю насіння соняшника. Проте, така вимога була залишена без реагування.

Позивач вважає, що зібраний Відповідачем та не переданий врожай насіння соняшнику 2020 року не можливо повернути в натурі його власнику - ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України після спливу чотирьох років. Відповідно, ПП "Холдер Агро" безпідставно набувши врожай насіння соняшнику 2020 року зобов`язане відшкодувати його вартість. Згідно відомостей отриманих від Головного управління статистики у Рівненській області, найменша урожайність соняшнику у Рівненському районі Рівненської області станом на жовтень-листопад 2020 року становить 34,7 центнера з 1 га зібраної площі. Відповідно, на площі 1 610,87 га мало б бути зібрано насіння соняшнику не менше 55 897,189 ц (5 589,7189 тон). Згідно цінової довідки Торгово-промислової палати України №948/08.0-7.3 від 17 квітня 2024 року мінімальна закупівельна ціна насіння соняшнику станом на жовтень 2020 року становила 12 500 грн за тонну. Таким чином, з урахуванням мінімальної кількості зібраного врожаю та мінімальних закупівельних цін, вартість зібраного Відповідачем, але не переданого урожаю насіння соняшнику, яка підлягає відшкодуванню становить не менше 69 871 486,25 грн. (5 589,7189 тон * 12500 грн). Позивач, користуючись правам передбаченим ГПК України, заявив вимогу про стягнення з Відповідача частини вартості зібраного урожаю насіння соняшнику в розмірі 1000000 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Ст.12 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченими цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, подана заява підлягає розгляду у справі №918/351/21 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України у вигляді відокремленого провадження із застосуванням усіх правил позовного провадження, передбачених ГПК України, з урахуванням особливостей процедури банкрутства.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (виконавець) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ст. 853 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тобто, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

При цьому стандарт "вірогідності доказів" не нівелює обов`язок суду щодо оцінки доказів в порядку статті 86 ГПК України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 908/2846/19, від 27.05.2021 у справі № 910/702/17, від 17.11.2021 у справі № 910/2605/20).

Господарський суд зазначає, що фактично на підтвердження своїх доводів позивач надає копії акту прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25.08.2020, листа №68 від 08.12.2021 та Акту комісії від 19.10.2021 (арк.с. 13-14).

Проте ані позивачем, ані відповідачем не надано доказів того, що насіння соняшнику урожаю 2020 року після виконання робіт по його збору було транспортовано саме до ПП "Холдер Агро" та перебувало у останнього.

Позивач посилається на копію акту прийому-передачі виконаних робіт №5 від 25.08.2020 року, який свідчить про те, що збір урожаю з 25.08.2020 по 25.10.2020 проводився підприємством ПП "Холдер Агро". Проте наявність такого акту не є доказом того, що насіння соняшнику урожаю 2020 року знаходиться/знаходилось у ПП "Холдер Агро".

Станом на час виконання робіт у період з 25.08.2020 по 25.10.2020 рік ПП "Холдер Агро" ще не існувало рішення Господарського суду Рівненської області від 05.04.2022 у справі №918/351/21(918/672/21), яким визнано недійсним Договір підряду № 1004 від 10.04.2020, договір на той час був чинний.

На підставі Договору підряду №1004 від 10.04.2020 року виконано роботи по збору урожаю насіння соняшника на площі 1 610,87 га. Згідно п.2.2. Договору Замовник (позивач) мав обов`язок здійснювати нагляд за перебігом робіт, перевіряючи своєчасність, якісне виконання, відповідність виконуваних робіт умовам даного Договору.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача після здійснення роботи по збору урожаю із вимогою про повернення не переданого урожаю насіння соняшнику, чи з вимогою про відшкодування вартості втраченого насіння тощо, а також, наприклад, звернення позивача до відповідача чи до правоохоронних органів із повідомленням про зникнення врожаю після його збору Приватним підприємством "Холдер Агро" тощо.

Позивач посилається на факт відсутності будь-яких документів на підтвердження передачі зі сторони ПП "Холдер Агро" позивачу зібраного врожаю насіння соняшнику. Проте відсутність документів у позивача не може свідчити, що ПП "Холдер Агро" зберіг у себе спірний врожай.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (п. 81 зазначеної постанови) вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона, якщо інша сторона не надала доказів протилежного. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (п. 41). Тобто "концепція негативного доказу", закріплена у ч. 10 ст. 81 ГПК, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Про це зазначено у п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача.

Як вже вказувалось судом, позивачем не надано доказів щодо перебування у відповідача насіння соняшника урожаю 2020 року після виконання робіт по його збору.

Наведене вище у сукупності виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, а надані позивачем докази позбавляють суд можливості застосувати інший спосіб захисту порушеного права, адже фактично, позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, що унеможливлює задоволення позову керуючись як положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України так і іншими правовими підставами.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як необґрунтовані та недоведені.

За наведеного, позов задоволенню не підлягає.

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано "06" листопада 2024 року.

Суддя Бережнюк В.В.